Слава Ісусу Христу! - Слава Україні! Слава Героям України!


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

четвер, 31 травня 2018 р.

31.05.2018р. Б. / «Поранені герої РУВ — учителі любові до рідної землі, до рідної Батьківщини!» — Блаженніший Святослав (+VIDEO)

Через війну на сході України чимало українців не лише не повернулися додому, а й отримали поранення, психологічні та фізичні травми, інвалідність... Однак тепер герої Російсько-Української Війни справді показують кожному з нас, що фізичні вади в багатьох випадках не є перешкодою для успішного й геройського служіння своєму народові і своїй Батьківщині.

Таку думку висловив Патріарх УГКЦ Блаженніший Святослав під час ефіру програми «Відкрита Церква» у четвер, 24 травня. Тема цього ефіру — інвалідність.

«Зараз в Україні для того, щоб ми з вами могли повноцінно і гідно існувати, хтось заплатив дуже дорогу ціну: хтось загинув на війні, а хтось втратив своє здоров’я... Перш за все, я би назвав наших героїв, які віддали своє здоров’я за волю і незалежність України, свідками, які нас до чогось повинні спонукати... Я думаю, що не тільки до того, щоб ми належно ними заопікувалися», — вважає Предстоятель.

«Адже ні для кого не є таємницею, що часто ми шануємо наших героїв лише кілька разів на рік, коли згадуємо ті чи інші пам’ятні (важливі) дати. Проте щодня вони відчувають себе забутими: у своїх болях, в своїх потребах. Я переконаний, що наші герої, які віддали своє здоров’я за життя кожного з нас, вони мають свою місію, яку ми повинні допомогти їм відкрити і здійснити. Ми мусимо почути це свідоцтво, яке вони мають нам дати», — стверджує Глава Церкви.

Очевидно, що такого типу особи повинні мати певні соціальні гарантії. Тобто суспільство мусить подбати про них на всіх рівнях, а не тільки з точки зору належного лікування чи матеріального забезпечення. Українське суспільство повинне звернути увагу до їхньої місії, до того свідоцтва, яке вони повинні сповнити в нашому житті.

«Це є герої, які справді вчать, що немає більшої любові, коли хтось віддає своє життя за своїх друзів. Тож, коли ми людей з інвалідністю назагал називаємо учителями любові, то наших поранених героїв РУВ я би назвав учителями любові до рідної землі, до рідної Батьківщини!» — зазначив Глава Церкви.

На його думку, більшість героїв можуть повернутися до повноцінного життя. Адже сучасна медицина, різні належні засоби протезування чи інші способи повернення до повноцінного життя можуть їм у цьому допомогти.

«Герої РУВ можуть нас навчити того, як можна повноцінно жити, як можна своєю силою волі перемогти: ворога, власну байдужість, власну знеохоту, розпач та всі інші моральні вади, якими тепер хворіє наше суспільство!» — зауважив Блаженніший Святослав, а також згадав про українських параолімпійців. Адже вони власним прикладом показують, як треба і можна перемагати.


середа, 30 травня 2018 р.

30.05.2018р. Б. / Тижневий огляд: життя УГКЦ (21.05 – 27.05.2018)

З 17 до 27 травня в Українській Греко-Католицькій Церкві проходила Декада мiсiйностi. Ось фрагменти з «Путівника Декади місійності», а саме: 1. Слово Боже, 2. Роздуми, 3. Цитату дня, 4. Молитву, 5. Місійне завдання. Від Вознесіння до Зіслання Святого Духа всією парафіяльною спільнотою молимося, щоби Господь відновив наше життя в Бозі силою і діянням свого Святого Духа.

В понеділок, 21 травня, Українська Греко-Католицька Церква спільно з Державним вищим навчальним закладом «Університет банківської справи» провели круглий стіл на тему «Церква та освіта – співпраця і діалог». Окрім студентів та викладачів з міста Києва, за допомогою сучасних технологій, до дискусії долучились також студенти Харкова, Львова та Черкас. Студентів цікавила конкретна співпраця Церкви і академічних закладів у вихованні молодих осіб, соціальній праці та екологічній відповідальності за навколишній світ.

У вівторок, 22 травня, у Києві, в інформаційному агентстві УНІАН відбулася презентація унікальної Біблії для дітей, яка написана шрифтом Брайля. Захід очолив Преосвященний Владика Йосиф Мілян, Єпископ-помічник Київської архиєпархії. Над виданням Біблії працювали більше року. Реалізувати ідею вдалось завдяки допомозі благодійної організації «DIE STERNSINGER KINDERMISSIONSWERK». Цим самим в УГКЦ намагаються, щоб Слово Боже було доступне для кожної людини: «Важливо, щоб діти єдналися у читанні Святого Письма в незалежності від жодних фізичних обставин свого життя». А на передодні Глава УГКЦ, Блаженніший Святослав, у співслужінні з Преосвященним Владикою Йосифом Міляном, звершили чин освячення Біблій для дітей, які написані шрифтом Брайля.
22-24 травня 20 священиків Тернопільсько-Зборівської архиєпархії взяли участь у вишколі в рамках курсу МАПа (Молодіжний Апостолят Парафії), який проходив у Карпатах. Впродовж 3 днів отці слухали доповіді, дискутували та планували заходи літнього дитячо-юнацького табору «Веселі канікули з Богом», який цього літа відбудеться у кожній парафії Тернопільсько-Зборівської УГКЦ.

В середу, 23 травня, у Всеукраїнський День героїв в м. Полтаві на Алеї пам’яті полеглих захисників України БФ “Карітас Полтава” разом із батьками загиблих бійців, ГС “Координаційний центр розвитку ” Громада Полтавщини” та волонтерами висадили квіти поблизу меморіальної дошки. Опісля відбулася панахида за загиблими воїнами, що привернуло увагу полтавців до сучасних Героїв, які віддали життя за незалежність і свободу України. За словами о. Володимира Раковецького, адміністратора парафії Всіх святих українського народу УГКЦ м. Полтави, ми не тільки в цей день повинні в пам’яті воскресити подвиги наших загиблих героїв, а й пам’ятати про них постійно в наших молитвах.

У Люрді, що у Франції, відбулося 60-те Міжнародне військове паломництво з нагоди 160-річчя об’явлення Богородиці. Цьогорічна делегація військових паломників з України була найчисленнішою за всі роки і сягнула 200 осіб. У складі делегації: військовослужбовці Збройних сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, воїни, що були поранені під час РУВ, жінки, які втратили своїх чоловіків на війні. Також до Люрда приїхали курсанти та оркестр Національної академії сухопутних військ імені П. Сагайдачного. Очолював українську делегацію владика Михайло (Колтун), керівник Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ.  Цього року в  паломництві взяли участь військовослужбовці із 50 країн. Воїни приїхали сюди молитися за мир у світі та в Україні.

У Дрогобичі 25 травня було відкрито «Вікно життя». Вікно, в якому жінка може анонімно залишити свою новонароджену дитину, знаходиться в пологовому будинку на вул. Шептицького, 7. Ідея відкриття «Вікна життя» належить ГО «Рух за життя». Чин освячення «Вікна життя» здійснив єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Григорій Комар/ Основна мета створення «Вікна життя» – звести до мінімуму кількість жахливих випадків, коли матері позбавляють життя своїх новонароджених дітей або залишають їх на вокзалах, смітниках, у парках, де немає шансів вижити. Тож «Вікно життя» може врятувати життя немовляти. 

