Слава Ісусу Христу! - Слава Україні! Слава Героям України!


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

субота, 20 жовтня 2012 р.

20.10.2012р. Б. / Блаженніший Любомир (Гузар) заохотив мирян плекати покликання до богопосвяченого життя


19 жовтня 2012 року у приміщенні Львівської духовної семінарії Святого Духа розпочалася наукова конференція «Покликання до богопосвяченого життя в УГКЦ сьогодні: реалії та перспективи». Вона відбувається з ініціативи Патріаршої комісії у справах монашества, яку очолює о. Петро Баран, ЧНІ. В рамках конференції Блаженніший Любомир (Гузар) сказав про те, що необхідно допомогти людям пізнати покликання до богопосвяченого життя, розвивати і популяризувати його.
 
«Потрібно старатися створювати такі механізми у монаших спільнотах та згромадженнях, які допоможуть виховувати, скріплювати покликання», – зауважив Архиєпископ-емерит. Він розповів про досвід США, де попри те, що на початку 1960-70-х років була велика кількість покликань до богопосвяченого життя, розпрацювали програму плекання покликань.
 
«У той час у кожній єпархії США призначалася людина, яка відповідала за покликання як до священичого, так і монашого життя. Тут варто звернути увагу на особливість американців: вони мали і досі мають добре організовану спеціальну мирянську організацію, яка допомагає шукати покликання, – розповідає Блаженніший Любомир. – Тому варто подумати над тим, щоб в Україні була подібна організація, у якій би працювали зацікавлені миряни, котрі усвідомлюють вартість богопосвяченого життя для Церкви і для народу».
 
На думку Блаженнішого Любомира, над цим необхідно застановитися, адже чернече життя не є «чимось закритим», а є важливою частиною загальноцерковного життя. «Якщо ми зможемо знайти мирян, які готові нам допомагати у ділянці пошуку і виховання покликань, то, на мою думку, це буде дуже корисно для УГКЦ», – наголосив Архиєпископ-емерит.
 
Оскільки Архиєпископ Йозеф Вільям Тобін, Секретар Конгрегації у справах Інститутів богопосвяченого життя та Товариств апостольського життя, не зміг бути присутнім на цьому заході, його доповідь про ідеал богопосвяченого життя та його реалізацію у монаших спільнотах зачитали на початку конференції.
 
У своїй доповіді Архиєпископ Йозеф наголошує на тому, що, щоб краще розуміти реальність сучасного богопосвяченого життя, важливо усвідомити зміни, які воно пережило за останні 40 років. На його переконання вихідним пунктом цих змін є Другий Ватиканський Собор, з якого і розпочалося оновлення згромаджень богопосвяченого життя.
 
Архиєпископ у доповіді підкреслює, що найважливішою подією для богопосвяченого життя після Другого Ватиканського Собору був Синод Єпископів про богопосвячене життя, який відбувся у 1994 році і наслідком якого стало апостольське повчання «Богопосвячене життя».
 
«Це апостольське повчання наголошує на понятті посвята, щоб описати богопосвячене життя, адже богопосвячене життя є не для того, щоб щось робити, а щоб належати до Когось», – пише у доповіді Архиєпископ.
 
Наостанок доповіді Архиєпископа Йозефа прозвучала думка, що богопосвячене життя проходить через випробовування: через дуже сильні знаки життя і смерті. «Віримо, що у всіх випробуваннях і питаннях розпізнаємо Слово Боже, яке, якщо збирається у ранах і сумнівах, у труднощах і непевностях, поведе нас до нового запалу, до нового творіння», – зауважує наприкінці доповіді Архиєпископ Йозеф Вільям Тобін.
 
Дослідження того, які є мотивації покликань до богопосвяченого життя в УГКЦ представили с. Христофора Буштин, голова Комісії УГКЦ у справах освіти та виховання, та п. Мар’яна Миколайчук, кандидат психологічних наук. Учасниками цього дослідження були 37 кандидатів до богопосвяченого життя, серед яких 54% чоловіків і 46% жінок. Це дослідження дало змогу визначити основні чинники психологічної готовності до вибору богопосвяченого життя (достатній рівень психологічного здоров’я, необхідний рівень особистої зрілості, наявність спонукальних компонентів) та критерії особистої зрілості (відповідальність, децентрація, глибинність переживань, життєва філософія, автономність, контактність, самоприйняття).
 
Крім цього протягом дня прозвучали доповіді о. Володимира Груци, ЧНІ, та с. Василії Струтинської, ЧСВВ, про труднощі, з якими зустрічаються сучасні богопосвячені особи, та о. Діонисія Чверенчука, ЧСВВ, про динаміку розвитку покликань за останні 20 років.
 
Робота продовжилася працею в групах і закінчилася спільною молитвою на Вечірній відправі.
 
У конференції бере участь Владика Богдан (Дзюрах), Адміністратор Патріаршої курії УГКЦ.


Джерело: Департамент інформації УГКЦ

Немає коментарів:

Дописати коментар