Слава Ісусу Христу! - Слава Україні! Слава Героям України!


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

субота, 1 квітня 2017 р.

01.04.2017р. Б. / Невідомі факти з життя патріарха Йосифа Сліпого (+VIDEO)

Отець-доктор Іван Дацько, довголітній секретар Блаженнішого Йосифа, розповів про життя Великого патріарха в ефірі проекту «Відкрита Церква. Діалоги» на «Живому ТБ».

Йосиф Сліпий був насамперед відомим священиком, ректором і педагогом.

Спочатку патріарх Йосиф не надто звертав увагу на літургіку. Існують світлини, на яких він зображений із червоним поясом, тобто одягнутий у латинському стилі. Він не був «східним» в очах священиків, скажімо, як митрополит Андрей Шептицький.

Єпископом став у часи понтифікату Пія XII, консервативного і централізованого Папи Римського.

Був людиною несамовитої праці: вставав о 5.30, молився ранішні молитви, Божественну Літургію, працював.

Був дуже дисциплінованою і твердою особою, яка багато вимагала як від себе, так і від інших.

Патріарх Йосиф любив догматику, історію Церкви і сакральне мистецтво.

Згодом у Блаженнішого відбулася зміна світогляду. Наприклад, були серед священиків, які його оточували,  ті, які хотіли спробувати курити. А він казав: «На Сході, як люди побачить, що батюшка курить, то він втратить авторитет».

Як були свята, то він був справжнім господарем: дбав, щоб за святковим столом у всіх були повні склянки і нічого не забракло.

Своїм завданням вважав збереження української ідентичності і тяглості Української Церкви, яка була під загрозою.

Він не був шляхетного року, як Шептицький, але й не був із бідної сім’ї. Його батьки з Галичини були заможними селянами. Він навіть хвалився, що його батько мав шість пар коней.

Патріарх відновлював синодальний устрій УГКЦ з великими труднощами після Другого Ватиканського Собору, який заохочував всі Східні Церкви жити своїми первісними традиціями, звичаями і правами. Дехто цього не хотів, та Блаженніший Йосиф стверджував, що синодальний устрій є нашою традицією. Була велика опозиція і з боку Римської курії, бо на основі тодішнього канонічного права, Глава УГКЦ мав тільки територіальну юрисдикцію.

Він говорив не тільки про патріархат, а й виголошував такі гасла: «Єдність Церкви і народу», «Синод – помісність – патріархат».

Приймав у себе митрополита Никодима Ротова з Ленінграда.

Він казав, що є вірним своїй Церкві й Папі.


Джерело:        Департамент інформації УГКЦ

Немає коментарів:

Дописати коментар