Слава Ісусу Христу! - Слава Україні! Слава Героям України!


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

середа, 25 лютого 2015 р.

25.02.2015р. Б. / АD LIMINA APOSTOLORUM КАТОЛИЦЬКОГО ЄПИСКОПАТУ УКРАЇНИ (короткі підсумки)

Візит католицького єпископату України «ad Limina Apostolorum» в українських світських ЗМІ залишився практично непоміченим. Четверта влада у цьому випадку знову показала свою неспроможність адекватно оцінювати новини та адекватно на них реагувати. Адже присутність усього католицького єпископату України в Римі справа сама собою небуденна. А з перспективи того, що «ad Limina» – це фактичний звіт католицького єпископату країни перед видимим Главою Вселенської Церкви, то це факт, який не може не впливати у подальшому на суспільство.

На жаль, треба також констатувати і те, що українська дипломатія усе ще не усвідомлює реальної ваги у світі ватиканської дипломатії, ані реального впливу Католицької Церкви на чимало суспільств цивілізованого і не зовсім цивілізованого світу. Той факт, що не було навіть спроби організувати візит когось з високопоставлених українських дипломатів у Ватикан, який би дублював візит «ad Limina» свідчить тільки про те, що українська держава недооцінює значення Католицьких Церков римського та українсько-візантійського обрядів в українському суспільстві.

Складається враження, що українська дипломатія сконцентрована на бермудський трикутник «нормандського формату» Москва-Берлін-Париж, усе ще живе сталінським: «А скільки дивізій у Папи?», забуваючи, що не без Католицької Церкви ленісько-сталінське дітище Савецкій Саюз наказав довго жити. Дякувати Богу, обличчя української держави, яка потерпає від московитської агресії, усе ж таки було врятоване діями посла України при Апостольському Престолі пані Тетяни Іжевської.

І хоча католицький єпископат України був надзвичайно активним в Римі, варто звернути увагу на кілька знакових речей, що сталися у часі цьогорічного візиту «ad Limina» українського єпископату.

Центральним моментом цього візиту стала офіційна зустріч Папи і католицьких єпископів України обох обрядів. Звісно, що найбільшу цікавість у цьому становлять посили папської промови до українського єпископату. Слід зауважити, що промова Папи перед єпископатом, який присутній з візитом «ad Limina» – офіційний документ, на відміну від папських промов та повчань в часі Загальної аудієнції.

У своїй промові Святіший Отець на самому початку наголосив, що «Наступник святого Петра завжди з братньою приязню приймав братів з України» та зауважив, що Україна – пограниччя різних цивілізацій. У контексті доволі широко роздутого московитською пропагандою міфу про начебто неприязнь Папи Франциска до греко-католицького єпископату України, ця фраза в одному моменті офіційно спростовує такі пропагандистські конструкції. Наголошенням на пограничності України у цивілізаційному контексті Папа завдав дуже серйозного удару московитському міфу про приналежність України до так званого «русскаґо міра». М’яко, дипломатично, але не з меншою руйнівною силою, аніж би він сказав прямим текстом: «Я розумію, що Україна не належить до русскаґо міра».

Іншим важливим моментом папської промови (нагадаю тільки, що рівень офіційності папської промови значно вищий від повчань в часі Загальної аудієнції) є заява Святішого Отця, що він особисто, але й через папських легатів близький з католиками України. У цьому контексті варто зауважити, що папський легат кардинал Кріштоф Шенборн, перебуваючи з офіційним візитом в Україні, цілком однозначно заявив, що Україна – жертва агресії й має абсолютно законне право на оборону перед такою агресією. Тобто слова Святішого Отця у часі Загальної аудієнції 04.20.2015 р. про «братовбивчий» характер війни в Україні, радше, мали смисл братовбивчості християнсько-християнської війни. Тому у цьому ж контексті не слід дивуватися заяві Архиєпископа Мєнчислава Мокшицького про те, що Папа не був у повноті обізнаний з характером війни в Україні. А серед іншого й те, що Папа не був до кінця обізнаний з дикунським та злочинним характером «русскаґо міра» – «міра» тортур і знущань, «міра» вбивств, катувань і геноциду, «міра» православного тероризму, «міра», який з «Ґоспаді памілуй» на устах обстрілює мирні українські міста, «міра», який з криками «Аллах акбар» воює за «святоє русскає праваславіє».

Очевидним є і те, що Святіший Отець таки міг стати жертвою пропаганди промосковських кіл, і саме на таку можливість вказав Глава УГКЦ Блажeнніший Святослав Шевчук, зауваживши, що слова Папи про «братовбивчу» війну нагадували радянську пропаганду. І це доволі справедливе зауваження, якщо говорити, що з московитського боку воюють охрищені – це є не зовсім точно, адже до складу московитським агресорських угруповань входить доволі велика кількість кадирівців-мусульман, а якути і буряти, які теж становлять частину агресорського війська і чия присутність на Донбасі уже підтверджена документально, переважно погани і буддисти.

Винуватити у дезінформованості Святішого Отця ватиканську дипломатію не доводиться – позиція Апостольского нунція в Україні та позиція Держсекретаріату Ватикану стосовно московитської агресії є чітка й однозначна. Вочевидь, що усе ж таки йдеться про вплив ліберального промосковського лобі у Ватиканській курії, яке, грубо кажучи, підставило Папу.

У своїй промові, зверненій до католицького єпископату України, Папа Франциск однозначно надав підтримку позиції УГКЦ та РКЦ в Україні стосовно суспільно-культурної дійсності, відкинувши звинувачення Московського патріархату на адресу католицьких єрархів України про начебто втручання у політику. Більше того, Святіший Отець наголосив на праві католицьких єпископів України на власну громадянську позицію, яку єпископи можуть висловлювати спільно: «На національному рівні, ви є повноправними громадянами своєї країни, і тому маєте право висловлювати, також у спільній формі, свою думку щодо її долі». 

Може видаватися неймовірним, особливо після атак московитської пропагандистської машинерії, але Папа закликав український єпископат саме до активної громадянської позиції, не відкидаючи політичного впливу такої позиції: «Ніколи не втомлюйтесь представляти вашим співгромадянам зауваги, які підказує вам ваша віра та душпастирська відповідальність. Почуття справедливості й істини, ще перед тим, як бути політичним, має моральний сенс, і це є також одним із завдань, ввірених вашій пастирській відповідальності».

Папа також наголосив, що ватиканська дипломатія і надалі обстоюватиме інтереси українських католиків у міжнародних організаціях: «Свята Столиця є поруч з вами, також і при міжнародних організаціях, щоб допомогти їм зрозуміти ваші права, ваші турботи та справедливі євангельські цінності, які вас мотивують».

Також Святіший Отець зазначив особливий вклад українського єпископату в практичний екуменізм на місцях. У цей спосіб Папа виставив політику московитської церкви, спрямовану на те, щоб показати УКГЦ перепоною на шляху екуменічного діалогу, як облудну брехню. 

Ці посили папської промови, на жаль, залишилися поза увагою українських ЗМІ. Що демонструє їхню суспільну та політичну незрілість.

Дипломатична активність українського єпископату обох обрядів також стала черговою дипломатичною та світоглядною перемогою українського католицтва. Адже реальна ситуація в Україні, зокрема посил про те, що Україна – жертва агресії Московії та що саме через цю агресію Україна опинилася у гуманітарній катастрофі, донесли греко-католицький та римо-католицький єпископати не лише особисто Папі, але й Папі-емериту Бенедикту ХVІ, Держсекретаріатові Ватикану, конгрегації Східних Церков, Папській раді зі сприяння єдності християн. Також завдяки Посольствам України та США при Апостольському Престолі, єпископату УГКЦ вдалося пояснити свою позицію стосовно подій в Україні послам союзницьких Україні ЄС, США, Канади, Японії, Австралії та Грузії.

Своєрідним завершальним акордом візиту «ad Limina Apostolorum» українського католицького єпископату стала прес-конференція для журналістів Глави УГКЦ в приміщені «Радіо Ватикану». На жаль, Департамент інформації УГКЦ обмежився коротким повідомленням про цю подію. У ньому не має доволі гострих висловлювань Блажeннішого Святослава, які суттєво розкривають суть дипломатичних активностей українського єпископату в часі візиту «ad Limina».

Глава УГКЦ доволі гостро висловився стосовно слів Папи Франциска про «братовбивчий» характер московитсько-української війни. «Слова Папи, – сказав він, – нагадали нам радянську пропаганду», – подає слова Блажeннішого Святослава в часі прес-конференції видання «Crux».

Також Глава УГКЦ зарезервував для Путіна і російської пропаганди дуже різкі слова, фактично, називаючи їх брехунами, які не тільки поширюють брехню. Але й замовчують правду про тисячі вбитих в Україні російських солдатів.

Блажeнніший Святослав також зазначив, що Святіший Отець активно особисто включений у пошуки вирішення української ситуації й на міжнародному рівні.

З усього сказаного, виглядає, що цьогорічний візит українського греко-католицького та римо-католицького єпископату став не лише важливим явищем духовного та релігійного життя України, але також і вагомою дипломатичною перемогою українського суспільства. Якщо ця перемога буде увінчана візитом Папи в Україну цього року, анонсованим деякими ЗМІ, то її важливість важко буде переоцінити.

о.Орест-Дмитро Вільчинський

Джерело:    Воїни Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар