Слава Ісусу Христу! - Слава Україні! Слава Героям України!


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

четвер, 13 серпня 2015 р.

13.08.2015р. Б. / У Львові світ побачив надзвичайний фотоальбом «Блажен той муж…» – до 150-річчя від дня народження митрополита Андрея Шептицького (+FOTO)

У Львові світ побачив надзвичайний фотоальбом «Блажен той муж…» – до 150-річчя від дня народження митрополита Андрея Шептицького. Автор ідеї та керівник проекту Петро Мелень протягом двох років зібрав понад 300 світлин, щоб через них розповісти історію життя митрополита Андрея, а талановита художниця Леся Квик усе оформила так, що від книги неможливо відірватися. Видання надихає людину на вдосконалення та закликає до роздумів.

Постать, гідна наслідування 

Петро Мелень – автор ідеї та керівник проекту, директор видавництва «Манускрипт-Львів», де вийшла друком книга, – зізнався: ідею створити фотоальбом, присвячений митрополиту Шептицькому, він виношував уже давно. Таке видання йому пропонували підготувати ще до 145-річчя Андрея Шептицького. Однак з різних причин шлях від задуму до реалізації тривав сім років. І лише два роки тому Петро Мелень розпочав роботу.

Видавець поділився, що постать митрополита зацікавила його ще й тому, що батьки часто розповідали, як колись у їхньому селі Дуліби на Стрийщині люди зустрічали владику, коли він їхав на Сколівську Бойківщину. Вони згадували, що митрополит Шептицький їхав селом у бричці, а люди виходили до нього, несли квіти, щиро раділи. Владика був дуже приязним, з усіма вітався.

Крім того, прадід Петра Меленя Андрій у 1906 році був серед тих паломників, які разом з Андреєм Шептицьким відвідали Святу Землю. Петру Меленю стало цікаво, як вдалося організувати на початку ХХ ст. прощу, у якій взяли участь понад півтисячі людей. Тому він почав досліджувати.

«Взявшись до фотоальбому, я розумів, що митрополит – це людина в ореолі слави, святості. Це людина, яка багато зробила для нашого національного відродження – і в Церкві, і в світському житті, і в економіці. Мене дуже вразило, що граф став монахом. Адже він був дуже багатою людиною. За теперішніми мірками він був мільярдером», – розповів Петро Мелень.

Він додав, що постать митрополита гідна наслідування.

«Він у віці вісім років спонукав своїх братів молитися на вервичці, і сам засинав із нею у руках. У дев’ять років майбутній митрополит відмовлявся їсти солодощі бо вважав, що цим спокутує гріхи» – розповів автор ідеї створення альбому.
Петро Мелень зізнався, що на початку роботи дуже мало знав про митрополита Андрея. «Корені Андрея Шептицького давні українські. Сам Іван Шептицький (його батько, – ред.) походить із древнього лицарського роду Сасів, що отримав своє шляхетство від самого Данила Галицького за особливі заслуги перед князівством. Щоправда, ще XVII–XVIII ст. рід цей через шлюби з поляками сполонізувався.

Андрей Шептицький повернувся до рідних коренів. Усе своє життя митрополит щиро присвятив служінню Богові і українському народові. Понтифік побачив у ньому ту людину, яка може реформувати і розвивати Греко-католицьку церкву в Україні, адже тоді вона була у страшному занепаді».

Він додав, що митрополит дуже багато зробив для українського народу: «Андрей Шептицький очолював делегацію до цісаря Франца Йосифа, вимагаючи, щоб українців у Галичині трактували однаково з іншими народами монархії, не принижуючи їхньої національної та людської гідності. Це він виступив у віденському сеймі, у Палаті панів, щодо створення українського університету у Львові. Профінансував створення Народної лічниці у Львові, а також сиротинця. Придбав будинок на сучасній вулиці Драгоманова для Українського національного музею, віддавши свою приватну колекцію. Підтримував діяльність українських культурно-просвітницьких товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар». Завдяки дипломатичному хисту митрополита Ватикан визнав УНР 1919р. На зустрічах із президентами різних держав Шептицький декларував, що Україна є, і закликав підтримувати український народ.

За 44 роки митрополичого служіння Андрея Шептицького в Галичині сім разів змінювалася влада: були австрійці, росіяни, українці, поляки, совіти, німці і совіти. І потрібно було володіти не аби якою мудрістю щоб вміло провадити свій народ».

Митрополит Шептицький достойно виконав свою місію. Це феноменальна, харизматична особистість, гідна наслідування», – розповів автор книги.

Сам Бог допомагав працювати над фотоальбомом 

Петро Мелень розповів, що плідна робота над книгою почалася із Центрального державного історичного архіву у Львові, а точніше із знайомства із сестрою Дарією (Світланою) Турків Чину Св. Василія Великого.

