У
п’ятницю, 17 листопада, Глава Української Греко-Католицької Церкви
Блаженніший Святослав відкрив на Тернопільщині меморіал пам’яті жертвам
псевдособору 1946 року, який є перший і єдиний в Україні. Посвята та
відкриття меморіалу пам’яті жертв псевдособору відбувся в селі
Мушкатівка Борщівського району.
На заході були присутні Митрополити Василь (Семенюк) і Володимир
(Війтишин), владика Дмитро (Григорак), священики, голова ОДА Степан
Барна, а також меценати, представники різних органів місцевої влади та
мешканці села.
За словами Предстоятеля УГКЦ, ми повинні вшановувати тих, що були
жертвами цієї події, яку організувала радянська влада в часи
сталінського “кровожерливого” тоталітарного режиму. Це досить важливий
знак, оскільки він на весь світ буде говорити правду про цю подію.
“Уперше в історії нашої Церкви і українського народу ми освятили
меморіальний знак на честь жертв, які постраждали внаслідок Львівського
псевдособору 1946 року. Чому це є така важлива подія? Насамперед, це
пам’ять, яку ми сьогодні освячуємо і святкуємо. Бо сьогодні той час,
коли ми, як українці та греко-католики, по крупинках збираємо свою
церковну і національну пам’ять. Ми мало усвідомлюємо свою тотожність та
ще раз перед обличчям нових історичних викликів питаємо себе і кажемо
світові ким ми є”, - зазначив Глава Церкви.
На думку Блаженнішого Святослава, меморіал має про це говорити і
говорити правду. “Навіть більше, внаслідок цієї насильницької ліквідації
— цілої духовної країни, внаслідок насильницького знищення УГКЦ на її
рідних землях наша Церква ціною власної крові засвідчила те, що вона є
правдива Христова Церква”, - наголосив проповідник.
Він також розповів, що тисячі священиків, монахів і монахинь, сотні
тисяч вірних УГКЦ опинилися в лабетах смерті і, не вагаючись, готові
були віддати своє життя за свою віру, Церкву та народ. Результатом цього
псевдособору були десятки тисяч жертв, які є скарбом і багатством і
нашої Церкви, і нашого народу”, - сказав Блаженніший Святослав.
Відтак очільник УГКЦ наголосив на таких гіперважливих моментах, як
пам’ять і прощення щодо “болючих” сторінок в історії нашого народу та
нашої Церкви. “Ми згадуємо жертв Львівського псевдособору не тому, щоб
комусь дорікати чи плекати ненависть до когось. Проте ми сьогодні навіть
в екуменічному діалозі повинні говорити правду. Маємо говорити сучасною
мовою, якою спілкується Католицька Церква з усім православним світом,
що Львівський псевдособор є ніщо інше, як найбільший в історії ХХ ст.
акт православного уніатизму. Що це означає? Насильно ліквідуючи,
відриваючи від частини якоїсь Церкви за допомогою державної влади ціною
людських жертв, ця Церква (тобто РПЦ. - Ред.) намагається
зрости у своїй кількості і майні. Таку правду потрібно говорити, щоб
навіть у розумінні з православним світом ми все ж таки казали правду. І
це буде говорити цей пам’ятний знак. А ми пам’ятаємо, що треба прощати і
лікувати рани”, - запевнив Глава Церкви.
Блаженніший Святослав наголосив, що ідея спорудження і навіть все те,
що було пов’язане із її втіленням, не належить ані Церкві, ані органам
державної влади, а виходить від громадськості, звичайних
громадян-патріотів, які знають правду, про неї пам’ятають і цієї правди
прагнуть навчати майбутні покоління.
“Те, що написано на меморіальному знакові, будуватиме: нашу
свідомість, нашу українську і греко-католицьку тотожність, а також буде
будувати вільну і незалежну Україну. У цій Україні, де всі ми разом
православні, греко-католики, протестанти будемо любити одне одного, але
також одне одному будемо говорити правду. Не будемо цього боятися. Адже
каже Христос: “Пізнайте правду і правда визволить вас”, - переконаний
Предстоятель.
Крім того, Блаженніший Святослав висловив слова глибокої вдячності
всім тим, хто долучився до процесу спорудження такого меморіалу. “Ми
просимо, щоб воскреслий Христос прийняв у свої вічні обійми всіх тих,
які постраждали внаслідок цього злочинного акту, а також всім тим, які
жили для Бога, за Нього віддали своє життя Господь дав вічний упокій у
Небесному Царстві”, - сказав Глава УГКЦ наприкінці.
Додаток:
ДОВІДКА
Львівський псевдособор тривав з 8 по 10 березня 1946 року, не
визнаний Ватиканом і скликаний у Львові згідно з планом КДБ СРСР із
ліквідації Української Греко-Католицької Церкви, ініціативною групою у
складі трьох священиків: Гавриїла Костельника, Михайла Мельника, Антонія
(Пельвецького) як представників трьох єпархій Галицької митрополії:
Львівської, Перемишльської і Станіславської. Оскільки жодного єпископа
УГКЦ на цьому соборі не було, завдяки чому. Згідно з канонічним правом,
Львівський “собор” був лише неканонічним зібранням. Саме тому як УГКЦ,
так і вся католицька церква, вважають це зібрання псевдособором. Згодом
учасники Ініціативної групи почали «закликали українське католицьке
духовенство за прикладом „політичного з'єднання України з Росією“
переходити до з'єднання з РПЦ”.
Джерело: Департамент інформації УГКЦ
Немає коментарів:
Дописати коментар