В суботу, 26 травня, на полі почесних поховань №76 Личаківського кладовища відбулася поминальна молитва за загиблими Героями АТО та Небесної сотні. Молитву очолили військові душпастирі Гарнізонного храму свв. апп. Петра і Павла ЛА УГКЦ. 

В неділю, 27 травня, у свято Зіслання Святого Духа, у м. Самбір, в Прокатедральному соборі Покрова Пресвятої Богородиці, відбулась урочиста Літургія за нагоди святкувань 25-ліття Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Участь в богослужіння взяв Високопреосвященний Клавдіо Гуджеротті, Апостольський Нунцій в Україні,  владика Богдан зазначив, що Святих Дух завжди чуває над Церквою, запевняючи їй постійну опіку й захист. «У найважчих хвилинах випробувань і утисків, коли за віру доводилося страждати, одиноким захисником перед неправедними суддями був Святий Дух, Який давав силу і змушував замовкнути навіть ворогів».

Анонси:
В четвер, 31 травня, у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві, о 9.00 год., розпочнуться заходи, якими відзначать річницю відходу до вічності Блаженнішого Патріарха Любомира. Вшанування пам’яті Блаженнішого Любомира розпочнуть Архиєрейською Божественною Літургією, яку у співслужінні єпископів та духовенства УГКЦ очолить Блаженніший Патріарх Святослав. Опісля відбудеться Панахида у крипті Патріаршого Собору де спочиває тіло Блаженнішого Любомира Гузара. Пізніше відбудеться перегляд короткометражного Фільму «Любомир», а по завершенні розпочнуться молитовні нічні чування.
У суботу, 2 червня, у Києві втретє відбудеться Всеукраїнська хода на захист прав дітей і сімей, відповідно до заклику Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО). Захід проведуть під гаслом «Щаслива родина — здорова Україна!»
У неділю, 3 червня, з 12:00 по 22:00 відбудеться  сімейний фестиваль Lviv Family Day на Площі святого Юра, біля пам'ятника Митрополиту Андрею Шептицькому. Метою фестивалю є привернення уваги суспільства та влади до проблематики сімейного питання і захисту та підтримки інституту сім’ї.
ДО ЧЕРНІВЦІВ З КАНАДИ ПРИЇДЕ МАРІЯ РИПАН - ПЛЕМІННИЦЯ  І ПОХРЕСНИЦЯ БЛАЖЕННІШОГО ЛЮБОМИРА ГУЗАРА. ВСІ БАЖАЮЧІ ЗАПРОШУЮТЬСЯ 3-го ЧЕРВНЯ (НЕДІЛЯ), О 14.00 ДО ХУДОЖНЬОГО МУЗЕЮ (ЦЕНТРАЛЬНА ПЛОЩА, 10).  ТУТ ТАКОЖ ВІДКРИЄТЬСЯ ВИСТАВКА УНІКАЛЬНИХ ПОШТІВОК  З КОЛЕКЦІЇ РОДИЧКИ БЛАЖЕННІШОГО ЛЮБОМИРА- КАЛИНИ ГУЗАР.

Пропонуємо до Вашої уваги:

понеділок, 28 травня 2018 р.

28.05.2018р. Б. / «Ми прикликаємо Святого Духа, щоб навчив нас будувати єдність у різноманітності!» – Глава УГКЦ у неділю П’ятдесятниці (+VIDEO)

Святий Дух є духом єдності! Найбільший вияв і прояв цього дня ми бачимо у події П’ятдесятниці. Апостоли відчули, а потім проповідували аж до краю землі про єдиного Господа в трьох Божих Особах: Отця, Сина і Святого Духа. Тому це свято ми ще називаємо святом Пресвятої Тройці. Святий Дух об’являє нам єдність всередині самого Бога попри те, що ми розрізняємо три Божі Особи, але не віримо в трьох богів. Ми сповідуємо єдиного Бога, об’явленого у Пресвятій Тройці. Тож ця єдність у лоні Пресвятої Тройці сьогодні подається людині.

На цьому наголосив Патріарх УГКЦ Блаженніший Святослав у своїй проповіді до вірних у неділю, 27 травня, під час Божественної Літургії у Патріаршому соборі на свято Зіслання Святого Духа.

«Цього дня Христова Церква святкує велике свято – свій день народження! Сьогодні – одне з найбільших християнських свят! Свято, яке відкриває нам нову епоху, новий час в історії людства і кожного з нас. Ми святкуємо Зіслання Святого Духа на апостолів і всю вселенну. Ми знаємо, що після воскресіння і явлення апостолам Ісус Христос дав їм особливий наказ – не відлучатися від Єрусалима до тієї хвилини, поки вони не зодягнуться силою з висоти. І ось саме сьогодні – п’ятдесятого дня після воскресіння нашого Спасителя, а також десятого дня після Його славного вознесіння на небо, апостоли зодягнулися силою з висоти», – такими словами звернувся Предстоятель до вірян на початку своєї проповіді.

Як пише євангелист Лука, після Зіслання Святого Духа на апостолів вони почали промовляти різними мовами, але говорити одне і те саме, проголошуючи величні діла Божі.

Люди, які прийшли на свято П’ятдесятниці до Єрусалима з різних частин тогочасного світу, чули Боже Слово своєю рідною мовою, яке звернене саме до них. Люди почали дивуватися, а апостоли, зодягнувшись цією силою з висоти, розійшлися по всьому тогочасному світу, благовістуючи тогочасне Євангеліє Христове.

«Але що сталося того дня? Ким є та сила, яку отримали апостоли у вогняних язиках? На ці питання нам дає відповідь Священне Писання. Святий апостол Павло говорить нам, що та сила є ніщо інше, як третя Божественна Особа із Святої Тройці – Святий Дух, який єднає нас з Богом Отцем. І тому Павло каже, що цей Дух є духом усиновлення, який людей чинить синами і доньками Божими, освячуючи нас – з’єднує з Богом Творцем. Крім того, Павло каже, що Святий Дух є духом Христовим, який з’єднує нас із нашим Спасителем Ісусом Христом. Адже ніхто не може назвати Христа Господом, як не силою і діянням Святого Духа», – стверджує проповідник.

Він також згадав слова святого Василія Великого, який говорив про те, що всі ми називаємося християнами, бо ми є помазані Святим Духом, яким був помазаний Христос. Адже ми отримали Святого Духа у Таїнстві Миропомазання. За словами Глави УГКЦ, Церква є таїнством єднання людей.

Цю подію ми оспівуємо як своєрідну антитезу до ще однієї історичної «ситуації», коли Всевишній «помішав язики» тим людям, які будували Вавилонську вежу. І тоді людство було розділене через власний гріх. Натомість у святі П’ятдесятниці єдиний Бог кличе всіх до єднання, яке стає силою людства та Церкви. Саме тому ми тепер співаємо: «Коли Ти, зійшовши, язики змішав, розділив Ти народи, Всевишній. Коли ж вогненні язики Ти роздавав, у з’єднання всіх Ти призвав. I одноголосно славимо Пресвятого Духа».

«Як нам сьогодні в особистому, сімейному і суспільному житті бракує єдності! Як нам бракує тієї здатності єднатися з Богом, а відтак зі своїм ближнім! Тому в одній із відомих молитов ми співаємо: «В єдності – сила народу, Боже, нам єдність подай!» Звідки нам зодягнутися в ту силу? Звідки нам взяти благодать Святого Духа для того, щоб ми могли справді звершити те, чого прагне наше серце? Саме до такої єдності ми є здатні лише тоді, коли отримуємо Святого Духа!» – роздумує Блаженніший Святослав.

«Без Святого Духа людина є приреченою на самотність та не здатною зрозуміти іншу людину, навіть коли говорить тією самою мовою. Без Святого Духа Бог стає для нас якимось далеким і чужим, а ми – назавжди позбавлені доступу до джерела життя. Святий Дух подає нам цю єдність і тому ми його звемо животворящим. Без Святого Духа Боже Слово – Священне Писання – є лише буквою, яка вбиває. А у Святому Дусі – це слово, яке дає життя й оживляє. Без Святого Духа Церква є ніщо інше, як, можливо, ще одна громадська організація… А силою і діянням Святого Духа Церква є Тілом Христовим, надією людини», – наголосив Глава Церкви.

Як наголосив Предстоятель, ми сьогодні прикликаємо Святого Духа на нашу Церкву, на наш народ, на нашу Україну.

«Ми сьогодні прикликаємо Святого Духа для того, щоб навчив нас єднатися, будувати єдність у різноманітності та оновив нашу людську гідність. Адже ми розуміємо, відчуваємо гідність людини як сина чи доньки Божої лише тоді, коли Святий Дух робить нас здатними чинити добро. Без Святого Духа людина (хоча має розум і волю) не здатна чинити добра. Ми прикликаємо Святого Духа, щоб у своїх вогненних язиках в невидний спосіб Він спочив на кожному з нас; очистив нас від усякої скверни; став нашою силою, якою зодягнемося як силою з висоти, та будемо носіями здатності єднання у лоні нашого народу. Тому зараз ми разом взиваємо: «Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші!» – наприкінці підкреслив Блаженніший Святослав.

А завершилося святкове Богослужіння цього дня Великою вечірнею з коліноприклонними молитвами. Цю Вечірню у цей день, згідно із традицією Церкви, служать одразу після Божественної Літургії.


неділя, 27 травня 2018 р.

27.05.2018р. Б. / П'ятидесятниця. Зіслання Святого Духа

П'ятидесятниця. Зіслання Святого Духа

Світлий празник Пасхи завершується не менше світлим і великим празником Святої П’ятдесятниці. По Христовому Різдві і Воскресінні цей празник належить до найбільших празників нашого церковного року. Зіслання Святого Духа це - наче вінець і печать на ділі спасіння людського роду, що його доконав Божий Син. В дні св. П’ятдесятниці сам Святий Дух помазує апостолів на проповідників Христового Благовістя. В дні Зіслання Святого Духа родиться і починає діяти Христова Церква. Святий Дух її провадить, просвічує, освячує і зберігає на дорозі правди.

Старозавітня П’ятдесятниця

Євреї у давнину щорічно святкували три великі празники: празник Пасхи, празник П’ятдесятниці і празник Кучок. Свою назву празник має від того, що це був 50-тий день після празника Пасхи, а також 50-тий день від початку жнив. Первісно 50-ця це було свято жнив і подяки. Того дня за приписом закону приходили до Єрусалиму великі маси євреїв з усіх усюдів, навіть з далеких країв, щоб подякувати Богові за земні плоди та зложити з них у храмі свою жертву. В пізніших часах до празника 50-ці, як свята жнив, долучився ще й історичний мотив: річниця надання Божого Закону на горі Синай 50-го дня після виходу з Єгипту.

Християнська П’ятдесятниця

Апостоли й перші християни як празник Пасхи, так і празник 50-ці перейняли від Старого Завіту й задержали його назву, бо і для них це був 50-ий день після Пасхи, але надали йому цілком іншого змісту і значення. Головний мотив святкування 50-ці для новозавітньої Церкви це подія приходу Святого Духа на апостолів. Звідси цей празник має ще назви, День Зіслання Святого Духа або День Святої Тройці.

В понеділок після празника 50-ці святкує наша Церква празник Святого Духа. А це тому, що Східна Церква з давен-давна має звичай, щоб наступного дня по великім празнику віддавати честь тим особам, що виконували головну роль в дні празника. День св. П’ятдесятниці святкує саму подію зіслання Святого Духа на апостолів, а понеділок призначений на віддання особливої чести Святому Духові, як третій Божій Особі.

На осібну увагу заслуговує вечірня понеділка, яка звичайно правиться не в неділю вечором, але зараз по Св. Літургії коло полудня в сам день 50-ці. Поєднання вечірні з Літургією пояснює о. Дольницький тим, щоб усі присутні на Літургії могли взяти участь у коліноприклонних молитвах. Ця вечірня відзначається тим, що крім інших молитов має три довші покутного змісту молитви, що їх мав написати св. Василій Великий (+ 379).

Про ікону

У празнику Зіслання Святого Духа сповняється обіцянка Христа, що після Його відходу на небо Отець пішле учням і Церкві іншого Утішителя, Святого Духа, який дасть повне навчання всього, що Христос об'явив (Йо. 14, 26). Оскільки учні не змогли зразу прийняти все, а Христос казав, що має ще "багато" що їм оповісти, то зробити це мав Святий Дух: "Дух істини... наведе вас на всю правду" (Йо. 16, 13).

Великі майстри східної ікони воліли зосередити свою увагу на найважливішому: на народженні Церкви. Як не дивно, але тут нема постаті Богородиці. Проте не забуваймо, що апостоли сидять на кріслах, як учасники Вселенського Собору. Посеред них бачимо порожнє, але освітлене місце: це невидимий, але завжди присутній Христос, Глава свого містичного Тіла.

Іконографічна композиція цього празника має вгорі традиційний півкруг неба, який символізує Божу присутність. З неба спливають світлі промені дарів і ласк Святого Духа. Звичайно зображені Апостоли, які сидять півколом. Півколо – це символ об'єднання Церкви. Над усіма Апостолами є вогненні язички, якими проявилася присутність Святого Духа (Ді. 2, 3). Другий прояв – шум вітру – неможливо зобразити візуально, але його можна відчути посередньо – у виразах збудження та схвильованості Апостолів, бо вони, крім цього, почали говорити різними мовами (Ді. 2, 4). Вогненні язички саме й нагадують про цей дар мови. Крім того, вогонь очищує та гріє, отже, вогненні язики – це вияв нового, теплого відношення любові між Богом та людьми. Як колись Бог об'явився Мойсеєві у горіючому кущі, так і тепер – у вогненних язиках.

Колись, при будівництві вавилонської вежі, Бог покарав гордість будівничих тим, що замішав їх язики-мови, бо це був бунт проти Бога. Тепер же Святий Дух дає Церкві новий дар язиків-мов, щоб таким способом сповнилася місія поширення Божої правди. Св. Йоан Предтеча пророкував, що Христос буде христити водою і вогнем (Мт. 2, 11). Це сповнилося у Христовому хрищенні та у Зісланні Святого Духа.

Св. Павло, який історично не був присутній при цій події, як і при Вознесінні, тим не менше зображений на іконі. Він символізує всіх неприсутніх, в тому числі й нас, яких у Церкві Христовій надихає та навчає Святий Дух.

У нижній частині композиції, в темноті, часто зображена алегорична людська постать. Це Космос, тобто всесвіт, який, обтяжений гріхами Адама та людства, чекає у темряві на просвічення та очищення. В прос­тертих руках він тримає рушник, щоб прийняти Божі ласки.

Архітектура й стіни символізують Христову Церкву, яка є видимою спільнотою всіх віруючих. Хто шукає правди, той може знайти Христа й наглядно бачити Його у навчанні Церкви та у відданому житті вірних.

Тропар та кондак

Тропар, глас 8: Благословен єси, Христе Боже наш, що премудрими рибаків явив, зіславши їм Духа Святого, і ними уловив вселенну. Чоловіколюбче, слава тобі.

Кондак, глас 8: Коли ти, зійшовши, язики змішав, розділив ти народи, Всевишній. Коли ж вогненні язики ти роздавав, у з'єднання всіх ти призвав. І одноголосно славимо Пресвятого Духа.

Діяння святих апостолів 2,1-11

В ті дні, коли настав день Пятдесятниці, всі апостоли були однодушно вкупі. Аж ось зненацька залунав із неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. і з'явились їм поділені, мов вогонь, язики, і сіли на кожному з них. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм говорити. Були ж у Єрусалимі між юдеями побожні люди з усіх народів, що під небом. І як зчинився той шум, зійшлася сила народу і збентежилася, бо кожний чув, що вони говорили його мовою. І дивувалися всі, і чудувалися кажучи один до одного: Хіба ось всі, що говорять, це не галилеяни? Як же воно, що кожний з нас чує нашу рідну мову: партяни, мідяни, еламії і мешканці Месопотамії, Юдеї й Кападокії, Понту й Азії, Фригії й Памфілії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Кирени, римляни, що прибули, юдеї і проселіти, крітяни й араби, як ми їх чуємо, як вони нашими мовами проголошують величні діла Божі!?

Євангеліє від Івана 7,37-52; 8,12

Останнього великого дня свята стояв Ісус і кликав на весь голос: Коли хто спраглий, нехай прийде до Мене і п'є! Хто вірує в Мене, як каже Писання: Ріки води живої потечуть із нутра його. Так Він говорив про Духа, що мали прийняти ті, які увірували в Нього. Бо не прийшов був ще Дух Святий, тому що Ісус не був ще прославлений. Деякі з народу, чуючи ті слова, казали: Він справді пророк. Інші говорили: Він - Христос. Ще інші мовили: Чи Христос прийде з Галилеї? Хіба не сказано в Писанні, що Христос має прийти з роду Давида, з села Вифлеєму, звідки був Давид? І виник роздор через Нього серед народу. Деякі хотіли Його схопити, та ніхто не наклав на Нього рук. Вернулись слуги до первосвящеників та фарисеїв, і ті їх питають: Чому ви Його не привели? Слуги відповіли: Ніколи чоловік не говорив так, як Цей чоловік говорить. Фарисеї казали: Чи й ви дали себе звести? Невже хто зі старшини або фарисеїв увірував у Нього? Та проклятий народ, що не знає закону! Озвавсь до них Никодим, що приходив до Нього вночі, один із них: Хіба закон наш судить чоловіка, не вислухавши його спершу і не довідавшись, що він робить? Ті йому у відповідь сказали: Чи й ти з Галилеї? Розсліди і побачиш: з Галилеї пророки не приходять. І знову говорив до них Ісус, кажучи: Я - світло світу. Хто йде за Мною, не буде ходити в темряві, а матиме світло життя.

Отець Церкви про празник

Святий Дух невпинно повіває чудовим запахом - приємним, солодким і незрозумілим для людського роду. Але хто пізнав цю втіху Духа та Його насолоди, крім тих, що удостоїлись, аби Він вселився в них? Святий Дух вселяється в душі, які каються не інакше, як після багатьох трудів. Чимало подібного бачимо і в світі. Дорогоцінні камені, наприклад, не здобуваються інакше, як тільки з великим трудом. Шукаючи того Духа, святі знайшли Його, і Він є правдивою многоцінною перлиною, про яку згадує Євангеліє (Мт. 13:45-46) в притчі про купця, що шукав справжню коштовність, а знайшовши, пішов, продав усе й купив її. Присутність Духа засвідчує й інша притча про скарб, захований в полі, що його чоловік, знайшовши, ховає і, радіючи з того, іде й продає те, що має, і купує те поле (Мт. 13:44). Нікого так не випробовують спокуси, як тих, що отримали Святого Духа. І наш Господь, коли на Нього після хрещення зійшов Святий Дух у вигляді голуба, був ведений Духом у пустиню, де диявол спокушував Його усіма своїми спокусами, але нічого не зміг Йому вдіяти, як і пишеться про це в Євангелії від Луки: "І закінчивши всі спокуси, диявол відійшов від Нього до якогось часу" (Лк. 4:13). Господь же Ісус повернувся до Галилеї в силі Духа. Так і всіх, хто прийняв Духа і хто бореться та перемагає, Святий Дух скріплює й подає силу перемагати кожну спокусу.

Серафим, якого бачив пророк Єзекиїл (Єз. 1:4-9), є образом вірних душ, що намагаються досягнути досконалості. Він мав шість крил, всіяних очима. Мав також чотири обличчя, які дивилися на чотири боки: одне обличчя подібне до обличчя людини, друге обличчя подібне до тельця, третє - до лева, четверте - до орла. Перше обличчя Серафима (з людським обличчям) означає вірних, які, живучи у світі, зберігають заповіді, на них покладені. Якщо хтось з них вступить до монашества, то він стає подібним до обличчя тельця, тому що несе важкі труди у виконуванні монаших правил та здійснює більші тілесні подвиги. Хто, удосконалившись в приписах спільного життя, переходить до усамітнення і вступає у боротьбу з невидимими демонами, той уподібнюється до вигляду лева - царя диких звірів. Коли ж переможе він невидимих ворогів, опанує пристрасті й підкорить їх собі, тоді буде підхоплений вгору Святим Духом і побачить Божі видіння. Тут уподібниться до обличчя орла: його розум тоді буде бачити все, що може статися з ним із шістьох сторін, тим самим нагадуючи шестикрилого Серафима з численними очима. Так він цілковито стане духовним Серафимом й успадкує вічне блаженство.

Чистота, безперервний і незмінний спокій, повне милосердя та інші прекрасні чесноти, котрі вінчаються благословенням, є заповідями Божими. Намагайтесь сповнити ці веління Духа, якими оживляються ваші душі і за посередництвом яких приймете ви Господа: вони ж є безпечним шляхом...

Із творів Св. Антонія Великого

Джерела:  Прес-служба Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ

Воїни Христа Царя

субота, 26 травня 2018 р.

26.05.2018р. Б. / Поминальна молитва за загиблими воїнами

Сьогодні, 26 травня 2018 р., об 11:00 год. на полі почесних поховань №76 Личаківського кладовища відбулася поминальна молитва за загиблими Героями РУВ (т.зв."АТО") та Небесної сотні. Молитву очолювали військові душпастирі Гарнізонного храму свв. апп. Петра і Павла ЛА УГКЦ.

З благословення владики Ігоря, Архиєпископа і Митрополита Львівського УГКЦ, останньої суботи місяця об 11.00 год. на Личаківському кладовищі, на місці поховання Героїв РУВ та Небесної сотні, капелани Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла служать панахиду.

Запрошуємо усіх мешканців міста Львова якнайчисельніше долучитись до спільної молитви та своєю присутністю вшанувати пам’ять наших Героїв! Вічна їм пам’ять!

четвер, 24 травня 2018 р.

24.05.2018р. Б. / 10 віршів із Біблії для розради в складних ситуаціях

«Я встановлю мир у краю, й зможете лягати (спати), і ніхто не буде вас турбувати; я повиганяю хижого звіра з країни, і меч не проходитиме по краю вашім. Ви будете гнатися за вашими ворогами, й вони падатимуть від меча перед вами. П’ятеро вас гнатиме сотню, а сотня вас гнатиме десять тисяч, падатимуть вороги ваші від меча перед вами»(Лев. 26,6-8)
*** 
Ці вірші  – підтримка для тих, хто перебуває у життєвій скруті, хто переживає випробування віри, хто шукає розради. Господь – поруч!

Йова 5, 11: „щоб смиренних підійняти вгору  і засмученим дати дізнати щастя“.

Псалми 26, 13-14: „ Але я вірю, що побачу милість Господню на землі живих! Надійсь на Господа, будь мужній; нехай буде відважне твоє серце, і надійсь на Господа!“

Ісаї 41, 10: „Не бійся, бо я з тобою! Не тривожся, бо я – Бог твій! Я додам тобі сили, я тобі допоможу, підтримаю тебе переможною правицею моєю.“

Євангелія від Йоана 16, 33: „Сказав я вам це, щоб ви мали в мені мир. У світі страждатимете. Та бадьоріться! Я бо подолав світ.“

Послання до римлян 8,28: „Ми знаємо, що тим, які люблять Бога, – покликаним за його постановою, усе співдіє на добро.“

Послання до римлян 8, 37-39: „Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу завдяки тому, хто полюбив нас. Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні князівства, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні висота, ні глибина, ані інше якесь створіння не зможе нас відлучити від Божої любові, що в Христі Ісусі, Господі нашім.“

Послання до римлян 15,13: „Нехай же Бог надії сповнить вас усякою радістю та миром у вірі, щоб ви збагатились у надії, силою Духа Святого.“

Друге послання до корінтян 1, 3-4: „Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець усякого милосердя і Бог усякої втіхи, що втішає нас у всім нашім горі, щоб ми могли втішити тих, які у всяких скорботах, тією втіхою, якою Бог самих нас утішає.“

Послання до филип’ян 4,6: „Ні про що не журіться, але в усьому проявляйте Богові ваші прохання молитвою і благанням з подякою.“

Послання до євреїв 13, 15: „Через нього принесім завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають його ім’я.“

вівторок, 22 травня 2018 р.

22.05.2018р. Б. / Тижневий огляд: життя УГКЦ (14.05–20.05)

У вівторок, 15 травня 2018 року, у приміщенні Малої сесійної зали Львівської міської ради відбувся круглий стіл “Формування традиційних християнських цінностей в новій українській школі”.Під час круглого столу у Львові вперше були презентовані результати соціологічного дослідження “Освітньо-виховні процеси у сприйнятті батьків школярів”, про найцікавіші витяги якого розповіла Христина Пейчева, соціологічна агенція “Fama”. Згідно з опитуваннями більше 50% батьків не проти, щоб Церква і загалом релігійний простір були присутніми у шкільному житті.

У Василіянському інституті, що в Брюховичах, та у Львівській духовній семінарії відбулись формаційні тренінги, які провадив голова Центру протидії корупції УГКЦ Петро Дарморіс. Під час зустрічей було розглянуто різні прояви корупції, де вона «ховається» та за якими механізмами працює в нашому суспільстві. Особливу увагу під час зустрічі було приділено не лише на практичних моментах їхнього майбутнього душпастирського служіння, але й можливості та засоби для діяльності, які вони можуть практикувати в роботі з молоддю, мирянськими спільнотами та в осередках, де проводять катехизації та здійснюють соціально-душпастирську практику, будучи студентами.

В середу, 16 травня 2018 року, у резиденції Глави Церкви, що біля Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві, відбулась зустріч Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава з паном Володимиром Гройсманом, Прем'єр-міністром України.

У ході тривалої та довірочної розмови Блаженніший Святослав заторкнув декілька найбільш злободенних тем в Україні. Першою темою було питання інституалізації єдиної Православної Церкви України. Блаженніший Святослав ще раз озвучив офіційну позицію Української Греко-Католицької Церкви щодо цього питання. Рівність усіх Церков і релігійних організацій у стосунках з державою та їхній рівний статус має бути неухильно збережено, бо це є законно і на користь як державі, так і самій Церкві. Прем'єр-міністр України погодився з цими застереженнями та запевнив: «Я завжди говорю про те, що дорога до храму має бути вільною — без перешкод та обмежень». Наступне питання, яке обговорили співрозмовники — проблеми сім’ї та сімейної політики в Україні. 

В четвер, 17 травня, на свято Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа, в Українській Греко-Католицькій Церкві розпочалася Декада мiсiйностi. Триватиме Декада до 27 травня
Із 18 травня українська військова делегація перебуває у Люрді (Франція) на 60-му Міжнародному військовому паломництві. У складі делегації військовослужбовці Збройних сил України, Національної Гвардії України, Державної Прикордонної Служби України, воїни, що були поранені під час АТО, жінки, що втратили своїх чоловіків на війні. У  паломництві беруть участь військовослужбовці із 50 країн. Воїни приїхали сюди молитись за мир у світі та мир в Україні.

Уже одинадцятий раз поспіль в Івано-Франківську відбувається фестиваль Христового міста «Вгору серця». Його організатором є Молодіжна комісія Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ за підтримки міської влади та друзів-партнерів. Фестиваль «Вгору серця» триває декілька днів і завершується напередодні Дня міста. Його ініціювали практикуючі християни, назвавши фестивалем Христового міста. Як каже представник Молодіжної комісії Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ о. Зеновій Слоїк, цей фестиваль є виявом певної християнської позиції: говорити вголос про Бога.

Пропонуємо до Вашої уваги:

АНОНСИ
24 травня, о 16:00, чекайте на наступний ефір інтерактивної програми «Відкрита Церква». Ми завершуємо цикл програм про соціальну справедливість в Україні. Тема наступного ефіру – інвалідність. Як живеться в Україні людям із особливими потребами? Як прийняти власну інвалідність та неміч близької людини? Що робить Церква для таких людей і чим допомагає?
25 травня, о 9:00, розпочнеться спільна міжнародна велопроща за участю військовослужбовців Збройних сил України, США та Канади. Стартуватимуть учасники із села Зубри (Пустомитівський район, Львівська область). А кінцевим пунктом буде історичний скарб наших країв – село Стільсько (Миколаївський район, Львівська область). Захід організовується з ініціативи ЦВК у рамках співпраці між капеланами ЗС України та Канади.

неділя, 20 травня 2018 р.

20.05.2018р. Б. / Глава УГКЦ освятив у Полтаві наріжний камінь під спільний автокефальний і греко-католицький храм (+світлини)

Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав освятив і заклав у Полтаві наріжний камінь під будівництво спільного храму Української Автокефальної Православної Церкви та Української Греко-Католицької Церкви.

Співсвятителями стали владика Ігор (Ісіченко), Архиєпископ Харківсько-Полтавської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви, та владика Василь (Тучапець), Екзарх Харківський УГКЦ.

Блаженніший Святослав під час проповіді до вірних відзначив, що ми сьогодні стали свідками історичної події – освятили і заклали наріжний камінь, аби будувати Божий храм. Майбутній храм зведуть на честь великомученика Юрія Переможця.

У чому полягає унікальність цієї події? «Ми сьогодні переживаємо не просто момент закладення ще одного Божого храму, ми сьогодні відчуваємо, що помазаник Божий, наш Христос Спаситель, у цьому закладеному камені є моментом нашого єднання, тому що ми закладаємо, можливо, перший в Україні спільний храм, який будуватимуть діти єдиної Київської Церкви, яка сьогодні, на жаль, є поділена та існує в різних конфесіях. Але наріжним каменем є тільки один Христос», – переконує Глава УГКЦ.

Блаженніший Святослав вважає, що ми сьогодні маємо дуже глибокий символ – початок справжнього єднання. Єднання двох громад – Української Греко-Католицької Церкви та Української Автокефальної Православної Церкви у Полтаві, які спільно закладають свій храм, бо хочуть разом прямувати до єдності, підвалиною якої є сам Господь Ісус Христос.

«Ми хочемо, аби ті дві стіни українського християнства Київської традиції нарешті знайшли точку опори і місце єдності, які так потрібні сьогодні для християн України. Немає іншого фундаменту єднання, немає іншого наріжного каменя для будівництва єдиної помісної української Київської Церкви як Христос Спаситель. І немає іншого шляху до цієї єдності як спільна праця, спільна молитва і в даному випадку будівництво спільного храму».

На переконання Глави Церкви, сьогодні вглядаючись у нашого Главу, нашого Христа, бачимо, що церковні поділи аж до неба не доходять, бо ми всі сповідуємо єдину святу соборну і апостольську Церкву. Ту Церкву, яку заснував Він, наріжним каменем якої є саме Він. «Можливо, наші людські немочі, – сказав Предстоятель, – призводять до різних поділів між людьми, але чим ближче ми будемо до Христа, чим ближче будемо до нашого Глави Церкви, яким є саме Він, тим більше і ближче ми будемо один до одного. Тому сьогоднішня хвилина освячення наріжного каменя є святом Церкви, єдиної і неподільної, є святом єдності цієї Церкви».

Але ми, на його думку, знаємо, що єдність – це щось, що ми повинні здобувати кожного дня. «Єдність будується. Будується наша особиста єдність з Христом у нашому духовному подвигу, у боротьбі з нашим гріхом, у боротьбі за те, аби тільки Він став наріжним каменем мого життя, на який я завжди можу опертися».

Ще старий Архімед говорив: дайте мені точку опори і я переверну цілий світ. «Дай Боже, аби точкою опори сучасного українця, сучасної України став Ісус Христос, наріжним каменем нашого суспільного, державного і національного будівництва. Дай Боже, аби саме Христос Глава єдиної неподільної Церкви став основою єднання між християнами. Бо ми бачимо в символі освячення, що не в кабінетах народжується церковна єдність, навіть не в архиєрейських кабінетах, церковна єдність випливає з Христа», – наголосив Глава УГКЦ.

Блаженніший Святослав подякував владиці Архиєпископу Ігореві (Ісіченку), який у своєму особистому духовному подвигу основує своє життя, мислення, проповідь тільки на Христі. «Хочу подякувати йому за відкритість і пропозицію, аби ми цей храм будували разом. Гадаю, ми сьогодні даємо приклад цілій Україні, як будувати нашу Церкву, нашу державу, наше суспільство», – додав духовний лідер греко-католиків.

Також подякував владиці Василеві, екзарху Харківському за те, що прийняв цю пропозицію. Предстоятель подякував і громаді Автокефальної Церкви у Полтаві, яка пустила в свої серця братів греко-католиків, обіймає їх і каже, що ми діти одної і тої самої Церкви, нам нема що ділити.
 

субота, 19 травня 2018 р.

19.05.2018р. Б. / «Влада, яка забирає в людини право на життя є злочинною!» — Глава УГКЦ у День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Право на життя є першим і найголовнішим фундаментальним правом людини. Віруючі люди визнають, що це право дає нам не земна, світська влада. Право на життя надає насамперед Творець, який є джерелом життя. 

На цьому наголосив Патріарх УГКЦ Блаженніший Святослав у своєму слові до вірних у п’ятницю, 18 травня, з нагоди Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

«Усяка людська влада, державна машина, яка забирає в людини право на життя є злочинною! Сьогодні ми хочемо вшанувати світлу пам’ять усіх жертв цього злочину проти людства, яким є насильна депортація, а відтак геноцид: систематичне нищення державною машиною Радянського Союзу (Росії) права на життя братів і сестер кримськотатарського народу. Ми сьогодні захищаємо вільну та незалежну Україну. Адже ми віримо у те, що в Україні є право на життя, свободу і гідність усім народам, які проживають у нашій Батьківщині!» — зазначив духовний лідер греко-католиків про важливість та актуальність цього дня для вірян та нашої країни.

На думку Глави Церкви, ми маємо цінувати гідність людського життя та прагнути миру. «Ми зараз просимо Всевишнього, щоби утвердив нас у нашій боротьбі за гідність людини, за наше право на життя, за повагу до людського життя від зачаття до природної смерті! Ми просимо Бога, щоб подарував нашій землі мир! Нехай Господній мир зійде на нашу багатостраждальну землю! Нехай мир запанує в Україні і в українському Криму! Нехай Небесний Отець прийме в свої обійми усіх наших спочилих, а нам дарує своє благословення!» — наостанок підкреслив Блаженніший Святослав.

Нагадаємо, що згідно з постановою Верховної Ради України №792-VIII від 12.11.2015 року, депортація кримських татар 1944 року визнана геноцидом, а 18 травня відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

пʼятниця, 18 травня 2018 р.

18.05.2018р. Б. / На лінію зіткнення із молитвою

15 квітня отець військовий капелан Володимир Шидловський відправився на передову, щоб разом із воїнами помолитись за мир.

Отець Володимир є штатним капеланом 24-ї механізованої Залізної бригади ім. Данила Галицького, а окрім того настоятелем церкви Покрови Пресвятої Богородиці, що у 53-му військовому містечку Яворова (Львівщина).

Нагадаємо, що у 53-му військовому містечку Яворова нову церкву Покрови Пресвятої Богородиці було освячено 8 жовтня 2006 року.

четвер, 17 травня 2018 р.

17.05.2018р. Б. / У центрі нашої пам’яті про жертв Голодоморів має бути людина!

У центрі нашої пам’яті про жертв Голодоморів має бути людина!

Про це заявив владика Богдан (Дзюрах), секретар Синоду Єпископів УГКЦ, виступаючи на відкритті Міжнародної наукової конференції, присвяченої Голодоморам в Україні в ХХ столітті. Конференція відбулася в Києві 16 травня 2018 року.

Конференцію провела Всеукраїнська громадська організація «Меморіал» імені Василя Стуса, а її співорганізаторами виступили Український інститут національної пам'яті, Міністерство освіти і науки, Міністерство культури, Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» та Київський національний університет імені Т. Шевченка. Захід відбувався рівно ж за підтримки Всеукраїнського конгресу українців.

У своєму слові представник УГКЦ наголосив, що «святим обов’язком Церкви, української держави та громадянського суспільства є збереження живої пам’яті про жертв цієї планетарної катастрофи, якими стали Голодомори в Україні в минулому столітті».

Відтак секретар Синоду Єпископів УГКЦ представив кілька складових, за якими, на його думку, можна пізнати, що наша пам’ять є живою. Жива пам’ять – це передовсім правдива пам’ять. «Бо пам’ять, – пояснив владика, – можна вбити не тільки забуттям, амнезією, але і неправдою, брехнею, перекручуванням правди чи напівправдою».

Він заохотив присутніх відновлювати і зберігати правду про організаторів Голодоморів, а передусім – про невинні жертви цього злочину комуністичної системи проти українського народу. «Тут йдеться не лише про захист і обстоювання певної цифри. Адже за кожною цифрою стоїть жива людина, наш співвітчизник, брат і сестра, яких ми не маємо права в жодному разі забувати. Кожне людське життя є святим, а тому святотатством над пам’яттю загиблих було б забуття навіть однієї невинно убієнної особи, не кажучи вже про сотні тисяч чи мільйони», – заявив єпископ.

Щоб пам’ять була живою, вона, на переконання владики Богдана, має супроводжуватися молитвою за заморених голодом, а окрім того в нашій пам’яті має бути присутній Бог. Бог своєю животворною дією захищає нашу пам’ять від вбивчої отрути ненависті, озлоблення і бажання помсти. Це другий чинник.

А третім чинником, який робить нашу пам’ять живою, – це те, що вона повинна не тільки бути скерованою до минулого, а й огортати собою і наше сьогодення та запевнювати краще й безпечніше майбутнє.
«Наша пам'ять про жертви Голодоморів в Україні буде справді живою, якщо вона нам допоможе зауважувати подібні страждання наших сучасників, і не тільки зауважувати, але робити щось конкретне, щоб їхні страждання облегшити, зупинити чи не допустити», – підкреслив владика Богдан.

У цьому контексті він повідомив про ініціативу, скеровану до української влади, щоб на знак пам’яті про жертви Голодоморів в Україні надати символічний безкорисливий дар у вигляді 32-33 тисяч тонн зерна голодуючим народам Центральної і Східної Африки. «Нашою спільною програмою дій, зокрема цього року, нехай стане гасло "Пам’ятаючи Голодомор, рятуємо від голоду сьогодні"», – підсумував владика Богдан, побажавши від імені Патріарха УГКЦ організаторам і учасникам конференції благословенних і успішних нарад та дискусій.


Додаток
Штучні голоди в Україні ХХ століття:
Слово владики Богдана (Дзюраха) на відкритті Міжнародної наукової конференції
м. Київ, 16.05.2018

Достойні панове Президенти, вельмишановний пане головуючий, вельмишановний пане ректоре, Ваше високопреосвященство владико Іоане, шановні учасники цієї Міжнародної конференції, Христос воскрес!

Передовсім дозвольте передати Вам сердечні вітання та благословення на успішну працю від Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава.

Нашим святим обов’язком – Церкви, держави, громадськості, одним словом – усього народу, - є зберігати живою пам'ять про цю страшну трагедію, якою були в історії нашого народу Голодомори ХХ-го століття. Але що це означає: плекати живу пам'ять?

Щоб пам'ять була живою, вона мусить бути передовсім правдивою. Бо пам'ять можна вбити не тільки забуттям, амнезією, але і неправдою, брехнею, перекручуванням правди, чи напівправдою. То ж першим обов’язком є зберігати пам'ять про причини цієї трагедії, про систему, яка спричинила, організувала і здійснила цей злочин планетарного масштабу, а передовсім – про кожну жертву, про кожну особу – дітей, жінок, чоловіків і старців, яких сталінський режим засудив на голодну смерть. Тут не йдеться лише про захист і обстоювання такої чи іншої цифри. Адже за кожною цифрою стоїть жива людина, наш співвітчизник, брат і сестра, яких ми не маємо права в жодному разі забувати. Це ідеологи злочинної комуністичної системи твердили, що «Единица – ноль». Для нас вона не є, не може бути нулем, прогалиною в пам’яті. Кожне людське життя є святим, а тому святотатством над пам’яттю загиблих було б забуття навіть однієї невинно убієнної особи, не кажучи вже про сотні тисяч чи мільйони.

Щоб пам'ять була живою, в ній мусить бути присутній Бог, молитва. Молитва потрібна не тільки для наших братів і сестер, невинно убієнних, яким ми можемо сьогодні тільки таким чином помогти. Молитва потрібна рівно ж нам, щоб Бог, до Якого звертаємося у молитві, і у Якого є вічна пам'ять, захистив нашу людську національну пам'ять від вбивчої отрути ненависті, озлоблення і бажання помсти.

Нарешті, живою пам'ять є тоді, коли вона не тільки скерована у минуле, але огортає собою рівно ж сьогодення. Наша пам'ять про жертви Голодоморів в Україні буде справді живою, якщо вона нам допоможе зауважувати подібні страждання наших сучасників, і не тільки зауважувати, але робити щось конкретне, щоб їхні страждання облегшити, зупинити чи не допустити. Іншими словами, жива пам'ять зобов’язує. Вона не тільки зворушує серце, але і відкриває наші очі та спонукує наші руки до співчуття, солідарності і милосердя.

В центрі нашої пам’яті завжди має стояти людина. Дуже знаменно, що в нашому Меморіалі жертв Голодомору центральне місце займає не свічка з різними художніми елементами, але маленька виснажена голодом дівчинка, перед постаттю якої схиляють голови президенти, прем’єр-міністри, громадські і державні діячі. Цю дівчину не можна заховати за свічкою. Подібно і ми не можемо залишатися байдужими чи заховатися навіть за запаленою свічкою в той час, коли на наших очах тисячі і сотні тисяч людей загрожені голодною смертю.

Багатьом з присутніх вже відома ініціатива, щоб українська держава, в пам'ять про жертви Голодомору 1932-33 років виділила зі своїх продовольчих засобів символічних 32-33 тис. тон зерна для голодуючих людей в центральній та східній Африці. Я переконаний це буде виявом належної шани до жертв наших Голодоморів, а водночас дуже переконливим знаком того, що наша пам'ять є живою. Нашою програмою дій, особливо цього року, нехай стане гасло «Пам’ятаючи Голодомор, рятуємо від голоду сьогодні».

То ж нехай плодом цієї нинішньої Конференції стане не тільки проголошувана правда, спільна молитва, але і конкретна дія, що разом стануть виявом нашої живої пам’яті. А Господь нехай усім нам в цьому благословить!

вівторок, 15 травня 2018 р.

15.05.2018р. Б. / Українська делегація військовослужбовців вирушила на 60-те Міжнародне військове паломництво

У неділю, 13 травня 2018 року, українські військовослужбовці та капелани вирушили на 60 Міжнародне військове паломництво до французького містечка Лурд. Цьогорічна делегація військових паломників з України є найчисленнішою за всі роки і сягає 200 осіб. Очолює українську делегацію владика Михаїл (Колтун), керівник Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ.  

Розпочали паломництво Божественною Літургією в Гарнізонному храмі св. апп. Петра і Павла, що в м. Львів. А вже після спільної молитви та благословення владики Михаїла, паломники вирушили в дорогу.

У цьогорічному військовому паломництві до Лурда беруть участь  військовослужбовці Збройних сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби України, офіцери, курсанти, військові запасу, військові лікарі та учасники РУВ, а зокрема й поранені військовослужбовці. Цього року вперше на Міжнародному військовому паломництві Україну презентуватиме  військовий оркестр Національної академії сухопутних військ ім. П. Сагайдачного. Кошти на транспорт і побут учасників оркестру пожертвувала пані Віра Беньо.

Тема ювілейного Міжнародного військового паломництва – «Pacem in Тerris» (Мир на Землі). Військовослужбовці з різних країн світу  прибудуть до Марійної святині в Лурді аби духовно відновитися та спільно помолитися до Пресвятої Богородиці за порозуміння, мир і спокій в усьому світі.

У програмі паломництва передбачено духовно-молитовні та офіційні заходи, серед яких спільні богослужіння, благословення хворих, відвідини купелі в Санктуарії Богородиці та велика процесія зі свічками, в якій беруть участь тисячі військовослужбовців.

Дорогою до Лурда паломників чекають екскурсії християнськими святинями та історичними пам’ятками Польщі, Німеччини, Бельгії і Франції. Вже традиційно на зворотньому шляху військові побувають у Ватикані та Римі, а також відвідають Венецію та Будапешт.

Поїздку українських військовослужбовців організував Департамент військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ спільно з Патріаршим паломницьким центром, за сприяння Міністерства оборони України та матеріальної підтримки Лицарів Колумба.

Довідка:
Військові паломництва до Санктуарію в Лурді відбуваються від 1946 року. А Міжнародне військове паломництво до Лурда було вперше організоване в 1958 році з метою примирення країн після Другої світової війни. З тих пір щорічно в травні Лурд стає місцем молитви і зцілення військовослужбовців, які представляють понад 35 країн світу.

Цьогорічне паломництво  для української делегації буде вже двадцять другим і найбільш чисельним. Представники нашої держави є постійними учасниками військового паломництва до чудотворного місця в Лурді від 1996 року.

Воїни Христа Царя

понеділок, 14 травня 2018 р.

14.05.2018р. Б. / У Зарваниці Митрополит Василій зустрівся з матерями загиблих героїв

11 травня, напередодні Дня Матері, у Марійському духовному центрі «Зарваниця» відбулася молитовна зустріч із матерями загиблих героїв РУВ та Небесної Сотні.

Розпочалася вона з Архиєрейської Божественної Літургії, яку очолив Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій (Семенюк). Про це повідомляє сайт духовного центру.

Далі в каплиці св. Юрія Переможця відслужили Панахиду за героями, які віддали життя за незалежність України. Опісля матерів та дружин героїв привітали вихованки колегіуму для дівчат «Знамення» та високоповажні гості. Митрополит Василій поспілкувався з кожною учасницею зустрічі та уділив архиєрейське благословення.

неділя, 13 травня 2018 р.

13.05.2018р. Б. / Синод Єпископів УГКЦ назвав українцям три небезпеки щодо виборчого процесу: популізм, збайдужіння виборців...

Під час активної діяльності людини у певній справі потрібно бути готовим до випробувань, які чатують її на шляху до довгоочікуваного та омріяного результату. Тому цілком очевидно, що й у ході прийдешньої передвиборчої кампанії українцям слід остерігатися трьох основних небезпек: дешевого політичного популізму, "втомі" та збайдужіння серед виборців, а також радикалізації суспільства.

Таку позицію висловили у Зверненні члени Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ до вірних, українських політиків і всіх людей доброї волі щодо виборчого процесу в Україні.

"Першою небезпекою вважаємо дешевий політичний популізм. Поодинокі кандидати, зважаючи на війну, яка триває в країні, і непросту соціально-економічну ситуацію, не скупитимуться на щедрі передвиборчі обіцянки про швидке й безболісне вирішення всіх проблем, як-от: завершення війни, рішуче економічне зростання, покращення нашого життя "уже наступного дня після виборів" тощо, насправді не будучи здатними їх виконати чи навіть цілком не бажаючи цього робити. У таких обіцянках немає щирості й правди, і це лицемірство відчувають люди, вживаючи нашу прадавню народну мудрість: слова ласкаві, та думки лукаві. Тож не даймо себе заколисати солодкою брехнею і фальшивими надіями, справжньою метою яких є не добро народу, а влада, власна вигода і збагачення", — наголошується у документі.

Як зазначається у Зверненні Синоду Єпископів УГКЦ, українцям слід не забувати про жертву наших воїнів-захисників. Адже це є для нас прекрасним стимулом та прикладом, як впоратися з другою небезпекою, щоб ми могли виконувати наші справи кожного дня з усією серйозністю і відповідальністю.

"Друга небезпека походить від нас самих і полягає у спокусі збайдужіння та знеохоченні виборців, у так званій "втомі" — від довгого шляху до свободи, на якому раз у раз натрапляємо на перешкоди. Хочемо наголосити, що християнська чеснота витривалості в доброму є незамінною не тільки в особистому духовному житті, а й у суспільно-політичному", — йдеться у Зверненні.

Українське суспільство повинне взяти до уваги важливий фактор, що коли ми делегуємо того чи іншого кандидата до органів державної влади, то маємо бути переконані у своєму виборі. Ба більше, ми повинні бути особливо пильними, щоб людина, якій ми довірилися, сповідувала високоморальні (християнські) цінності та стояла на захисті своєї Батьківщини і своїх виборців.

"А третя небезпека – це радикалізація суспільства, часто підсилена агресивними висловлюваннями та діями окремих осіб, які, прикриваючись патріотичними гаслами, закликають до насилля, зокрема із застосуванням зброї, та пропагують сліпу ненависть як засіб для вирішення внутрішніх проблем і викликів”, — застерігає Синод Єпископів УГКЦ та додав, що нам слід остерігатися безвідповідальної, антихристиянської поведінки. Адже подібні дії та провокації лише гратимуть на руку нашим ворогам.

пʼятниця, 11 травня 2018 р.

11.05.2018р. Б. / Канадські військові вшанували пам’ять загиблих воїнів

До Гарнізонного храму свв. апп. Петра і Павла Львівської архиєпархії УГКЦ військові офіцери з-за кордону.

Командувач Сухопутних військ Канади генерал-лейтенант Пол Винник разом із офіцерами Збройних сил Канади відвідав храм святих апостолів Петра і Павла Львівської архиєпархії УГКЦ. Настоятель храму отець Степан Сус провів для іноземних воїнів невеличку екскурсію храмом.

Військові вшанували пам’ять українських воїнів, які загинули під час Російсько-Української Війни.

Нагадаємо, що Гарнізонний храм підтримує тісні дружні зв’язки із миротворцями із Канади, які перебувають із місією в Україні.

середа, 9 травня 2018 р.

09.05.2018р. Б. / Кардинал Мюллер: Я віддаю перевагу тим політикам, які вішають хрести, а не тим, які їх знімають

Я віддаю перевагу політикам, які вішають хрести, а не тим, які їх знімають – сказав кардинал Герхард Мюллер, говорячи про рішення баварської влади повісити хрести на входах до державних установ. Вони мають з’явитися там з 1 червня.

– Хрест є основним символом нашої баварської ідентичності та способу життя, – сказав прем'єр-міністр Баварії Маркус Седер з ХСС і додав, що «він підтримує елементарні цінності, такі як любов до ближнього, людська гідність та толерантність». Седер вже повісив хрест біля входу в Канцелярію Вільної Держави Баварія.

Це рішення викликало критику політиків опозиційної СДП, а також деяких представників Католицької та Лютеранської Церков, які бачать в ініціативі прем'єр-міністра політичну кампанію.

«Хто трактує хрест лише як символ культури, той не зрозумів хреста», – зазначив Архиєпископ Мюнхена кардинал Рейнхард Маркс. Водночас, однак, він визнав благословенням той факт, що німецька держава дозволяє християнам свідчити про Ісуса Христа.

Тим часом колишній префект Конгрегації Доктрини Віри заявив, що може лише підтримати рішення про наявність хрестів у громадських будівлях, «незалежно від того, чия це ініціатива». В інтерв'ю радіостанції Регенсбурга єрарх сказав, що він віддає перевагу політикам, які вішають хрести, а не тим, які їх знімають.

Хрест є не лише релігійним символом у тому значенні, що закликає людей визнавати їхню християнську віру. Він є також протестом проти поганої поведінки та показує, що ми можемо жити разом у дусі поєднання, – сказав кардинал Мюллер.

Згідно з останнім опитуванням infratest:dimap, більшість баварців підтримують наявність хрестів у державних будівлях (56 % за, проти 38 %). Проте в інших федеральних землях – за даними опитування Emnid – 64% громадян виступають проти цього, і лише 20 % підтримують це рішення.