Слава Ісусу Христу! - Слава Україні! Слава Героям України!


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

понеділок, 31 жовтня 2011 р.

31.10.2011р. Б. / Підприємливий митрополит

Андрей Шептицький використовував прибутки від своєї фінансової активності для благочинних цілей Церкви та громади.
На початку листопа­да Українська греко-ка­толицька церква вшановує пам’ять митрополита Андрея Шептицького, який у 1944 році відійшов у вічність. Безумовно, він був найвидатнішим церковним діячем ХХ ст. Будучи великим патріотом своєї країни, митрополит надихав українців на боротьбу за незалежність, відстоював їхні права перед австро-угорською, російською, польською, радянською, німецькою окупаційними владами.
Він вважав, що когось може здивувати його втручання у нецерковні справи: “Чи я лікар, чи я прокурор, чи я політик, щоб питати про здоров’я свого ближнього? Ні я – не лікар, не прокурор і не політик, я – отець, а вітцеві нічого не є чуже”. У цей простий спосіб він дав зрозуміти, що дивиться на відносини суспільства і Церкви як на дуже широкі і дуже багатогранні.
За 44 роки митрополичо­го служіння Андрей Шептицький не відступав від свого наміру створити християнську державу. Для цього він використовував не лише свій сан, богословські знання та меценатство, а й неабиякий підприємницький хист.
Львівська ар­хієпархія під його проводом була чи не найпотужнішою бізнесовою структурою того часу в Галичині, а митрополит, говорячи сучасною мовою, є прикладом успішного, соціально-відповідального менеджера. У володінні архієпархії були величезні лісові угіддя, нафтові промисли, банки та багато іншого як у Галичині, так і за кордоном. Він трактував свою фінансову активність як джерело для отримання прибутків, які можна використовувати для благочинних цілей, для потреб Церкви і громади.
Протягом свого життя Ве­­ликий Митрополит допома­гав культурним установам – “Просвіті”, “Сільському господареві”, Науковому товариству ім. Шевченка, “Рідній школі”, Пластові, опікувався заснуванням Національного музею, Богословської академії, Земельного банку гіпотетичного, дівочої гімназії, малих семінарій у Львові та Рогатині.
З особливою ревністю дбав про народну освіту. 1903 року заснував народну лічницю, в якій могли безкоштовно лікуватися бід­ні люди, а сестрами-жалібницями працювали монахині. Його коштом багато наших обдарованих, але небагатих дітей студіювали за кордоном право, медицину, мистецтво. Він – фундатор Національного музею у Львові. А коли йому закидали, що він не будує храмів, то митрополит відповідав, що спершу треба збудувати націю, яка і збудує ці храми.
Вікторія Листопадська


Джерела: www.lvivpost.net


Мандрівники Христа Царя

неділя, 30 жовтня 2011 р.

30.10.2011р. Б. / Міносвіти розглядає питання визнання дипломів духовних навчальних закладів

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України створило робочу групу з вивчення питання визнання дипломів і наукових ступенів випускників вищих духовних навчальних закладів.

 
Про це йдеться у Наказі МОНМС від 21 жовтня 2011 року № 1210 за підписом тимчасово виконуючого обов'язки Міністра Євгена Суліми. 


Міністерство доручило Робочій групі «розглянути питання визнання дипломів і наукових ступенів випускників вищих духовних навчальних закладів та внести проекти відповідних актів». 


У складі Робочої групи працюватимуть представники Міністерства – Євген Суліма (голова), Ярослав Болюбаш (заступник голови), Віктор Бондаренко, Олександр Якименко, Ольга Кравченко, Сергій Храпатий та Світлана Криштоф, представники Церков – архієпископ УПЦ Антоній (Паканич), архімандрит УПЦ Віктор Бедь, протоієрей УПЦ КП Олександр Трофимлюк, ієрей УГКЦ Петро Жук, представник ВСЦХВЄП Сергій Маленюк, представники навчальних закладів – доктор Володимир Лубський та Олександр Сарапін (КНУ ім. Т.Шевченка), професор Микола Закович (НПУ ім. М.Драгоманова), доктор Василь Жуковський (НУ «Острозька академія»), а також експерти – Юрій Решетніков, Тарас Дятлик, Ірина Гагаріна. 


Депутат Володимир Марущенко, голова Громадської ради з питань співпраці з церквами і релігійними організаціями при МОНМС України висловив позитивну оцінку рішення про створення робочої групи. На думку парламентаря, це свідчить про розуміння керівництвом Міністерства актуальності питання про визнання дипломів духовних навчальних закладів, адже українські Церкви порушують його вже не один рік. 


«Дана ситуація дісталась у спадок від радянського часу, коли, незважаючи на якість освіти у духовних навчальних закладах, їх дипломи досі не визнаються в Україні. Проте за кордоном випускники цих закладів знаходять можливість продовжувати навчання, оскільки рівень їх освіти визнається високим», – заявив член Робочої групи Юрій Решетніков. 


Він також відзначив, що у цьому контексті Робоча група при МОНМС покликана напрацювати стандарт освіти, дотримання якого держава буде вимагати у якості умови визнання дипломів духовних навчальних закладів. 


Рішенню про створення Робочої групи передувала зустріч заступника Міністра Бориса Жебрівського та директора Департаменту вищої атестаційної комісії МОНМС Віктора Бондаренка з представниками Церков і релігійних організацій, яка відбулась у Києві 29 червня 2011 року за дорученням Президента України. 


За матеріалами: Інститут релігійної свободи 


Джерело:    КРЕДО

пʼятниця, 28 жовтня 2011 р.

28.10.2011р. Б. / Сатаністи обмалювали храм у Харкові





Акт вандалізму стався в ніч з 23 на 24 жовтня у Харкові. Настоятель греко-католицької громади о. Микола Семенович зранку побачив каплицю обмальованою червоною і чорною фарбою. На ній були зображені сатанинські символи і написи. За словами священика, це сталося не очікувано, ніяких погроз до того він не отримував. 

 
Проте це не перша проблема, яка за останній час спіткала громаду. Нещодавно її було пограбовано – викрадено прилади електрощитової (мідні дроти, ізолятори), 4 секції металевої огорожі та розбито електролічильник. Громада опинилася без електропостачання.
Як розповів о. Микола Семенович, у 1997 році громада звернулася з проханням до місцевої влади виділити їй земельну ділянку під будівництво храму. 1999 року міська влада надала, проте вже 2001 р. це рішення намагався скасувати тодішній голова Харківської ОДА Є.Кушнарьов. Завдяки активності громадськості та ЗМІ громаді вдалось захистити свої права. 2003 р. вона отримала дозвіл освоювати ділянку. Проте їй так і не вдалося пройти чиновницьку тяганину з дозволами. За словами священика, перед початком будівництва необхідно отримати майже 100 дозволів. 


Через це два роки тому було зведено тимчасову каплицю для здійснення богослужінь. Саме її обмалювали вандали-сатаністи. 






За матеріалами: РІСУ

Джерело:  КРЕДО 

вівторок, 25 жовтня 2011 р.

25.10.2011р. Б. / У римо- та греко-католицьких єпископів України – спільні реколекції




В неділю 23 жовтня, у Львові, в Брюховичах, розпочалися спільні реколекції єпископів Римо-Католицької і Греко-Католицької Церков в Україні, які проводить єзуїт о. Марко Рупнік. 

 
«Головною темою реколекцій є присутність Господа Бога в релігії і в нашій вірі на основі Святого Письма. Реколекції конкретні і солідні», - зазначив ординарій Києво-Житомирської дієцезії архиєпископ Петро Мальчук. 


Духовні вправи триватимуть до середи 26 жовтня, після чого відбудеться спільне, вже IX, засідання єпископів обох обрядів в Україні, на якому вперше буде присутній Апостольський Нунцій, архиєпископ Томас Ґалліксон. А 27-28 жовтня відбудеться XXXVІ засідання Конференції єпископів Римо-Католицької Церкви в Україні. 


За матеріалами: Католицький Медіа-Центр

Джерело:    КРЕДО

понеділок, 24 жовтня 2011 р.

