Ще не завершилось святкування Різдвяних Свят, ще чути колядки у наших церквах і оселях, а світ уже живе своїм звичайним ритмом життя. І не тільки світ. Церква, хоча і занурилась в урочисту атмосферу святкувань, як живий організм не зупиняє свого життя ні на хвилину навіть у святкуваннях.
Так, з нагоди прийому дипломатів, акредитованих при Апостольському Престолі, Папа Бенедикт ХVІ зазначив, що єдиним шляхом до реального подолання світової економічної кризи та побудови миру є повага до людської особистості. Властиво неповага до людини, до її життєвих потреб, жадібна гонитва за прибутком, яка не звертає уваги на шкоду завдану суспільству, і спровокувала світову економічну кризу. Бізнесові апетити транснаціональних корпорацій і банків непомірно роздуваючи мильну бульбашку віртуальних фінансів, які не мали під собою жодного реального підґрунтя, спричинили падіння світової економіки. Рівень життя у багатьох країнах світу суттєво знизився, а уряди, вдаючись до часто панічних спроб порятувати тонучі економіки, застосовують міри, які фактично ведуть до зубожіння усіх, крім найбагатших.
І в такій поведінці світової політичної та економічної еліти немає нічого дивного. Ми часто забуваємо про ту річ, яку цими днями нагадав світу Високопреосвященний Архиєпископ Лісабону кардинал Жозе де Круж Полікарпу : масонерія диктує політику багатьох урядів. А принципи діяльності масонських угруповань відмінні від християнських. Девіз «мета виправдовує засоби», який масонська пропаганда постійно приписує оо. Єзуїтам, насправді є принципом масонів. І щоб переконатися у цьому, досить погортати сторінки історії. Одна з найкривавіших таких сторінок в історії людства – так звана Велика французька революція, організована масонськими братами, ставлячи нібито високі ідеали – свобода, рівність і братерство, заради «суспільного блага» винищила мільйони французів і кинула Європу в період кривавих наполеонівських воєн. Керуючись такою логікою, масонська братія і тепер готова кинути народи в бідність і безмаєтність, люмпенізуючи народні маси заради «порятунку світової економіки». Тому й не дивно, що папські рецепти порятунку від світової економічної кризи не доходять до шпальт часописів і газет, моніторів та телевізорів.
На тлі цього дуже цікавою виглядає боротьба Єврокомісії проти нової угорської Конституції, яка побудована на християнських принципах. Адже приклад мадярів є важливим для християн усього світу. Вперше сучасна держава заявила про себе, як про таку, що дотримується принципів пошани людського життя від першої хвилини його зачаття, чи не вперше Конституція держави визначає шлюб, як життєвий союз чоловіка і жінки, закриваючи дорогу до таз званих гомо-«шлюбів» на конституційному рівні. Саме такі «недемократичні» стандарти угорської Конституції розпалили гнів єврокомісарів. Звісно, хотілося б, щоб мадяри зуміли протиставитись тиску Єврокомісії і зберегти свою національну суверенність та щоб це стало точкою повороту європейських народів до їхнього християнського коріння.
Поки «європейці» борються з маленькою Угорщиною, один з провідних священників Московської патріархії Голова відділу зв’язків Церкви і суспільства РПЦ, протоєрей Всеволод Чаплін пропонує кремлівському політику сценарій виходу з кризової ситуації, яка склалася в Московщині. Його сценарії простий – використовувати війська за межами Росії для придушення «кольорових революцій», а також ввести для мігрантів жорстку форму обліку. На скільки ця заява одного з очільників Московської церкви різниться від рецептів папського Риму! Де в цих заявах християнство?!! Але, що цікаво, світова спільнота мовчить. Спробуймо уявити, що очільник котрогось з ватиканських дикастеріїв закликав, наприклад, європейців оборонити територіальну цілісність Грузії перед московською агресією…
Яка б антикатолицька істерика піднялась у світових ЗМІ? Яка б антикатолицька істерика сталася в очільника РФ та МП! Вочевидь така, що могло би дійти до жорстких антикатолицьких заходів у самій Московщині.
Але коли очільники МП дозволяють собі такі випади – ніхто не реагує. Дивно!
Найдивніша річ, що галичани забули «братню» допомогу Москви 1939 року та цю ж таки «допомогу» у боротьбі проти нацизму… Прикро, що такі речі, як хоча б для прикладу, Розстріляний у 1947 році Вертеп, не викликають у наших патріотів настороженості та відповідної реакції на подібні «христолюбиві» заяви чільних людей Московської церкви. Адже якщо московська держава дослухається до голосу Московської патріархії, то будь-які протести у будь-якій точці світу можуть бути проголошені Москвою «кольоровою» революцією, і московські війська вирушатимуть «рятувати» народи від «кольорових» революцій. Очевидно, що Москва не поспішатиме рятувати Великобританію чи Німеччину, чи навіть Польщу від «кольорових», адже від НАТО можна отримати гідну відповідь. А от Україна – це інша справа…
Справді, неприємно отримувати такий подарунок у часі Різдвяних Свят…
Тому варто собі усвідомити: нас нікому рятувати, окрім Бога. Але як часто ми далекі від простого християнського уповання на Божу поміч. Тому варто дослухатись до слів наших пастирів, які звучали на богослужіннях у часі Різдвяних Свят. Адже часто ми боїмося автентичного, правдивого християнства. Йдемо на компроміс з світом, який марширує до своєї прірви. Можливо, саме тому Блаженніший Святослав закликав усіх нас бути автентичними християнами, мабуть, враховуючи пасивність українських католиків владика Венедикт наголосив, що християни – це не ті, що багато знають, а знають, чим живуть.
Варто собі нагадати слова Апостола Павла: «знаю, Кому я повірив» (2 Тим. 1, 12). Саме Кому, а не в що…
Християнство – не збір правил і обрядів. Християнство – це живі, автентичні взаємовідносини кожного з нас з Богом і з нашими братами та іншими людьми. Тільки таке християнство здатне принести нам плід спасіння. Тільки таке християнство чинить людей щасливими.
о.Орест-Дмитро Вільчинський
Джерело: Мандрівники Христа Царя
