Слава Ісусу Христу! - Слава Україні! Слава Героям України!


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

четвер, 21 квітня 2016 р.

21.04.2016р. Б. / Важкі питання. Хіба можна назвати радісною п'яту таємницю першого циклу Вервиці?

ПИТАННЯ: Допоможіть розібратися з п'ятої радісною таємницею Вервиці. Якщо загубилася дитина, то по-людськи її знаходження  не завжди є «чистою радістю». Радість буде, але з ноткою невдоволення, наприклад, за пережите хвилювання. Батьки неодмінно покартають малюка, а Ісус був уже підлітком. Він уже розумів, що доставляє земним батькам занепокоєння і переживання. Хіба це радість?

ВІДПОВІДЬ: Спробуємо відповісти на це питання словами святого Папи Івана Павла II. В апостольському посланні Rosarium Virginis Mariae, оприлюдненому в 2002 році, Папа пояснює всі таємниці Святої Вервиці. Ось що він говорить про Радісні таємниці: «Для першого циклу «радісних тайн» дійсно характерна радість, яка випромінюється з події Втілення. Це проявляється в момент Благовіщення, де вітання, звернене Гавриїлом до Діви з Назарету, пов'язане із закликом до месіанської радості: «Радуйся, Маріє». До цього сповіщення готує вся історія спасіння і, певним чином, вся історія світу. Якщо задум Отця дійсно полягає в поєднанні всього у Христі (пор. Еф 1, 10), то Божественне благовоління, з яким Отець схиляється над Марією, щоб зробити її Матір'ю Свого Сина, охоплює, деяким чином, весь всесвіт. У свою чергу, все людство немов би приєднується до fiat («Нехай станеться»), яким вона з готовністю відгукується на волю Бога» (20).

Зокрема, в цьому розділі документа Папа Іван Павло II виділяє дві останні радісні таємниці: «Останні таємниці, зберігаючи відтінок радості, передують знаменню драми. Стрітення не тільки висловлює радість посвяти Немовляти Богу і наповнює захопленням старця Симеона, а й включає в себе пророцтво про «знак протиріччя»,  яким стане Немовля для Ізраїлю, і про меч, який прошиє душу Марії (пор. Лк 2, 34-35). Радісний і в той же час драматичний епізод з дванадцятирічним Ісусом в Храмі. Тут Він постає у Своїй Божественній премудрості, коли запитує і відповідає, будучи Тим, Хто вчить. Одкровення таємниці Сина, повністю відданого справам Отця, є провіщення євангельського радикалізму, коли навіть найдорожчі людині відносини приходять в кризу перед обличчям абсолютних вимог Царства. Йосип і Марія, зажурені й стривожені, «не зрозуміли слова, що він сказав їм»  (Лк 2, 50).

Таким чином, таємниці першого циклу Святої Вервиці називаються радісними не тому, що в них все безхмарно, а тому, що в них ми розмірковуємо про Боговтілення. З іншого боку, євангельська радість не рівноцінна світській, і радості від споглядання Боговтілення не може затьмарити драматична реальність того, що станеться після цього першого циклу роздумів Вервиці, а саме сповнення провіщення страждань і смерті Христа: це і є меч, який прошиє душу Діви Марії.

Немає коментарів:

Дописати коментар