Слава Ісусу Христу! - Слава Україні! Слава Героям України!


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

вівторок, 11 серпня 2015 р.

11.08.2015р. Б. / НЕ ПЕРЕСТАВАЙТЕ ЖАРТУВАТИ ПРО #ЗРАДУ!

Так вже влаштоване суспільство, що лише невеликий відсоток його представників при оцінці тих чи інших політичних явищ керується розумом. Для решти більш притаманні емоції, зацикленість на певних гаслах, “ідеалах” і т.д. Це дуже помітно під час інформаційних воєн. Влучний мотиватор або демотиватор має набагато більший ККД, ніж глибокий аналітичний текст. Чимале значення в інформаційних війнах відіграють гумор, іронія, сатира. Висміяти опонента чи ворога та його політичну позицію з точки зору масової пропаганди більш ефективно, ніж наводити якісь раціональні аргументи.

Зараз, коли триває стан “холодної війни” між ліберально-олігархічним режимом та українськими патріотами, прихильники влади доволі часто іронізують щодо “зради”. Прокоментуй якесь повідомлення про злочинні дії режиму Порошенка словом “зрада”, і ти вже робиш його несерйозним.

Цілком імовірно, що мем “#зрада” був цілеспрямовано запущений представниками Мінстеця, і цьому передувала копітка робота. У такому разі слід віддати нашому противнику належне. Суспільство (точніше його патріотична частина) наелектризоване, і люди доволі часто болісно реагують не лише на правдиві повідомлення, але й на фейки. За таких умов, використовуючи армію ботів, досить легко перетворити критику дій влади на фарс.

Здавалось би, мем “#зрада” — це дотепний метод політичної боротьби. Але насправді за його дотепністю криється кретинізм, цинізм і байдужість до інтересів нашої Батьківщини. Сміятися природно. Проте якось негарно сміятися, стоячи біля смертного одра або топчучи могили. А наші “сміхуни” якраз це і роблять — веселяться, коли Україна втрачає суверенітет, жартують, коли пролита нашими бійцями кров сохне, не принісши користі.

Хотілось би звернутися до проплачених ботів, а також до одурманених олігархічною пропагандою людей: жартуючи про “зраду”, не забувайте про тло.


От, наприклад, пожартуйте про “зраду” при молодій вдові з дитиною, чоловік якої загинув під Ілловайськом. У неї інколи трапляється поганий настрій. Біль від втрати за рік часу затупився. Проте вона не може звести кінці з кінцями (усе ж таки її покійний чоловік не міліціонер, і вона ще досі не отримує компенсації). Підніміть їй настрій — пожартуйте про “зраду”! Можливо, вона як і ви не вважає, що її чоловік загинув по вині командування, і їй буде дуже весело — проексперементуйте. А ще краще — пожартуйте про “зраду” в присутності тих бійців, які тоді вижили. Лиш бажано жартувати не в соцмережах, а в реальному житті (щоб ви не просто усвідомили, але й відчули на собі результати експерименту).

Пожартуйте про “зраду”, обговорюючи нинішній етап мінських переговорів. Це ж лише “агент Москви” або “екстреміст” може бачити зраду у тому, що на цих переговорах Україну представляє кум В. Путіна Медведчук і один з найбільш проросійських представників режиму Януковича Шуфрич. Для того, щоб зробити свою позицію більш аргументованою, додайте: саме за це ми боролися під час Майдану.

Жартуючи про “зраду”, покепкуйте з тих, хто вважає, що Україна — найбільша країна Європи — має самостійно вирішувати власну долю. Наприклад, покепкуйте з тих, хто думає, що депутати ВР мають дбати про наші національні інтереси, а не приймати рішення під тиском президента та емісарів іноземних держав.

Не переставайте жартувати про “зраду” — це ж дуже весело...

Мабуть більшості шановних читачів доводилося бачити в житті або принаймні в кіно хлопця або чоловіка-невдаху, якого “чмирять” інші. Жартують з нього, принижують. А він, аби не визнавати власного приниження, і сам починає сміятися, і від цього стає ще більш нікчемним. Саме так виглядають ті, що полюбляють пожартувати про “зраду”.

Мінстецю варто віддати належне...


 Джерело:  БАНДЕРІВЕЦЬ

Немає коментарів:

Дописати коментар