«Одного разу, коли був в архіві, до мене підійшла монахиня. Вона запитала, що роблю. Я розповів, що хочу розпочати велику роботу над створенням фотоальбому, присвяченого митрополиту Андрею. Так зав’язалася наша співпраця», – розповів Петро Мелень.

Однак фото з держархіву не єдині, які можна побачити в альбомі. Тут також є світлини, що надав світлої пам’яті отець Богдан Смук, Національний музей у Львові ім. А.Шептицького, Львівський музей історії релігії, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття у Коломиї.
Петро Мелень наголосив, що у роботі над виданням відчував Божу присутність, адже на початку проекту не було нічого, окрім бажання творити. Навіть коштів на книгу видавець не мав. Їх він отримав від Івано-Франківської ОДА, перемігши у конкурсі.

З часом до видавця і монахині долучилась і художниця Леся Квик. Зазначимо, книги, які вона оформлювала здобули два гран-прі на Форумі видавців: «100 загадок Симфосія» Андрія Содомори – у 2014 році та «Соломія Крушельницька. Міста і слава» Галини Тихобаєвої та Ірини Криворучко – у 2010 році. Петро Мелень переконаний, що Леся Квик взялася за книгу з Божої волі.

«Я багатьом дизайнерам пропонував робити цю книгу, але, Бог хотів, щоб це робила Леся Квик. Коли вона зробила перші штрихи, то зрозумів, що це той потрібний дизайнер. Я щасливий, що усі хто працював над цим проектом разом із професійністю вклали у цей проект душу», – зазначив Петро Мелень.

Леся Квик зізналась, що боялась братись за цю тему, бо не дуже у ній обізнана. Але тепер вона показує книгу і задоволено розповідає, що усе вийшло дуже добре.

«Створюючи книгу, у мене була єдина ціль – щоб людина, взявши її, хотіла заглянути всередину. Це дуже вільний альбом. На початку книжка тепла і дитяча. Сторінки, де йдеться про монаше життя, зробила білими і сірими. Книга закінчується тяжкими повоєнними часами. Відповідно оформлені і сторінки. А наприкінці видання я помістила портрет Шептицького. Не хотілося на останній сторінці бачити світлини з похорону. Я прагнула, щоб читачу запам’ятався Шептицький живим», – розповіла Леся Квик.
Згадуючи про роботу над фотоальбомом, художниця додала, що у них з паном Петром не було жодних суперечок щодо обкладинки. Вони хотіли, аби Шептицький дивився у вічі читачу. Справді, беручи книгу до рук, відразу зазираєш у очі митрополита, що випромінюють любов, ласку і тепло.

Вихід альбому благословив глава УГКЦ 

Петро Мелень розповів, що альбом ще до виходу у світ благословив глава УГКЦ Святослав (Шевчук). Звернення блаженнішого, написане від руки, розміщене на перших сторінках видання.

«Я дуже хотів, щоб владика Святослав благословив цю книжку. Але все це сталося по волі Божій. На свято Воздвиження Хреста Господнього я зустрів єпископа-помічника Київської архієпархії УГКЦ Йосифа (Міляна) і розповів, що хочу благословення від блаженнішого. Владика сказав, що глава УГКЦ в Уневі. Я поїхав і отримав благословення, написане від руки глави Церкви», – розповів П. Мелень.

На початку книги – звернення від єпископа і митрополита Івано-Франківського УГКЦ Володимира Війтишина. Також в альбомі розміщена «Пропам’ятна книга першого руско-народного паломництва въ Святу Землю» 1907 року із переліком усіх вірних, які разом із митрополитом подолали шлях в Єрусалим.

Цікавими будуть і листи сиріт до митрополита, де малеча називає його таточком, розповідає про велику любов і запрошує в гості.

«Листів було дуже багато, але ми взяли лише кілька як приклад, що владику любили і знали діти. Для них він був духовним батьком», – зазначив видавець.
Також команда вирішила вмістити у книзі лист митрополита до Гітлера, написаний 1942 року. Його можна прочитати у двох варіантах – німецькою і російською мовами. Упорядники спеціально не опублікували український варіант листа, адже єдиний переклад, який затвердили у КДБ, був російський.

Тексту у книзі небагато. Петро Мелень зазначає, що хотів,аби людина звернула увагу у першу чергу на світлини. Якщо ж її щось зацікавить, то детальніше вона може дізнатися про це із коротких розповідей.

«Це книга, яка закликає до роздумів, яка кличе до вдосконалення, обговорення. Шептицького треба вивчати і вдосконалювати знання про нього», – наголосив Петро Мелень.

Надія Сапіга,
IA ZIK

Джерело:   Воїни Христа Царя

1 коментар:

  1. Это отрадно узнать о том, что...

    "Видання надихає людину на вдосконалення та закликає до роздумів".

    Дай-то Бог, чтобы таких изданий, которые вдохновляют человека к размышлениям, выходило побольше под мирным небом Украины...

    ВідповістиВидалити