Слава Ісусу Христу! - Слава Україні! Слава Героям України!


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

понеділок, 24 березня 2014 р.

Русскіє «братішкі» - люди чи нелюди?

Кримський полон: прострелені ноги, відрізане вухо, катування струмом і гімном РФ

Над бранцями російських окупантів, відпущеними 20 березня з полону у Криму, жорстоко знущалися, били струмом, одному прострелили обидві ноги й відрізали шматок вуха.  

Про це після спілкування в херсонському госпіталі із двома з полонених – Андрієм Щекуном і Юрієм Шевченком – написав журналіст білоруського видання "Новы час", переклад тексту публікує ЖЖ-користувач Budimir.

Щекун – свідомий українець, родом з Львівщини, філолог за освітою, останні 23 роки жив у Бахчисараї з дружиною і трьома дітьми. Дружина з місцевих, діти народилися й виросли у Криму. Очолював громадську організацію "Український дім", боровся за українську школу, в останні місяці був активістом кримського Євромайдану.

Напередодні святкування 200-річчя Тараса Шевченка він прийшов на вокзал у Сімферополі, щоб забрати 50 українських прапорів, які передали йому з материкової України. Це закінчилося для нього майже двотижневим полоном.

Шевченко – хлопець із Павлограда, що на Дніпропетровщині, без особливого інтересу до політики. Він їхав до кримського друга в гості, повіривши, що "усе тихо, нормально", і взявши рюкзак "з речами по сезону". Він також був затриманий на вокзалі в Сімферополі: його прийняли за "активіста якоїсь радикальної організації".

"Це були дуже агресивно налаштовані (не)люди. На моє запитання, міліція вони чи хто, мені просто заламали руки за спину, вдягли наручники, взяли за комір і кинули в легкову машину, на підлогу між переднім і заднім сидіннями ", - розповів Юрій.

"Кричали, що "ти казьол, урод, прієхал нам тут усю маліну портіть". Потім чоловік, який сидів на передньому сидінні, дістав ніж, пригрозив, що зараз поріжуть мене тут на шматки. І відрізав шматок вуха ...", - розповів Шевченко.
Юрію Шевченку в кримському полоні відрізали шматок вуха. Фото novychas.info
Юрія кудись привезли, викинули на вулиці, де сильно побили просто на асфальті, потім передали іншій групі. Якщо перша схожа за описом на так звану "самооборону Криму", то друга була одягнена у форму "Російська берізка", люди в масках, з раціями, озброєні автоматами.

Хтось із них сказав: "Прастрєлітє єму, на хрєн, ногі!". І Юрію прострелили обидві ноги, кулі діставали вже в Херсоні, більш ніж через тиждень.
Юрію Шевченку прострелили обидві ноги у Криму
Юрія затягли в якесь приміщення, кинули обличчям на підлогу, де він пролежав у калюжі власної крові, після чого роздягли до трусів, прив'язали скотчем до стільця так, що ворушитися було неможливо.

Хлопець запитав, де він, що з ним. Йому в нахабному тоні заявили: "А ти падумай, зачєм ти єхал, чьо ти планіровал, разьвє нє панімаєш, куда ти попал?".

Раз по раз до Юрія заходив чоловік із автоматом, мовчки наводив на нього зброю й робив вигляд, що зараз вистрілить. Коли Юрій зміг звільнитися від скотча, його прикували наручником до батареї.
Кулі з ніг кримському бранцю виймали вже у Херсоні
"Допити, допити, допити... Ну, мені нічого було приховувати, я все розповідав, але їх моя проста історія не влаштовувала. Вони хотіли розповідей про бойовиків "Правого сектору", де їхні загони ховаються в горах ... Та звідки мені знати?!", - розповів Шевченко.

Потім Юрія привезли до інших заручників. Там вони перебували всі з зав'язаними очима, кілька днів їх не виводили навіть у туалет, доводилося "ходити під себе".

Юрій вважає, що йому "ще пощастило". Через завдані одразу сильні поранення його вже особливо не чіпали, навіть дозволили спати на матраці – інші тулилися хто на підлозі, хто на стільцях.

Над хлопцем, який був на Майдані у Києві, знущалися постійно. Крім фізичних катувань і примусу "Упал-атжался!", змушували співати російський і радянський гімни, кричати "Слава Рассіі!" тощо. Постійно приходили нові (не)люди, щоб помучити його.

"Хоча я того хлопця й не знав зовсім, ви розумієте, душу рвали ці знущання над ним, вони ж при нас усіх відбувалися ... а як він страшно кричав! Мені здалося, що я навічно потрапив у пекло", - тремтячим голосом згадав Юрій.

Андрій Щекун розповів, що його і його 64-річного соратника Анатолія Ковальського, викладача аграрного університету в Сімферополі, затримали на вокзалі дружинники з червоними пов'язками радянського зразка та георгіївськими стрічками, відвели у відділення міліції, а звідти особи з невідомим статусом відвезли активістів у якийсь підвал на машині Ковальського, яку потім привласнили.

Чоловіків побили, скрутили руки, зав'язали очі й роздягли догола. Андрія та Анатолія катували, у тому числі, і струмом. Вимагали назвати "бази, паролі, імена бойовиків "Правого сектору".
Кримські кати Щекуну стріляли в кисті рук
Травми "кримських бранців" підтвердив і лікар. За його словами, з-під колінної чашечки в Шевченка витягли гумову кулю, а Щекуну стріляли по кистях рук, до того ж у нього в полоні загострилися хронічні захворювання.

Щекун за кілька днів до окупації вивіз родину на материк, але в Бахчисараї в нього залишається квартира, а в Анатолія Ковальського – будинок у Сімферополі.



Джерело:   УКРАЇНСЬКА ПРАВДА

Немає коментарів:

Дописати коментар