Слава Ісусу Христу! - Слава Україні! Слава Героям України!


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

неділя, 15 лютого 2015 р.

15.02.2015р. Б. / Капеланство на барикадах Маріуполя

Взявши до уваги духовну й моральну потребу військовослужбовців, отці Василіяни вирушили на капеланське служіння в зону АТО. Територією праці ченців і їхнім безцінним досвідом стало стратегічне місто Маріуполь і його околиці.

Що таке блокпост, бронежилет, зруйновані будинки і установка «Град» ми знали з екранів телевізорів, але тут зустрілись з усім переліченим у дійсності. Завдання капелана - бути поруч, підтримати. Бути там, де є людський страх, неспокій, смуток, біль, страждання. Тому ми старались просто бути з нашими захисниками усюди: на блокпостах, на польовій кухні, на складах, у бліндажах, в окопах, у шпиталях, а найголовніше - на спільній молитві.

У ЗСУ служать представники різних суспільних груп, професій і різного віку, й усі вони потребують моральної підтримки. Часто хлопці із сльозами на очах просили, щоб їх просто мовчки вислухати. Вони сумують за рідними. Дехто згадує своїх маленьких дітей, для яких голос у телефонній трубці – голос чужого дядька. Інші роздумують про Бога, про життя і смерть, про справедливість… Єднає всіх одне - велике бажання миру в Україні!

Слід сказати, що попри усі труднощі фронту, військових характеризує надзвичайно великий патріотизм, самоорганізація, віра у Бога. Часто ми - капелани, ставали свідками свідчень глибокого пережиття Бога. Пригадується, як один із солдатів прийшов увечері з блокпоста, де він попав під обстріл, дивом виживши, з вибухом емоцій дякував Богу за дар життя. Військовий розказував, що в момент обстрілу, не мавши хорошого місця для схованки, він просто закрив руками голову, ліг на землю і у цей момент згадав молитву, яку чув ще у дитинстві, відвідуючи храм. Таких прикладів на передовій можна зустріти дуже багато, що свідчить про особливу дію Всевишнього. Цікавим фактом є те, що ми зустрічали представників різних конфесій і релігій, які були об’єднані в єдину спільну і дружню родину, що прагне миру!

Кривава субота в Маріуполі з десятками жертв і пожежами через обстріли бойовиків стала чорним днем для усієї країни! Ми вирушили до лікарень і шпиталів міста, щоб послужити для поранених мешканців. У палатах можна було побачити різних людей, які суботнього дня вийшли на ринок, в аптеку чи просто вигулювали собаку. Вони зазнали різних осколочних ран. У когось ці осколки «забрали» ногу чи руку, а в інших - люблячу маму, що в той час була поряд. Ми не знали, що потрібно говорити у таких ситуаціях, але просто йшли з молитвою у палати. Люди просили про молитву і сповідь, пораду і розраду, були й такі, що просили про святу тайну хрещення.

Якщо говорити про місцеве населення, то слід сказати, що люди по-різному ставляться до українських військових, дехто навіть дуже агресивно. Серед таких траплялись ті, що здавали координати розташування українських військ чи просто давали солдатам несвіжі продукти. Така ситуація дуже неприємна для наших хлопців, адже вдома їх благословляють, а тут, де вони захищають свій народ, їх проклинають.

На закінчення хочемо подякувати усім захисникам нашої держави, їхнім родичам і друзям. Хочемо висловити подяку до небайдужих людей і волонтерів, що підтримують своїх хлопців у зоні АТО.

Капелан ЧСВВ

Немає коментарів:

Дописати коментар