Слава Ісусу Христу! - Слава Україні! Слава Героям України!


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

вівторок, 1 листопада 2016 р.

01.11.2016р. Б. / «Круті» святі Католицької Церкви

1 листопада Католицька Церква святкує День усіх святих. 

Які у нас виникають асоціації, коли ми згадуємо святу людину? Можливо перед нами постає старий, дуже бородатий дідусь? Чи може жінка, неодмінно з розарієм у руках? Або це якась дитинка? Звісно, бували і такі. Але люди прагнули до святості за багатьох обставин. Вони були представниками різних суспільних груп, або їхнє служіння здійснювалося у незвичайній атмосфері. А перед кимось Господь ставив важкі обставини і вони долали їх різними способами, які інколи не вкладаються у голову і розривають всі шаблони наших уявлень про святу людину. У цій статті ми розповімо про кількох святих Католицької Церкви, біографії яких розкажуть нам, наскільки незбагненними є шляхи Господні, якими він провадить нас до святості.
Olof Overselo
Олаф Святий, король Норвегії
 
Скажіть, чи уявляли ви колись святого у шоломі, зі щитом, з розкішною бородою і міцними м’язами, який на додачу до всього веде до бою загони вікінгів та долає моря на дракарі? А саме таким був святий Олаф, ввідомий також як король Норвегії Олаф ІІ, який жив у 995 – 1030 роках. Його життя було доволі типовим, як для того часу: мандрував по Європі, відвідав Францію (де у 1013 році власне і прийняв Христа), брав участь у боротьбі англійського короля Етельдера проти язичників-данців. Прибувши до Норвегії, рішуче провади політику викорінення решток язичницької культури. На жаль, у результаті чварів, що точилися у державі, загинув у бою під Стикластадіром. 1031 року єпископ Грімкель, за згоди конунга Свейна та «з волі усього народу», оголосив конунга Олафа святим. У 1164 році папа Олександр ІІІ офіційно канонізував правителя та назвав його святим покровителем Норвегії. 
Stiklestad
Загибель Олафа Святого
 
Гадаю цю дівчину знають усі… Одні казали на неї «відьма» і в паніці тікали. Інші ішли в бій з її іменем на устах… Не важко здогадатися, що мова тут іде про святу покровительку Франції, Жанну д’Арк, яка з іменем Господа на вустах повела сильних і мужніх чоловіків, які втратили віру визволити батьківщину. Для нас Жанна часто уявляється скоріш як символ і нам вкрай важко повірити, що тендітна дівчина здатна займатися важкою чоловічою справою та ще і командувати.
0 73dbc ac6ed2f8 XXXL
Жанна д'Арк, неодмінно в обладунках
 
А ось що писав про неї один з її соратників, герцог Алансонський, який пройнявся довірою до військового таланту і моральної сили Жанни: «По військовій частині Жанна була вправна у всьому: верхи і в поводженні зі списом; у тому, щоб зібрати армію, керувати боєм або розташувати артилерію. І всім було дивно бачити в ній мистецтво і передбачливість воєначальника з двадцяти-тридцятирічним досвідом. Особливо всі дивувалися її незвичайному мистецтву застосовувати артилерію». Але святою Жанна стала геть не через вміння гатити з гармат. Вона ніколи не забувала, що з іншої сторони теж б’ються християни. Розуміла, що її народ не є святішим за ворога, який також став жертвою політичних ігор правителів. Саме тому кожен бій Жанна розпочинала з пропозиції ворогу покинути Францію з миром, а після битви в її молитві знаходилося місце як для французьких, так і для англійських воїнів. Адже ті, хто загинув за Англію аж ніяк не є гіршими за тих, хто віддав життя за Францію. 16 травня 1920 року Жанна д’Арк була канонізована Папою Бенедиктом XV.
gabriel-possenti-gun-saint
Святий Габріель Поссенті... і револьвер
 
Інколи обставини складаються так, що навіть святим людям доводиться втрутитися, щоб запобігти злочину, врятувати життя і здоров’я людини. Святий Габріель Поссенті часто зображається разом з револьвером. У Сполучених Штатах група стрільців-католиків навіть об'єдналася в асоціацію, метою якої є офіційне визнання Ватиканом святого Габріеля їх покровителем. Під час революції в Італії, "червоносорочники" під проводом Джузеппе Гарібальді, планували похід на Рим з метою знищення Папської держави. Революціонери розглядали католиків, у першу чергу чернецтво, ледь не як головних ворогів своєї революції. Під час нападу "червоносорочників" на місто Ізопа, святий Габріель спустився у місто в надії допомогти простим людям. На вулицях він побачив двох бійців, котрі ґвалтували дівчину. Монаше смирення не позбавило Габріеля запального характеру. Йому вдалося відібрати в одного з ґвалтівників револьвер і з його допомогою захистити дівчину, прогнавши кривдників. З тих пір святий Габріель став неофіційним покровителем стрільців. Він прожив коротке життя. Помер у 1862 році у віці 23 років. Останніми його словами були: «І з неба я буду допомагати всім!». Був канонізований у 1920 році, а пізніше папа Пій ХІ назвав його покровителем католицької молоді. 
3-5-700x438
Святий ковбой Хосе Габріель дель Росаріо Брочеро
 
А щодо цього цього святого, то, можливо, про нього коли – небудь знімуть вестерн. Хосе Габріель дель Росаріо Брочеро народився 16 березня 1840 року в Аргентині і був четвертим з десяти дітей. У 1856 році вступив у семінарію і через десять років став священиком Кордовської дієцезії. На кінці 1869 року о. Брочеро був призначений настоятелем парафії на території Сан-Альберто, нині відомої як долина Трасласьерра. Парафія охоплювала величезну територію – 4336 кв. км., населення якої становило лише 10 тисяч людей, які жили в крайній бідності. У 1877 священик заснував Дім духовних вправ в Трасласьєрре, а в 1880 – школу для дівчаток. Згодом його зусиллями у містечку були побудовані дороги і дамби, прориті канали, організована робота пошти і телеграфу. Величезну увагу він приділяв турботі про хворих – у тому числі про прокажених. О. Брочеро не гребував пити з ними мате з одного посуду, внаслідок чого сам захворів на проказу. Через цю хворобу на схилі років він оглух і осліп. І від неї ж він помер у 1914 році. Його останніми словами були: «Тепер я повністю готовий до подорожі».

Святий ковбой (або првильніше сказати, гаучо, аргентинський аналог хвацьких американських хлопців-ковбоїв) їздив на віслюку, носив широке сомбреро, пончо і курив цигарки. Для людей, яким він служив, людей крутої вдачі, він став своїм і вони поважали його, просячи його про заступництво ще задовго до канонізації, яка відбулася нещодавно – 16 жовтня 2016 року.

Як ми бачимо, серед святих є не лише богопосвячені і мудрі мужі. В їх рядах є воїни, правителі… Герої… А то і просто круті хлопці. Воля Господа є незбагненною і ніколи не знаєш, яке твоє вміння чи здібність Він оберне для набуття святості. Тож не будем боятися і сміливо рухаймось вперед, щоб зайняти своє місце у рядах святих.

Павло Зінченко

Немає коментарів:

Дописати коментар