Слава Ісусу Христу! - Слава Україні! Слава Героям України!


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

пʼятницю, 31 січня 2014 р.

31.01.2014р. Б. / Уряд Януковича – купка кретинів і усміхнених рабів, – Die Welt

http://img.pravda.com.ua/files/d/c/dc18f4d-orb.jpg
Існує кілька причин не любити Віктор Януковича, пише оглядач німецького видання Die Welt Жак Шустер у статті про українського президента та політичну кризу в країні, повідомляє ТВі.

«Його уряд складається з купки моральних кретинів і усміхнених рабів, на чолі яких стоїть володар з незворушним обличчям, як у професійного гравця в покер. Саме при Януковичі небувалих висот досягли кумівство, хабарництво, розпуста і жорстокість, яка легко переходить у насильство проти будь-яких інакодумців. При ньому Україна посіла 144-те місце з 178-ми в рейтингу корумпованості країн, і саме цей президент відповідальний за те, що спочатку мирний протест на Майдані переріс у вуличні бої», – зазначає видання.

«Виникає враження, що маси мітингувальників готові покинути барикади та вулиці, тільки якщо Янукович і його Партія регіонів зникнуть раз і назавжди», – розповідає автор. «Європа і США ставляться до цього бажанням з благоволінням. Ще з «арабської весни» американці і європейці навіть звичайні вуличні багаття, біля яких гріються змерзлі демонстранти, сприймають як «факели свободи». При цьому нікого від Берліна до Вашингтона не цікавить, що противники чинної влади в Україні – не єдиний однорідний рух, а численні, у тому числі агресивно налаштовані групи», – мовиться у статті.

Видання зазначає, що відповідальність за нинішні події почасти несе й опозиція, бо колишній президент Віктор Ющенко і екс-прем’єр Юлія Тимошенко нічого не робили, аби запобігти занепаду України. Мало що свідчить про те, що їхні наступники кращі, але якби вони й виграли вибори, їм, щоб запобігти банкрутству країни, довелося б кардинально змінювати курс і проводити болючі реформи. А рядовим українцям довелося б довго «йти долиною сліз».
«Чи залишиться у цих людей бажання інтегруватися до Європи і чи вони знову вийдуть на Майдан?», – запитує автор.

Джерело:   GALNET

середу, 29 січня 2014 р.

29.01.2014р. Б. / РПЦ називає майданівців ордою і закликає Росію до втручання у внутрішні справи України

Як повідомляє агентство ИНТЕРФАКС, глава синодального відділу РПЦ з питань взаємовідносин церкви і суспільства Всєволод Чаплін назвав майданівський рух в Україні «новою ордою».
Чаплін також вважає, що майданівці – це невеличка група людей, а більшість українців є прихильниками промосковського вектору розвитку України. «Невелика група людей, проваджених брехливими, як з богословської так і з суспільної точки зору, поглядами», – заявив московський церковний високодостойник, – «дозволяє собі насилувати історичний вибір й волю усього народу», щоб зберегти Україну в орбіті «русскава міра» Чаплін закликав Росію і Білорусь активно втрутитися у внутрішні справи України.

Джерело:   Воїни Христа Царя

29.01.2014р. Б. / «Беркутівці» збирають інформацію про активістів в соцмережах

Еспресо.TV.«Беркутівці» збирають інформацію про активістів в соцмережах

Працівники «Беркуту» та їх союзники створили у соціальні мережі ВКонтакте нову сторінку, де збирають інформацію про активістів Євромайдану і обіцяють винагороду за інформацію щодо їхнього місцеперебування, повідомляє Еспресо.TV.

Сторінка має назву  «Ім’я Прізвище» і на ній викладають фотографії хлопців та дівчат, які підтримують Євромайдан та звинувачують їх у пропаганді насильства та екстремізму.

Адміністратор сторінки зазначає: «Якщо ви почнете відчувати біль у нижній частині спини, слід негайно припинити подальше читання і змиритися з фактом, що ви – бандерівець».

Джерела:   GALNET.org

вівторок, 28 січня 2014 р.

28.01.2014р. Б. / «Щоб перемогти опонента в мирний спосіб, потрібно бути духовно і морально вищим за нього», - Глава УГКЦ



Повага до гідності людської особи, що сотворена на образ і подобу Божу, є фундаментом усякої моралі. Якщо ми на цей фундамент не будемо спиратися і не вважатимемо його за абсолютну аксіому, то про які правила морального і духовного життя взагалі тоді можна говорити? Про це сказав Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава УГКЦ, 27 січня 2014 року в радіопередачі «Український вимір» в ефірі Першого каналу Українського радіо.

«Коли хтось сьогодні звертається до Церкви із запитанням, як сьогодні жити, звучить одне слово – «вихід». У Святому Письмі є окрема Книга Виходу, котра описує, в який спосіб, коли і де Бог об’явив людині моральний закон, що став відомим як Десять Божих заповідей. Серцевиною цієї Книги є об’явлення Бога як визволителя, який дарує людині свободу, веде її від рабства до свободи, від зневаги до відкриття її особистої гідності перед Божим обличчям», - розповів Блаженніший Святослав, про це повідомляє християнський портал "Кіріос" з посиланням на оф.сайт УГКЦ .

Тому дорогою життя, «виходом», який сьогодні пропонує і моральне богослов’я, і вчення Церкви, як твердить Предстоятель УГКЦ, є Божі заповіді. Це та дорога життя, якою колись ізраїльтяни вийшли з Єгипту і перейшли через Червоне море. На цьому шляху, у водах Червоного моря, загинуло все фараонове військо.

«Це та дорога, в якій Божий народ усвідомив себе народом, а не лише набором племен, що потім вступає в свою обітовану рідну землю як народ, на якому спочиває Боже благословення і Його обітниці», - пояснив Глава УГКЦ.

На думку Верховного Архиєпископа УГКЦ, щоб перемогти свого опонента в мирний спосіб, потрібно бути духовно і морально вищим від нього, бо «силою є правда і в правді – сила». Такий рецепт перемоги, за його словами, з одного боку, дуже складний, а з іншого – надто простий.

«Якщо ви живете в оточенні, де всі говорять неправду, то говоріть правду, і ваше слово буде революційним! Якщо живете в країні, де крадуть – не крадіть, навіть якщо це приведе вас до певних матеріальних невигод! Таким чином ви закладете скарб для свого особистого життя і для життя вашого оточення, який не вимірюється в грошовому еквіваленті», - закликав Блаженніший Святослав.

28.01.2014р. Б. / «Коли закон стає несправедливим, справедливість сама стає законом», — ієрархи УГКЦ

єпископи УГКЦ
Єпископи УГКЦ в Західній Європі оприлюднили звернення у якому висловили солідарність з Главою УГКЦ Святославом, усіма владиками, священиками, монашеством і мирянами Церкви в Україні, яка «несподівано знову почула слова погрози з боку держави».
 
«Церква не є політичним організмом, — йдеться у документі, — Однак Церква покликана служити суспільству, будучи його повноправною частиною. Її завдання – бути з народом у служінні, зокрема в терпінні. Перед нею є відповідальність за вірних, за людей доброї волі, за долю України. Дороговказом для нас є заклик Папи Франциска: «Пастир має мати запах своїх овець». Папа Франциск і ми разом з ним воліємо Церкву, можливо, покалічену, навіть трохи забруднену порохом дороги і потом праці; Церкву, яка є з народом, аніж Церкву, яка є абстрактною і відстороненою. 

Разом з представниками всіх Церков і релігійних організацій єпископи УГКЦ у Європі гостро засуджують вбивства і катування, за які несе відповідальність перед Богом кожен, хто до цього причетний. Ми закликаємо припинити кровопролиття і беззаконня. 

Ми також закликаємо усі сторони до діалогу. Діалог непростий і вимагає терпеливості, але в цих обставинах альтернативи набагато гірші. Результативний діалог передбачає відкритість і щирість, а не сукупність монологів і шантаж сильного та озброєного. Діалог передбачає компроміс, проте ціною компромісу не може бути правда і справедливість. До правдивого і результативного діалогу закликаємо всіх: владу, опозицію, бізнес-еліту, громадян; у Києві, різних містах України; у перемовинах на різних платформах та у різних форматах. 

Звертаємося до чинного українського керівництва — ви відповідальні перед Богом і людьми за владу, вам надану. Використовуйте її для блага народу, а не його нищення. Керуючись законом, мусите пам’ятати, що коли закон стає несправедливим, справедливість сама стає законом. 

Політичні та громадські провідники, бережіть довіру людей, їхні мир і життя. Нехай гідність та інтереси українського народу будуть вашим орієнтиром і ґрунтом для всіх ваших рішень і дій. 

Мільйони борців за гідність по всій Україні, звертаємося до вас словами Христа – «Не бійтеся»! Згадаймо недавню історію спасіння українського народу, переможне свідчення наших мучеників та ісповідників, історію спасіння кожного з нас. Нехай ця пасхальна згадка — пам'ять про те, що Хрест веде до Воскресіння, а страсті до нового життя — буде для нас натхненням у цей критичний, інколи моторошний час. Господь не раз виводив нас з дому неволі. Наше паломництво до «обіцяної землі» триває. Ми можемо бути певні, що Бог не залишить нас ніколи. 

Звертаємося до європейських структур, держав і громадян. Закликаємо до глибшого ознайомлення з подіями в Україні та активнішого ангажування. Пам’ятаймо, що необізнаність і бездіяльність у час криз доводить до катастроф. У ХХ столітті Україна ставала полем крові передусім через зовнішні вторгнення і зовнішню бездіяльність, коли світ не реагував на український голос «волаючого в пустині». Ситуація в Україні не вирішиться без медіації та діяльної міжнародної підтримки. Українці розраховують на ефективну солідарність світової спільноти. 

Передусім закликаємо всіх до моральної застанови і молитовної підтримки. 

Розвал Радянського Союзу, вихід УГКЦ з катакомб та свобода всіх конфесій України, 22-літній мирний розвиток незалежної держави, який відбувався, незважаючи на історичні травми і пам’ять про кривди минулого, є великим Божим даром. Чудесною була двомісячна мирна солідарність на київському та інших Майданах України і світу. Там звучали не політичні гасла, а голос Богом даної гідності. 

Людина прагне налагоджених стосунків: міжособистісних, сімейних, соціальних, громадських, церковних, державних і міжнародних. Для цього потрібна благодать Божа. Потрібна воля Божа і воля людей – в Україні, в Європі та світі. Належні відносини, правдива людська гідність і людські права передбачають волю, працю, жертву і відповідальність кожного з нас. 

Інакше країна, яка мирно стала незалежною, проходячи болісні уроки демократії, може стати пеклом протиставлень, полем крові. Наше спільне завдання зараз – не допустити помилок минулого, зберегти Україну цілісною, мирною, вберегти людей від смерті і насилля, допомогти відновити правду і справедливість. 

Ми, українські єпископи у Європі, запевняємо вас у своїй підтримці і солідарності. Обіцяємо, що робитимемо все можливе, щоб голос українців лунав голосніше у країнах, нам довірених під пастирську опіку. Греко-католики Європи єднаються з Церквами в Україні в молитві і пості за збереження миру і соборності України. 

Богом дана гідність і Божа правда невід’ємні. Божа правда і Богом дана гідність переможуть!». 

Під зверненням свої підписи поставили владика Петро (Крик) Апостольський екзарх для українців у Німеччині і Скандинавії; владика Гліб (Лончина) єпископ Єпархії Пресвятої Родини в Лондоні для українців у Великобританії Апостольський Візитатор для українців в Ірландії; владика Борис (Ґудзяк) єпископ Єпархії св. Володимира в Парижі для українців у Франції, Швейцарії,Бельгії, Нідерландах та Люксембурзі; владика Діонісій (Ляхович) Апостольський візитатор для українців в Італії та Іспанії. 

За матеріалами: РІСУ

Джерело:   КРЕДО 

понеділок, 27 січня 2014 р.

27.01.2014р. Б. / Владика Ігор: всяке знущання та глум над іншими, глибоко відіб’ється не тільки над тими, хто причетний до цього, але й над їхніми дітьми, внуками та правнуками

Слово Митрополита Львівського на неділю по Богоявленню

Еф 4,7-13; Мт 4,12-17.

Достойні сестри і брати,
вітаю усіх вас, які прийшли  і сьогодні помолитися, а ви приходите у церкву не тільки деколи, але часто і добре знаю, що молитеся кожного дня багато разів у домі свого серця. Дні, які переживаємо в нашій Україні, надзвичайно тривожні, праця не береться, спокій втікає, переживання, тривога приходить… Інакше не може бути, тому що люди стають свідками знущання з їхньої людської гідності. Усі ми бачили в телевізії, як роздягнутого козака,  Михайла Гаврилюка, побитого, з ранами на тілі, виставлено оголеного на мороз по вулиці Грушевського у Києві; а причетні до цього знущання та глуму з чоловіка, особи в людській постаті під назвою «беркут» та міліції. Цікаво знати, яка би була реакція тих негідних осіб, коли б їхнього сина чи дочку виставили на таке видовище? - Приходить на думку те, що ми повинні більше уболівати над великим браком совісті у багатьох насмішників в пагонах та з кийками в руках, як над постраждалим Михайлом. Міліція, яка повинна бути сторожем порядку, стає промотором безпорядку.? Яка це ганьба для відповідальних осіб, які зовсім не реагують на такі безчесні вчинки підвладних..? Відповідальність перед Богом, насамперед, падає на владних осіб, а всяке знущання та глум над іншими, глибоко відіб’ється не тільки над тими, хто причетний до цього, але  й над їхніми дітьми, внуками та правнуками… І не має значення, з якої сторони походить насилля. Кожна крапля крові лягає великою відповідальністю перед Богом на тих, хто причетний до її пролиття. Тут необхідне покаяння, бо інакше, пролита кров кличе про помсту до Бога, незважаючи на тих, хто це спричинив. Звичайно, що моліннями, ми запобігаємо ще більших надуживань, які б могли творити люди - з втратою людського сумління. Повмирали великі полководці, тирани, царі, кесарі та багато різних авторитарних осіб, ті, перед якими дрижав «увесь світ», або велике число людей. – І куди вони приговорили свої душі.? Чи вони щасливі у вічності, чи, можливо, прирекли себе на вічне терпіння? Мабуть, ці, хто знущається з інших та немає когось за людей, хто легковажать своїми поганими вчинками, забувають про Божий суд та відповідальність перед Господом, навіть, за мислі, а не тільки за діла? Чи такі думають про вічність, нагороду й покарання? Хрестяться, часом приходять для ока у церкву, а життя поза тим провадять соромне, гидке та гідне покарання?  Життя людини дуже коротке, а вічність не має кінця. Такі скромні роздумування маємо з вами тому, бо триває трудна ситуація в нашій країні.

Ми посвятили споруджений іконостас у церкві святого рівноапостольного Володимира, тобто, перегородку з іконами між святилищем, де стоїть жертовник та,  центральною частиною храму, в якій знаходяться вірні. Іконостас має всередині «царські ворота», а по обидві сторони царських дверей -  дияконські двері. У вівтарній частині, за іконостасом, розміщений престол, на якому стоїть кивот, а у кивоті знаходяться у чаші святі дари: Причастя. Сам Ісус Христос замешкує на престолі у кивоті під скромними видами хліба й вина. Де – Христос, там - небо, святість, рай і вічне життя! На іконостасі зображені Спаситель та пресвята Богородиця, святі, різних рівнів та ангели, усе це символізує вхід до неба, тобто, накликує нас до приготування, щоб стати учасниками вічного блаженства, з’єднатися з тими, хто там уже знаходиться. А ми, вірні, що стоїмо у храмі, це - ті, хто стремить у щасливу вічність. Зображені в іконах святі, присутні разом з нами, стоять поряд, бо, де Христос, там присутнє ціле небо. Як згадує святий Іван Золотоустий, що увесь повітряний простір повний ангелів. Ми можемо сказати, що у просторі, який нас  оточує, знаходяться, також і мільйони святих, багато наших рідних й знайомих, що випередили нас до вічності. Майже, завжди в класичному іконостасі влаштовувалося три входи: північний, південний і центральний — Царські врата, головним сюжетом, котрих було зображення чотирьох євангелістів і сцени Благовіщеня пресвятої Богородиці. Ряди ікон, так звані, чини розташовуються на тяблах у певній послідовності: 1-й ярус з Царськими вратами, це — місцевий чин, у якому знаходяться зображення Господа Ісуса і Богоматері, ікона святих, яким присвячено храм, святий Миколай, також, святі, шановані у даній місцевості, це залежить від можливості вмістити ікони у цей ряд. Над ним розташований вузький т. зв. малий святковий чин. Вище знаходиться Деісусний чин — головна частина іконостасу, де в центрі зображено Спасителя, а зліва і справа розміщаються ікони Богоматері, святого Іоанна Хрестителя і апостолів. Часом, трапляється, що певні сюжетні ікони розписують на стінах, коли бракує місця в іконостасі. 

