21
вересня 2014 року Преосвященний владика Богдан Дзюрах, секретар Синоду
та Адміністратор Патріаршої курії УГКЦ, очолив Архиєрейську Божественну
Літургію з нагоди храмового празника Різдва Пресвятої Богородиці у с.
Воля Довголуцька, що на Стрийщині, та прощі до Воледовголуцької
чудотворної ікони Матері Божої.
«Ніде людина на світі не чується такою безпечною, такою захищеною,
такою щасливою, як в обіймах рідної матері. Ми сьогодні так потребуємо
тої безпеки, надії, радості та спокою. Сподіваємося і віруємо, що саме
тут, в обіймах Богородиці, наша душа зазнає спокою, зазнає безпеки і
благословення», - наголосив у своїй проповіді єпископ, підкреслюючи
значення та цінність даної ікони в житті як окремої людини так і громади
села.
У світлі храмового празника, владика Богдан розкрив велич Божої
любові до людини та звернув увагу усіх присутніх на зміст повноти життя
Пречистої Діви Марії: «Ми сьогодні дякуємо Богові за дар земного життя
Богородиці. За ці безцінні роки, вартість яких полягає у святості та
сповненні Божого закону»,- сказав єпископ.
Закликаючи вірних застановитися над своїм життям, ставлячи за приклад
Пресвяту Богородицю, Архиєрей назвав причину людського нещастя та
відкрив її наслідки для життя людини: «Є одинока річ, яка нищить людське
життя – гріх, потоптання Божого закону. Людина, яка нехтує Божими
заповідями, вона руйнує своє земне життя. Ця хвороба гріха нищить наше
особисте і національне буття. Гріх є многоликий. Він проявляється у
різних ділянках нашого життя: особистого, родинного, спільнотного і
суспільного», - та підкреслив, що «нас роз’єднюють не наші добрі вчинки і
чесноти. Нас роз’єднює не віра. Нас роз’єднює гріх, гординя людська».
Також проповідник порушив ряд актуальних проблем, які поширені
сьогодні у суспільстві: розлучення в сім’ї та поділи в громадах,
убивство ненароджених і питання соціально незахищених людей, закликаючи
усіх до невтомної праці над собою для спільного й особистого добра:
«Служити життю невтомною працею, кожен на своєму місці, чесно,
відповідально і жертовно працювати на спільне благо, на переображення
нашого українського суспільства, на лікування від тяжких недуг. І тяжкою
щоденною працею спричинятися до відновлення нашого народу».
Після Літургії владика Богдан Дзюрах подарував громаді села свою
єпископську панагію, як знак своєї любові та молитви за них, оскільки
дана парафія у 1991 році була першим місцем його священичого служіння.
Немає коментарів:
Дописати коментар