Слава Ісусу Христу! - Слава Україні! Слава Героям України!


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

неділю, 9 грудня 2012 р.

09.12.2012р. Б. / Поміж політкоректним Заходом та фундаменталістською Москвою


Українські католики опинилися у доволі прикрій ситуації – з одного боку, як ментальні члени європейського культурного простору, вони прагнуть бути з ним одно, а з іншого–це й же ж таки простір не може їх не відлякувати своєю антихристиянською войовничістю. Водночас альтернативний «русскій мір» з його хороводом осатанілих чорносотенців у рясах загрожує задушити у своїх «братніх» обіймах. Ось і минулий тиждень усе ж таки зумів вчинити Пилипівку / Адвент більш динамічною у цьому світоглядному нуртуванні.
 
Частина перша
ВІЙНА НЕ ТІЛЬКИ З РІЗДВОМ, АЛЕ Й З ХРИСТИЯНСТВОМ
 
Приготування до Різдва в черговий раз виявило увесь абсурд західної політкоректності. І минулого тижня не обійшлося без повідомлень про політкоректні «чудеса» західної цивілізації.
 
Так у Флориді в початковій школі Коттондейла на Різдво завжди ставили вертеп – традиційне  зображення сцени Різдва Христового, з Марією, Йосипом і немовлям Ісусом. Однак у цьому році замість вертепу – Санта-Клаус і сніговик. Директор школи Бренда Джонс назвала це ініціативою Департаменту освіти, який посилається на те, що церква відділена від держави. В окружному шкільному управлінні відмовилися від коментарів, однак колишній член цього управління Бетті Дюфі сказала, що навряд чи школа могла тут щось вдіяти: «Їм погрожують подати в суд на шкільне управління, а це загрожує дуже великими витратами та майже неминучим програшем справи». Такі вибрики навіть традиційно схильний до толерантності УНІАН назвав «війною з Різдвом»:
 
«Ідеологія мультикультурності і войовничого секуляризму, надзвичайно впливова на Заході, прагне повністю підпорядкувати собі громадське життя. Одна з перешкод на її шляху – християнські свята, особливо найголовніше (для західного християнства) і найулюбленіше з них – Різдво. Тому на Заході вже котрий рік йде «війна з Різдвом»: заборони виконувати на святкових урочистостях традиційні різдвяні гімни, виставляти вертепи, зображати християнську символіку на листівках і т.п. Навіть від самого слова «Різдво» намагаються по можливості позбутися, оскільки по-англійськи воно походить від слова «Христос» (Christmas – від Christ), замінюючи його просто словом «свято» або словосполученням «Зимові свята»», – йдеться в коментарі УНІАНу до цієї новини.
 
Але війну ведуть не тільки з Різдвом, а проти присутності християнства в суспільстві як такої. Так у Швейцарії польські школярі зіткнулися з просто таки глумом над своїми релігійними почуттями та викликом лояльності до рідної школи. Їхню директорку не допустили до участі у європейському проекті обміну досвідом шкіл через те, що вона… (який жах!!!) – монахиня. Саму її монашу одежу сприйняли як зовнішню демонстрацію віри, чим вона насправді і є. Їй пояснили, що вона не має права брати участь у проекті, оскільки це суперечить законам Швейцарії. Але водночас вчителька-мусульманка з Англії, в традиційному для мусульман хіджабі, подібних неприємностей не відчула. Складається враження, що польські школярі своїм шоком та душевними травмами мусіли заплатити за душевний спокій швейцарських бюрократів. І нападки на власну віру відчувають ті, чиї предки боронили ту ж таки Європу, будували її, творили її культуру.
 
 
ПОЛІТКОРЕКТНІСТЬ ТІЛЬКИ ЗБУДЖУЄ АПЕТИТИ ІСЛАМІСТІВ
 
Як не дивно, але політична коректність європейської бюрократії, замість заспокоювати міжрелігійні пристрасті на Старому континенті, тільки їх розпалює. Не встигли брюссельські бюрократи скасувати традиційну ялинку, бо це, бачте, символ, який може образити мусульман, як бельгійські ісламісти уже почали легально закликати до введення шаріату в цій країні.
 
Образивши не лише релігійні почуття власних громадян-християн, вони не тільки не досягли «примирення» з ісламістами, але й спаскудили власне місто супермодерною «мистецькою» інсталяцією, яку брюссельці уже зневажливо охрестили «аптекою», на яку політкоректні «батьки міста» витратили більше грошей, аніж на традиційну «неполіткоректну» ялинку, і це, дозволю собі зауважити, в час кризи, про яку з крокодилячими сльозами розповідають ті ж таки бюрократи, закликаючи європейців тугіше затягнути пояси.
 
Дивні ігрища євробюрократії довкола християнства, прикриті тарахкотіння про «права людини», виглядають украй цинічно на  тлі підтримки ними добрих стосунків з країнами, які за зміну релігійних переконань передбачають смертну кару.
 
Зречення від ісламу загрожує смертю в Єгипті, Іраці, Йорданії, Кувейті, Омані, Катарі, Саудівській Аравії, Судані, Сирії, Об'єднаних Арабських Еміратах, Ємені, Афганістані, Ірані, Малайзії, Пакистані, Мавританії, Нігерії, Сомалі, на Мальдівах і Коморських островах.  А з більшістю цих країн у євробюрократії дуже добрі стосунки. Може, трохи упереджено звучить, але складається враження про Пилатову та Іродову дружбу, як плід їхнього засудження Христа (див. Лк. 23, 12).

далі буде...

о.Орест-Дмитро Вільчинський

Джерело:   Воїни Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар