Слава Ісусу Христу! - Слава Україні! Слава Героям України!


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

четвер, 17 листопада 2016 р.

17.11.2016р. Б. / Голова Комісії УГКЦ у справах молоді: «Молодь, яка мігрує закордон, багато здобуває та не менше втрачає…»

Нещодавно в Комісії УГКЦ у справах молоді відбулася зустріч голів і представників молодіжних комісій з усієї України, за винятком Донецького екзархату. Учасники зустрічі зосередили увагу на стратегічній діяльності Комісії на найближчий час. Завдання полягало в тому, аби окреслити певну ініціативу, яка би поєднала молодь з усіх єпархій. Про результати зустрічі та плани на майбутнє розповідає о. Ростислав Пендюк, голова Комісії УГКЦ у справах молоді.

Отче, Комісія у справах молоді УГКЦ чи не вперше зібралася майже в повному складі єпархіальних її представників. Про що вдалося домовитися? 

До цього часу інколи було так, що єпархіальні молодіжні комісії, маючи певні плани і підходи, діяли дещо не координовано і автономно. Та ми прагнемо діяти, як єдиний організм, єдиний молодіжний апостолят УГКЦ. Це жодним чином не перекреслює ідентичності кожної єпархіальної комісії. Попри це, виявилося що двох днів для такого засідання мало, бо неможливо фундаментально підійти до проблемних питань й опрацювати їх належним чином. Однак, нам допомагала Олена Карнаух із Фундації «Духовне відродження», яка модерувала нашу працю професійно. Тож, нам вдалося досягнути певних домовленостей.

У якому напрямку молодіжний апостолят буде розвиватися далі?

Найперше, ми прагнемо підготувати навчальну програма для семінаристів та священиків, аби допомогти їм поглибити своє розуміння молоді. Бо складається таке враження, що багато священиків щиро намагаються працювати із молодими людьми та інколи їм бракує розуміння динаміки. Молодь міняється разом із навколишнім світом, натомість ми, як Церква, часто відстаємо. Це не означає, що ми повинні гнатися за змінами, однак ми повинні вміти на них реагувати. Тож наразі ведуться переговори із партнерами в УКУ та закордоном, аби нам вдалося втілити цю ідею в життя, щоби наші душпастирі стали справжніми експертами.

Також ми гадаємо, що важливо організувати всецерковну молодіжну подію (з’їзд, фестиваль, форум), яка би єднала всю молодь. У майбутньому ми прагнемо долучати до таких подій молодь із поселень.

А ще ми намагаємося сформувати спільну медійну стратегію. Бо ми маємо медійні ресурси не малі, та нажаль ми не належним чином їх використовуємо. Інтернет, соціальні мережі – простір де молодь «живе».

А чим Церква може здивувати молодь в медійному просторі?

Одна з ключових перешкод на шляху молодої людини до віри, до Бога, до Церкви – стереотипи. Чому люди стороняться Церкви? Вони стороняться своєї уяви про віру і про Церкву. Молоді люди – активні, діяльні, веселі, а стереотипи говорять, що Церква – це місце для суму і заборон. Це не важко помітити як у Львові, так і в Харкові, чи Одесі. Просто на Заході України є нагода зустрітися дещо з іншим досвідом Церкви, потрапивши на певну зустріч в певному товаристві. Але в тих місцях, де Церква проходить процес становлення таких шансів є менше. Тому важливою є якісна медійна присутність Церкви, організація цікавих якісних подій, відповідна підготовка священиків. Це все скероване на те, щоби допомогти молоді ламати свої стереотипи. Якщо нам це вдасться, то це допоможе молодим людям шукати свій шлях до Церкви, до віри, до Бога.

Ні для кого не є секретом, що Церква постала перед новим викликом – викликом міграції. І це не проста банальна поїздка з метою заробітку. З України молодь масово подорожує закордон для навчання і пошуку кращої долі. Проблема в тому, що там молодь починає втрачати свою національну і християнську ідентичність. Чи є певний механізм праці з такою молоддю?

Я багато про це чув на Форумі мігрантів у Фатімі (Португалія), який відбувся нещодавно. Йшлося про те, що цей факт вже доконаний. Найболючіше те, що еміграція в останні десять років полягає в тому, що люди свідомо і наполегливо намагаються стерти свою ідентичність. Якщо покоління мігрантів сорокових років намагалося зберегти свою як національну, так і християнську ідентичність, то остання їх хвиля свідомо асимілюється, стираючи свою ідентичність. Тут є два чинники: об’єктивний – складна ситуація в державі, вища освіта спонукає шукати інших варіантів та суб’єктивний – потрібно попрацювати над своїм сприйняттям реальності, в якій перебуваємо. Ті, хто їдуть, багато здобувають та не менше втрачають.

А які плани щодо розвитку молодіжного сайту «ДивенСвіт», який курує Комісія?

Сайт «ДивенСвіт» ми намагаємося творити як онлайн, так і оффлайн. Особиста зустріч дозволяє нам по-іншому поглянути на нашу діяльність. Для цього ми відвідуємо різні міста України. Зокрема, нещодавно ми зустрічалися із молоддю Хмельницька, Вінниці, Тернополя і говорили з ними на різну тематику.

Розмовляла Руслана Ткаченко

Немає коментарів:

Дописати коментар