Терпіння, як у фізичній, так і духовній формі, завжди породжує в людині питання про його джерело, мету і суть. Майже від початку філософських роздумів воно супроводжувало життя людини, і, незважаючи на численні спроби, до цих пір, здається, не вдається знайти відповіді. Слід зазначити, що ця неефективність пошуків філософів є сама по собі дуже цікавим явищем. В рамках динамічного розвитку цивілізації, відсутність відповіді на це питання є особливо надокучливою.
Дехто вважає, що терпіння є карою за гріхи. Важко з цим погодитись, хоч водночас слід визнати, що часто воно є наслідком гріха. Крім того, воно є наслідком, який заторкує інших людей, а не самого грішника. Часто буває так, що грішник здається успішною людиною. До речі, у Святому Письмі неодноразово звучить заклик не заздрити успіху нечестивих людей, оскільки рано чи пізно справедливість восторжествує. Звичайно, гарячкова, нетерпелива людська природа вимагає негайного покарання, але логіка Бога – на щастя – інша.
Так само терпіння, пов’язане з хворобою, може бути наслідком гріха – як, наприклад, занедбування турботи про здоров’я, неуважність, різні вчинки, що напряму шкодять здоров’ю, хоч слід чесно зазначити, що так не повинно бути. Хвороба і пов’язане з нею терпіння можуть з’явитись цілком не пов’язано із людською діяльністю. І що тоді? Чи це означає – як дехто стверджує – що Бог не любить людину, що не дбає про неї, а якщо й так, то це, мабуть, Йому не вдається?
Бунт, гнів і претензії до Бога, виражені такими словами, не є рідкістю. Вони є частиною терпіння, виразом голоду справедливості, прагнення, щоб просто було добре. Однак життя нерозривно пов’язане з терпінням. У ширшій, богословській інтерпретації світу, кожне терпіння пов’язане з гріхом людини, починаючи від хвороби до землетрусу, оскільки усе створіння переживає наслідки відвернення людини від Бога. Духовний зв’язок, що поєднує усе створіння, спричиняє до того, що кожен гріх має свої подальші суспільні наслідки. Цей самий зв’язок дає нам усім надію, оскільки плоди Христового відкуплення можуть заторкнути усіх нас.
Тут дуже важливо згадати про Особу Сина Божого. В Ньому Бог показує, що супроводжує нас у терпінні, що Він сам є його учасником. Він не забирає наш біль, не забирає від нас хрест, але сам терпить. Водночас надає терпінню суть, власне через поєднання його із справою відкуплення.
Можна сказати, що хоча у витоках терпіння стоїть людський гріх, стільки терпінь знаходять свою суть не в понятті справедливості, належної кари за гріх, але в любові Відкупителя, що супроводжує людину. І хоча ця присутність не забирає біль і терпіння залишається, через призму любові це терпіння можна побачити як дар: запрошення до особливої спільності з Христом.
Це не означає, що тоді перестає бути важко. Блаженний Іван Павло ІІ зі свого власного досвіду писав у Листі про терпіння, що «терпіння завжди є випробуванням, деколи навіть надзвичайно важким випробуванням, якому піддається людство» (SD 23). Не кожен проходить це випробування успішно, і це стосується не лише тієї людини, яку безпосередньо торкнулась хвороба. В не меншій мірі це стосується і тих, хто оточує хворого: чи затримаюсь і похилюсь над терпінням ближнього, чи допоможу і підтримаю, чи, можливо, зайнятий своїми справами, піду далі. Скільки ж разів ставалось так, що ми це випробування не проходили! Скільки разів нам не вдалося прийняти у своєму серці рішення, щоб відмовитись від своїх примх заради людини в терпінні.
Таким чином доповнюється своєрідне коло життя: від гріха, через терпіння, до зміцнюючої благодаті і заклику до жертвенного служіння – через заступницьку молитву, через жертвування своєї хвороби для інших, але і через чування і опіку над особою, що потребує допомоги. Це – коло життя, початком і кінцем якого є Бог. І хоча Його відповідь на таємницю терпіння не піддається інтелектуальному розумінню, а швидше служить моральному зросту людини – Бог дає відповідь на питання про суть терпіння. Це – любов.
Ks. Piotr Kieniewicz MIC
За матеріалами Radio Watykańskie
Біоетичний лабіринт: Відколи пацієнт є людиною, відколи людина є пацієнтом?
Біоетичний лабіринт – істина і добро чи моя примха
Біоетичний лабіринт – подвійне обличчя перинатальної медицини
Біоетичний лабіринт – смертна кара
Джерело: Мандрівники Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар