Всесвітліші і всечесні отці! Преподобні отці і сестри в чернецтві! Дорогі брати і сестри в Христі!
«Бог Слово, якому служать херувими, з’єднався особою своєю з тілом і поселився в непорочному лоні, став людиною…»
(Стихира з Господи взиваю, Неділі перед Різдвом Христовим)
Пророк Ісая сім століть тому до Христа заповідає про
видимий знак для людства, народження Еммануїла, тобто Бога, який житиме
із людьми.
«Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала і породить сина і дасть йому ім’я Еммануїл» (Іс.7,14)
Ось знову Ісая говорить: « Бо хлоп’ятко нам народилося,
сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім’я: чудесний
порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру» (Іс.9.5)
Старенький Симеон, тримаючи в Єрусалимській святині на руках дитя, в
якому він пізнав Месію, просить, щоб відпустив його у мирі, щоб він
міг відійти до своїх предків.
Так довго потрібно було чекати, щоб збулося пророцтво.
Але воно сповнилося і ми вже дві тисячі років спогадуємо цю подію,- народження Месії.
Святкуючи кожного року свято Різдва Христового, ми
надіємося, що новонароджений Месія, своєю всемогутньою силою принесе мир
на землю, адже Він - князь миру. Важко нам нести повсякденний хрест в
нашому житті, а особливо цей хрест війни в Україні. Невже сила тьми
повинна перемагати? Невже страх перед фізичною смертю, повинен
закривати нам уста, щоб ми мовчали і не могли говорити правду? Де нам
брати силу? Невже Бог може бути зневажений і виставлений на
посміховисько? Не бути цьому!
Тільки Бог є наша надія і наша сила. Закличмо знову разом з пророком Ісаєю: «Знайте
народи та тремтіть! Вважайте всі кінці землі! Озбройтесь та тремтіть!
Задумуйте задуми, та вони не вдадуться; давайте накази, та вони не
здійсняться, бо з нами Бог!...Господа Сил – його шануйте, як святого;
його ви маєте боятися, перед ним маєте тремтіти. Він камінь спотикання і
скеля падіння…» ( Іс.8.9-10…13-14)
Маючи таке запевнення, дорогі брати і сестри в Христі, не будьмо
малодушні, а скріплені силою Святого Духа, випростаймо наші плечі,
піднесімо голови, піднімімо руки і в ці святкові дні промовмо: «Що нам
може зробити людина, коли з нами Бог? В ньому вся надія наша!»
Цей Бог миру нехай народиться в серці кожного! Впустімо Його до нас і
тоді ми можемо в мирі і любові привітати один одного і відповісти
такими словами:
Христос Рождається! Славімо Його!
+ Степан (Меньок)
Екзарх Донецький
Дано 27 грудня 2016 р. Б.
в м. Запоріжжя
Немає коментарів:
Дописати коментар