Слава Ісусу Христу! - Слава Україні! Слава Героям України!


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

неділя, 4 травня 2014 р.

04.05.2014р. Б. / "Путін дивиться на світ як імператор і бажає замінити людям Бога",- о. Михайло Димид

Михайло Димид розповів "Сегодня", чому поїхав на Майдан, чому, на його думку, жителі сходу не люблять Україну і чому кримчани віддали Крим.

Ім'я львівського священика Михайла Димида стало відомим після гучних судових розглядів з ДАІ: у січні цього року автоінспекція намагалася «сфабрикувати» проти нього «справу» за участь в Автомайдані, але отець Михайло виграв суд, а тепер шукає імена замовників.

Ми розшукали священика і, виявилося, що «активіст в рясі», який всі три місяці прожив у польових умовах київського Майдану, є першим ректором Українського Католицького університету, викладачем церковного права, володарем багатьох вчених ступенів і, з дозволу сказати, диваком, що проміняв життя в затишній Бельгії на неспокійну Батьківщину своїх предків.

Михайло Димид зустрів нас у своєму маленькому кабінеті на другому поверсі такого ж маленького особнячка. З обстановки в кімнаті - дерев'яний стіл, підвісне ліжко, стелажі, заповнені до самої стелі книгами, дитячі малюнки по всіх кутках і не вимикається ноутбук.

«Ось так і живемо... Моя дружина - онучка відомого українського історика Івана Крип'якевича - іконописець. У нас п'ятеро здорових і неслухняних дітей. Сам я народився в бельгійському місті Шарлеруа (під час війни німці вивезли мого батька до Німеччини остарбайтером, в СРСР він не хотів повертатися, а влаштувався в Бельгії на вугільній шахті, як багато переселенців). Дружину знайшов у Боснії, куди мій дід - селянин приїхав з Тернопільщини, і австро-угорський уряд відправив його з родиною в лісисті Альпи - «скільки дерев викорчуєш - стільки землі твоєї. Там вони й пустили коріння», - розповідає священик.

У 13 років батьки відправили Михайла Димида вчитися в Рим в Папську малу семінарію, з чого і почалася кар'єра священнослужителя. У 1989 році вже 30 -річним Михайло приїхав до України, щоб створити у Львові релігійну радіостанцію «Воскресіння», потім працював над підставою УКУ, почав там викладати і з тих пір не розлучається з Батьківщиною, де народилися його діди.

Чому ви поїхали на Майдан , адже це не зовсім церковна справа?

Все дуже просто: 25 листопада на «Шиномонтаж», що біля церкви Володимира і Ольги у Львові, я міняв в автомобілі літні колеса на зимові і побачив студентів, які колоною йшли з українськими прапорами в центр міста. Раптом мене осяяло: а яка моя роль у всьому цьому. Потім дізнався з внутрішньої пошти УКУ, що для молоді потрібен духівник у Києві, і наступного дня я вже був на Майдані і молився зі студентами в підвалі Києво-Могилянської академії.

Перша фаза Майдану, чесно кажучи, була схожа на забаву з благородною метою. Коли пролилася перша кров, це об'єднало навіть тих людей, хто не вірив в будь-які зміни. Тоді ж і з'явилася на Майдані церква, а точніше, молитовний намет. Вже 19 грудня духівники провели перше богослужіння на великій сцені Майдану. Правда, на деякий час служби припинялися, тому, що ми боялись, як би церкву не звинуватили у прихильності до політики.

А скільки всього священників було на Майдані?


Там було багато церков, і, напевно, за весь період близько трьохсот священиків: римо-католики, греко-католики, буддисти, євреї та мусульмани. Хочу сказати, що в молитовному наметі не було релігійної ворожнечі або конфесійної приналежності. Щогодини, переважно, ночами, священики молилися зі сцени.

Думаю, роль церкви на Майдані - поважати свободу кожної людини. Люди часто приходили сповідатися, молиться, нехрещені - хреститися, доводилося навіть проводити вінчання, але найгірше - відспівувати мертвих. З часом церква-палатка перетворилася на саму головну церкву України .

Ви були на передовій в 20- их числах лютого. Вам було сильно страшно?

Всі самі себе заспокоювали, сміливість одних, як і спокій , передавалася іншим. Коли помирали, я питав, Господи, чому ти не забереш моє життя? Хоча я не був абсолютно до цього готовий.

Ще в перших числах грудня я відчув, що передаю Господу ті жертви, які приносять мільйони людей. Тоді й зрозумів, що я є немічним посередником між Богом і людьми. Адже кожен , хто приходив - жертвував чимось: мерз, терпів, недоїдав... Несли жертву й ті, хто переживав за межами Києва. Але всі жертви Богу повинні бути благословенними - тоді вони стануть приносити плоди. У протилежному випадку всі зусилля могли перетворитися на гнів, а злоба ніколи не може вигнати зло.

Але за що нам така кара? Ми абсолютно мирно пережили 90-ті і набуття незалежності.

Все що зараз відбувається - це закономірно. Радянський Союз не міг творити добро, бо він був заснований на поборюванні Бога. А добро - воно тільки від Христа. Якщо немає цієї основи - неможливо побудувати нормальне суспільство і країну. І те, що у нас немає армії, СБУ, уряду, це наслідки прогнилої основи.

Багато хто з нас раділи отриманню незалежності мирним шляхом, але вони не розуміли суті життя. Хіба ми без крові отримали незалежність? Скільки на рік абортів в Україні, скільки людей у в'язницях вмирає, скільки людей обкрадені державою. Це - не світ. В Україні не було миру ніколи. Ми це відчуваємо, коли виїжджаємо на захід. Світ - це система цінностей, а тут не знаєш чого очікувати - війна проти свого народу. Це набагато гірше, ніж протистояння ворожим силам .

Тому, Майдан - це єдиний світлий момент за весь час існування держави, який зміцнить українську націю.

Скільки часу потрібно, щоб відчути зміни?

Якщо ми пройдемо через це випробування, то потрібно буде ще одне покоління, ну , хоча б 20 років, щоб завоювання Майдану увійшли в життя.

Може статися, що ми втратимо всі завоювання. Кожен учасник Майдану, хто його переживав, повинен перенести його в своє серце, в протилежному випадку - він просто « зливає » Майдан.

Якщо кожен з нас зможе не давати хабарі, мати внутрішню силу, не потурати гріхові - то все вийде. Позитивні приклади окремих людей повинні набрати вагу. А те, що робиться для реклами, як участь у публічній акції, не дасть потрібних результатів.

Багато людей в паніці, а деякі навіть асоціюють Путіна з антихристом...

Путіна не можна називати антихристом. Всі проблеми в нас самих ...

Перше - ми не відчуваємо власної гідності як громадяни України. Потрібно щоб була загальна хвиля, на якій відбувається комунікація. Українська ідентичність передається через мову. Щоб мати успіх у світі, потрібно знати англійську. Так само потрібно зробити і в Україні з українською мовою. Їх може бути дві - українська та російська. Але не треба їх змішувати, навпаки, розвивати кожну окремо.

Друге - у нас немає «слова». Українці, у багатьох випадках навчилися бути лукавими. Довгі роки рабства навчили брехати. Цей народ так увійшов у роль, що сам собі почав брехати.

«Слово» - це Бог. Саме цим людина відрізняється від тварини. Дати «слово» - значить підписати контракт, а в Україні воно не має майже ніякої цінності.

Третє - в Україні немає гідного і відповідального середнього класу населення. У СРСР знищили такий - всіх, хто вмів думати і противився системі зла. У нас тепер професура, яка не вміє спілкуватися. Наші інженери вміють конструювати ракети, але на дорогах нікому ремонтувати ями. У нас є стратеги, але немає армії - це мильна бульбашка. Наш ворог століттями нас утискає, а ми не можемо його визнати. Ми не хочемо працювати, щоб бути кимось, а намагаємося тільки заробляти. Але праця - вона облагороджує, дає можливість стати подібним до Бога, а не тільки заробити багато грошей.

Нещодавно Путін назвав західних українців людьми другого сорту - чоловік відразу вирішив купувати зброю...

Немає людей другого сорту в усьому світі. Якщо ти дивишся на інших божими очима, то бачиш позитив. Важко сказати, як Путін дивиться на світ не християнським, і не цивілізованим поглядом. Він дивиться як імператор, бажає перекроїти світ і найгірше - замінити людям Бога.

А озброєння - це одна з частин будівництва суспільства. Українець - егоїст і індивідуаліст і краще, щоб він сам озброювався. Так є у Швейцарії і Частинами в Ізраїлі.

У США кожен другий має зброю в будинку. Але ми повинні відчувати велику відповідальність за володіння зброєю.

На вашу думку, чому, все-таки, кримчани так легко віддали Крим?

Любов до батьківщини передається з молоком матері, а на сході безліч людей є «сиротами» - у них немає Батьківщини і любові до свого народу. Їх Батьківщина - Радянський Союз. Але ми, жителі західної частини України, самі винні в тому, що мало про них дбали, ми страждаємо від гордині - мало спілкувалися з кримчанами, не запрошували їх сюди, не їздили до них, тому вони і здалися.

Але, уявімо, якби в 2008 році, на західні терени України увійшли німецька чи польська армія, навряд чи західні українці так легко переходили б на їх сторону. Як мінімум - підпілля і партизанські загони...

Жителі західних областей України хоч і були під чужими «панами», але ті пани були культурніші. Схід України і Крим довгий час перебували під владою диких - азіатських панів. Це не наша культура. У своєму рабстві ми не були так принижені, як наші брати на сході.

Схід, навіть у незалежній Україні , потрапив у рабство нових магнатів. Це кріпаки 21 століття. На заході цього немає. Тут інше ставлення до людей з боку багатих. Рабство - це хвороба. Невільна людина майже завжди піде на компроміс зі злом. А нові магнати - вони не українці і не росіяни, це плід бандитської радянської системи.

Кому з політиків ви вірите?

Вірити потрібно в Бога, а не політикам. Я б робив ставку на тих, хто чесно живе і позитивно мислить, але таких тут поки немає. Так що, поки ми змушені вибирати «менше зло» і спонукати покоління Майдану до служіння своєму народу.

Але як далі жити в умовах постійної напруги?

Як жити - сповідатися і ходити до причастя. Це - як підзарядка до мобільного - людині потрібно тримати зв'язок з Богом і живитися енергією, інакше вона втратить всі сили.

 Християнський портал КІРІОС, за матеріалами СЕГОДНЯ.

Джерело:   КІРІОС

Немає коментарів:

Дописати коментар