Слава Ісусу Христу! - Слава Україні! Слава Героям України!


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

понеділок, 22 червня 2015 р.

22.06.2015р. Б. / Друг Скиба: «Думаю, що Україну планують створити буферною зоною між молотом і наковальнею»

-З якого часу Ви перебуваєте в зоні АТО?

У травні 2014 р. ми були в складі добровольчого батальйону «Азов». Потім перейшли в український добровольчий корпус Правого сектору. Там також ми були у складі п’ятого окремого батальйону, як окрема чота ОУН.

-Як Ви потрапили у зону військових дій?

Ми йшли добровольцями. У нас був окремий набір не через державні структури, а через організацію українських націоналістів. Керівний склад добровольчого батальйону є представниками організації українських націоналістів. До Пасхи цього року ми були в зоні військових дій. Опісля наш батальйон вивели. Я виконував обов’язки начальника штабу добровольчого батальйону ОУН.

-Як Вас кличуть у штабі?

Моє псевдо – друг «Скиба».

-Ви бачите війну зсередини. Що думаєте про тривалість і стан цього конфлікту? Скільки часу, на Вашу думку, триватимуть такі активно-пасивні військові дії. Чи є і які сторони зацікавлені у такому перебігу подій?

Війна це складне явище. Щось передбачати, прогнозувати дуже важко. Події завжди можуть непрогнозовано змінитись. Думаю, що ця війна надовго, на десятки років, тому що це складний конфлікт, який до того вже назрівав і мав вибухнути вже років 20 тому, а то й більше. Конфлікт не вибухнув раніше через якісь внутрішні шовіністичні проблеми в імперії Москви.

-Що відбувається на сьогодні в зоні АТО?

Регулярно сріляють. Особливо активізуютьтся вночі. Колаборанти Московської імперії обстрілюють наші позиції. Відповідно ми тримаємо свої позиції, не поступаємося українською землею. Донбас – це українська земля, і ми не збираємося ні на один квадратний кілометр поступатися. На відміну від нашого керівництва держави, яке здало Дебальцеве, Іловайськ за якимись домовленостями. На сьогодні іде процес роззброєння добровольчих батальйонів для того, щоб контролювати лінію фронту. Щоб вивести в потрібний момент на певну дистанцію від великих міст, особливо від Донецька, Луганська, щоб відвести Збройні сили України. На мою думку, зараз готується саме така операція.

-Як розвиватиметься конфлікт надалі?

Москва ніколи не заспокоється на досягнутому. Вони "відгризли" у нас Крим. Думаю, що така ж участь чекає і Маріуполь, щоб дійти до Придністров’я. Ця стратегія навіть не приховується. В амбіціях Путіна є дійти до Придністрв’я по наших Південних регіонах.

-Чи, на Вашу думку, тільки Росія є задіяна у цьому конфлікті? Яку участь у протистоянні бере Європа?

Європа завжди була пасивним спостерігачем, тому що це відбувається далеко від неї. Вона завжди була такою кволою і в тридцяті роки, коли в Україні був Голодомор і Москва винищувала нашу націю генетично. Усе це є домовлено з Росією. Європа є залежною енергетично від російських мінерально-сировинних джерел і тому вона не буде відверто протистояти Москві. Думаю, що Україну планують створити буфернобю зоною між молотом і наковальнею. Ми будемо жити в полі вогню, в полі московсько-імперської ненависті, а Європа буде пасивним співчутливим спостерігачем.

-Що Вам найбільше допомагає на війні?

Віра в перемогу, любов до Батьківщини, підтримка нашої нації. Заради нації ми і воюємо.

-Наскільки ефективним є волонтерський рух?

Саме добровольчі батальйони завдяки зусиллям простих волонтерів були забезпечені вищими за якістю продуктами, одягом. У нас навіть були тепловізори, яких не було у військових підрозділах. Дуже хотів би щиро подякувати всім волонтерам. Більшість волонтерів зараз організовується в дрібні організації, тому що цього вимагає сучасна влада. Але були і дрібні волонтери, які пересилали нам поштою свої невеличкі внески, переводили кошти на рахунок. Завдяки волонтерському руху ми тримаємо лінію фронту.

-Чи відчуваєте Ви підтримку з боку Церкви, зокрема праці капеланів?

Капелани дуже серйозно підтримують нас. Ми є християнським підрозділом. Разом молимося. Запрошуємо капеланів на великі свята. У нас проводились Богослужіння на Великдень. Я запрошував декількох капеланів з братства вояків ОУН, УПА м. Червонограда, а також Збройних Сил України. Зараз явище капеланства дуже сильно розвивається на відміну від минулих часів і його керівництва, де про це нічого не говорилось.

-Чого Ви очікуєте щодня?

На фронті все просто. Ми чекаємо світанку, а пізніше, дасть Бог, перемоги. Якщо для когось не настане цей земний світанок, то другий буде і перемога обов’язково. Рано, чи пізно імперія розвалиться. Це лише питання часу. Немає нічого вічного на землі.

-Відомо, що Ви плануєте організовувати вишкільні табори. Яка мета цих таборів?

Це буде оздоровчий табір для наших бійців. У нас є багато поранених, а також тих, кому потрібна психологічна допомога. Їм треба трохи поправити здоров’я. Паралельно там ми будемо вишколювати молодь.

-Де будуть проводитись ці табори?

Плануємо робити в декількох областях держави: в Холодному Яру, в Карпатах, на Полтавщині. Планується декілька вишкільних таборів в залеждності від регіону.

-Хто може бути учасниками таких таборів?

Беремо усіх. Ми не поділяємо за статтю: від 16 до 50 років.

-Чия це ідея?

Ці вишколи – це наша робота. Батальйон існує завдяки волонтерській підтримці і завдяки ідеології. Ідеологія потребує поповнення. Вишколюємо людей, дотримуємося націоналістичної ідеології, українських традицій. У нас велика ідеологічна база. Цією базою ми будемо ділитися, на ній будемо вишколювати молоде покоління.

-Дякую!

Розмовляла Іванна Рижан 

Комісія у справах мирян Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ

Немає коментарів:

Дописати коментар