Учора, 2 серпня, Львів прощався з Іриною Калинець. Вона спочиватиме на полі почесних поховань Личаківського цвинтаря. Похорон відбувся під звуки національного гімну. Українська поетеса, прозаїк, публіцист, культуролог, літературознавець, діячка дисидентського руху, правозахисниця – ось хто була Ірина Калинець, чиє ім’я вписане в історію та самосвідомість українців поряд з іменами Василя Стуса, Валентина Мороза, В’ячеслава Чорновола… Вона померла 31 липня у Львові; 1 серпня відбувся парастас за покійною в церкві св.Климентія, а вчора її відспівували у церкві Святої Трійці. Як повідомила газета expres, тисячі людей прийшли попрощатися з Іриною Калинець. Храм не міг усіх вмістити, тож люди молилися на площі перед церквою. Похоронна процесія розтягнулася на кількасот метрів. Люди йшли з букетами квітів, кетягами калини. Труну несли на руках курсанти Академії сухопутних військ ім.гетьмана Сагайдачного. Похід до цвинтаря супроводжували постріли козаків із мушкетів.
Символ України
Разом із чоловіком, поетом Ігорем Калинцем, пише Радіо «Свобода», поетеса влилася до кола українських «шістдесятників». Виступивши на захист переслідуваних діячів культури, сама зазнала репресій: була звільнена з роботи. У липні 1970 року Ірина Стасів однією із дев’яти львів’ян підписала протест проти арешту Валентина Мороза. 12 січня 1972 р. її арештували. У липні Львівський обласний суд засудив Ірину Стасів-Калинець до шести років таборів суворого режиму й трьох років заслання. За півроку такий само вирок дістав її чоловік. Заслання вони відбували разом, у Читинській області. Завдяки активності Ірини Калинець громадська ініціатива з ушанування пам’яті жертв комуністичного режиму знайшла втілення і в заснуванні три роки тому Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», – наголошує Центр досліджень визвольного руху. Рік тому Ірина Калинець, розповідаючи про створення «Комітету захисту сучасних політв’язнів», сказала: «Коли судили Миколу Коханівського за пошкодження пам’ятника Леніну в Києві, я та Ігор Калинець, Стефанія Шабатура, Іван Гель, Юрій Шухевич подали в прокуратуру заяву, що причетні до пошкодження цього пам’ятника і вимагаємо його знести. Говорім собі правду, що нас переслідують за те, що ми українці». Співчуття від Глави УГКЦ
Блаженніший Святослав, Глава українців греко-католиків, написав листа до родини та близьких Ірини Калинець. «Протягом життя пані Ірина своєю активною діяльністю не раз доводила відданість рідному народові та ідеї незалежності нашої держави. Ще в молодому віці активно виступала на захист дисидентів, за що була заарештована й на довгі роки ув’язнена в далекі табори Мордовії. Та це її не зломило», – зазначив Блаженніший. Пані Ірина діяльно сприяла розвиткові УГКЦ, дочкою якої вона була і залишалася до самого кінця. «Останніми роками я часто контактував із пані Іриною, – пише у листі-співчутті Предстоятель УГКЦ, – cупроводжував її у філософських роздумах, які вона вела над Святим Письмом, що давало їй духовну поживу в цей важкий для неї час». Передаючи слова підтримки родині померлої, Глава УГКЦ сказав, що разом з усією родиною, близькими й друзями УГКЦ із сумом та молитвою проводжає пані Ірину Калинець в останню путь, поручаючи її милосердю й вічній любові Небесного Отця.
«Зруйнувати диявольську систему»
На похорон до Львова приїхав і колишній президент України Віктор Ющенко з дружиною Катериною та дітьми – Тарасом і Христиною. «Якби мене запитали, з кого можна писати портрет ідеальної галичанки, патріотки, я б сказав, що це пані Ірина Калинець. Я тут, бо пані Ірина – мій національний герой", – сказав В.Ющенко. Зі своїм прощальним словом виступив і колишній міністр освіти й науки України, ректор Львівського національного університету ім.І.Франка Іван Вакарчук. «Приклад життя Ірини Калинець – це еталон мужності. Адже їй довелося скласти іспит у катівнях за колючим дротом", – сказав він. Узяв слово на прощанні і Юрій Шухевич, Герой України, син головнокомандувача УПА. «Я познайомився з Іриною 1969 року. В ті часи були різні дисиденти. Були такі, що хотіли підмалювати совєцький фасад, а були й такі, що хотіли зруйнувати цю диявольську систему. Серед останніх була Ірина Калинець», – сказав Юрій Шухевич. Він нагадав, що Ірина Калинець із суворовського училища у Львові зробила військовий ліцей і дала йому ім’я Героїв Крут. «Вона яскраво горіла протягом усіх років. До останнього моменту вболівала за Україну і писала. Нам її дуже бракуватиме. Прощай, прощай Ірцю!»
За матеріалами: lviv.expres.ua, www.radiosvoboda.org, ugcc.org.ua
Джерело: КРЕДО