Наступний ярус — Святковий чин із показом дванадцяти найголовніших церковних свят, а саме: Хрещення ГНІХ, Зіслання Святого Духа, Благовіщеня, Вхід Господа в Єрусалим, Вознесіння ГНІХ, Преображення Господнє, Успіня Богоматері, Різдво пресвятої Богородиці, Воздвиження Животворящого Хреста Господнього, Покров пресвятої Богородиці, Введення до Храму Богородиці, Різдво Христове.

Ще вище — Пророцький чин, у якому представлені лики пророків по боках від ікони Богоматері з Дитиною, верхній ярус — Прабатьківський чин, що складається з батьків і патріархів Церкви із зображенням Бога Отця в центрі. Це розміщення ікон в іконостасі дуже залежить від параметрів церкви, фінансової спроможності та мистецької оцінки стилю її будови. Святі, розписані в іконах на стінах церкви та в іконостасі, означають,  їхню духовну присутність і спільне моління  вірних з ними. Тому, будьмо свідомі того, що з нами на спільній молитві присутні святі, про яких ми знаємо і не знаємо, вони  знаходяться поряд з нами, хоч ми їх не можемо бачити, бо наша тілесна стать нам перешкоджає у цьому. Це - спільна молитва земних людей та небесних сил.

І, завершуючи роздуми, звернімося до тексту із сьогоднішнього Євангелія,  переконаймо про їхню важність та скажімо: «О земле України, приморський шляху, країно над Дніпром, народе Божий України, подивися на велике світло, що ним є Ісус Христос, який дарує тобі свобідну волю для вирішення твоїх проблем. - Отяммося: «Покайтесь, бо Небесне Царство близько» (Мт 4,17).

Дякую митцям, що трудилися над спорудженням цього іконостасу! Вдячний пану Володимиру Артемовичу за фінансування в спорудженні та мистецького оздоблення цього іконостасу! Велика подяка усім вам, достойні молільники, які приходите в цю  церкву для духовного оновлення, що молитеся за себе, за своїх ближніх та нашу Україну, що складаєте свої пожертви на церковні потреби!

Дуже приємно повідомити вас про те, що за неповних три дні, коли ми закликали людей допомогти тим, хто відстоює права на майдані, наш вірний люд зібрав 1 244 154 гривень, $ 3475 і €  470. Усі ці гроші передані із церкви нашими священиками в добрі руки, щоб послужили людям майдану. Дякую усім, хто вчинив та чинить свій внесок в ім’я добра та ладу в нашій державі!


+ Ігор
Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ

26 січня 2014 р.Б. с. Храм Святого Володимира Великого (м. Львів)

Джерела: www.ugcc.lviv.ua

Воїни Христа Царя

неділю, 26 січня 2014 р.

Сьогодні, зараз, вже...

Сьогодні, зараз, вже, до 15:44:

До Одеської ОДА рухається колона до 2 тисяч людей...
...Канатною вулицею Одеси у бік обласної державної адміністрації рухається колона до 2 тисяч осіб...
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/26/7011390/
Лебєдев: Використання армії проти мітингувальників виключене
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/26/7011380/
У Донецьку прихильники Януковича "захищають" ОДА, є постраждалі...
...біля пам'ятника Шевченку о 12.00 зібрався мітинг на підтримку президента та уряду, мета якого - захист будівлі Донецької ОДА від захоплення...
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/26/7011382/
Папа Римський молиться за загиблих активістів і бажає владі "конструктиву"
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/26/7011383/
У Запоріжжі штурмують ОДА. Є поранені...
...Під Запорізькою ОДА зібралося більше 10 тисяч активістів...
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/26/7011381/

У Вінниці звільнився суддя і розповів про тотальний тиск Банкової (video)
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/26/7011376/
На околиці Києва знайшли замерзле тіло, зв'язане по руках і ногах. МВС: смерть не насильницька
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/26/7011373/
Львівська облрада визнала Народну раду та просить забрати Беркут з Києва
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/26/7011362/
ЗМІ: Влада готується розширити дію "законів 16 січня", щоб перекрити фінансування Майдану
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/26/7011361/
МВС: ОДА по Україні захоплюють західноукраїнські бойовики-екстремісти
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/26/7011358/
Тернопільська та Івано-Франківська облради прийняли рішення про заборону діяльності і символіки КПУ та Партії регіонів на території своїх областей.
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/26/7011363/
Активісти облашують в Укрдомі прес-центр та пункт обігріву. Заявляють про мародерство силовиків
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/26/7011371/
І ЗНОВУ БРЕХНЯ МВС: Набої на даху Укрдому – провокація. Силовики зброї не використовують
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/26/7011375/
Активісти знайшли на даху Укрдому набої. Підозрюють роботу снайпера
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/26/7011368/
Мітингувальники витіснили внутрішні війська з Українського дому (video)
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/26/7011356/
Під час штурму мітингувальниками Українського дому постраждали двоє правоохоронців
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/26/7011370/
ЧЕРГОВА БРЕХНЯ МВС: бійці ВВ "відпочивали" в Укрдомі, їх вивели "за наказом Захарченка"
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/26/7011365/
Голова Європейської ради Герман ван Ромпей нагадав про готовність ЄС підписати угоду про асоціацію з Україною і поклав відповідальність за насильство в країні на владу
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/26/7011369/

пʼятницю, 24 січня 2014 р.

До чого ми докотилися?!! (та інші "гарячі" новини)

У четвер, 23 січня, телебачення та Інтернет показали таку сцену з вулиці Грушевського в Києві: повністю роздягнений хлопець, а довкруги нього люди в міліцейській формі, які його б’ють і з нього насміхаються.

Мимоволі насувається спогад про те, як колись римські воїни знущалися з Ісуса Христа… Але наразі облишмо це порівняння.

Через деякий час після того з’явилося повідомлення, що міністр внутрішніх справ України Віталій Захарченко публічно попросив пробачення за те, що сталося, і заявив, що винні будуть покарані. Не знаю, що і як буде далі, але хотів би сказати, що, на мою думку, повинно відбутися.

Припускаю, що міністр Захарченко оголошував своє вибачення, стоячи перед відеокамерою в одному з приміщень міністерства, оточений своїми підлеглими, одне слово, перебуваючи в психологічно комфортній атмосфері.

Натомість він мав би перепрошувати, дивлячись в очі батькові і матері хлопця. А після цього стати перед власними батьками і признатися, що накоїли підлеглі йому особи, за поведінку яких він офіційно відповідає.

Люди в міліцейській формі, які чинили наругу над хлопцем, незалежно від того, чи їх колись знайдуть і будуть належно судити, мусять також стати перед власними татом і матір’ю і признатися, що вони зробили, а тоді їхні батьки - піти до батьків постраждалого і перепросити їх за те, що їхні сини йому вчинили.

Батьки "героїв" з вулиці Грушевського в переважній більшості, напевно, свого часу старалися добре виховати своїх синів. А якщо знайдуться такі, що не дбали про це (може, більше уваги звертали на накопичення матеріальних благ чи на отримання впливових позицій), почувши слова вибачення, повинні замислитися, до чого призвело їхнє недбальство у вихованні власних дітей.

А хто попросить пробачення за рівень моральності, який панує в середовищі правоохоронців, типу "героїв" з вулиці Грушевського чи з Михайлівської площі від 30 листопада минулого року?

Міністр внутрішніх справ запевняє, що такі випадки вже не повторяться. Однак напрошується питання: як відбувається моральна формація тих, котрі мають виконувати високу місію правозахисників?

За останніх кілька років відбулося дуже багато дискусій на тему політики, економіки та суспільного життя. А чи не варто було б замислитися серйозно над тим, до чого ми докотилися в ділянці моралі.

Події останніх місяців показали дуже низький рівень навіть особистої моралі, не згадуючи вже про публічну мораль, яку своєю поведінкою засвідчили чиновники різних рівнів. 

Звертаюся навіть не до них, а до їхніх батьків і матерів: шановні і дорогі, робіть щось, щоб рятувати своїх дітей від повної моральної загибелі.  

+ Любомир

Джерело:  УКРАЇНСЬКА ПРАВДА 



ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У Штабі нацспротиву дізналися, що Янукович вже готовий ввести надзвичайний стан
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/25/7011302/
Євреї обурені антисемітською пропагандою "Беркуту"
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/25/7011293/?attempt=1
У Києві "Беркут" вивіз з залізничного вокзалу волонтерку медичної служби Майдану, відібрав документи та ліки, та побив.
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/25/7011307/
Литва готова лікувати поранених на Майданах українців
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/24/7011155/
Львівські регіонали - за відставку Азарова і дострокові вибори
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/24/7011105/
Луганськ. Ультрас "Зорі" підтримали Євромайдан, назвавши найманців "простітушками"
http://www.champion.com.ua/football/2014/01/24/561975/
Сало залишиться з Януковичем
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/24/7011114/
У міліції рапортуючи - БРЕШУТЬ, БРЕШУТЬ, БРЕШУТЬ про затримання членів ОЗГ, які "озброюють Євромайдан"
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/24/7011180/


А ТАКОЖ:

Парубій: захоплення ОДА по всій країні - розширенния Майдану
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/24/7011095/
Полтавську ОДА теж захопили. Створено Народну Раду
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/25/7011311/
У Чернігові теж захопили ОДА. Вимагають відставки губернатора
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/25/7011298/
У Вінниці люди увірвалися в облраду
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/25/7011286/
Захоплення обладміністрації у Тернополі "потягне" на 6 років
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/24/7011081/
У Рівному і Львові навколо захоплених адміністрацій звели барикади
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/24/7011083/
За спробу захопити Житомирську та Рівненську ОДА теж порушили справи
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/24/7011094/
У Сумах на засідання облради прорвались мітингуючі
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/24/7011108/
У Франківську протестувальники захопили ОДА
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/24/7011141/
Чернівецькі мітингувальники захопили ОДА
http://www.pravda.com.ua/news/2014/01/24/7011104/

четвер, 23 січня 2014 р.

Що зараз відбувається у Києві (пряма трансляція з майдану)




Журналісти з 24 каналу ведуть безперервний інформаційний марафон про події, які відбуваються у Києві...



Джерело:   ЗАХІД.net

середу, 22 січня 2014 р.

22.01.2014р. Б. / Об’єднаймося, борімося, молімося. З нами Бог!

Ми звертаємося до всіх і кожного, хто читає наш сайт. Моліться, проголошуйте слово Боже де б ви не були! Сьогодні нависла уже небезпека фізичного знищення нашого народу і Церкви.

 Сьогодні мусимо бути разом не тільки фізично, але й об’єднані в одній безперервній молитві. 

Відкладіть усі свої справи – зараз найважливішим є питання оборони нашого народу і нашої Церкви перед кривавим злом.

Нейтралітет і бездіяльність сьогодні – це співучасть у навмисному чоловіковбивстві, а це гріх, який волає до Неба о пімсту. Такі гріхи Бог карає до четвертого покоління.

Об’єднаймося, борімося, молімося. З нами Бог!

Джерело:   Воїни Христа Царя

вівторок, 21 січня 2014 р.

21.01.2014р. Б. / ЗАКЛИК ДО ВСІХ КАТОЛИКІВ ТА ЛЮДЕЙ ДОБРОЇ ВОЛІ

Теперішня влада в Україні розпочала безпрецедентні утиски українських греко-католиків. У своєму безумстві влада погрожує поставити УГКЦ поза законом. Як колись їхні більшовистські попередники у 1944 році, вони з одного боку обіцяють не утискати Церкву, а з іншого ведуть переслідування. Фіналом більшовистських обіцянок був 1946 рік, коли кривава окупаційна влада поставила УГКЦ поза законом, розпочавши криваве переслідування Церкви: мирянства, монашества і клиру.

Як і тоді так і тепер, 70 років після облудних обіцянок більшовиків, їхні духовні нащадки розпочинають судове переслідування греко-католицьких священиків. Так 31.01.2014 року в 15 годині у Львові в приміщені Франківського районного суду м. Львова, вул.Генерала Чупринки 69, розпочнеться суд над о. Михайлом Димидом за сфабрикованими звинуваченнями.

Сьогодні судять одного священика, завтра можуть за сфабрикованими звинуваченнями судити іншого, потім єпископа, потім просто мирян за їхню вірність Церкві.  Якщо сьогодні не станемо в обороні о. Димида, завтра можемо опинитися серед розбурханого моря кривавого переслідування Церкви. Сьогодні переслідують греко-католиків, завтра вони візьмуться за римо-католиків, київських православних, автокефальних, протестантів.

В такій ситуації команда сайту «Католицький Оглядач» закликає усіх католиків об 14:45 прийти 31.01.2014 року під приміщення Франківського райсуду і своїм мирним молитовним зібранням висловити підтримку переслідуваному священику, а також протест цій владі.

Прийди і захисти своє право на свободу совісті. Свобода – Божий дар! Не дай владі вкрасти його в себе і своїх дітей!

понеділок, 20 січня 2014 р.

20.01.2014р. Б. / "Ті, хто здійснюють революцію наполовину, лише копають собі могилу"

"Ті, хто здійснюють революцію наполовину, лише копають собі могилу"

Приблизно такі слова у свій час сказав діяч великої Французької революції Луї Антуан Сен-Жуст...

Це спало на думку, оскільки події 19 січня в Києві чітко показали, що може статися з керівниками опозиції, якщо вони плентаються у хвості революції. Спочатку наступає їхнє масивне знецінення, а потім – їх відсувають у бік, і з'являються інші лідери.

Інколи більш адекватні, які доводять революцію до перемоги. Інколи – "гапони", які підводять її під розстріл.

Майдан 19 січня вимагав Лідера, який візьме на себе відповідальність, організує масовий спротив і вкаже на мету. Майдан уже давно й гостро відчував потребу лідерства, як здатності до самопожертви, готовності сісти у в'язницю й навіть віддати життя за перемогу народу над бандитами.

Натомість опозиційна "трійка" повторила засмальцьовані мантри, які всі ми знаємо напам'ять.

Тому вперше так наочно й гостро пролунала реакція Майдану. Стало цілком зрозуміло, що інтереси й цілі "трійки" багато в чому розходяться із цілями й прагненнями Майдану.

Що, окрім лідера, треба було оголосити на Майдані?

1. Оголосити Верховну Раду й президента поза законом за антиконституційний переворот і узурпацію влади.

2. Оголосити прийняті 16 січня документи нікчемними й закликати громадян їх не виконувати.

3. Попередити силовиків про кримінальну відповідальність за виконання завідомо незаконних наказів і рішень влади.

Ці рішення по пунктах треба було проголосувати на Майдані.

Чи знаєте ви, чому досі не відбулося переходу частини депутатів більшості на сторону опозиції та формування нової більшості й відставки уряду?

Чи знаєте ви, чому досі вагаються олігархи? Чи знаєте ви, чому не відбулося розшарування в рядах силовиків і правоохоронців?

Чи знаєте ви, чому досі вагаються, підтримати чи не підтримати Майдан, значна частина простих людей Сходу й Півдня?

Тому що вони, образно кажучи, не знають, кому здаватись.

Тому що опозиція досі не сформувала реальної альтернативи диктаторському режиму.

Альтернатива – це: Хартія Майдану, тобто основоположні конституційні принципи, правила й цінності, яких Майдан буде дотримуватися в боротьбі з диктатурою й за якими він зобов'язується жити; план побудови майбутньої справедливої європейської України; склад майбутнього Уряду.

І, звичайно, лідер Майдану, лідер спротиву.

Із цим тепер складніше. Це питання треба було вирішувати в неділю 19 січня. Тепер, мабуть, на порядку денному стоїть створення реального виконавчого комітету Майдану на чолі з лідером. Комітет має відновити контроль і керівництво спротивом, увібравши в себе представників усіх реальних середовищ, що діють на Майдані.

Три парламентські опозиційні фракції мають негайно оголосити себе Народним парламентом із відкритим доступом для депутатів із більшості, які захочуть перейти на бік народу. Із цього приводу має бути прийнята відповідна відозва й підписана персонально кожним депутатом опозиції. Друга відозва має стосуватися заклику до депутатів більшості.

Безумовно правильним є заклик стягувати сили звідусіль у Київ на Майдан із метою посилення блокування урядового кварталу та інших владних об'єктів.

Паралельно із цим не можна ослаблювати тиск у регіонах, створюючи чисельну перевагу в "критичних точках" режиму – оточення силовиків, місць дислокації, адмінбудівель тощо. Брати під контроль усі ключові комунікації.

Головна тактична мета Майдану – дострокові вибори президента. Тепер уже – і парламенту.
Швидка розбудова структур ВО "Майдан" для її реалізації й підготовка вирішальної Акції, яка повалить режим.

Це шлях до перемоги.

Янукович погодився на переговори виключно з тактичною метою – аби виграти час. Режим, бандитський за своєю природою, не збирається вести з опозицією ніяких серйозних переговорів.

У зв'язку із цим, недопустимим є жодні переговори із Клюєвим і участь у жодних комісіях по врегулюванню політичної кризи.

Питання знищення прийнятих 16 січня папірців, які вони назвали "законами", є в компетенції тільки одного чоловіка – Януковича. Тому, допускаючи в принципі переговори з Януковичем як політичну позицію, Майдан має чітко поставити попередню умову: скасування так званих законів.

Якщо ж "голубою" мрією чи метою декого в опозиції стають переговори із владою з метою зміни Азарова на "пупкіна" – тоді це зрада ідей Майдану.

Тоді події на Грушевського повторяться в десятикрат більшому розмірі й по всій країні.

І тоді розв'язка буде значно драматичніша.

Можна по різному ставитись до подій, які відбуваються по вулиці Грушевського. Можна логічно пояснити, що навіть якби протестувальники спалили всі машини й автобуси, відтіснили весь Беркут і зайняли ВР і кабмін – це б не привело й не приведе до зміни влади.

Проте, я переконаний, що це не питання, на яке протестувальники повинні відповідати. Вони діяли з відчаю й люті.

Це питання, на яке завжди й усюди повинні відповідати керівники, що очолюють спротив.

На закінчення, як один із польових командирів Помаранчевого Майдану, маю сказати.

Якщо ми хочемо досягти такого ж успіху як досягли в 2004 році – ми не повинні повторити шлях, яким ішли тоді.

Тарас Стецьків, польовий командир Помаранчевого Майдану, спеціально для УП

Джерело:  УКРАЇНСЬКА ПРАВДА

суботу, 18 січня 2014 р.

ЗВЕРНЕННЯ ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ


Війна українцям оголошена!

Голосування 16 січня 2014 року у Верховній Раді поклало край сподіванням українців на мирне вирішення суспільно-політичної кризи, що розпочалася із захоплення та узурпації влади в Україні регіонально-комуністичною бандою ще у лютому 2010 року. Звіряче побиття студентів, події на Банковій, спроби штурму Майдану, повна нівеляція виборів, демонтаж державності, постійні репресії, побиття, підпали майна активістів – це той шлях, який пройшли українці за останні два місяці.

Мільйонні мирні акції повсталого народу на цей момент не допомогли вирішити жодного із тих злободенних питань, що стоять на черзі денній. І якщо на початку грудня минулого року режим внутрішньої окупації перебував в страху і не міг оговтатися від мільйонів вільних українців на вулицях столиці, то на цей час, перегрупувавшись і озброївшись різноманітними політичними технологіями він розпочав контрнаступ.

У зв’язку з вищесказаним, ми – українські націоналісти – звертаємося до опозиційних політичних партій, громадських організацій, активістів Автомайдану та Самооборони Майдану, всіх вільних людей України із закликом розглянути і прийняти до виконання наші пропозиції стосовно подальших дій повсталого народу.
  1. Перед тим як йти в наступ треба навести лад у тилу. Тому, необхідно припинити будь-яке взаємне поборювання та розбрат між суб’єктами революційного процесу. Ніхто не може перемогти режим Януковича окремо – ні трійка парламентських опозиційних партій, ні громадський сектор, ні Автомайдан, ні Самооборона, ні націоналісти з «Правого сектору». Отже, будь-яке базікання на Майдані та поза ним про «без політиків» або «провокаторів у масках» має припинитися і жорстко каратися. Тільки разом – переможемо.
  2. Всім основним суб’єктам Майдану випрацювати і реалізувати чіткі та змістовні політичні принципи, які мають стати стрижнем нашої боротьби, а саме:
  • проголосити нашу спільну боротьбу Національною революцією, основною метою якої є ліквідація існуючої кримінально-олігархічної системи влади, структур влади та тотальної заміни людей влади і побудова якісно нової Держави із всеохопною системою національного народовладдя, яка забезпечить всім громадянам України всебічну Свободу, Справедливість, Добробут;
  • визнати діючу антиукраїнську владу такою, що втратила свою легітимність та офіційно проголосити її режимом внутрішньої окупації; закликати весь народ бойкотувати будь-які його рішення та дії;
  • Януковича не визнавати Президентом України, а уряд Азарова вважати окупаційною адміністрацією, рішення якого не мають ніякої сили на території України;
  • не підпорядковуватися діям внутрішньо-окупаційних силових структур режиму і ніяким чином не співпрацювати з ними. Суди, МВС, СБУ, Прокуратура вже роками не захищають інтересів народу, а тільки обслуговують банду, яка опинилася при владі в державі, а отже теж є нелегітимними і будуть люстровані та революційно реформовані;
  • одним із стовпів цього режиму є гроші державного бюджету, які розграбовуються, використовуються для репресій та підтримують його на плаву. Тому сплата громадянами України податків – це гріх перед Богом і Україною, а отже має бути припинена, а діяльність внутрішньо-окупаційного міністерства зборів і доходів заблокована як в столиці, так і на місцях.
  1.  Опозиційним депутатам, за підтримки посталого народу, взяти під контроль Верховну Раду, обрати нове керівництво та проголосити себе Національними зборами, які візьмуть на себе роль народного парламенту.
  2. Підготувати проект рішення про створення тимчасового Революційного правління та проголосувати його на всенародному віче на Майдані Незалежності у Києві. На цьому етапі боротьби визначити осідком Революційного правління будівлю Київської міської адміністрації, яка вже перебуває під контролем повстанців.
  3. Створити народні виборчі комісії та провести вибори Київського міського Голови та міської Ради.
  4. Революція має вміти захищатися і нападати. Отже, на базі вже витворених структур Самооборони і «Правого сектору», у підпорядкуванні Революційного правління, розпочати створення Національної гвардії України, яка має виконувати функції революційних Збройних сил, Служби безпеки та Поліції. Гарантувати бійцям Національної гвардії після перемоги Революції певні пільги і преференції, застрахувати у міжнародних страхових компаніях їх життя та здоров’я.
  5. Звернутися до представників силових структур режиму із закликом переходити на бік Революційного правління та гарантувати безпеку і добре до них ставлення.
  6. Розпочати процес революційного перебирання влади в областях України.
  7. Налагодити збір Революційного податку по всій території України для забезпечення потреб Революції.
  8. Звернутися до міжнародного співтовариства із закликом визнати Національні збори та Тимчасове Революційне Правління України.
  9. Розцінювати дії тих, хто знову захоче приборкати революційну енергію нашого народу та перетворити національно-визвольну боротьбу на чергові «танцюлькі» чи «стояння», або почне вести перемовини з внутрішніми окупантами про так звані «мир і злагоду» - як ворожі дії та карати таких зрадників по всій строгості революційних законів. Компромісів з бандою бути не може!
Зробивши ці кроки, українці виграють війну, яку розпочав проти них бандит і узурпатор Янукович. Якщо ж і далі будемо бавитися у перемовини, голосування та скандування – втратимо Державу і Свободу.

Боротьба виходить на новий етап. І тепер ми, українці, для досягнення перемоги над підступним ворогом, зобов’язані використовувати всі доступні та доцільні методи і засоби. Бо – або ми, або вони!  

Смерть режиму внутрішньої окупації!

Воля або смерть!

Слава Україні!

«Правий сектор»

Джерело:  БАНДЕРІВЕЦЬ

18.01.2014р. Б. / Звернення УКУ з приводу подальшого загострення суспільно-політичної ситуації в Україні

“Ми закликаємо народних депутатів від провладних партій усвідомити, що своїм голосуванням вони посягнули на Конституцію України, і негайно відновити в державі конституційний порядок.

За своєю суттю цей брутально навʼязаний закон порушує демократичні права та конституційні свободи громадян України, зокрема свободу совісті, поглядів, слова, інформації, зібрань, асоціацій, комунікації, пересування, право власності та приватності. Хочемо нагадати: джерелом прав людини є не держава, а людська гідність, а тому держава не може відбирати те, що дано народові не нею, а Богом”, – йдеться у Зверненні Українського католицького університету з приводу подальшого загострення суспільно-політичної ситуації в Україні.


Звернення
Українського католицького університету
з приводу подальшого загострення
суспільно-політичної ситуації в Україні



17 січня 2014 року

В Україні Різдво Христове святкували не всі: влада використала цей час, щоб підготувати пакет законів, які перетворюють Україну на поліцейську державу. Влада зробила черговий крок, який призводить до подальшої ескалації політичного протистояння і суспільної напруженості.

Депутати від провладних партій не могли не знати, що демонстративне порушення регламенту при прийнятті закону № 3879 зробить його нелегітимним і неприйнятним в очах народу. Викличне зневажання ними думки опонентів і силове навʼязування своєї позиції є неприпустимим нехтуванням принципів парламентаризму і народовладдя. Годі сподіватися від громадян поваги до будь-якого закону, якщо депутати самі так відверто і цинічно порушують принципи верховенства права.

За своєю суттю цей брутально навʼязаний закон порушує демократичні права та конституційні свободи громадян України, зокрема свободу совісті, поглядів, слова, інформації, зібрань, асоціацій, комунікації, пересування, право власності та приватності. Хочемо нагадати: джерелом прав людини є не держава, а людська гідність, а тому держава не може відбирати те, що дано народові не нею, а Богом.

Нагадуємо також, що згідно зі ст. 22 Конституції України «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

Згаданий закон суперечить також міжнародним договорам, як-от Міжнародному пактові ООН про громадянські та політичні права й Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, які, згідно зі ст. 9 Конституції, є частиною національного законодавства України.

Світла пам’ять студентів і викладачів Львівської богословської академії, історичної попередниці нашого Університету, оо. Миколи Конрада, Андрія Іщака, Романа Лиска, Олексія Зарицького та інших мучеників і ісповідників, які віддали своє життя, відстоюючи Богом дану людську гідність в темні часи нацистського і комуністичного тоталітаризму на українських землях, не дає нам права змовчати, коли чиниться кривда громадянам сучасної України.

Ми закликаємо народних депутатів від провладних партій усвідомити, що своїм голосуванням вони посягнули на Конституцію України, і негайно відновити в державі конституційний порядок.
 
Нас хочуть переконати, що демократії в Україні кінець. Різдво ж Божого Сина нам потужно і радісно нагадує про те, що чим сильніші репресії Ірода, тим ближчим стає час Істини. Це початок нашого нового змагання за правду, нашого нового паломництва до власної Богом-даної гідності. Правда і гідність невід’ємні, правда і гідність переможуть!

Ректорат

Джерела: http://ucu.edu.ua

Воїни Христа Царя

пʼятницю, 17 січня 2014 р.

17.01.2014р. Б. / ДАІ переслідує о. Михайла (video)

 
До ДАІ м.Львова надійшов рапорт від київських ДАІшників, про те, що автомобіль священослужителя отця Михайла Димида 29.12.2013 року під час автопробігу в Києві ніби от не зупинився на вимогу інспектора ДАІ.
 
Львівські ДАІшники довго не думаючи, спочатку почали навідуватися до о. Михайла додому, а потім без його відома та присутності швиденько та без жодних доказів склали на нього адміністративний матеріал та направили його до Франківського районного суду м.Львова. 

"Дорожній контроль Львів" буде представляти та захищати права о. Михайла в суді на підставі угоди про правову допомогу.

Хочемо звернути увагу, що ДАІ переслідує о. Михайла за те, що він активно допомагає Євромайдану, молиться, сповідає та причащає майданівців у Києві.



Джерело: КІРІОС

17.01.2014р. Б. / У Тернополі понівечили статую Богородиці

IMG_2551
У ніч з 15 на 16 січня біля храму святого Василія Великого (УГКЦ) у Тернополі невідомі понівечили фігуру Матері Божої. Припускають, що хуліганів, які пошкодили обличчя Богородиці, було кілька, бо сягнути такої висоти без драбини чи сторонньої допомоги — неможливо.
 
«Такого, за моєї пам'яті, в Тернополі ще не було і ми шоковані цією подією, – каже настоятель храму о. Степан Левчик. — На ніч фірта до каплиці закривалася на замок, однак його зламали. Виглядає, що злодій хотів повалити фігуру та, слава Богу, вона була добре закріплена. Скоріш за все обличчя пошкодив молотком, а монумент обкидав брудом». 

Пошкодження виявила одна з парафіянок церкви вранці. Люди, які прислуговують, відразу звернулись до міліції. На місці працювала слідчо-оперативна група, наразі правохоронці з'ясовують всі деталі інциденту, опитують свідків, і звертаються до тернополян, хто був можливим очевидцем події, відгукнутись. 

Капличка поблизу храму зведена у 2007 році. Фігура Матері Божої має вистоту більш як 3 метри, виготовлена під замовлення з гіпсу. 


За матеріалами: tze.org.ua 

Джерело:   КРЕДО 

четвер, 16 січня 2014 р.

16.01.2014р. Б. / Бандитська влада прийняла ряд нових юридичних норм, котрі допоможуть їй розширити масштаби репресій

Окрім бюджету, сьогодні з порушенням усіх норм був "прийнятий" закон Олійника-Колісниченка, спрямований на придушення протестів, закон що суттєво збільшить безпредєл ДАІ на дорогах, і закон що значно полегшує зняття недоторканності з депутатів.

Так, законом Олійника-Колісниченка (№3879) зокрема, до кримінального кодексу вноситься ст. 110-1 "екстремістська діяльність", де йдеться про "поширення екстремістських матеріалів у мережі інтернет, у соціальних мережах, на масових зібраннях..."

У кодексі про адмінпорушення змінено   ст.185-1 про "порушення порядку" проведення мирних зібрань —  встановлюється відповідальність за маски, шоломи, формений одяг, встановлення "конструкцій" тощо - до 15 діб. (боротьба з людьми на Майдані, особливо це стосується “Правого сектору” та інших відділів самооборони).

В законі також ідеться про  поширення матеріалів, що є "образливими" для наших наскрізь продажних і аморальних суддів (боротьба з тими хто намагається чинити моральний тиск на суддів, що приймають протизаконні рішення).

Заборонено під загрозою втратити права на 2 роки (з вилученням транспортного засобу!) збиратися у колони "більше ніж 5 машин" (боротьба з Автомайданом).

Фактично, злочинна влада розширює юридичну платформу для проведення репресій. І далі обмежуватися “законницькою” парадигмою мислення і дії — значить копати собі могилу. Тож демонстранти вже сьогодні мають перейти до активних наступальних дій, адже завтра може бути пізно.

Джерело:   БАНДЕРІВЕЦЬ

середу, 15 січня 2014 р.

15.01.2014р. Б. / Дні цієї влади пораховані, — єпископ Станіслав Широкорадюк (video)



ШирокорадюкАпостольський адміністратор Луцької дієцезії єпископ Станіслав Широкорадюк взяв участь у Сьомому народному віче на Майдані у Києві, яке відбулося 12 січня.
 
Під час виступу єпископ закликав людей позбутися рабства у собі, відкинути атеїстичне минуле та стати вільними християнами і громадянами. 

Ось що владика промовив до людей зі сцени Євромайдану:
«Брати і сестри, я вперше на цьому Майдані. Я часто чую запитання про те, чи потрібні священики на Майдані. Народ без священиків — бездушний рід. Тому важливо підтримати цей дух. Щоб ми могли молитися разом і підтримувати ваш дух. Щоб могти пробудити надію на допомогу Господа, бо ми без Його допомоги нічого не можемо зробити. Це важливо і в цьому потрібна допомога священиків. 

Я хочу сказати вам важливу річ. На початку грудня у Луцьку я пішов на Майдан і послухав виступи. Люди виступають і всі кажуть те саме. Влада всіх дістала, у всіх відняла бізнес. Горять ринки, горять офіси. Всіх непокірних смиряють на свій лад. Багато людей виступають на цю тему, навіть господарі ринків. Я зрозумів, що ця влада не може існувати, коли вона залізла в кишеню найбідніших. Всі, навіть елементарні вантажі заарештовані, поставлені пломби. Всі чиновники чекають хабарів — все стоїть. Всі це бачать, і ніхто нічого не може зробити. Зрозуміло,  що дні цієї влади пораховані. 

Але мене найбільше турбує зараз інше. Сьогодні — в Католицькій Церкві Водохреще . Водохреще має змінити життя християнина. Християнин — це вільна людина. І тільки вільна людина здобуває волю. А поки зухвалий політик може сказати, що може пройти в депутати, якщо у нього є кілька тонн гречки, трохи грошей і багато обіцянок… Якщо існує явна торгівля рабами, наприклад, за 150 грн. на Антимайдан… А ще більше я здивувався, як люди стоять за 150 грн. на базарі. Свята неділя — коли християнин повинен стояти в церкві… Яка різниця між рабом, який торгує політикою та іншим – який стоїть і торгує святим днем? 

Сьогодні, коли священиків не допускають у школи , щоб вчити дітей релігії… Ми прожили більше 20 років і нічого не зробили для християнства, ми не виховали людей. Змінюються парламент, керівництво, Кабінет міністрів, але привілеї залишаються ті самі.  Церква не може більше мовчати на соціальну несправедливість. Депутати мають право на мільйони, на найкраще обслуговування… Мільйони йдуть для цих людей, а для найбідніших блокують навіть елементарну допомогу. І нічого не змінюється, хто б не прийшов до влади – свої чи чужі, якого б вони не були кольору. Це величезна соціальна несправедливість! 

І тому, дорогі брати і сестри, нам потрібно звернути увагу на виховання. Ми повинні стати вільними. Нас не повинні купувати ні за гроші, ні за гречку, ні за щось інше. Ми повинні відкрити очі і побачити де несправедливість. Як нам політики розповідають, а коли приходять до влади мають те ж саме. Тому ми просимо звернути увагу на наше життя. У чому вона християнська? Чому Галичина та Івано-Франківщина можуть відмовитися від базару і не торгуються тим?  У них є час до церкви піти, на сім'ю. Поки ми не відмовилися від рабства, поки будуть сліди атеїзму – ми не вільні. А невільні люди не здобудуть свободу . 

Почнемо ж з того що піднімемо нашу християнську гідність і крім цього ви повинні розраховувати на велику Церкву. Всі моляться за вас і ми будемо молитися за вас, тому що від вас залежить дуже багато. Нехай Бог вас благословить, дає сили. Вдома, у школі, на роботі ви повинні виховувати нову вільну людину.» 


За матеріалами: politobzor.net 

Джерело:   КРЕДО 

15.01.2014р. Б. / Вихлопні гази сталінізму

Погрози УГКЦ з боку Мінкульту нагадали американському спеціалісту ліквідацію Церкви у 1946 році.

УГКЦ та її духовенство, за словами архієпископа, не є «учасниками політичних процесів». Водночас Церква не може «стояти осторонь, коли віруючі потребують духовної підтримки». Греко-католики, «разом із іншими громадянами України мирно виражають своє бачення європейського вибору України на базі Християнських та загальнолюдських цінностей». І якщо люди України мають потребу в молитві як частині свого вираження цього бачення, на це «не потрібно жодного державного схвалення». Більше того, «коли діалог між владою та народом відсутній», народна молитва є неодмінною: «молитва за мир у нашій країні, за кінець насилля і намагань розтоптати гідність і конституційні права громадян України».

14 січня президент Янукович, можливо, розраховуючи, що він програє цей раунд (незважаючи на неуважність Заходу до гамбіту Міністерства культури і значну відповідальність митрополита Шевчука), через прес-службу заявив, що «люди повинні мати право молитися там, де хочуть», і зазначав, що закон щодо релігійних організацій може бути змінено. Формулювання Януковича не дуже обнадіює, подаючи «право на молитву» скоріш як певну поступку з боку держави, ніж невід’ємну частину фундаментальних прав релігійної свободи, яку будь-яка держава повинна визнавати і захищати за допомогою закону. Таким чином, в той час, як тиск, спричинений листом Міністерства культури до митрополита Шевчука, може полегшитись, загалом ситуація потребує детального моніторингу.

Втім, весь цей епізод є потужним нагадуванням про глибший рівень боротьби, який ведеться в Україні. Протести Євромайдану показали потребу у відновленні морального і культурного життя України, а елементарні  пристойності присутні в суспільстві за звичкою, а не як поступки з боку держави. Не до кінця підготовлена спроба Міністерства культури погрожувати Українській Греко-Католицькій Церкві у такий спосіб, який викликав спогади про ліквідацію Церкви у 1946 році, була різким нагадуванням про фундаментальну проблему, з якою Євромайдан стикається в Україні: вихлопними газами сталінізму та їхнім їдким впливом на державну політику та громадянську культуру.

Джордж Вайгель, старший науковий співробітник у Вашингтонському центрі етики та громадської політики, політичний і громадський активіст, США.

Сторінку було опубліковано на сайті National Review Online.

Джерела: http://espreso.tv

Воїни Христа Царя

вівторок, 14 січня 2014 р.

14.01.2014р. Б. / ВІД НАЦІОНАЛІЗМУ І РАДИКАЛІЗМУ ДО НАРОДОВЛАДДЯ


У наш час доволі часто націоналізм плутають з радикалізмом і навпаки.

Коли “братчики” Корчинського виступали на Банковій, то чи можна було це вважати націоналістичним дійством? Коли “свободівці” валили пам’ятник Леніну чи йшли смолоскипним маршем  з нагоди 105-ої річниці від дня народження Степана Бандери, то чи було це радикальним дійством?

Відповідь очевидна. Радикалізм не завжди є націоналізмом, тоді як націоналізм завжди є радикалізмом. Це як у тій відомій формулі, в якій мовиться, що патріот – це той, хто любить свою Батьківщину, а націоналіст – це теж патріот, який любить свою Батьківщину, але ще й готовий життя за неї віддати.

Сучасна революційна ситуація в Україні вимагає не просто патріотизму й радикалізму, а насамперед націоналізму. Лише національна ідея як процес, а не доконаний факт може вивести Україну із кризи.

На порядку денному стоїть питання заміни режиму Януковича на владу опозиції. Це вписується в тактичне завдання Української Національної Революції. Проте за цим необхідним етапом має йти наступний – зміна не просто влади, заміщення одних прізвищ іншими, а перебудова, яким би заїждженим не було це слово, всієї системи влади.

Нинішня влада, побудована на ленінських Радах, не відповідає менталітету українства. Ба, більше! Вона є руйнівною і такою, що знищує всі творчі начала.

Насправді ми нині маємо гримучу суміш ленінських рад і західної демократії у ліберально-космополітичному виконанні. В результаті меншість фактично керує більшістю – і до Рад як таких чи до демократії як такої це не має жодного стосунку.

Паростки народовладдя, які народжувались, а потім були грубо затоптані політиками на Євро-Майдані в Києві, показують шлях, яким би могло йти українське суспільство. Народовладдя вписується в доктрину українського націоналізму, є його складовою частиною. З одного боку, націоналізм вимагає орденського типу керівництва, але все робиться заради, власне, народовладдя, втілення в життя волі людей.

Загальноприйняті рішення, які передбачають широку демократію, тобто волю народу, владу народу, своїми коріннями сягають вічевих традицій українства, козацтва. Щоправда, сучасні політики вміло це використовують на Євро-Майдані, коли приймають загальні рішення. Але без волі людей, влади людей вони би не могли нав’язати чогось такого, що суперечило би цій волі й владі, народному виявленню. Мудрість політика якраз і полягає в тому, аби не просто підкоректувати свої ідеї суголосно з волею і владою народу, а продовжувати таке, щоби вести людей за собою, дати їм ідею, завдяки якій можна добитися наміченої цілі. Без націоналізму-радикалізму тут ніяк не обійтись.

Національний радикалізм і радикальний націоналізм – це не синоніми, а два крила у поступі до народовладдя, яке має прийти в Україну після зміни режиму Януковича, під час і після зміни влади опозиції. Національний радикалізм передбачає небажання нації жити за обставин, коли влада попирає гідність людей. Радикальний націоналізм вимагає від касти  людей цілеспрямованої й методичної роботи щодо просування до народовладдя. В даній ситуації національний радикалізм не може обійтись без радикального націоналізму – і навпаки.

Проблема полягає в тому, що лідерам опозиції, за великим рахунком, не потрібні ні національний радикалізм, ні радикальний націоналізм. Підім’явши під себе громадянську сутність Євро-Майдану, зробивши альфою й омегою політичну складову, вони банально прагнуть влади, тому кісткою в горлі для них стане народовладдя, яке знівелює їхню вищість над людьми, не дозволить безнаказанно зловживати владою.

Для зміни системи влади, побудови народовладдя в Україні  слід чітко розвести між собою поняття націоналізму та радикалізму, які не є тотожними, але в даній революційній ситуації не можуть існувати одне без одного. Стратегічний шлях націоналістів до народовладдя  вимагає не просто радикалізації мас, а осмислення ними головної мети. Побудова Української Соборної Держави потребує насамперед зміни  системи влади, а не просто ліквідації режиму Януковича й встановлення опозиційної моделі керівництва. Саме націоналісти мають відіграти  у цьому процесі  вирішальну й радикальну роль.


Анатолій ВЛАСЮК

Джерело:   tustan.io.ua

понеділок, 13 січня 2014 р.

13.01.2014р. Б. / На підтримку Євромайдану (поезія)


Тигри, кобри, беркут і грифони,
І вовки, бізони, скорпіони.
Павуки і леви – грізна сила,
Звідки ви, чи є у вас родина?

Чи була у вас колиска в хаті?
Чи на стінах сяють рушники?
Чи не вмієте Шевченка прочитати?
Як Дніпра любити береги.

Виглядаєте, як римські легіони,
Ніби перед вами – Вавилон.
Цар сидить на золотому троні,
І берете Київ у полон.
 

Щось подібне, - як колись татари,
Спопелили Києва красу.
Так тепер кийками били, рвали,
Молоду розплетену косу.

Як колись зв’язали Роксолану
Повели з весілля у степи.
Так тепер ви в’яжете Державу
Пишете: «Майдане, замовчи».

Але хто тепер буде уже мовчати?
Молодь наша вільна, як вітри.
Відтепер буде вона співати
Взяли верх над Беркутом Орли!


о. Петро Половко

Джерело:   КІРІОС

13.01.2014р. Б. / Скоріше Міністерство культури викинуть з України, ніж церкву-мученицю - Степовик

Міністерство культури не має права вимагати припинити богослужіння на Майдані, вважає Дмитро Степовик, професор Київської духовної академії УПЦ КП, доктор богослов'я.

Керівництво Української Греко-католицької церкви отримало від Міністерства культури України офіційний лист за підписом заступника міністра Т.Г. Кохана. У ньому міністерство вказує на порушення представниками УГКЦ законодавства, оскільки вони проводять богослужіння на майдані Незалежності. Порушення, на думку міністерства полягає в тому, що обряди проводяться не у визначених законом місцях: в культових будівлях і на прилеглій території, у місцях паломництва, установах релігійних організацій, на кладовищах, в місцях окремих поховань і крематоріях, квартирах і будинках громадян.

З огляду на це, міністерство попереджає, що подальша така діяльність священників УГКЦ "може стати підставою для порушення перед судом питання про припинення діяльності відповідних релігійних організацій".

"Скоріше Міністерство культури викинуть з України, - каже Степовик у коментарі Gazeta.ua. - Російська попса постійно звучить у найкращих концертних залах. Кошти від квитків не доходять до бюджету. Це що не перед керівництвом міністерства? І тепер воно погрожує церкві-мучениці".

Професор Степовик також вважає, що богослужіння на Майдані тільки стримує агресивні наміри, які там можуть виникнути.
"Міністерство навпаки має подякувати священникам. Це що, реставрація атеїстичної влади, коли дозволяли богослужіння тільки в межах храму?"

Степовик вважає, що міністерство неправильно трактує закон.

"Церква має обслуговувати скрізь. Якщо у тюрмі помирає тяжкохворий в'язень, невже священик не може до нього прийти? Церква у нас відділена від держави. Всі її дії, спрямовані на благочинну діяльність, на допомогу і правим, і винним людям вона має право здійснювати", - каже Степовик.

Олег ШАМА

Джерела: http://gazeta.ua

Воїни Христа Царя

неділю, 12 січня 2014 р.

12.01.2014р. Б. / Промосковські релігійні організації пікетують УГКЦ за підтримку Євромайдану


http://expres.ua/gfx/digest/patriarshyj_sobor_uhkc3.jpg
Релігійні організації “Православний вибір”, “Союз православних братств України” і “Народний собор” провели пікетування Патріаршого собору Української греко-католицької церкви.

Учасники акції виклали свої вимоги у відкритому зверненні до керівництва УГКЦ.

Зокрема, представники релігійних організацій закликали духовенство припинити участь у політичних заходах, відмовитися від офіційної участі у протестах на “Євромайдані” та “...звільнити його від “політиків у рясах”.


Джерела: УНН

Воїни Христа Царя

12.01.2014р. Б. / У Харкові провокатори штурмували храм УАПЦ (о)


У Харкові провокатори штурмували храм УАПЦ (о)11 січня 2014 року в Харкові так званні "тітушки" штурмували Свято-Дмитрівський храм Української Автокефальної Православної Церкви (об'єднаної). Харківські майданівці зійшлися в храм, щоб провести своє зібрання, адже традиційне місце - біля пам'ятника Тараса Шевченкові - у цей час було зайнято "антимайданом", організованим місцевою владою. Серед тих, хто приїхали на форум, - брати Капранови, В'ячеслав Брюховецький, Володимир Огризко, Олег Рибачук та інші.

Нападники спробували зламати двері та потрапити всередину. Майже чотири десятки молодиків напали на храм і застосовували газ, однак майданівцям вдалося відбити напад й не пустити провокаторів до храму. Присутні викликали міліцію, вони попросили жінок відійти від дверей вглиб храму. Міліція вже затримала частину молодиків "спортивної" зовнішності, які штурмували храм. За словами очевидців, до затримання "спортсмени" встигли використати газові балончики. Після атаки бандитів на місце події прибули бійці спецпідрозділу "Грифон". Правоохоронцям вдалося затримати 18 осіб й відвезти їх у невідомому напрямку. Громадські активісти виказували глибокий сумнів у тому, що ці "тітушки" будуть покарані.

«Навіть у найгірші часи й найгірші злодії не наважувалися нападати на храми. Але, що таке християнські цінності, – їм невідомо. Вони здатні лишень на замилювання очей балачками про «велике совєцьке минуле», але відчути, що таке справжній героїзм їм не дано, адже такі поняття – протиприродні для істот, що вже є поза межами добра чи зла», – прокоментував харківські події 11 січня народний депутат України свободівець Ігор Швайка.

Церква, звісно, не може лишатися осторонь революційних подій, особливо після сьогоднішнього випадку. Консисторія Харківсько-Полтавської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви (об'єднаної) висловила свою позицію у заяві, з текстом якої пропонуємо Вам ознайомитися:
«29 грудня р. Б. 2014
Субота по Різдві Христовім
11 січня 2014 р. (н. ст.)
Вих. ч. 003-14
Церква завжди має місце для мандрівника


Заява консисторії Харківсько-Полтавської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви

У ці різдвяні дні ми знов і знов переживаємо ганьбу Вифлеєму, де не знайшлося місця для Святої Родини, крім стайні-вертепу. Ця ганьба могла б впасти й на Харків, де серед сотень бізнес-центрів і готелів не виявилося жодного, здатного 11 січня 2014 р. прийняти групу учасників Всеукраїнського руху опору, яка назвала себе «Всеукраїнським форумом Євромайданів». І ми були б приречені почути на Останньому Суді: «Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований. Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене, мандрівником Я був і не прийняли ви Мене» (Мт. 25:41-43). Бо «чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!» (Мт. 25:45).

Я глибоко вдячний парафіяльній громаді Свято-Дмитрівського храму м. Харкова за те, що вона виявила християнський підхід до подорожніх, котрі завітали до нашого міста, і надала їм притулок для проведення планованої зустрічі. Сподіваюся, мою вдячність поділяють усі патріоти нашого міста, всі християни Харкова, свідомі обов’язку гостинности до подорожнього, відповідальні за добре ім’я історичної столиці Слобожанщини.

Але, як же прикро, що знайшлася група молодиків, котрі влаштували штовханину під Свято-Дмитрівським храмом, труїли людей із газових балончиків і з озвірілими обличчями рвалися досередини храму. Хочеться вірити запевненням працівників правоохоронних органів, що злочинці будуть покарані відповідно до чинного законодавства. Та хіба справа в державному покаранні? Адже ці особи з’явилися біля церкви не випадково, вони явно виконували політичне замовлення опонентів «Євромайдану».

Навряд чи злочинці усвідомлюють, наскільки важкими для них можуть бути наслідки нападу на православну святиню, та ще й у дні Різдвяних свят. Божий Суд суворий саме тому, що справедливий, і він неодмінно спіткає і напасників, і, ще більшою мірою, замовників блюзнірського злочину. Суворий земний суд може стати рятівним для них, бо дасть нагоду спокутувати провину, хоча б частково, вже тут, на землі, і полегшити сумління перед Небесним Суддею.

Ми можемо не поділяти поглядів осіб чи суспільних середовищ, які живуть із нами в одній країні, в одному місті. Харківський Євромайдан, зазвичай, іґнорує існування громад Української Автокефальної Православної Церкви і його риторика не імпонує багатьом нашим парафіянам. Ідеологія Всеукраїнського форуму Євромайданів не відображає всього політичного спектру руху громадянського опору, що розпочався в листопаді 2013 р. Але це не завадило харківській громаді Української Автокефальної Православної Церкви гостинно відчинити двері перед співвітчизниками, що стали об’єктом політичних гонінь.

Нашим обов’язком, як християн, є і буде дбати про суспільний мир, базований на пошані до громадянських прав кожного українця, в тому числі й на праві висловлювати й обговорювати полемічні думки. Лише дотримуючись цих засад, ми зможемо в майбутньому почути від Судді обнадійливі слова: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу. Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви» (Мт. 25:34,35).
†Ігор
архиєпископ Харківський і Полтавський»


У Харкові провокатори штурмували храм УАПЦ (о)
У Харкові провокатори штурмували храм УАПЦ (о)
У Харкові провокатори штурмували храм УАПЦ (о)
У Харкові провокатори штурмували храм УАПЦ (о)

Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на оф. сайт УАПЦ(о) .

Джерело: КІРІОС