Слава Ісусу Христу! - Слава Україні! Слава Героям України!


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

четвер, 1 грудня 2016 р.

01.12.2016р. Б. / Капелан “Грім”: Моє місце серед бійців на фронті

Нещодавно до Коломиї повернулася 1-ша Коломийська чота 4-ї запасної сотні ДУК “Правий сектор” Івано-Франківської області.

Бійців зустрічав їхній капелан – головний військовий капелан Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ Василь Жупник на псевдо “Грім”, пише “Дзеркало Коломиї”.

Священик пройшов зі своїми бійцями усіма воєнними дорогами на Сході, тими, де найгарячіше. Зараз перебуває вдома у Коломиї. Відпочиває, підліковує серце. Відганяє від себе тяжкі спогади. А вони однаково лізуть…

–     Маю парафію в Перерові. Там тепер інший священик на заміні. Наразі моє місце – серед моїх бійців на фронті. От трохи підремонтуюсь і поїду до своїх у зону бойових дій.

Починав своє військове душпастирське служіння капелан “Грім” з волонтерських поїздок. Їздив на Схід з іншим капеланом Михайлом Арсеничем.

Якось між містечком Тельманове й Волновахою авто, яким їхали отці, потрапило під обстріл. Боже Провидіння врятувало обидвох душпастирів від кулі снайпера, яка просвистіла поміж ними на віддалі долоні.

–     Багато хлопців я там втратив, – каже згірклим голосом отець Василь. – Може, з Божою допомогою колись все це опишу. Тільки не зараз. Нині я думками на Сході. Там мене чекають…

Немає коментарів:

Дописати коментар