Слава Ісусу Христу! - Слава Україні! Слава Героям України!


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

субота, 25 жовтня 2014 р.

25.10.2014р. Б. / «Хоча держава і Церква мають різні компетенції, однак обидві вони покликані чувати над здійсненням Божого плану», - владика Вірджил (Берчеа)

Церква має завдання самоутвердитися у світі. Натомість держава зобов’язана чувати над тим, щоби свобода сумління була гарантована кожній особі. Церква, як інституція, яка перед державою представляє «повноту охрещених християн», доручених її опіці, має завдання захищати і підтримувати своїх вірних. А держава повинна наглядати над функціонуванням всіх соціальних і економічних механізмів, прислухаючись до потреб кожного та запевняючи йому право вільного висловлювання своїх думок і побажань.

Це сказав владика Вірджил (Берчеа), Єпарх Орадеа-Маре (Румунія), у своїй доповіді «Взаємовідносини між Східними Католицькими Церквами та державою і суспільством» 24 жовтня 2014 року під час другого робочого засідання Зустрічі східних католицьких єпископів Європи, що відбувається цими днями у Львові.

За його словами, сьогодні, навіть якщо Церква і держава мають відмінні підходи в різних державах Старого світу, доводиться засвідчити існування прадавнього незаперечного зв’язку співжиття між цими інституціями, який постає на основі суспільної сутності їх обох, позаяк вони складаються з людей, чоловіків і жінок різного віку, національностей, мов та релігій. «Християни в державі є активними членами як Церкви, так і суспільної спільноти. Уникаючи об’єднання дочасної влади із владою Церкви, обидві покликані до співпраці для загального добра», - вважає єпископ.

Владика Вірджил (Берчеа) зробив висновок: навіть якщо компетенції цих структур є різними, обидві вони покликані до того, щоб чувати, кожна на свій лад, над здійсненням Божого плану, який полягає у вдосконаленні всього сотвореного та об’єднанні всієї спасенної загальнолюдської спільноти в Божому Царстві.

Немає коментарів:

Дописати коментар