Слава Ісусу Христу! - Слава Україні! Слава Героям України!


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

вівторок, 1 вересня 2015 р.

01.09.2015р. Б. / «У Грузії під прикриттям перемир’я закріпилася російська влада. Те саме може повторитися в Україні», - грузин, який воює у зоні АТО

Майже півтори року тому, коли на Донбасі почалася війна, допомагати боронити українську землю від російського агресора приїхали сотні грузинів, в яких досі в пам’яті зберігаються спогади про схожу війну на їх землі. Серед них із Тбілісі приїхав Тенгіз. Тепер за позивним «Тринадцятий» його знають як радника з питань безпеки батальйону «Донбас».

За його словами, коли декілька років тому Росія напала на Грузію, то українці приїхали допомагати боротися з ворогом, тоді ще навіть не підозрюючи, що скоро війна торкнеться і їх домівок.

«Я тоді українцям говорив: якщо не зупинити цю "чуму" тут, то вона прийде і на вашу землю. Вони сміялися і не думали про це. Вони говорили, що ми "слов’яни", ми однієї крові, цього не буде. Але от тепер я тут… Багато там людей полягло, але багато вижили і ми так тоді здружилися, що я не зміг спокійно лежати вдома і дивитися по телевізору про те, що твориться в Україні. Тим більше, що я закінчував Військову академію в Києві», - згадує Тенгіз, якого побратими часто називають просто Тенго.

І наголошує, що грузини приїхали на Донбас не для того, щоб заробити, чи в надії на пільги від української влади. Вони пліч-о-пліч з українськими бійцями готові без жодних соціальних гарантій воювати за Україну, аби тільки «знищити ту чуму».

«Я пережив війну в Грузії і точно знаю, що Росії не можна вірити і довіряти. Ніякі домовленості вони виконувати не будуть. Вони не заспокояться поки не побудують паркан і не скажуть, що це окрема держава. Це було і в Грузії. Ми знаємо що це таке. Насправді ж під прикриттям сепаратистів на Донбасі правлять бал росіяни, а з ними не можна домовлятися, бо будь-які домовленості вони використають в своїх цілях. Треба йти до кінця і закривати кордони. Не можна допускати того, щоб на Донбасі проводилися вибори, поки там не буде української влади. Це все підстава. Це працює ФСБ. Якщо забрати звідти всю ту нечисть, то все буде і все буде добре.

В Грузії під прикриттям перемир’я закріпилася російська влада. І ми отримали нові так звані держави. Так звана Абхазія і так звана Південна Осетія. Те саме буде і тут, якщо вчасно не одумається українська влада», - переконаний Тенго.

Багато людей готові воювати і йти до кінця незважаючи ні на що. Прості люди, не завжди маючи особливу підготовку роблять подвиги. З трепетом в голосі він згадує про бойових побратимів, з якими разом пройшли війну в Грузії і зараз знову воюють проти російських найманців, а також про молодих хлопців, які віддали своє життя за те, щоб Україна залишалася цілісною та незалежною.

«Коли ми звільняли Лисичанськ в Луганській області з нами разом звільняла місто 24-а бригада. Там були два солдати, їх обличчя не можна було розрізнити: брудні, обпалені сонцем, але вони горіли бажанням звільнити місто і вони йшли на все. Гинули солдати, з якими вони були разом, але вони все одно не зупинялися. Вони йшли і звільняли місто від так званих козаків, сепарів і всяких найманців з російської сторони. Багато можна розказати, але були такі моменти важкі, що не хочеться згадувати. Був в нас командир – його рознесло прямим попаданням. Але життя триває.

Я впевнений, саме зараз народжується українська армія, яку 24 роки цілеспрямовано знищували. І зараз я бачу обличчя 18-20-літніх пацанів і людей у віці, які все віддадуть за те, щоб Україна була вільна і незалежна. Трохи підготовки, трохи сміливості і все буде добре. Всього вистачає в українського народу», - розповідає Тенго.

Віри у перемогу додає і те, що з кожним звільненим містом, з кожною виграною битвою, хоч і невеликою в людей, які живуть на Донбасі відкриваються очі і це вартує того, щоб продовжувати воювати попри все, впевнений Тенго. І попри певне відсоткове відношення, яке підтримує псевдодержаву потихеньку люди починають розуміти, що потрібно бути елементом того суспільства, в якому ти живеш. «Якщо хочеш в Росію, то будь ласка, дорога дальняя. А на цій землі Росії не буде».

«Те, як нас зустрічали люди після звільнення…цього не можна описати. Зі сльозами, з поцілунками, з квітами. І головне у всьому допомагали волонтери. Ті люди, які останнє витягали з кишень, виносили з дому останню картоплину, щоб у нас була їжа, одяг. Можна багато про них розказати, про цих простих людей, які всією душею допомагають», - говорить «Тринадцятий».

За його словами, це найбільший позитив і заради цього варто іти до кінця.

«Я хочу побажати простим українцям миру і головне, щоб український народ був єдиним. Щоб всі, хто живуть в Україні під мирним небом задумалися, що тут люди гинуть. Це не просто війна окремих регіонів. Це війна всієї України і чим можуть тим нехай і допомагають тим людям, хто віддає найсвятіше, що у них є – життя. Це – головне. Задумайтесь про те, що це українсько-російська війна. Вони вторглися сюди і не хочуть іти. Якщо Україна не буде цілою і єдиною, то біда з тих регіонів піде по цілій Україні», - підсумував Тенгіз.

Незважаючи на те, що Тенгіз і ще сотні іноземців вже понад рік воює за Україну проти російських окупантів, люди досі не мають українського громадянства попри всі обіцянки української влади. Хоч для Тенгіза, як і для багатьох його співвітчизників, найбільшим досягненням і особистою перемогою буде знищення російської пропаганди та найманців Кремля, які принесли стільки біди його народу та вже рідній для нього Україні.

Джерело:  НОВИЙ ПОГЛЯД

Немає коментарів:

Дописати коментар