24.10.2011р. Б. / У Дніпропетровську в`язень подарував храму копію «Сикстинської Мадонни»


 

Римо-католицька парафія св. Йосипа у Дніпропетровську несподівано отримала у подарунок копію відомої картини Рафаеля «Сикстинська Мадонна».

 
За словами настоятеля бр. Станіслава Савчука OFMCap, він дуже здивувався, коли отримав ікону, адже її ніхто не замовляв, але згодом щиро подякував за такий подарунок.

Автор копії – в’язень дніпропетровської виправної колонії. Його засудили за хуліганство. У квітні наступного року планується його дострокове звільнення. 


В.о. начальника колонії Олександр Рязанов розповів, що в’язні займаються спортом, різьбою по дереву, живописом, музикою. Автор копії картини Рафаеля – за професією не художник, але малює вже давно і весь свій час присвячує живопису. 


Після реконструкції храму св. Йосипа копія «Сикстинської Мадонни» Рафаеля займе своє достойне місце. 


За матеріалами: gorod.dp.ua 

Джерело:  КРЕДО 
 

субота, 22 жовтня 2011 р.

22.10.2011р. Б. / Любомир Гузар: Реформи − необхідні…, але чому ж вони не відбуваються?

Упродовж останнього року було багато розмов про різні реформи. Водночас у державних відомствах були прийняті відповідні рішення для їх здійснення.

Тематика реформ була сприйнята по-різному: дехто твердив, що вони необхідні й доцільні, а інші, що вони є тільки ознакою слабкості державного устрою. Одне слово, їх розцінювали, як часто в нас буває, за політичними критеріями.

Як показує історія, у кожній людській спільноті раніше чи пізніше виникає потреба реформ, тобто повернення до основ та первісного правопорядку (тут йдеться тільки про добре продумані, вивчені, справедливі та реально здійснимі реформи. – Авт.). Бо ж людська природа схильна відступати від первинних намірів, властивих начал.

Можливо, багатьох читачів цих рядків здивує чи, навіть, шокує старе прислів’я щодо реформ, яке стосується не світської, а церковної спільноти. Воно звучить так: Церкву треба постійно реформувати.

Невже так можна говорити про Божу установу? Вивчаючи сутність та історію Церкви, дізнаємося, що вона є боголюдською інституцією: в ній є Божі елементи, але вона існує для людей і серед людей.

Те, що від Бога, є вічним і не потребує реформ, а те, що людське – підлягає реформам через людську мінливість і неміч.

Отже, за нормальних обставин не треба легковажити проведенням реформ, бо в цьому немає нічого особливого, негативного.

Чому ж існує протистояння реформам? Це може мати суб’єктивні або об’єктивні причини.

Суб’єктивні причини – лінивство і недбалість тих осіб, які відповідають за виконання реформ. Об’єктивні причини пов’язані із самими реформами: вони можуть бути складними, такими, що передбачають великі зміни та жертви, а ще можуть бути непродуманими, популістськими, так би мовити "політичними".

Ще важливою об’єктивною причиною може бути те, що народ на підставі гіркого досвіду не має довір’я до влади, яка запроваджує реформи, небезпідставно вбачаючи в них цілі, які служать не народові, а тільки поодиноким особам чи групам.

Не можна оминути такого загальновідомого факту, до якого ми не можемо бути байдужими, що задекларовані чи проголошені реформи не відбуваються.

Не беручись аналізувати причин такого явища (нехай цим займаються компетентні особи), поставлю собі запитання: чи можна зарадити такому явищу і як це зробити? На мою думку, є чотири взаємопов’язані підходи, які допомогли б виправити таку ситуацію.

1. Потрібно дуже чітко та прозоро представляти народові користь від конкретної реформи, особливо непопулярної.

Влада, зокрема та, що не втішається довір’ям народу, повинна докласти зусиль, щоб аргументовано переконати втомлений популістськими програмами народ, що її рішення є оправданими.

2. Не забуваймо, що навіть у розвинених суспільствах існують системи контролю.
Вище ми згадували про Церкву, яка завжди потребує реформування. Церква має дуже добре вироблену систему перевірки.

Наприклад, правлячий єпископ візитує кожну церковну громаду щонайменше раз на п’ять років, а місцевий протопресвітер (декан) перевіряє стан справ у кожній парафії свого округу принаймні раз на рік. Натомість, як нам відомо, державна влада не здійснює нормального контролю, хіба суто "політичний". А для здійснення запланованих реформ потрібно проводити на державному та місцевому рівнях справедливі перевірки.

3. Треба нагадувати тим, хто має здійснювати реформи, що саме від них залежить ефективність цього процесу. Адже якщо до сьогодні не відбулися великі зміни в житті народу, то це через несумлінну роботу відповідних осіб та установ.

4. У демократичних суспільствах діяльність осіб, яким доручена влада, контролюють самі громадяни.

Несумлінних виконавців, які або нічого не роблять, або діють лише для власної чи групової користі, публічно називають, на ім’я та прізвище. А таку інформацію громада добре запам’ятовує, і не допускає до повторного врядування осіб та партій, які їй належно не служать.

Демократичний устрій у такий спосіб відсторонює осіб, які незадовільно виконують свої обов’язки, або ж принаймні «підганяє» до праці тих, хто відстає. Думаю, що саме цього нам потрібно.

Архиєпископ Любомир (Гузар)



Мандрівники Христа Царя

середа, 19 жовтня 2011 р.

19.10.2011р. Б. / Що приховують архіви Ватикану?





Протягом довгого часу до нас надходили прохання про те, аби побачити «оригінал листа Понтія Пилата до Тиберія про Ісуса», повідомив директор відділу манускриптів Ватиканської Бібліотеки Паоло Віан під час прес-конференції, у якій повідомлялося про знайдення рукопису «Етика» відомого філософа Бароха Спінози.

 
Його виступ цитує ватиканська газета «L'Osservatore Romano». 


Відповідаючи на запитання «Як це можливо, що в такій, часто відвідуваній бібліотеці, як ватиканська, могло статися таке відкриття, як знайдення манускрипту Спінози», професор Віан пожартував, що людям хочеться вірити, нібито Ватикан приховує якісь таємниці, що буцімто купка ілюмінатів стереже підвали і не допускає інших до знань, які можуть підірвати віру. 


«Я зустрічав людей, яких не можна назвати наївними, але які були переконані, що, наприклад, в архівах Ватикану зберігаються великі колекції порнографії. А серед листів, що найчастіше надходили до бібліотеки, були листи від людей, які шукали в бібліотеці оригінал листа Понтія Пилата до Тиберія у справі Ісуса». 


Насправді ж, наголошує директор відділу манускриптів Ватиканської Бібліотеки, таємниці бібліотеки може дізнатися тільки покірний та впертий дослідник, який вміє читати, порівнювати, аналізувати та думати. 


Елементи для цього відкриття були відомі і знаходились у всіх на очах протягом довгого часу, але потрібне було ще ґрунтовне дослідження, сказав Паоло Віан. 


Професор закликав частіше відвідувати бібліотеки та архіви, тоді вони відкриють свої таємниці. Але, наголосив вчений, вони будуть зовсім не такими, як їх собі уявляють прихильники Дена Брауна.


За матеріалами: DEON.pl  

Джерело: КРЕДО

неділя, 16 жовтня 2011 р.

16.10.2011р. Б. / «Ніхто під покровом Богородиці не йде загарбувати чужу землю, не йде відбирати чуже життя, збагачуватися на чужому горі», - о. Андрій Романків

Про це 14 жовтня, на свято Покрови Пресвятої Богородиці, сказав протосинкел Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ після походу молодіжних організацій Тернополя від Катедрального собору до пам’ятника Степану Бандері. Священик зазначив, що борці за волю, українські патріоти «боронили найдорожче, саме їх боротьба заслуговувала на Покров Пресвятої Богородиці, на Її заступництво і ласку».
 
«Ми сьогодні зібралися, аби пригадати усіх синів українського народу, які, подібно до Христа, у своїй справі зреалізували Заповідь любові. Вони віддали своє життя, аби у їхніх братів була краща доля, була вільна держава, були великі можливості. Вони робили оцю саможертву, самоспалення під Покровом Пресвятої Богородиці… і це підкреслює святість їхньої справи».
 
«Степан Бандера, для нас українців, є символом  самопожертви та боротьби, - наголосив проповідник. - Він походив з родини греко-католицького священика Андрія Бандери, який також віддав своє життя на вівтар служіння Богові, Церкві і своїм братам-українцям…Сьогодні, у його особі, хочемо згадати усіх героїв України, які упродовж століть розуміли любов до України, як власну жертву, і не шкодували молодих років, здоров’я, майбутнього, а поклали все у фундамент незалежної української держави».
 
Вкінці о. Андрій Романків додав: «Доки у нашій ментальності почуття любові не буде розумітися так, як розумів Христос, як розуміли тисячі молодих, чи старших українців, які віддали своє життя за Україну…, доти не зможемо осягнути їхньої мрії – мати свою незалежну державу».
 
Організатором походу, приуроченого пам’яті загиблих героїв, виступила комісія у справах молоді Тернопільсько-Зборівської єпархії. У заході взяли участь о. Роман Дутчак, судовий вікарій, о. Орест Павліський, голова комісії у справах молоді, та мер Тернополя Сергій Надал. Молодь у супроводі оркестру несла синьо-жовтий прапор України. Члени ТУСК «Обнова» виконували патріотичні пісні, декламували вірші.
 
Джерела: http://www.tze.org.ua/

четвер, 13 жовтня 2011 р.

8 жовтня 2011р. Б. в місті Мелітополі Запорізької обл. відбулася молитовна зустріч "ВЕРВИЦЯ" УГКЦ

ВЕРВИЦЯ


8 жовтня 2011р. Б. в місті Мелітополі Запорізької обл. відбулася молитовна зустріч "ВЕРВИЦЯ" УГКЦ, при церкві Різдва Пресвятої Богородиці. На зустрічі були присутні представники мирян і духовенства з різних теренів, міст та сіл України.


Зокрема від Закарпаття, Кривого Рогу, Дніпродзержинська, Запоріжжя, та інших. Організатором Зустрічі був о. Петро Криніцький.


Молитва розпочалася з розважання таїнств Богородичної вервиці, а так Архиєрейської Літургії під проводом преосвященнішого владики Степана Менька, екзарха Донецько-Харківського Екзархату, з яким співслужили священики Запорізького Деканату та миряни, зокрема й представники від нашої парафії Преображення Господнього, які мали нагоду приїхати на свято для православних душ - розважання і молитви Богородичної вервиці...


ВЕРВИЦЯ


ВЕРВИЦЯ


ВЕРВИЦЯ


ВЕРВИЦЯ


ВЕРВИЦЯ


ВЕРВИЦЯ



ПЕРЕГЛЯНУТИ фотоальбом

Джререло: Сайт парафії Преображення Господнього м. Кам'янське (Дніпродзержинськ)

вівторок, 11 жовтня 2011 р.

11.10.2011р. Б. / Греко-католиків Донецька виставили на вулицю



 

Греко-католицька парафія Святого Апостола Андрія Первозваного, що у Донецьку, залишилась без церкви. 3 жовтня вірянам відмовили в оренді церкви на території колишнього Державного університету, яку вони орендувади понад 4 роки. 

 
З лютого 2007 року парафія Святого Апостола Андрія орендувала церковне приміщення у Лабораторії релігієзнавчих досліджень і міжконфесійних відносин ДУІіШІ – Козацькому Храмі Різдва Христового. Існування цієї церкви на Сході України було унікальним проектом – на зразок Храму Гробу Господнього у Єрусалимі, в ній мирно співіснували три християнські спільноти, являючи цим втілення заклику Христа до єдності. 


За ці роки у церкві сформувалася міцна громада, щоденно звершувалася Свята Літургія, було уділено кілька десятків хрещень, багато пар взяло шлюб, сотні людей відчули любов і ласку Божу. 


Розпорядженням Кабінету Міністрів у квітні 2011 року Державній університет інформатики і штучного інтелекту було реорганізовано шляхом приєднання до Донецького національного технічного університету. А у вересні 2011 року приміщення церкви було опломбовано. Десятки парафіян залишилися без церковного приміщення, без можливості регулярно приймати участь у богослужінні та в таїнствах Церкви. 


Громада звернулася з листом до ректора ДонНТУ з проханням подовжити оренду церкви для парафії та дати можливість продовжувати відправи у Козацькій Церкві. Але керівництво вишу відмовило, мотивуючи тим, що законодавством України діяльність релігійних організацій у вишах не дозволена. Також парафії відмовили в інших формах співпраці, у можливості вирішити це питання на більш високому рівні, або, навіть, викупити приміщення, адже воно має сакральне значення і було освячено літургічним чином. 


Дивує пояснення керівництва вишу, адже попереднє керівництво ліквідованого Державного університету не бачило проблем у тому, щоб парафія орендувала церкву, а за останні роки законодавство України у цій сфері не потерпіло ніяких змін. 


У той же час, у студентському містечку ДонНТУ у самому центрі міста у серпні цього року було освячено новопобудовану церкву в юрисдикції УПЦ і головою парафіяльної ради цієї громади було обрано першого проректора ДонНТУ. 


У зв’язку з цим є побоювання, що після тотальної «зачистки» Козацької церкви Різдва Христового від релігійних громад, які її орендували, через деякий час у ній отримає постійну прописку парафія Московського Патріархату. 



За матеріалами: ugcc.dn.ua

Джерело: КРЕДО  


  Ієрархії та мирянам ПЦвУ (регіональній філії РПЦ в Україні) потрібно було б порадити, щоб вони вже сьогодні, наперед, звикали до думки щодо повернення чужої власності, яка їм ніколи не належала і яку потрібно, заради любові Господа нашого Ісуса Христа, повернути. І рано чи пізно, їм таки доведеться повертати всі ті, загарбані свого часу в українців церкви, собори та ЛАВРИ...

Катехит парафії Преображення Господнього р.Б. Леонід.

субота, 8 жовтня 2011 р.

08.10.2011р. Б. / Сталін та Гітлер були номінантами Нобелівської премії миру




Номінантами Нобелівської премії миру, які так її і не отримали, були Йосип Сталін, Адольф Гітлер та Микола Другий.

 
На сайті Нобелівських премій з'явився список претендентів, яких висували на премію миру в період з 1901 по 1950 роки, але які її не отримали. 


За правилами комітету, імена номінантів тримаються в секреті півстоліття. 


Судячи з цієї публікації, свого часу на премію миру висувалися Йосип Сталін (навіть двічі – в 1946 і 1948 роках), Адольф Гітлер (в 1939-му) і Беніто Муссоліні. 


Пропонували і Вінстона Черчилля, але замість цього він отримав в 1953-му році премію з літератури. 


У різні роки розглядалися також кандидатури Льва Толстого, Еріха Марія Ремарка, Миколи Реріха, а також Миколи Другого. 


За даними офіційного сайту, на сьогодні серед лауреатів премії миру налічується 97 осіб, серед них 12 жінок і 20 організацій. 


Цього року в списку претендентів на винагороду - 241 кандидат, 53 з яких є громадськими і міжнародними організаціями. 


За матеріалами: ТСН  

Джерело:   КРЕДО


Чесно кажучи, мене не дивує факт того, що жоден жид, перепрошую, іудей, не виступив з протестом проти встановлення пам'ятника міжнародному терористу Йосипу Джугашвілі Сталіну у м. Запоріжжі, а дивує лише те, чому вони не встановили пам'ятник, наприклад у місті Хайфі чи Тель-Авіві, іншому своєму протеже на нобелівську премію миру Адольфу Гітлеру. 
Чогось вони не послідовні у своїх вчинках... 

Катехит парафії Преображення Господнього р.Б. Леонід. 

четвер, 6 жовтня 2011 р.

06.10.2011р. Б. / Більшість американських вчених вважають, що наука і релігія не суперечать одна одній



У результаті п'ятирічного дослідження, проведеного під керівництвом соціолога з Х'юстонського університету Райс Елен Екланд, було встановлено, що більшість американських вчених вважають, що релігія і наука не суперечать одна одній.

Соціологи опитали 275 вчених з 21 університету США. Серед них були фахівці в галузі біології, фізики, хімії, соціології, економіки, психології та політології. Тільки 15% опитаних заявили, що, на їхню думку, релігія і наука перебувають у постійному протиріччі. Більшість учених переконані, що як віра, так і наука є «реальним шляхом до знань».

«Громадськість часто створює думку, що з розвитком секуляризації і науки знижується релігійність. Наука нібито витісняє віру. Результати подібних досліджень, проведених серед усіма шанованих учених, багато з яких вважають себе світськими, нерелігійними людьми, дозволяють поглянути на цю проблему ширше», – пояснила керівник дослідження.

Об'ємні інтерв'ю з американськими вченими показали: ті з них, хто може примирити науку і віру, часто переконані, що «наука походить від Бога», а також у тому, що «наука і віра надають реальну можливість вивчення та розуміння життя» .


За матеріалами sedmitza 

середа, 5 жовтня 2011 р.

05.10.2011р. Б. / У Луганську представили «ікону» Януковича


 

Луганський письменник і майстер інсталяцій виготовив «ікону» з зображенням президента України Віктора Януковича.

 

В'ячеслав Бондаренко виконав роботу на коробці з-під цукерок і презентував її на виставці візуального мистецтва «+ / - 15», що відбулася в неділю в районі Луганської залізничного вокзалу.


Спонсорами проекту стали міська організація Компартії України та народний депутат від КПУ Спиридон Кілінкаров.



Джерело:     КРЕДО  


"А лихі люди й дурисвіти будуть чим далі, тим до гіршого посуватися, зводячи інших, і самі зведені..." (2Тим.3,10-15)

Катехит парафії Преображення Господнього р.Б. Леонід.

понеділок, 3 жовтня 2011 р.

03.10.2011р. Б. / Переможниця «Україна має талант 2» взяла участь у 4 Екуменічному соціальному тижні



 

У суботу,1 жовтня, в рамках 4 Екуменічного соціального тижня, відбувся молодіжний святковий концерт української музики за участі переможниці шоу «Україна має талант» - незрячої полтавчанки Олени Ковтун. 

 
Як повідомила Оксана Пужаковська, PR-менеджер Екуменічного Соціального Тижня, святковий концерт став своєрідним завершенням 4 Екуменічного соціального тижня. У ньому взяли участь: хор «Стрітення» Українського Католицького Університету, фольковий гурт з Польщі «Бур'ян», гурт автентичного співу «ДоСхідСонця», котрий спеціалізується на відтворенні і пропаганді автентичного фольклору західної і центральної України, культурно-мистецький колектив «Острів дитинства». Симпатії глядачів завоювала переможниця шоу «Україна має талант 2», полтавчанка Олена Ковтун, котра своїм чарівним співом зворушувала глядачів до сліз. «Сподіваюся, що мої пісні хоч трошки покращать світ» - сказала вона. 


«Концерт був дуже вдалим завершенням нашого Форуму. Гадаю, усім сподобались гурти, що виступали. Мене найбільше вразили пісні, які виконувала Олена Ковтун», – прокоментувала захід Ірина Кітура, координатор Екуменічного соціального тижня.

Довідка


4-ий Екуменічний соціальний тиждень (ЕСТ) – традиційний Всеукраїнський суспільний форум. Цього року він тривав з 27 вересня по 1 жовтня під темою «Реформи через довіру». У програмі Форуму конференції, круглі столи, виставка-ярмарок соціальних організацій, концерт хорового співу, молодіжний святковий концерт, а також День довіри – молитовний день для молоді, підготовлений спільно з екуменічною спільнотою Тезе з Франції. Участь у обговореннях теми форуму взяли провідні експерти з України, Франції, Великобританії, Німеччини, Італії, Канади та Литви.

Цьогорічний форум відбувався за підтримки Асоціації солідарності німецьких католиків з народами країн Центральної та Східної Європи – «Реновабіс». 


Джерело: КРЕДО