Слава Ісусу Христу! - Слава Україні! Слава Героям України!


ЛЮБОВ
– довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)
Показ дописів із міткою Гузар. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Гузар. Показати всі дописи

четвер, 26 квітня 2012 р.

26.04.2012р. Б. / Блаженніший Любомир Гузар не впевнений, що розмова з владою можлива



Учасник Ініціативної групи «Першого грудня» кардинал Любомир Гузар вважає, що якщо влада буде триматися цілковито інших цінностей, ніж громадськість, розмова майже неможлива.
 

Про це він сказав в ефірі ТВі, – інформує ІА ZIK прес-служба ІГ «Першого грудня».
 

На запитання, що б він сказав Президенту Вікторові Януковичу, кардинал Любомир Гузар розповів, за яких умов, на його думку, можливий діалог.
 

«Проблема в тому, чи ми могли б направду спілкуватися з тими людьми, які є сьогодні при владі. Є громадянство, в якому є група, яка має чи хоче мати цінності духовного характеру, що означає починати діяти від засадничих духовних цінностей і на основі цього будувати все життя. А є друга група (я кажу об’єктивно, нікому нічого не закидаючи, бо судити має Господь Бог, а я тільки стверджую факти), для яких найбільшою цінністю є гріш, і вони відповідно поводяться. І мені здається, що розмова між такими двома групами дуже важка», – сказав Любомир Гузар.
 

Учасник Ініціативної групи «Першого грудня» підкреслив: «Я би дуже бажав, щоб всі громадяни країни могли говорити одне з одним, щоб ми могли добитися того, щоб громадянство наше будувати на духовних вартостях (які не заперечують матеріальних, але починаються від духовних). Як довго не буде наближення на рівні вартостей, всяка розмова буде надзвичайно складна, і я сумніваюся, чи взагалі можлива».
 

«Нашим спільним завданням є намагатися встановити ті основні духовні цінності, на підставі яких ми зможемо говорити один з одним, кожен з кожним. Тоді будемо йти вперед, – підкреслив кардинал Любомир Гузар. – Як довго будемо триматися цілковито інших цінностей, розмова, мені здається, неможлива».
 

Довідка.
Ініціативна група «Першого грудня» створена в 20-ту річницю референдуму. До складу групи входять чільні представники національної інтелігенції: В’ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин, Семен Глузман, Володимир Горбулін, Кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Марнослав Муринович, Мирослав Попович, Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський, Ігор Юхновський. Ініціативна група «Першого грудня» вбачає своєю місією встановлення в країні правил гри, які базуватимуться на загальнолюдських цінностях, і які сьогодні є затребуваними українським суспільством.
5 квітня 2012 року в Києві Ініціативна група «Першого грудня» провела Національний круглий стіл, мета якого – зібрати коло української інтелігенції та означити порядок денний для країни.





Джерела: ЗІК

Воїни Христа Царя

вівторок, 24 квітня 2012 р.

24.04.2012р. Б. / «Пластуни дали нам приклад служіння Богові та Україні, і ми повинні продовжувати цей труд», - Блаженніший Любомир (Гузар) з нагоди сторіччя «Пласту»

«Сьогодні ми святкуємо пам’ять наших предків-пластунів, які колись віддали життя за волю нашого народу. Вони дали нам приклад, і ми хочемо продовжувати цей труд – служити Богові, служити Україні. Бажаю, щоб у рядах "Пласту" і надалі виховувалися щирі та свідомі українці», - сказав Блаженніший Любомир (Гузар) 21 квітня біля Київської міської державної адміністрації, вітаючи молодь із нагоди сторіччя «Пласту».

Як повідомляє УНІАН, привітати пластунів з нагоди сторіччя організації також прибув голова Національної організації скаутів України Андрій Чесноков. Після привітань дехто із пластунів отримав відзнаки – і відправилися виконувати завдання історичного квесту.

відео Андрій Ковальов



Довідка
Сто років тому «Пласт» створили, щоб виховувати та організовувати українську молодь для служіння своєму народові. У квітні 1912 році перші пластуни склали свою присягу, хоч тоді «Пласт» ще не був об’єднаною організацією, а це були незалежні одне від одного гурти, очолювані Іваном Чмолою, Олександром Тисовським та Петром Франком, сином Івана Франка. Через рік всі осередки об’єдналися. Після Першої світової війни «Пласт» продовжував гуртувати українську шкільну, селянську та робітничу молодь. У часи Радянського Союзу організація діяла на території України нелегально, а основні осередки були за кордоном. «Пласт» співпрацював із ОУН УПА, виконуючи функцію розвідки та постачаючи повстанську армію новими силами. Наприкінці 80-х років минулого століття «Пласт» знову відновив свою легальну діяльність на території України.


Джерело:  Воїни Христа Царя

субота, 21 квітня 2012 р.

21.04.2012р. Б. / Блаженнійший Любомир Гузар не бачить визначних особистостей серед українських політиків



Блаженніший Любомир Гузар вважає, що побудувати процвітаючу Україну можна лише на основі духовних цінностей.
 

Про це він заявив під час ефіру програми Шустер LIVE, відповідаючи на запитання ведучого програми Савіка Шустера, кого із політиків України він бачить визначною особистістю.
 

"Я думаю, що побудувати процвітаючу Україну можна, але я не бачу таких особистостей, такого виміру, як Дегаспері. Я би тут звернув більшу увагу на шукання, на здійснення тих духовних цінностей, бо власне справедливість, правда, вшанування гідності людини, це є ті духовні цінності", - зауважив блаженніший Любомир Гузар.
 

Крім того Блаженніший Любомир Гузар каже, що не потрібно створювати культу однієї особи:
 

"Чи ви думаєте про особу якусь конкретну? В Італіїї дуже шанують Дегаспері, в Німеччині таку людину як Аденауер. Є певні політики, провідники, яких би я назвав успішними, але ми повинні бути дуже розважні і обережні, щоб ми не ідеалізували, не створювали культу особи окремих політиків", - вважає кардинал.
 

"Є багато політиків, які хочуть служити і бути хорошими політиками, але щоб їх зробити такими взірцевими було б трошки надмірно, беручи до уваги людську природу. Вихваляти  їх я не готовий", - каже кардинал
 

.В першу чергу це має бути не одна людина, а осередок однодумців, і чим більше їх буде, тим краще для держави. Тоді вони зможуть залиши слід по собі.
 

"В історії бувало, і будуть такі надзвичайні постаті, але є більше випадків, коли народ, а особливо інтелігенція, які спільно, солідарно зуміли перейти із дуже поганих обставин до цілком нормальних. То ніколи не була одна особа, вони давали натхнення іншим, але вони біля себе мали багато людей, які жили тими ідеалами. І чим більша та група, тим вона краща, тоді вона щось здійснює", - зауважив Блаженніший Любомир Гузар.
 

З приводу Помаранчевої революції кардинал Гузар каже так:
 

" Це була маса людей, які робили добро, але забракло проводу. Замало було політикам тільки повірити в цю справу, той колосальний розмах, це добро. Люди, які бажали правди і справедливості, але вони не знайшли необхідної заохоти і проводу", - впевнений Блаженнійший.




Джерела: gazeta.ua

Воїни Христа Царя

вівторок, 13 березня 2012 р.

13.03.2012р. Б. / «Кожному Господь дав свої таланти»,- блаженніший Любомир



Духовенство, педагогічний колектив і учні Пилипчанської загальноосвітньої школи, а також звичайні миряни 10 березня тепло вітали у с. Пилипче на Борщівщині Блаженнішого кардинала УГКЦ Любомира Гузара. На запрошення місцевого навчального закладу відвідати музей свого давнього товариша – художника Якова Гніздовського Блаженніший Любомир відгукнувся з радістю.
 
Видатний український митець Я. Гніздовський народився і виріс у с. Пилипче. Ще з дитинства хлопець проявляв свою обдарованість. Нині багато людей у світі знають твори Я. Гніздовського, проте, як висловився кардинал Любомир, найголовнішим є те, що «він був людиною, і то дуже порядною. У моєму житті було троє людей, які вражали мене своєю порядністю, людяністю та вихованістю. Одним із тих трьох був Яків Гніздовський, з яким я знався в Канаді, а пізніше в Римі. Ви можете пишатися, що цей чоловік є вихідцем із вашого села».
 
На зустріч із Блаженнішим Любомиром, яка була присвячена пам’яті художника, прибули віце-канцлер Бучацької єпархії о. Дмитро Ненчин, декан Мельнице-Подільського деканату о. Володимир Крушинський, адміністратор греко-католицької парафії Борщова о. Богдан Боднар, парох місцевої громади о. Андрій Синишин, а також представники районної та сільської рад. В ошатно впорядкованому музеї екскурсію для почесного гостя та всіх інших гостей провели самі ж учні школи. Борщівська вишивка, якою оформлено музей, конференц-зал і яка колоритно дивилась на дітях та їх наставниках, засвідчила небайдужість до свого рідного, а також підкреслила духовне сопричастя із творчістю земляка, любов до України.
 
