Слава Ісусу Христу! - Слава Україні! Слава Героям України!


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

четвер, 23 червня 2016 р.

23.06.2016р. Б. / «Бійці кликали мене «батьком», – військовий капелан після повернення з фронту РУВ

Сьогодні із чергової ротації з Російсько-Української Війни повернувся військовий капелан УГКЦ отець Віктор Буянов.  Священик здійснював служіння військовим на передовій в одній із бригад Попасної 41 день. Отець Віктор завітав до Департаменту і розповів про особливості свого служіння на фронті. 

У військовій бригаді капелан організував каплицю, де служив Божественні ЛІтургії та молебні. Сюди кожен охочий боєць міг прийти, аби помолитися, запалити свічку, порозмовляти зі священиком, приступити до Святих Тайн. Незважаючи на те, що військові були з різних регіонів та конфесій, різного віку, труднощів у спілкуванні між ними і священиком не було. «Вони називали мене «падре» – їм підходило, мені теж не заважало, або й кликали «батьком». Переважно молоді хлопці служили, в середньому 22-30-річні, тож годжуся їм, як батько», – розповідає отець Віктор.

Щодня капелан був присутній на шикуванні, мав слово до бійців, служив Літургію в каплиці. Часто виїжджав до військових на передову лінію, де перебував з ними  по 3-4 дні. З собою привозив вервиці, молитовники військовослужбовця та листівки молитовної акції  «Молимося за тебе повсякчасно». «Окрім того, згадує о. Віктор, – я подарував військовикам прапор України з іконою Богородиці в центрі. Його мені передав військовий капелан з Івано-Франківська». Священик відзначив, що велику роль на передовій  відіграє підрясник. Бійці так звикли до бойової форми, що священика у ній погано сприймають, більше довіряються капелану, коли бачать його у священичих ризах, з хрестом у руках та на грудях.

Приємно було, що військове керівництво було відкрите на співпрацю. Досить теплі стосунки в капелана склалися із заступником командира з виховної роботи: «Приємно було бачити, що він кожного ранку заходив до каплиці, молився перед іконою із запаленою свічкою. А згодом військовий зізнався, що ця молитва є для нього особливою, тому дуже вдячний за присутність душпастиря у цій бригаді», – ділиться спогадами військовий капелан.

Разом з отцем служіння в бригаді провадив військовий капелан від УПЦ КП. Вони швидко знайшли спільну мову, співслужили під час молитов. Видно було, що солдатам подобалася така мирна співпраця двох різних конфесій.

До речі, на свято Зіслання Святого Духа отець Віктор разом з іншими капеланами фронту РУВ ( або т.зв. "зони АТО") взяв участь у спільній молитві військових капеланів за мир в Україні.

Це вже третя  ротація отця Віктора Буянова в зону ведення бойових дій на сході України, де він здійснював душпастирське служіння українським військовослужбовцям.

Прес-центр Департаменту Патріаршої курії УГКЦ
у справах душпастирства силових структур України


Немає коментарів:

Дописати коментар