Слава Ісусу Христу! - Слава Україні! Слава Героям України!


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

четвер, 18 грудня 2014 р.

18.12.2014р. Б. / Тільки коли переможемо внутрішнього ворога, тоді здолаємо зовнішнього

Чому зараз, у 21 столітті, на передовій, у зоні АТО, гинуть кращі з кращих? Чому Господь забирає тих, хто був гідним прикладом для інших, справді був готовий до змін і рішучих дій? Чому Творець допускає війну в Україні? Де шукати корінь зла і як з ним боротися? Що каже Церква про події в Україні? Чому у суспільстві так і не відбувається змін, яких всі так прагнуть? Десятки, сотні схожих запитань… Вони муляють зсередини, напевно, кожну молоду людину, яка є правдивим християнином і патріотом своєї землі, часто навіюють страх і навіть породжують зневіру. Де шукати відповіді? Що робити?

Відповіді на ці складні, інколи неоднозначні питання шукали члени ТУСК «Обнова» на зустрічі з отцем Юстиніаном. 

Ні для кого не секрет, що про війну говорити важко. Особливо коли вона дуже близько. Однак отцеві вдалося знайти ту вузеньку стежку до наших сердець, переповнених тривог і страху, підібрати ті слова, які надовго закарбувалися на денці наших душ. 

Отець Юстиніан акцентував увагу на погляді Церкви на війну взагалі, а також навів чудові ілюстрації зі Святого Письма, історії, які розривають суть війни. Не обійшлося без «родзинок» - жартів отця, які він щедро «розсипав» поміж розповідей. 

Отець наголосив, що причина будь-яких воєнних дій – руйнування системи, цінностей. Це ми бачимо зараз. Але говорити, що «моя хата з краю, я нічого не знаю» не маємо ні в якому разі, адже КОЖЕН має змінити своє мислення, цінності, які впливають на поведінку, зрештою, спосіб життя. Має відбуватися переміна, революція у свідомості кожного з нас. Іншого шляху немає. Маємо навчитися брати відповідальність – за себе, за свої вчинки, за наше оточення. Тільки тоді можуть бути зміни. 

Отець Юстиніан побажав, щоб у серцях кожного постійно перемагав Господь, щоб Він постійно завойовував територію наших душ. Тільки тоді там пануватиме справжній мир, не буде гріха і темряви. Тільки поборовши внутрішнього ворога, зможемо здолати зовнішнього агресора. 

… Переповнена емоцій, поверталася додому після зустрічі. Тільки ще раз прокрутивши в пам'яті слова отця, зрозуміла, що таке спілкування дарує світанок на душі. Дуже хочеться вірити, що зустріч з отцем стала для «обновлян» промінчиком надії, який зажеврів у молодих серцях, джерелом надії на краще і поштовхом змінюватися на краще, змінювати своє життя, мислення, цінності і погляди. Адже тільки тоді переможемо.

Автор:   Світлана Чихарівська

Немає коментарів:

Дописати коментар