На зустрічі відчувалась особлива духовна атмосфера: вірші та розповіді про художника переплітались із спогадами Блаженнішого Любомира, який радо відповідав на запитання учнів та вчителів. Пізніше разом із парафіянами села, які чисельно прийшли до свого храму, Блаженніший Любомир помолився панахиду за упокій душі Я. Гніздовського.
 
Спогади про талановитого митця додали також і всім присутнім відваги розкривати і розпізнавати свої таланти, помножуючи їх. Зрештою, вже у храмі на цьому наголосив Блаженніший Любомир: «Сьогодні я є тут не тільки, щоб вшанувати пам’ять свого товариша і подивляти його талант, я є тут, щоб сказати вам, що кожному з вас Господь дав свої таланти, і ви теж маєте обов’язок і право розвивати і помножувати їх на славу Божу і для добра України».
 
 
Довідка
Яків Гніздовський народився 27 січня 1915 р. в с. Пилипче, нині – Борщівського району. Вчився в гімназіях Чорткова і Львова, а потім продовжував навчання у приватній школі прикладного мистецтва у Львові. Як обдарованого учня його послали (1938) на студії до Варшавської Академії Красних Мистецтв. Він був стипендіатом митрополита Андрея Шептицького. Свої перші роботи – карикатури опублікував у львівському сатиричному журналі «Комар».

З 1939 р. продовжував навчання в Академії Мистецтв у Загребі (Хорватія). Там студіював живопис, скульптуру, різьбу по дереву. У 1944 р. із золотою медаллю закінчив науку. П’ять років після академії – час пошуків, блукань художника. Розчарований у мистецтві й житті, він поселився у Мюнхені. Тут оформляв та ілюстрував журнали. Злигодні, поневіряння, що переслідували його на кожному кроці, молодий художник передав у ранній картині «Бездомні». Наприкінці 1940-их років кілька картин Я. Гніздовського потрапили на виставки. Вони вражали технічною складністю і довершеністю. У 1949 р. Я. Гніздовський виїхав до США. У Міннеаполісі влаштувався дизайнером у рекламну фірму. Це була перша в його житті робота, за яку він отримав платню. Згодом на виставці графіки Міннеаполіського інституту мистецтв експонували дві його роботи. Одна з них – «Кусу» – отримала другу премію. Через кілька тижнів картина «Яйце» на державному ярмарку в Міннеасоті також відзначена другою премією. Через деякий час митець переїхав до Нью-Йорка. Тут знову чекали боротьба за життя, поневіряння. Пробував себе в скульптурі, кераміці, але головна мета, якої хотів досягти, – досконало оволодіти технікою деревориту. Після багатьох років шукань художник ціною неймовірних зусиль знайшов у мистецтві свій шлях і визнання.

1956 р. митець виїхав на два роки в Париж, де організував дві персональні виставки. Дереворити Я. Гніздовського демонстрували більш як на ста виставках у США, Канаді, у країнах Європи, Азії, Латинської Америки та Африки. Роботи нашого земляка знайшли дорогу до великих музеїв США і Канади, зберігаються у приватних збірках. Творчість Я. Гніздовського засвідчує: він був співцем української землі на американському континенті. У США видано кілька альбомів його дереворитів. Президент Дж. Кеннеді, обладнуючи робочий кабінет у Білому домі, вибрав дві картини Гніздовського – «Зимовий пейзаж» і «Соняшник».

Помер 8 листопада 1985 р. в Нью-Йорку. Перед смертю заповідав, щоб його прах перевезли в Україну. Біля батьківських могил у с. Пилипчому він знайшов вічну тишу.


www.yl.edu.te.ua

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

вівторок, 28 лютого 2012 р.

28.02.2012р. Б. / Про роль людини в суспільстві говорив Блаженніший Любомир у Вишгороді



26 лютого місто Вишгород відвідав колишній Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженнійший  Любомир (Гузар). У приміщенні районного центру творчості «Дивосвіт» Блаженніший виголосив слово «Роль людини у суспільстві, її гідність та духовність» та відповів на запитання парафіян.
 
Символічним є те, що напередодні  Великого посту, у Прощену неділю, віруючі ставили запитання про те, як побороти суспільні спокуси, як людині віднайти свій шлях у житті, своє призначення.
 
Молодь, присутня на зустрічі, цікавилася, як подолати суспільну несправедливість, ненаситне тяжіння  людей до матеріальних цінностей та багатства. На думку Блаженнішого Любомира, наявність великої кількості грошей не робить людину насправді багатою. «Ці нові українці, нувориші, які щойно нагромадили кошти і не знають, що з ними робити, якось хочуть себе проявити, намагаються показати іншим, що вони є кимсь, бо мають прекрасні будинки, люксусові автомобілі, але в душі  ці люди пусті, нічого собою не представляють. Людина справді багата є багата не тільки майном, а й багата духом. Вона свідома того, що багатство – це Божий дар, і що багатство не є початком усього. Така людина завжди намагатиметься духовно рости, вона вміє поводитися, вміє пошанувати ближнього, навіть людину дуже-дуже скромну, убогу», – переконаний Архиєпископ.
 
Багато запитань стосувалося наміру здобути Патріарший статус УГКЦ, ролі Церкви та священика в сучасному суспільстві.
 
Наприкінці зустрічі присутні привітали Блаженнішого  Любомира з днем народження та висловили сподівання на наступну зустріч найближчим часом.


За матеріалами vysh.gov.ua / www.ugcc.org.ua

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

середа, 21 грудня 2011 р.

21.12.2011р. Б. / Любомир Гузар вважає, що в Україні немає справжніх олігархів

Колишній глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Любомир ГУЗАР вважає, що в Україні немає олігархів, адже «олігархія – це тип урядування, де багаті люди керують державою, але керують у справедливий спосіб».
 
Таку думку він висловив під час презентації своєї нової аудіокниги «Суспільство і бізнес».
 
Л.ГУЗАР навів приклад Венеції, де були справжні олігархи. «Венеція – то була країна олігархів. Олігархи – багаті люди, але які люблять, шанують свою державу, свій нарід і працюють на його користь. Те, що ми маємо, навіть негарно називати їх олігархами. Це є скоробагаті люди, які накопичили кошти з різних причин, у різні способи. Як вони це зробили – не моя справа судити. Вони скоро накопичили майно, але мають величезну трудність, вони не вміють бути багатими».
 
Водночас, вважає він, багатство є «великою спокусою і може довести нас до гріха, але не обов’язково, бо саме в собі воно не є гріх».
 
На думку Блаженнішого, наявність великої кількості грошей не робить людину насправді багатою. «Ці нові українці, нувориші, які щойно нагромадили кошти і не знають, що з цим робити, вони якось хочуть себе проявити, показати іншим, що вони є хтось, бо мають прекрасні будинки, люксусові машини, але остаточно в душі та людина пуста, нічого собою не представляє. Людина справді багата – не є багата тільки майном, але багата також духом. Вона свідома того, що багатство – це є Божий дар, і що багатство не є початком усього. Така людина завжди намагатиметься духовно рости, вона вміє поводитися, уміє пошанувати ближнього, навіть людину дуже-дуже скромну, убогу», – переконаний блаженніший.
 
Він розповів, що коли був студентом, працював у готелі, приймав гостей, коли ті приходили реєструватися. «Тоді я навчився, навіть особливо не стараючись, розуміти різних людей. Люди, які справді багаті - дуже чемні, розумні, не пхалися, як була якась трудність, терпеливо вислуховували, були готові почекати… Коли приходили люди скромні, без великих коштів, вони також дуже чемно, терпеливо реєструвалися. Ставлення до мене було дуже приємне. Але як приходив такий скоробагатий, одразу страшні вимоги, моментально все робіть для нього, бо він прийшов, приїхав великим автом, бо йому, який має багато грошей, треба все й одразу. Одним словом, поводилися дико, скажу вам щиро. Таких видно здалеку», – зауважив Блаженніший Любомир.
 
За його словами, до нього час від часу приходять люди, які хочуть його «підкупити», але він ніколи для себе не приймав «фінансових дарів», а якщо приймав, то одразу попереджав, що скерує це на певну церковну чи соціальну потребу.
 
В аудіокнизі «Суспільстві і бізнесі» екс-глава УГКЦ ділиться зі слухачами думками щодо таких ключових тем: «Про протидію економічній несправедливості», «Про олігархів», «Про моральну освіту багачів», «Про співіснування багатих і бідних», «Про зв’язок між гідністю і власністю» та «Про благодійність».
 
«Аудіокнигу «Суспільство і бізнес» можна придбати у храмах УГКЦ по всій Україні, на полицях мережі книгарень «Є», а також замовити в Інтернет-крамниці «Наш формат».
 
Як відомо, колишній глава Української греко-католицької церкви має у своєму доробку трилогію аудіокниг під загальною назвою «Три дороги». Її перша частина вийшла у січні 2009 року, друга – у квітні 2010 року, третя – у січні 2011 року. Назви цих аудіокниг: «Дорога до себе», «Дорога до ближнього» та «Дорога до Бога».

Джерела: УНІАН


Мандрівники Христа Царя