Слава Ісусу Христу! - Слава Україні! Слава Героям України!


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

понеділок, 14 січня 2013 р.

14.01.2013р. Б. / Гориня поховають на Личаківському цвинтарі

Українського дисидента, політв’язня радянських таборів Михайла Гориня поховають на Личаківському цвинтарі у Львові.

 
Як повідомили ZAXID.NET у Львівській обласній раді, прощання з Горинем розпочнеться 15 січня о 11:00 у церкві Святої Трійці, що на вул. Тершаківців, 11.
 
Як зазначають в облраді, парастас відбудеться сьогодні, 14 січня, о 19.00 у церкві Святої Трійці.
 
Водночас, за повідомленням ЛМР, поховають Гориня на 67-му полі почесних поховань Личаківського цвинтаря.
 
 
Останні місяці відомий українець важко хворів.
 
Як пише Радіо Свобода, Горинь народився 17 червня 1930 року на Львівщині, в селі Кнісело. Родину Горинів переслідувала радянська влада. У 1944 році Михайло з мамою були депортовані, але зуміли втекти. У 1949 році Михайло Горинь вступив у львівський університет, але його відрахували через те, що відмовився вступати у комсомол. Оскільки не хотів засмучувати рідних, то цілий рік провів у фольклористичній експедиції. А вже у вересні 1953 року університет очолив академік Євген Лазаренко, який вирізнявся своєю людяністю і порядністю, він посприяв поверненню Михайла Гориня у навчальний заклад.

До 1961 року Михайло Горинь учителював – викладав логіку, психологію, українську мову та літературу. Водночас був активним шістдесятником, спілкувався з трьома Іванами – Світличним, Дзюбою, Драчем, іншими відомими українцями. Михайло Горинь розповсюджував заборонену літературу.
 
У серпні 1965 року Михайло Горинь був арештований і звинувачений за антирадянську агітацію і пропаганду. У 1966 році його засудили на 6 років таборів суворого режиму, які він провів у мордовських таборах. 

«Якось так вийшло, що у Львові я натрапив двох братів, Михайла і Богдана, так і почав спілкуватись зі львівським товариством, потім із Чорноволом, і хата Калинців стала центром. У 1965 році почались арешти, і я опинився в тюрмі і Михайло Горинь, і він ще на мій суд був привезений і його брат, це було у Луцьку. А тоді ми зустрілись у мордовських таборах. Наша зброя було перо. Мене і Гориня посадили у шестимісячний карцер, а потім відправили у Владимирську тюрму. Там уже часом з ним зустрічався», – пригадує Валентин Мороз. 

Вдруге Михайла Гориня засудили у 1981 році, знову ж таки за антирадянську пропаганду і відмову свідчити у справі Івана Кандиби. Він був засуджений до позбавлення волі на 10 років у таборах особливого режиму та на 5 років заслання. Був визнаний особливо небезпечним рецидивістом.

Джерела: 
ZAXID.NET

Воїни Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар