27.11.2011р. Б. / «Голодомор в Україні – історична подія», − Блаженніший Любомир (Гузар)

 

Андрій Пальчевський та проект «Глибинне буріння» до Дня пам'яті жертв голодоморів 26 листопада 2011 року підготували відео з думками визначних українців щодо трагедії 1932-1933 років.

«Одна з найстрашніших трагедій ХХ століття змушує всіх нас задуматись про те, що потрібно, аби гідно пам'ятати трагедію та вшановувати загиблих сьогодні? Які висновки потрібно зробити?» − зазначають автори ідеї.

Серед осіб, які висловилися у цьому проекті, є Блаженніший Любомир (Гузар), Архиєпископ-емерит УГКЦ. Це відео пропонуємо вашій увазі:

26.11.11 08:41 / Глава УГКЦ закликає долучитися до всеукраїнської акції «Запали свічку»

 

«Я б хотів, щоби всеукраїнська акція «Запали свічку» охопила всі українські родини і домівки, адже цього дня ми повинні бути справді єдині. Полум'я свічки пам'яті повинно зцілити нашу свідомість, щоби ми могли у майбутньому запобігати таким лихоліттям», - сказав Блаженніший Святослав (Шевчук) в інтерв'ю для радіо «Воскресіння».

 

Предстоятель УГКЦ вважає, що спомин про цю трагічну сторінку історії нашого народу є вкрай необхідним, адже Голодомор, окрім того, що забрав величезну кількість невинних життів, завдав ще й глибокої рани соціальній свідомості українського народу, внаслідок чого багато людей і сьогодні бояться говорити про це, навіть на політичному рівні. Тому Глава УГКЦ закликає українців в День вшанування пам'яті жертв Голодомору, 26 листопада 2011 року, долучитися до загальноукраїнської акції «Запали свічку», поставивши на підвіконнях своїх домівок запалені свічки. 

«Спомин про Голодомор 1932 -1933 років є пам'яттю, котра зцілює і дає можливість визволитися від того паралізуючого страху, який панував у часи комуністичної ідеології. Зцілення пам'яті українського народу робить нас здатними не допустити того, щоб у майбутньому будь-яка інша людиноненависницька ідеологія могла завдати подібного удару», - сказав Блаженніший Святослав (Шевчук). 

За матеріалами: Департамент інформації УГКЦ

26.11.2011р. Б. / Архиєпископ Мечислав Мокшицький закликав римо-католиків молитися за жертв Голодомору

Фото: stryi.com.ua

Вшанувати жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932-33 років закликав клір та вірних Львівський митрополит РКЦ архиєпископ Мечислав Мокшицький у своєму зверненні.

 

«Прошу, огорніть молитвою усіх тих, хто шматок хліба цінив більше за золото і загинув страшною голодною смертю», - написав ієрарх. 

Також голова Єпископату України закликав докласти зусиль, щоб сьогодні поменше людей страждало від голоду. 

«Трагічні уроки, які дає нам історія не слід ігнорувати. Вчимося на помилках інших і не допустімо до схожого лиха, щоб наше майбутнє, майбутнє наступних поколінь мало забезпечений хліб щоденний, а разом з ним глибоко закорінене в серці прагнення турбуватися про ближнього, котрий знаходиться в потребі», - звернувся Львівський митрополит до українців. 

Джерело:  КРЕДО

25.11.2011р. Б. / У Львівській архиєпархії вшанують пам’ять жертв Голодомору

 

З благословення Високопреосвященнішого владики Ігоря архиєпископа Львівського, 26 листопада в День пам’яті  жертв Голодомору в Львівській архиєпархії відбудуться поминальні заходи приурочені 78-ій роковині цих трагічних подій.

У День пам’яті 26 листопада по всіх церквах Львівської архиєпархії будуть служитися поминальні Богослуження за упокій душ жертв Голодомору. В цей день також відбудеться спільне екуменічне заупокійне Богослуження біля пам’ятнику Т. Шевченку, опісля загальнонаціональна хвилина мовчання та акція «Свіча пам’яті». Після хвилини мовчання по всіх храмах нашої єпархії битимуть в дзвони в пам’ять про ці трагічні події.

Також, відповідно до розпорядження міського голови Андрія Садового , 26 листопада у Львові буде приспущено державний прапор на будівлі Ратуші та будинках і спорудах органів державної влади і місцевого самоврядування. На житлових будинках та будівлях підприємств, установ і організацій Львова у цей день буде вивішено державний прапор з траурними стрічками.

Прес-служба Львівської архиєпархії

Програма скорботних заходів в день памяті жертв голодомору у Львові

З 8.00 - поминальні Літургії у всіх храмах Львова за упокій душ жертв голодоморів

15:00 - екуменічне заупокійне богослужіння біля пам’ятника Т.Г. Шевченку

16.00-16.01 - «Хвилина Мовчання»;

16.01-16.05 - лунатимуть дзвони у всіх церквах м. Львова та області;

16.15 – покладання квітів до Пам’ятного знаку жертвам Голодомору та політичних репресій на пр. Чорновола у Львові;

16.30-16.31 - на площі перед пам’ятником Т.Шевченку «Хвилина Мовчання» в супроводі звуку метронома;

16.31-16.35 - звучатиме відлуння дзвонів;

16.35-17.05 - театралізоване дійство культурно-мистецького центру «Острів дитинства»;

17.05 - проведення акції «Засвіти свічку!». Представники обласної та міської влади, учнівської та студентської молоді, громадськості запалять свічки та лампадки на площі навпроти пам’ятника Т.Шевченку;

18.00-19.30 - вечір-реквієм з нагоди вшанування пам’яті жертв голодоморів в концертному залі Львівської обласної філармонії.

Джерела: www.ugcc.lviv.ua

Мандрівники Христа Царя

21.11.2011р. Б. / Глава УГКЦ: на українцях випробували «найдешевшу зброю масового знищення»

Український народ і ввесь цивілізований світ досі очікують на достеменне вивчення Голодомору і розвінчання міфів про геноцид українців у 1932-33 роках ХХ ст.

Про це заявив предстоятель Української Греко-католицької церкви Святослав (Шевчук) у Нью-Йорку, повідомляє Департамент інформації УГКЦ.

Блаженніший Святослав наголосив, що події 1932-33 років є досить маловідомими. На його думку, ще не всі в Україні мають відвагу говорити про них правду, часто ці події замовчуються з ідеологічних чи навіть опортуністичних причин.

Він назвав великим позитивом те, що сьогодні принаймні ніхто не може заперечити того, що Україна – житниця Європи, пережила не один голод. «Це лихо з різних причин пронеслося по землях України у 1921-23, 1932-33 та 1945-46 роках. Однак найбільш жахливим і штучно викликаним голодом, якого, на щастя, ніколи не зазнали інші народи колишнього Радянського Союзу, був великий голод 1932-33 років. Навіть сьогодні нам досить важко назвати точну кількість жертв цього злочину. Найостанніші дослідження кажуть, що за один рік померло щонайменше 4 мільйони людей», – наголосив глава УГКЦ.

Він нагадав, що цей штучний голод, викликаний в один із найбільш урожайних років на українських чорноземах, був ретельно спланований урядом Радянського Союзу. На думку предстоятеля УГКЦ, це було випробовування «найдешевшої у світі зброї масового знищення».

Він нагадав, що ця акція геноциду українського народу була здійснена у три етапи: перший – відокремити українську етнічну територію від решти території Союзу і створити військову, ідеологічну та інформаційну її ізоляцію; другий – насильно вилучити у декілька етапів усі без винятку продукти харчування, які мало населення і які цього року дала земля; третій – залишити повільно вмирати мільйони людей у страшних муках голоду без можливості надати їм допомогу чи дозволити шукати харчування в інших місцях.

Блаженніший Святослав вважає, що голод гірший за концтабори. «Повільно вмирати з голоду є настільки жахливим, що одна жінка, яка пережила цей голод у дитинстві, а потім була в’язнем Аушвіца, порівнюючи ці дві тортури, стверджувала, що голод є чимось набагато страшнішим від концентраційного табору, бо навіть в Аушвіці давали щось їсти. Усі ті, що дивом вижили у часи Голодомору, одноголосно стверджують, що голод є чимось страшнішим навіть за війну, оскільки на війні хтось усе таки може врятуватися, а від такого штучного голоду спасіння практично не було», – зауважив глава УГКЦ.

На його думку, голод не лише нищить тіло, а й «глибоко ранить людську душу, зароджує в ній страх, що паралізує волю для спротиву тій ідеології, яка забирає свободу, і цей страх передається із покоління в покоління. Ці рани можна зцілити лише за допомогою пам’яті». Ось чому, на його переконання, пам’ятати про ці події є важливим не лише для зцілення ран минулого, але й щоб запобігти повторенню подібних злочинів у майбутньому.

Водночас предстоятель УГКЦ наголосив, що, пам’ятаючи про український геноцид, «ми не шукаємо собі ворогів, на котрих би хотіли вилити наш біль і з ними поквитатися. Ми є християнським народом. До цієї пам’яті нас кличе наше християнське сумління, яке цією пам’яттю хоче проголосити усьому світу правду про ці події і саме правдою про них попередити і запобігти новим злочинам проти людства будь-якої ідеології».

За матеріалами: УНІАН

Джерело:  КРЕДО 

18.11.2011р. Б. / Учителів просять нагадати школярам про Голодомор

Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років закликав освітян підтримати загальнонаціональну традицію та провести у поминальний тиждень 21-25 листопада Уроки пам’яті Голодомору в Україні.

 

Про це йдеться у зверненні Комітету до керівників освітніх закладів та вчителів. 

Освітян також просять організувати учням відвідування пам’ятних місць, музеїв пам’яті жертв Голодомору та залучити школярів та студентів до участі у громадських поминальних заходах у День пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років. 

«Зважаючи на важливість продовження роботи з вивчення наймасштабнішої в історії людства трагедії, розкриття історичної правди про трагічні події 1932-33 років та гідного вшанування пам’яті мільйонів безневинних жертв Голодомору-геноциду, звертаємося до керівників освітніх закладів, вчителів підтримати загальнонаціональну традицію та провести у поминальний тиждень 21-25 листопада Уроки пам’яті, організувати відвідування пам’ятних місць та музеїв пам’яті жертв Голодомору, залучити школярів та студентів до участі у громадських поминальних заходах, — йдеться у зверненні. — Вбиті в 33-му можуть жити у нашій пам’яті і сьогодні саме від вас, шановні вчителі та керівники освітніх закладів, залежить збереження цієї пам’яті наступними поколіннями українців». 

Цього дня за підтримки Громадського комітету відбудуться всеукраїнські заходи «Голодомор-геноцид ’32-33. Пам’ятаємо»:

 

• Скорботна хода пам'яті дітей, загиблих під час голоду від метро «Арсенальна» до Меморіалу пам’яті жертв голодоморів в Україні в Києві — початок о 14:00;

• Пам’ятні заходи біля Меморіалу пам’яті жертв голодоморів в Україні (панахида за вбитими голодом, загальнонаціональна хвилина мовчання та всеукраїнська акція «Запали свічку») — початок о 14:30. 

• Заходи із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду по всій Україні та закордоном. 

Нагадаємо, у серпні минулого року Міністр освіти Дмитро Табачник заявив, що Голодомор не був геноцидом українців, відтак у нових підручниках з історії України з опису Голодомору 1932-1933 рр. забрали визначення «геноцид». 

За матеріалами: Історична правда 

Джерело:   КРЕДО  

 "...Нагадаємо, у серпні минулого року міністр освіти дмитро Кабачник заявив, що Голодомор не був геноцидом українців, відтак у нових підручниках з історії України з опису Голодомору 1932-1933 рр. забрали визначення «геноцид»..."

Отже за визначенням міністра освіти, якщо Голодомор в Україні не був - ГЕНОЦИДОМ УКРАЇНЦІВ, то, відповідно, й у історії жидівського народу ніколи не було "ХОЛОКОСТУ" і дітей в Ізраїлі свідомо обманюють, друкуючи у підручниках історії, що він ніби був...

Катехит парафії Преображення Господнього р.Б. Леонід.

04.11.2011р. Б. / Ватикан намагався допомогти жертвам Голодомору 1932–33 років – історик МакВей

 

Рим – Католицька церква та Голодомор в Україні: що знав про ті події Ватикан і якою була реакція Папи? Відповіді на ці запитання можна знайти в новому англомовному виданні під назвою «Святий престол і Голодомор: документи із Секретного архіву Ватикану про Великий Голод 1932-1933 років у радянській Україні». Книжка, де зібрані понад 50 документів, вийшла у світ цього року в Канаді, а днями в Римі відбулася її світова презентація. Над виданням працювали канадські історики українського походження – професор Любомир Луцюк та отець Атанасій МакВей. У розмові з Радіо Свобода ватиканознавець МакВей розповів докладніше про книжку і зміст ватиканських документів.

– Отче, для початку розкажіть, будь-ласка, чому Ви взялися за дослідження теми Великого Голоду?

– Я вже понад 10 років веду пошукову роботу у ватиканських архівах. Я цікавлюся історичними документами, і на сьогодні немає нікого іншого, хто б вивчав ці матеріали з української сторони. Я поставив за мету переписати усі документи стосовно українських справ. Три роки тому несподівано знайшов документи про Голодомор і думав: якщо дехто буде неправильно писати про Голодомор і Ватикан, що дуже часто буває, то краще опрацювати ці матеріали, щоб мати готову відповідь. Потім до Рима приїхав професор із Канади Любомир Луцюк, і він також цікавився матеріалами про Великий Голод. Тоді ми вирішили спільно працювати над публікацією перекладених документів.

– А коли з’явився доступ до цих документів, і чи дійсно вони були таємними?

– Насправді Ватиканські архіви не є закритими, це просто офіційна назва така. Архіви були відкриті для науковців 1881 року. Документи за період 1922-1939 років Папа Римський Бенедикт XVI відкрив 5 років тому.

– Тодішня преса на Заході замовчувала тему Великого Голоду в Радянському Союзі. Що писали ватиканські видання, як реагував на ті події Святий престол і Папа Піо XI?

– У матеріалах є свідчення, що Папа Римський Піо XI дуже емоційно реагував, коли чув про це, і навіть плакав, і казав: «Ми мусимо щось робити». Були листи з України, в яких ішлося про ті події, і все це друкували у ватиканському часописі Osservatore Romano. Папа сам наполягав, що це слід публікувати, щоб світ знав про це.

– Про що конкретно йдеться у надрукованих Вами історичних документах?

– Це просто інформація про перебіг подій. Ватикан усіляко шукав нагоди, як би можна було допомогти потерпілому населенню... Але тоді всі дипломати говорили Папі, що це неможливо, бо Радянський Союз не визнавав трагедії, тому будь-яка допомога від Ватикану буде відхилена.

– Отче Атанасію, чи говориться щось у ватиканських матеріалах стосовно того, проти кого була спрямована ця радянська акція: проти українських селян чи загалом проти усієї нації?

– Там не дуже визнається, що була така держава Україна. Згадується Південна Росія, Кавказ... Але, коли греко-католицькі єпископи з Галичини писали пасторальний лист про Голод, і там згадували «наші українські брати в Радянськім Союзі, в Радянській Україні», тоді один дипломат доповідав, що совєти дуже реагували на такі листи, коли про це говорилося публічно.

– Відомо, що Ватикан, як держава, визнав Великий Голод геноцидом. Як Ви знаєте, серед світських науковців є такі, котрі спрощують наслідки Голодомору і не вважають лихо геноцидом українського народу. А чи є розбіжності стосовно цієї теми серед ватиканських істориків?

– Я не знаю, не знаю взагалі, чи хтось тут займається даною проблематикою. Думаю, спеціально цього ніхто не досліджує. Не думаю, що це питання так специфічно стосується ватиканських джерел: був геноцид чи ні. На мій погляд, важливою є публікація нашої книжки англійською мовою, щоб світ знав про ці документи, що тоді Ватикан був у курсі подій і шукав шляхів підтримки й допомоги потерпілим від голоду регіонам.

Наталка Кудрик

Джерела: Радіо Свобода

Мандрівники Христа Царя