17.04.2014р. Б. / Блаженніший Святослав про Великий Четвер

Предстоятель УГКЦ Святослав Шевчук розповідає, які страсті сьогодні, у Страсний четвер, згадує Церква, чому цей день називають “чистим” і про яку чистоту людині, перш за все, слід задуматись.

Джерело:   Воїни Христа Царя

16.04.2014р. Б. / Рецепт перемоги в інформаційній війні простий: говорити правду і викривати брехню

Минуле ХХ ст., зокрема його перша половина, записалося в пам’яті людства двома світовими війнами. Уже мало серед живих тих людей, які пам’ятають Другу світову війну з усіма її жахіттями.

У другій половині минулого століття були тільки локальні збройні сутички, а на загал це був період так званої холодної війни. Властиво, це була гра нервів. Хоча людство тішилося відсутністю серйозних збройних конфліктів, наша природа така, що ми багато говоримо про позитив миру, але миром не задовольняємося.

Стара приказка звучить: хочеш миру – готуйся до війни.

У другій половині минулого століття і навіть вже в першому десятилітті нашого століття відбувається підготовка до війни. Але не для того щоб запевнити мир! У цьому трагедія наших часів.

Особливість ситуації, в якій сьогодні перебуває людство, – це роль ЗМІ.

Коли мова заходить про третю світову війну, то кажуть, що вона мала б розпалюватися головно в комунікаційному просторі. У це неважко повірити, бо засоби комунікації сьогодні вже настільки розвинені, що за їх допомогою спілкуватися з людиною на далекій відстані так легко, начебто вона сидить поруч із тобою.

Однак причина можливої третьої світової війни не у величезних технічних досягненнях, а радше в маленькому членові людського тіла – язику. Питання про значення язика порушується не вперше.

На цю тему ще дві тисячі років тому писав у своєму посланні апостол Яків. Хочу пригадати кілька думок цього священного автора, бо їх зміст надзвичайно актуальний саме сьогодні.

Язик – це один із найменших членів людського тіла. Однак завдяки йому людина може говорити.

Язик зазвичай ідентифікують з мовою. У деяких народів, наприклад польському, слово "язик" значить "мова". Святий апостол Яків порівнює цей орган людського тіла з невеличким стерном, яким стерник надає напрям руху навіть дуже великому кораблю (пор. Як. 3, 4).

Порівняння не безпідставне. У рух корабель приводять потужні мотори чи в давнину - сильні вітри, але напрям задає мале стерно!

Що в людині є рушійною силою? Серце - як збірна назва думок, бажань, зичливості чи неприязні між людьми. Залежно від того, яке в людини серце, розрізняють гострий, злий чи благородний язик. Священний автор пригадує, що за допомогою язика ми прославляємо Бога, єднаємо людей.

Якби всі люди вживали свій язик лише з такою метою, то на землі був би вічний і справжній мир.

Проте, як спостерігає апостол Яків, люди часто використовують язик, щоб проклинати, судити, говорити неправду тощо. Він питає: "Звідки між вами війни, звідки суперечки?" (Як. 4, 1).

Відповідь дуже проста – від зловживання язиком, який віддзеркалює ненависно налаштоване серце, що бажає ближньому лиха, а собі нібито добра.

Сьогодні стало модно використовувати весь арсенал засобів суспільної комунікації для поширення неправди, чи брехні. За минуле століття брехню доведено до такої "довершеності", що багато людей охоче її слухають, не усвідомлюючи, що, по суті, стають її жертвами. Через це в суспільстві виникають непорозуміння на рівні міжособистісного спілкування, відносин громад і цілих народів.

Нарікаєте на тривожні часи? Пригляньтеся, а радше прислухайтеся до всього того, що говориться, і багато стане вам зрозумілим.

Чи існують якісь ліки від цієї тривоги, яку вже можна назвати міжнародною, – ліки від страху перед третьою світовою війною? Так, говорити тільки правду.

Такий рецепт за натхненням Святого Духа пропонує нам святий апостол Яків, додаючи до цього, що потрібно також послідовно викривати всю брехню.

Шановні читачі, якби всі люди, від високопосадовців до простих людей, уникали брехні й служили правді, не було б ніяких воєн.

+ Любомир

Джерела: www.pravda.com.ua

Воїни Христа Царя

15.04.2014р. Б. / У Запоріжжі єпископи розбороняли мітингувальників (foto,video)

У Вербну неділю у Запоріжжі молилися за мир. Зокрема, у санктуарії Бога Отця Милосердного молитви за мир тривали 10 мовами світу.
 

З Вербної неділі розпочинається Страсний тиждень і у Запоріжжі це відчули якнайбільше. На Алеї Слави, що у центрі міста, цього дня відбулося протистояння між місцевими Майданом та Антимайданом. Мітингарів розділяв лише кордон міліції, через який майданівці жбурляли в антимайданівців дрібними грошима, яйцями та борошном.

Протистояння закінчилося тим, що тітушків в оточенні міліції і супроводі священиків вивели коридором ганьби до міліції. Православний і католицький єпископи, які прийшли на місце подій, намагалися запобігти бійкам.

«Церква розпочала святкування Страсного тижня. Але ввечері замість того щоб молитися у своїх келіях, два єпископа, православний і католицький, були змушені прийти на Алею Слави, щоб допомогти людям, які опинилися у дуже важкій ситуації», — так коментує ці події єпископ-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії Ян Собіло.

«Навіть під час ІІ світової війни у такі дні робили перемир’я. Навіть солдати радянської та німецької армій, які сиділи в окопах, кидали один одному тушонку або щось солодкого. Тому що свято є свято», — каже єпископ Ян.

Католицький ієрарх наголосив, що потрібно молитися та намагатися зупинити дух поділу й агресії. Сатана хоче знищити весь світ. І справа не лише в Україні, Росії, Америці чи Криму, — переконаний єпископ. Цей дух поділу, який загрожує сім’ям, суспільству, країнам може зупинити лише молитва. Єпископ Ян Собіло закликав усіх пережити цей Страсний тиждень у молитві і тиші, зайшовши разом з Ісусом у Єрусалим, де Він помер, а потім воскрес. Владика побажав усім миру, який витікає із Пресвятого Серця Ісусового. 

Джерело:  КРЕДО

15.04.2014р. Б. / Львів: позов священика з Майдану до ДАІ задовольнив суд

Вчора, 14 квітня, суд задовольнив позов активіста "Автомайдану", греко-католицького священика о. Михайла Димида про визнання протиправними дій Управління ДАІ ГУ МВС України у Львівській області щодо складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення, - повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на ZN.

Про це в соціальній мережі Facebook повідомила спільнота «Дорожній Контроль Львів». Згідно з повідомленням, позов задоволено повністю.

Нагадаємо,  як повідомляв Християнський портал КІРІОС, працівники ДАІ склали на отця Димида протокол через поїздку до Межигір’я 29 грудня 2013 року. Священик наполягав, що протокол складено незаконно, і що працівники ДАІ протиправно втручалися у приватне життя о. Димида через відео фіксацію під час вручення запрошення до відділу ДАІ.

На початку цього року у Франківському районному суді Львова розглядали справу про адміністративне правопорушення з боку отця Димида. Священика, який є викладачем УКУ, звинувачували у тому, що він не зупинився на вимогу працівника міліції 29 грудня о 12:30 в селі Нові Петрівці на Київщині, коли колона автомобілів "Автомайдану" рухалася до Межигір’я. За його словами, у цей час він взагалі ще був поблизу Євромайдану в Києві.

Після розгляду цієї справи о. Димид подав зустрічний позов.

Отець Димид допомагав євромайданівцям у Києві, молився, сповідав та причащав активістів. Це, як вважається, і стало основною причиною його переслідування працівниками ДАІ.

Джерело:   КІРІОС

15.04.2014р. Б. / Головний капелан УГКЦ провів зустріч з Головнокомандувачем Збройних Сил України

9 квітня військовий єпископ Михаїл (Колтун), керівник Департаменту Патріаршої Курії Української Греко-Католицької церкви у справах душ пастирства силових структур України зустрівся з начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем Збройних Сил України генерал-лейтенантом Михайлом Куциним. У зустрічі взяли участь військові капелани о. Любомир Яворський, заступник керівника Департаменту, та о. Степан Сус, Голова Центру військогово капеланства Львівської Архиєпархії.

У ході зустрічі було обговорену низку питань, пов’язаних з душпастирством українських капеланів у Збройних Силах України,- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Прес-службу Департаменту капеланства УГКЦ. Єпископ Михаїл подякував генерал-лейтенанту за співпрацю в галузі військового капеланства та виявив сподівання на подальші спільні кроки, спрямовані на задоволення релігійних потреб військовослужбовців Збройних Сил України. На завершення зустрічі військовий єпископ подарував усім присутнім молитовник військовослужбовця «Молись і служи!», виданий Департаментом.

Джерело:  КІРІОС

14.04.2014р. Б. / Страсний тиждень ‒ це особливий і унікальний час цілого року, - о.Ігор Яців

На порозі Воскресіння християн чекає Страсний тиждень. Час, коли віруючі люди мають згадати і співпереживати драматичні події життя Ісуса Христа. Водночас, потрібно готувати себе морально до найбільшого свята в році ‒ Пасхи і всіма силами намагатися очиститися духовно і бути готовим до його сприйняття.

Про те як християни мають поводитися у Страсний тиждень і як себе підготувати до Воскресіння у коментарі кореспондентові Galnet розповів прес-секретар УГКЦ отець Ігор Яців.

Отче, розкажіть чим Страсний тиждень відрізняється від інших тижнів у пості?

Страсний тиждень ‒ це не час Великоднього посту. Великодній піст закінчується у Лазареву суботу, тобто завтра. А Страсний тиждень ‒ це особливий і унікальний час цілого року.

Особливість його полягає в тому, що впродовж тих шести днів перед очима людей проходить вся трагічна історія нашого спасіння, коли ми маємо нагоду пережити усю цю драму нашого спасіння і співстраждати з Ісусом Христом у часі цього тижня.

Якщо говорити про зовнішній вимір цього часу, то, звичайно, що це є вимір особливого посту. Більше того у цьому тижні є день сторогого посту ‒ це Велика п’ятниця, коли виноситься плащаниця.

Як християни мають поводитися у ці дні?

Якщо ми віруючі люди, і, відповідно, не номінально називаємо себе християнами, то ми в цьому тижні маємо своєю поведінкою поводитися десь так, як поводяться люди, які понесли свіжу втрату когось рідних.

По цих людях зразу видно, що вони переживають цю втрату. Десь так і ми маємо настільки привласнити для себе і зробити своїми ці події і моменти, які відбуваються в житті Ісусу Христа. Бо в такий спосіб ми показуємо свою зрілість.

Я не кажу, що ми в цей час маємо одягати скорботну маску. Не йдеться про зовнішню картинку, йдеться про внутрішні почуття.

Отче Ігоре, на ваш погляд, Україна готова до сприйняття Воскресіння Господнього?

Відповіддю тут стають слова Івана Золотоустого на Великдень. Він сказав проповідь, яка і сьогодні є актуальною. Церква і сьогодні доручає читати цю проповідь під час Воскресної утренні. В цій проповіді є важливими такі слова: «Хто потрудився постом, нехай сьогодні отримає нагороду. Хто від ранньої години став до праці, нехай тепер одержить справедливу заплату. Хто по дев’ятій годині прийшов, нехай дякує Богові і радісно святкує. Хто по дванадцятій годині прибув, нехай не тривожиться, бо йому ні в чому не буде відмовлено. А хто не встиг і на третю годину, нехай приступить без вагання. І хто прибув лише на п’яту годину, нехай не боїться, що запізнився. Бо Владика милосердний».

І десь подібна відповідь є на ваше запитання. Звичайно, що ми ніколи не досягнемо досконалості у підготовці до Воскресіння. Але до цього треба стреміти, маємо про це дбати і над цим працювати.

Україна не готова до Великодня не через Майдан, не через військовий час, вона не була до нього готова і минулого року і не буде готова на наступний рік.

Але тут важливо, щоб ми стреміли попри всі зовнішні негаразди, попри всі проблеми, яка завдають нам неспокою, стреміли до радості Воскресіння, яке покриє всі проблеми, «бо Владика милосердний».

Коли ми будемо приходити до церкви на Воскресіння чи тоді, коли сідатимемо за святкову трапезу, треба щоб ми залишили ті клопоти земні і повсякденні, бо ті клопоти покриває Господнє Воскресіння.

Ми маємо готувати себе до Воскресіння наскільки це є можливо. І не треба бути у цьому ледачими і не впадати у відчай через те, що ми негідні, або прикриватися тим, що зараз військовий час і нам не до святкування Воскресіння. Якраз навпаки.

Попри всі ті труднощі, ми маємо пам’ятати, що після Страсної п’ятниці настає час великої радості, час Воскресіння.

Християнський портал КІРІОС за матеріалами Galnet.

Джерело:   КІРІОС

14.04.2014р. Б. / «Неефективність» християнства і сенс страждань

Роздуми над Словом Божим на Великий понеділок

  Марія, яка колись «вибрала кращу частку», слухаючи слів Ісуса замість поратись на кухні, сьогодні теж більше слухається серця, ніж розуму, і виливає на ноги Ісуса коштовні пахощі. Цей жест, що спонтанно випливав із глибини її серця, цей зовсім ірраціональний, згідно з поглядами Юди Іскаріота, вчинок, стає пророчим: заповідає близьку смерть Ісуса і Його похорон. 

          Від учора ми ввійшли у Страсний Тиждень. Щоб не змарнувати цей даний нам Богом особливий час, постараймося кожен проникнути в сенс Христових страждань, у їхню значимість для нас особисто. 

          Недавно я уділяв таїнства єлеєпомазання молодій 20-річній людині, якій лікарі давали дуже мало шансів на одужання. Молячись біля хворого та виконуючи приписані літургією дії, я розумів, що це таїнство не має магічної сили, щоб автоматично поставити людину на ноги (хоч – і знаю це з власного досвіду священика – такі випадки повного оздоровлення після таїнства хворих трапляються). Єлеєпомазання покликане духовно зміцнити хворого у критичній ситуації страждання і загрози смерті, а якщо на те Божа воля – принести ще й фізичне одужання. Однак воно аж ніяк не є безвідмовною панацеєю на наші недуги. У такі моменти, як тоді в реанімації біля ліжка цього хлопця, особливо гостро переживаєш усвідомлення того, наскільки наша віра «неефективна» у поточному розумінні цього слова. Христос не гарантує нам швидкого вирішення всіх наших життєвих проблем, не гарантує теж, що нас оминуть страждання. Таку «гарантію» дають релігії язичницького покрою чи деякі модні сучасні релігійно-філософські течії, та рано чи пізно виявляється облуда й фальшивість цих обіцянок. Христос гарантує нам інше: Він не залишить нас у нашому стражданні, Він нестиме свій хрест поряд зі мною, а часом, як мені стане несила, підхопить його й покладе на свої плечі, додатково до власного. 

          Ці найбільш інтенсивні дні Великого Посту, коли переживаємо Христові Страсті, є для нас нагодою очистити нашу релігійну мотивацію, вдивляючись у страждальний лик Христа, надати сенс власному стражданню чи стражданню близьких нам людей. Це нагода ще виразніше усвідомити, що кожне страждання може мати безцінну спасенну вартість, якщо влучити його у страждання Божого Сина.

Джерело:   КРЕДО