Те,
що папа Франциск готовий зустрітися з прем'єр-міністром Яценюком -
сигнал світові, що папа вважає український уряд легітимним.
Звістка про те, що прем'єр-міністр Яценюк відправиться в кінці тижня
до Ватикану, щоб зустрітися з папою Франциском і взяти участь в
урочистостях, присвячених канонізації пап Івана XXIII та Івана Павла II
викликала неоднозначну реакцію. Чи це на часі? - Запитували багато, від
рядового читача стрічки новин до міністра закордонних справ РФ Лаврова. У
країні війна, економічна криза, підготовка до виборів - а він на
прогулянку за державний кошт... Сам Яценюк в той же день через свою
прес-службу поспішив повідомити, що "це тільки запрошення", а він сам
"ще не вирішив - їхати чи не їхати". Але коли папа римський призначає
особисту зустріч - відмовитися важко. Неможливо відмовитися. Якщо тільки
ви не патріарх Московський, а зовсім навпаки - греко-католик.
Тому прем'єр Яценюк до Ватикану, швидше за все, поїде. І правильно зробить.
По-перше, цього вимагає чемність. Він запрошений як представник народу, чимала частина якого - католики обох обрядів.
По-друге, ніякі зусилля і нічия допомога не зайві, коли мова йде про
примирення. А саме про це, швидше за все, піде мова на зустрічі папи і
українського прем'єра. Папа Франциск не приховує, що зараз його основна
турбота, як миротворця, - Сирія і Україна. До речі, і аудієнція повинна
відбутися в рамках заходів, пов'язаних з канонізацією " пап миру" -
Івана XXIII та Івана Павла II. Це дуже символічно, оскільки обидва вони
мали справу з "залізною завісою" і наводили мости між Заходом і
СРСР/Росією: папа Ронкаллі вніс свій внесок у вирішенні Карибської
кризи, а папа Войтила - у руйнування "залізної завіси" і падіння
комуністичних режимів у Європі. Папа Бергольо розуміє, що може
зіткнутися з подібним викликом. І йому самому, швидше за все, хотілося б
отримати побільше інформації "з перших рук" про те, що відбувається, і
як на це можна вплинути.
По-третє, (а також по-четверте, п'яте, шосте і т.д.) - Росія. Україна
зараз основний плацдарм протистояння Заходу і Росії. А в релігійному
світі є власні карта світу, історія, а отже і сфери інтересів. Ватикану
дуже хочеться зберегти видимість хороших відносин з РПЦ. А РПЦ, як
відомо, у своїх бажаннях не вільна. Тому папа Франциск буде скільки
зможе балансувати між українськими католиками і Московською патріархією.
Він відмовився, очевидно, робити різкі заяви щодо
російсько-українського конфлікту в ході зустрічі з президентом Обамою.
Але зробив і продовжує робити реверанси в бік України і, особливо,
українських католиків. Зокрема, приймає у себе українського
прем'єра-католика на урочистостях канонізації найулюбленішого в Україні
папи - Івана Павла II.
Цікаво, що поїздка українського прем'єра до Ватикану зацікавила
російський МЗС. Тобто так, Україна для російського МЗС зараз - травма
номер один, це відомство, здається, готове коментувати кожен пчих
українських чиновників. Але роздратування особисто міністра Лаврова з
приводу можливих "римських канікул" Яценюка - сигнал. Росії дуже не
подобається ця зустріч.
Вже тільки тому слід було б їхати, хіба ні?
Хвилювання російського МЗС з приводу можливої зустрічі Папи Франциска
і прем'єра Яценюка легко зрозуміти. Улюблене кліше чиновників РФ -
"нелегітимність" нинішньої української влади.Найсміливіше, що можуть
вичавити з себе російські офіційні особи - "так званий прем'єр так
званого уряду". Те, що цих "так званих" приймають у Брюсселі та Женеві -
звичайно, прикро. Але це можна представити телеглядачеві як частину
великої стратегічної - зрозуміло, "антиросійської" - гри на "великій
шахівниці", фігурами якої орудує виплодок протилежної півкулі - Держдеп.
Папа Римський - зовсім інша справа. Він не має армії, не може прямо
впливати на велику політику. Але це лише додає йому шарму - Папа
залишається одним з найвпливовіших людей на планеті. До нього
прислухається майже півтора мільярда католиків, але навіть багато
некатоликів готові визнати, що він один з головних моральних авторитетів
сучасного світу. Те, що папа Франциск готовий зустрітися з
прем'єр-міністром Яценюком - сигнал світу про те, що папа вважає
нинішній український уряд легітимним.
І, нарешті, основне зараз питання про те, "як це вплине на внутрішнє
протистояння в Україні". Те, через що прем'єр, швидше за все, і злякався
спочатку широкого обговорення його можливої зустрічі з папою
Франциском. У київського уряду формується комплекс перед "Сходом".
Комплекс провини або комплекс страху. З цієї точки зору поїздка до
Ватикану може виявитися ще одним подразником для "православного"
Сходу. Але йдучи на поводу у подібних страхів можна прийти тільки до
одного - реального, а не міфічному, як зараз, розділення країни.
Київська влада, роблячи реверанси невідомо кому на Сході, не стане
"своєю" там, але, цілком реально, стане "чужою" і всім іншим частинам
України. Тому "римські канікули" для прем'єра Яценюка могли б мати ще й
терапевтичний ефект.
За матеріалами www.dsnews.ua
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар