Слава Ісусу Христу! - Слава Україні! Слава Героям України!


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

субота, 24 грудня 2011 р.

24.12.2011р. Б. / Богослова без віри не існує

Наприкінці листопада у Ватикані відбулися засідання Міжнародної богословської комісії. ЇЇ членом є о. проф. Єжи Шимік з Люблінського католицького університету, який брав участь у засіданні. Він окреслив теми, над якими працювала Комісія, що стосувалися богословів та богослів'я.

Загальна програма засідання Міжнародної богословської комісії стосувалася трьох тем.
Перша тема – статус богослів'я і його становище сьогодні. Це була спроба відповісти на питання: Як бути і що таке богослов'я?

Друга тема – соціальна доктрина Церкви. Проект, який все ще не до кінця опрацьований.
А третя тема, яка перебуває в проміжній стадії, стосується монотеїзму сьогодні.

Насправді це спроба відповісти на питання: Яке майбутнє монотеїзму? Що спільного мають монотеїзми: єврейський, мусульманський та християнський? У чому різниця між ними? Чи існує якийсь спільний фронт? Як відбивати атаки, які множаться і звинувачують монотеїзм у насильстві у світі?

Теми, пов'язана з теологією, з'явилися у жовтні 2004 року і зараз успішно закінчується робота над ними. Документ, який випрацює Комісія, піде на опрацювання до Конгрегації Доктрини Віри, до Папи, а лише потім набуде чинності.
Ким є богослов сьогодні?

Богослов перш за все є християнином. Кимось, кого «викрав» Христос. Він йде за ним, але існує специфічність цієї дороги, цього християнського покликання par excellence. Це покликання, що полягає в інтерпретації, поясненні, раціональному поглибленні одкровення, яке було прийнято у вірі. Богослов – не є релігієзнавцем. Робота його розуму не обмежується інтелектуальними зусиллями. Богослова без віри не існує. Богослів'я є тією дисципліною, поряд з іншими сестрами-наука, яка у своєму основному, «когнітивному мішку», окрім розуму повинна обов'язково включати віру.

Яке ставлення богослова до єрархії? 

Богослів'я «живе» в середовищі Церкви, тому що воно потребує віри. Церква не є перешкодою для богослів'я, навпаки, Вона у цій ситуації є «тим, чим вода є для риби».

Історія християнства має 20 століть, включаючи не завжди ясні моменти. Проте необхідними є погляди в таких ракурсах: богослів'я і Церква, богослов і єпископ, Учительський Уряд Церкви і мужні богословські дослідження. Вони є союзниками, і вони говорять одне і те ж, і вони не конкуренти – саме це дуже важлива перспектива.
Медіа і богослів'я

Інколи ЗМІ шукають сенсації і пропагують якесь богослівя, яке випереджає Учительський Уряд Церкви, треба пам’ятати, що не засоби масової інформації мають останнє слово щодо тієї реальності, якою є богослов'я.
Яка роль Міжнародної богословської комісії і документів, складених нею?

Джерела документів Комісії подвійні: пропозиції Папи або Конгрегації Науки Віри та ідеї богословів, що належать до цієї Комісії. Так протягом багатьох років народжувались теми, питання, документи. Згодом Комісія ініціює зустріч богословів з усіх континентів, з різних культур, різних поглядів на реальність Церкви.
Чи нашому світові загрожує багатобожжя?
Повернення різних нео-язичницьких теорій і практик є реальністю в постмодерністському світі, або, як дехто каже, що «пост пост-модерністському». Це тенденція, яка багато в чому виявляється у західній культурі, і в південноамериканській, і африканській, і азіатській культурах. Монотеїзм відповідає за істину в житті великих культур людства в і в житті кожної окремої людини. Зрештою, тільки правда – це слова самого Ісуса – може звільнити нас: Ви пізнаєте правду, а правда зробить вас вільними.
Боротьба християнського богослов'я за відновлення світла монотеїзму, щоб очистити його від обвинувачень, це велика битва за майбутнє людини, майбутнє світу, майбутнє культури. Політеїзм не є толерантним, відкритим для спілкування, це всього лише видимість. Де в минулому царювало багатобожжя, завжди приносились людські жертви, там завжди остаточною жертвою була людина. Це можливе майбутнє багатобожжя: що будуть практикуватися людські жертвопринесення. Чи  ми говоримо про евтаназію, аборти, або будь-які інші форми знищення людини.

Фінальна битва ведеться за майбутнє людства. Ми впевнені в цьому як християни. Якщо правда, що Бог створив світ, що все обертається навколо Нього, то питання нашої віри не обмежується нашою власною «ризницею», але стосується всіх і всього.
Чи атеїзм може бути прихованим багатобожжям?
Так, оскільки  людина за своєю природою істота релігійна, хоче вшанувати джерело і мета свого життя, то якщо вона не пізнає істинного Бога, на це місце поставить будь-що інше.
Однією з важливих тем Міжнародної богословської комісії є соціальна доктрина Церкви.

Ця тема в зародковому стані. У своїй енцикліці Caritas in veritate Папа Бенедикт ХVI геніально висвітлив чимало складних питань. Однак Комісія розважає, чи можливою є зараз для відновлення сучасної Церкви діяльність церковних спільнот, яка б відповідала потребам XXI ст. Зараз відмирають деякі спільноти минулого сторіччя. Це головним чином тому, що, ймовірно, закінчилася потреба в тих харизмах, які вони мали, а бракує зовсім інших харизм. Оскільки у соціальному становищі змінено багато вимірів. Це питання буде складати суть документа, який має на меті випрацювати комісія.


За матеріалами radiovaticana.org


Джерело:  Мандрівники Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар