Слава Ісусу Христу! - Слава Україні! Слава Героям України!


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

четвер, 14 березня 2013 р.

14.03.2013р. Б. / Реакція митрополита УГКЦ на «волинську трагедію»

УГКЦ і РКЦ намагалися зробити спільну заяву, але не вдалося виробити «єдиної позиції» у тексті до вірних обох церков, пояснив митрополит Львівський Мєчислав Мокшицький. Архієпископ зауважив, що в Україні мало говорять про події на Волині.

Останні десять років 11 липня вшановують жертв польсько-українського конфлікту. Приводом стало те, що цього дня у 1943 році відбулась масова атака українських повстанців на польські села. Серед знищених був Порицьк – нинішня Павлівка, де й відбувається щорічне вшанування.

Масові вбивства поляків на Волині почались з приходом совєтів

Утім масові вбивства поляків на Волині розпочались ще у 1939 році під покровом радянської влади, якій було вигідно, що бандитські угруповання, так званий люмпен, грабував і вбивав заможних поляків. Тоді на Волині поляки були у меншості, десь у співвідношенні до українців – один до семи. На Волині у роки війни домінувала Автокефальна українська православна церква. Попри те, що Волинь не була теренами греко-католиків і для українських селян Волині провідник вірних Андрей Шептицький не був авторитетом, митрополит реагував на ворожнечу між поляками і українцями.

Приватне листування про волинські події

У Центральному Державному історичному архіві України у Львові збереглося кілька листів митрополита до римо-католицького архієпископа Болеслава Твардовського, датованих 1941 і 1943 роками, розповідає науковий працівник архіву, упорядник збірників документів і матеріалів про митрополита Андрея Шептицького Оксана Гайова.

«Дивовижно, що митрополита Андрея Шептицького звинувачують у вбивствах на Волині. Чи він був відповідальний за ці події, звісно, що ні. Але його боліло вбивство, як таке. Як тільки він чув, що це відбувається на Волині, він виступив в обороні покривджених. Митрополит звернувся до свого співбрата, до архієпископа Болеслава Твардовського з проханням написати пастирські листи з осудженням вбивств, які відбуваються на Волині і говорив, що ці листи помістить в українських часописах. На жаль, таких пастирських листів зі сторони польського римо-католицького  єпископату з осудженням вбивства не було», – каже Оксана Гайова.

Митрополит не міг у 1941 чи в 1943 році відвідати Волинь, не лише з огляду на війну, але й стан здоров’я. Відомо, що від 1934 року, з дозволу Апостольської столиці, він мав право відправляти службу сидячи, бо у нього були хворі ноги. Втім Слуга Божий Шептицький досконало володів інформацією і бажав віднайти правду. А тому писав до архієпископа Болеслава Твардовського ще у 1941 році, що в хаосі тодішньої хвилі наверх вийшли всі найгірші елементи.

«У статистиці вбивств, вважаю, дуже поважне місце займають грабункові вбивства… Безкарно діють в краю більшовики-партизани, агітатори, польських революційних організацій Варшави, які в своїх організаціях навіть хваляться вбивствами поляків. Правдоподібно в багатьох випадках діють особисті порахунки, найчастіше в лісничій сефрі…Є в краю банди різних дезертирів і всюди маса звироднілих одиниць-садистів, які потребують людської крові». 

Ці найгірші елементи були вигідні тодішній радянській владі, якій було вигідно позбутись заможних поляків. Митрополит Андрей пише, що не можна звинувачувати у грабунках і вбивствах лише українців. «А що сказати про шеренги забитих українців і що сказати про поляків, які виступають під фірмою volksdeutscherow і де тільки можуть нищать український елемент».

Шептицький писав про передумови трагедії на Волині

Митрополит ще у 1941 році писав про передумови, які і призвели до жахливого кровопролитного конфлікту між поляками і українцями у 1943 році. А це, зокрема, масові вбивства українців на Холмщині, в околицях Лежайська і на Волині.У листі 15 серпня 1943 року митрополит Шептицький просив польських єпископів написати пастирські листи, які б «осуджували і перестерігали перед ненавистю українського народу. В хвилях, коли в 1930 році життя і майно українців було наречене на шалену, проваджену урядом акцію, так звану пацифікацію, коли в 1939 році – кілька місяців перед війною, збройні відділи, може перебрані в мундири польських солдатів, і може тільки перебрані в мундири польських офіцерів, грабували українські села, знущалися над людьми і не одного українця замордували…».

Митрополит Шептицький просив, щоб його пастирські листи розмістила «Gazeta Lwowska» у польському перекладі.  Писав глава УГКЦ Андрей Шептицький і про акти терору польських підпільних організацій проти українців. Відтак у той час між духовними провідниками двох католицьких церков тривало листування, з якого отримуємо чимало  відповідей щодо причин і винних у кропролитті на Волині у 1943 році.

Тема реакції Церкви на Волинську трагедію істориками не є належно і глибоко вивчена і проаналізована, зауважує директор музею «Тюрма на Лонцького», історик Руслан Забілий.

«Досліджувати мають не політики, як вони це роблять у цілому щодо Волинської трагедії, а саме історики, фахівці. Мені здається, що у Польщі різним громадським організаціям, які агресивно налаштовані,  вигідний такий перебіг подій довкола «волинської трагедії», який ми зараз спостерігаємо, це просто політичні спекуляції», – наголошує історик.

70 років минає від часу трагедії на Волині, але досі українці і поляки не спроможні спокійно переосмислити цю жахливу трагедію, яка забрала життя тисячам невинних людей, полякам і українцям, які мирно жили, приятелювали, одружувались, хрестили дітей, шанували православні і католицькі свята. Коли почалось масове нищення польських сіл 11 липня,  то місцеві українці це засуджували і не розуміли, що раптом змінилось, що діється.

Донині по обидва боки кордону не можуть знайти шлях до примирення обох народів, які мешкали на спільній території. А може цим шляхом для політичних і церковних діячів мали б стати слова митрополита Андрея Шептицького, написані до польського  співбрата Болеслава Твардовського – «маю надію, що голос двох пастирів, перестерігаючи перед гріхом та з порадами вірним дотримувати Божі заповіді, християнську любов, – допоможе заспокоїти пристрасті й унормує взаємні відносини».


Джерела: Радіо свобода

Воїни Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар