Саме
ці слова Патріарха Йосипа (Сліпого) пригадав о. Микола Витівський у
своєму вступному слові на Різдвяному святкуванні для родин загиблих
воїнів із Самбірщини та Старосамбірщини. Таке святкування у м. Самборі
відбулося 10 січня з ініціативи о. Миколи, як Голови єпархіальної
катехитичної комісії, та із благословення владики Ярослава, єпископа
Самбірсько-Дрогобицького.
Планувалось провести дійство на площі Івана Франка, в гарно
облаштованому «Різдвяному містечку», але Бог змінив наші плани,
«подарувавши» дощ із неба. Святкування було перенесено у зал камерної та
органної музики.
Загалом вийшла дуже насичена святкова програма в рамках “РОДИННОГО
СВЯТА” за участю народного симфонічного оркестру, дитячо-юнацьких хорів,
солістів та колективів міста, що стало прекрасним подарунком для
запрошених гостей.
Свято продовжили учасники парафіяльного хору церкви св. Апостола
Андрія Первозванного на чолі з регентом п. Лесею Совінською, її дует з
парафіяльним дяком Ігорем Теплим, а також юна співачка-бандуристка із
парафії Вероніка Швед. Учні катехитичної школи ім. єп. Івана
Снігурського під керівництвом катехита п. Марії Витівської представили
два дитячі вертепи, пов’язані із сучасними подіями в Україні.
У заключному слові отець Микола дуже вдало зумів поєднати події
сьогодення із тими, про які йшлося у сьогоднішньому Євангелії:
народження Божого Дитяти у Вифлеємі і наказ Ірода вбивати дітей у тому ж
Вифлеємі. Про Ірода священик висловився словами історика Флавія:
«Прийшов до влади, як лис, панував як тигр, а здох, як собака».
Ірод вмер…, а діти «цілі, не умирають, а оживають… За життя утрату прийняли заплату.»
Свято знайшло своє продовження на святковій вечері. Гості
розмістилися у двох затишних залах кафе, де мали можливість відпочити,
смачно підкріпитись, а найголовніше поспілкуватись у такому родинному
колі, обговорити спільні для цих родин проблеми, спільно прославляти
Господа в українських колядках.
На завершення, о. Микола подарував гостям «Святе Письмо» та «Життя
святих» з настановою, щоб вони «стали для них настільними книгами, адже
рани лікує не час, а Господь Бог. Тому там, де входить Бог, втікає всяке
нещастя».
Примірники Святого Письма та «Щоденні молитви» були також передані
військовим через волонтера Оксану Мартинову, яка була присутня на цій
зустрічі.
Подяка Богові за цей день. На прохання членів родин домовилися про
подібну зустріч у Пасхальний час, а для дітей із цих родин Церква
організовує влітку християнський табір у с. Стрілки.
Немає коментарів:
Дописати коментар