Слава Ісусу Христу! - Слава Україні! Слава Героям України!


ЛЮБОВ
– довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

субота, 15 грудня 2018 р.

15.12.2018р. Б. / "Українці чекали десятиліттями": Конгрес США ухвалив одразу три важливі резолюції

Документи стосуються Голодомору, "Північного потоку-2" та російської агресії в Керченській протоці.

Палата представників Конгресу США ухвалила одразу три важливі резолюції, які стосуються України. Про це повідомляє Президент Петро Порошенко на Facebook.

По-перше, американські парламентарі засудили військову агресію Російської Федерації проти України, яку та вчинила наприкінці листопада в Керченській протоці.

По-друге, Конгрес висловився проти завершення будівництва російського газопроводу в обхід України "Північний потік-2".

І по-третє, – "рішення, якого українці чекали десятиліттями та над яким невтомно працювали наша дипломатія та українська громада у США". Палата представників визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу.

"Це, без сумніву, історичне рішення тепер уже всього Конгресу США. Особливо приємно, що всі три резолюції були ухвалені одноголосно", – зазначив глава української держави.

Таким чином, на сьогодні обома палатами Конгресу США ухвалено рішення, у яких Голодомор визнано геноцидом українського народу.

Палата представників Конгресу США одностайним рішенням ухвалила резолюцію, у якій Голодомор 1932-1933 рр. визнається геноцидом українського народу. 

Так, постановча частина документа містить визнання висновків Урядової Комісії США щодо Голоду в Україні (від 22 квітня 1988 р.) про те, що “Сталін та його оточення вчинили у 1932-1933 рр. геноцид проти українців”.

Як і аналогічна резолюція, що була ухвалена Сенатом США 3 жовтня ц.р., документ також засуджує систематичні порушення прав людини, у тому числі права на самовизначення та свободу слова, вчинені радянсько-російським урядом проти українського народу. 

Висловлюються найглибші співчуття жертвам, тим, хто пережив Голодомор, та їхнім родинам, а також міститься заклик до розповсюдження інформації з метою підвищення обізнаності у світі про штучну природу цієї трагедії. 

Резолюція Палати представників, співавторами якої виступили понад три десятки конгресменів від Демократичної і Республіканської партій, була представлена 8 червня ц.р. співголовами Конгресового українського комітету Сандером Левіним, Марсі Каптур, Браяном Фітцпатриком та Енді Гаррісом.

Джерело:     НОВИНИ 5-го TV-каналу

пʼятниця, 14 грудня 2018 р.

14.12.2018р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

Євр. 7,18–25:  «Ісус став запорукою кращого союзу»

У Старому Завіті бачимо, скільки разів Господь укладає союз із вибраним народом і багато разів цей народ не вірний цьому союзові. Однак Бог – вірний повсякчас, Його завіт відновлюється знову і знову, лише людина поверне своє лице до свого Творця! 

Новий Завіт відкриває нам ще щось незбагненніше: Бог стає Людиною, Ісус Христос водночас є і Богом, і людиною. Тим, який наново укладає Завіт, викуповує людину від неволі гріха, звільняє людину, робить людину учасником Царства Господнього. 

Союзу, який уклав для нас Ісус, ніщо не може знищити – ні наша гріховність, ні всі сили пекла, – цей союз укладений через смерть і воскресення Христа. Спасення і вічність нам подаровані. Тож пам’ятаймо повсякчас про це. Чи ми живемо досконало, чи грішно, Царство Небесне – наша спадщина, у якому на нас повсякчас чекає наш Творець. Але лише тоді, коли ми цього Царства забажаємо і почнемо жити праведним життям, воно стане нашим!

***
Лк. 21,37–22,8:  «Ввійшов же сатана в Юду»

Ми деколи не усвідомлюємо, що завжди стоїмо перед вибором: вибрати добро – піти доброю дорогою, чи вибрати зло – піти злою дорогою. У нас завжди є вибір. Коли каємося на сповіді у своїх гріхах, то розуміємо, що могли б вчинити інакше, однак в якусь мить вирішили вчинити саме так. 

Саме покаяння – це ствердження того, що я зробив недобрий вибір, недобрий вчинок, недобрий крок. Кожен на власному досвіді вже переконався, що маємо пильнувати, який вибір робимо. Пильнувати, що думаємо, які думки приймаємо, контролювати свої емоції, чувати над тим, що допускаємо до свого серця. Чування, духовне розрізнення – завжди було дуже важливим у традиції Церкви. Знаємо приклад того, що може статися, коли не чувати. Сатана ввійшов у серце Юди, бо той допустив це через думки, які приходили до нього. А вже потім це відобразилося у вчинках Юди. Знаємо також, який кінець мало те, що почалося з думки. 

На сповіді ми каємося з наших гріхів, але не усвідомлюємо, що ці гріхи сталися внаслідок тих бажань і думок, які ми допустили у своє серце й погодилися з ними, а лише потім, коли трапилася нагода, це виявилось у наших вчинках, у тих чи інших гріхах. Тож чуваймо, щоб зло не входило в наше серце! Пильнуймо, щоб не дозволити нічому злому прийти й оселитися в нас! 

+ВЕНЕДИКТ

Джерело:   ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

четвер, 13 грудня 2018 р.

13.12.2018р. Б. / «Постійна та безперервна у віковому сенсі катехизація дітей, молоді, дорослих і літніх осіб — необхідна якість живої парафії», — Синод Єпископів УГКЦ

«Навчання і передавання віри (катехизація) — це не лише підготовка дітей до першої Святої Сповіді та урочистого Святого Причастя, а постійне і безперервне зростання у вірі всіх вірних Христової Церкви — дітей, молоді, дорослих».

З таким закликом Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви звернувся у своєму Посланні “Боже Слово і катехизація” до духовенства, монашества та мирян.

“Читаючи Боже Слово, роздумуючи над ним і молячись ним, ми зустрічаємо Христа, пізнаємо і приймаємо Його. Саме це і є завданням катехитичного служіння — не тільки привести людину до зустрічі з Ісусом Христом, а досягти того, щоб вона, пізнавши Його, повірила в Нього, жила в єдності з Ним”, — йдеться у документі.

Вони підкреслюють, що  бути учнем Христовим – це завдання всього нашого життя. “Cучасна людина також потребує такого супроводу віри протягом усієї своєї земної мандрівки за Христом. Церква здійснює цей супровід у різний спосіб, зокрема й за допомогою катехитичного служіння”, — зазначають єпископи. “Метою катехизації – основного діяння Церкви — є навчати й виховувати у вірі християнина та провадити його до сопричастя з Ісусом Христом та церковною спільнотою”, — додають владики Синоду Єпископів УГКЦ, цитуючи Катехизм УГКЦ “Христос – наша Пасха”.

Вони переконані, що за християнське виховання своїх вірних відповідає вся Церква: “Хочемо висловити визнання і вдячність священикам, богопосвяченим особам, катехитам, батькам — усім, хто щиро присвячує себе проголошенню Божого Слова та бере участь у навчанні і передаванні святої віри”.

Додамо, що Святіший Отець Франциск у своєму Апостольському повчанні “Радість Євангелія” підкреслює нерозривний зв'язок між Божим Словом та навчанням і передаванням віри, тобто катехизацією.

середа, 12 грудня 2018 р.

12.12.2018р. Б. / ВРЦіРО пропонує створити урядову інституцію у справах підтримки сім’ї та дітей

Глави українських конфесій закликають Уряд створити центральний орган виконавчої влади у справах підтримки сім’ї, дітей, материнства і батьківства.

Таку пропозицію Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій направила 11 грудня до Прем’єр-міністра України, повідомляє Інститут релігійної свободи.

“З огляду на катастрофічну демографічну ситуацію в Україні, великий відсоток розлучень і дітей, що виховуються через це у неповних сім’ях, необхідно спрямувати значні зусилля держави та громадянського суспільства на підтримку сімей, материнства та батьківства, на впровадження в навчальний процес програм з підготовки до подружнього життя, створення належних соціальних і інших умов для мінімізації практики абортів, на повну заміну всіх інтернатів для сиріт дитячими будинками сімейного типу”, – йдеться у зверненні ВРЦіРО до Уряду.

На переконання ВРЦіРО, всі ці завдання в сфері сімейної політики потребують створення в Україні центрального органу виконавчої влади у справах підтримки сім’ї, дітей, материнства і батьківства. Значне погіршення демографічних показників за період останніх 8 років підтверджує, що державна сімейна політики потребує належної інституалізації, розробки і впровадження державної програми з відповідним бюджетним фінансуванням.

У цьому контексті Рада Церков також закликає Верховну Раду прийняти проект Постанови № 8521 «Про заходи із забезпечення захисту сімейних цінностей та інституту сім'ї в Україні».

Крім цього, Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій звернулася до влади з закликом не ратифіковувати Стамбульську Конвенцію, натомість розвивати національне законодавство з протидії домашньому насильству.

ВРЦіРО також просить Прем’єр-міністра України відреагувати на заяву Урядового уповноваженого з питань гендерної політики Катерини Левченко та захистити громадян України, які відстоюють сімейні цінності та опікуються майбутнім своїх дітей, від агресивних нападків урядовців і погроз кримінальних переслідувань лише за виявлену громадянську позицію.

Джерело:  Воїни Христа Царя

вівторок, 11 грудня 2018 р.

11.12.2018р. Б. / “Хтось в небо летить, а хтось залишається”: пам’ятаймо Героїв

7 грудня 2018 року військовослужбовці 184-го Навчального центру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного взяли участь у панахиді за загиблими військовослужбовцями Збройних Сил України — Романом Мамасуєвим та Дмитром Шматком.

Особовий склад Центру разом із військовим капеланом отцем Тарасом Свищем та представниками місцевої влади зібралися, аби вшанувати пам’ять воїнів та помолитися.

Одразу після заходів у містечку «Базове» представники влади, разом з батьками та рідними, а також керівництвом 184-го Навчального центру, військовим оркестром і салютним взводом відвідали могилу молодшого сержанта Юрія Костіва у Старицькому гарнізоні. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі під час російсько-української війни, Юрій був посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Також військовослужбовці відвідали могилу Мар’яна Корчака у смт. Шкло, приєднавшись до місцевої влади та капелана, а потім заїхали до Новояворівська, де вшанували пам’ять трьох бойових побратимів: Тараса Мисика, Віктора Сігаєва та Сергія Карабіна.

Герої не вмирають! Пам’ятаймо!

11.12.2018р. Б. / Блаженніший Святослав: “Жива парафія” — ключова подія нашої Церкви, яка визначить наш спосіб життя і душпастирства на багато років вперед

«Стратегія “Жива парафія” стала загальноцерковним рухом УГКЦ. Ба більше, цією чіткою візією цікавляться інші Церкви для покращення свого служіння людям. Адже Церква повинна бути насамперед живою спільною для людей, а не тільки інституцією».

На цьому наголосив Патріарх УГКЦ Блаженніший Святослав у своєму слові до присутніх під час Всецерковної зустрічі координаторів програми “Жива парафія — місце зустрічі з живим Христом”, яка нещодавно відбулася у Львові.

“Зустріч координаторів стратегії “Жива парафія”, які зібралися з усього світу в Патріаршому домі, є ключовою подією в житті нашої Церкви, яка визначить наш спосіб життя і душпастирства на багато років вперед... Тема мого виступу отримала назву: “2020, а що далі?”, — зазначив Глава Церкви.

Він вважає, що процес під назвою “Жива парафія” перетворився на загальноцерковний рух. Адже у парафіях знають, що така стратегія існує; знають, що парафія повинна бути живою.

“За ці роки я зміг представити нашу стратегію “Жива парафія” Папі Бенедикту XVI. Коли він побачив нашу  стратегію, то сказав: “Це якраз те, що я хочу зробити у Вселенській Церкві під назвою “Нова Євангелізація”. А коли я цю стратегію показав Папі Франциску, він відповів, що це є те ж саме, що він називає душпастирським наверненням. Тобто ми абсолютно не пасемо задніх. Коли рік тому відбулася остання Пленарна зустріч Конгрегації для Східних Церков, то нашою стратегією “Жива парафія” зацікавилися чимало Церков. Ця ідея, важлива модель виходить за межі нашої Церкви”, — розповів духовний лідер греко-католиків.

Ба більше, Предстоятель поділився певними думками, гіпотезами щодо того, як би він міг відповісти на питання: “А що далі?”.

“По-перше, за ці 10 років ми справді доклали усі наші ресурси та зусилля для того, щоб оживити парафію. В центрі нашої уваги була (схема) “парафія — священик — люди”. Проте парафія не існує як відокремлене, незалежне тіло. Вона є невіддільною інтегральною частиною церковної спільноти. Постає питання: як саме ця парафія відчуває чи живе у сопричасті з іншою парафією в одній єпархії; яким чином ця парафія відчуває своє сопричастя і єдність зі своїм єпископом?  Тобто ми бачимо, що тепер є велика небезпека фрагментації наших єпархій”, — зауважив Блаженніший Святослав.

А згодом додав: “По-друге, командою по впровадженню стратегії повинна бути Патріарша курія. Тепер буде відбуватися процес передачі повноважень, але в цьому  контексті, Патріарша курія повинна змінитися. Зараз вона переживає реформу і має відповісти на питання: “Якої Патріаршої курії тепер потребує наша Церква?”. Якщо йдеться про майбутнє, то функцію, яку виконує владика Кен Новаківський, буде виконувати адміністратор Патріаршої курії”.

На думку очільника греко-католиків, наступний інструмент, який допоможе сформулювати стратегію “Живої парафії” — це Патріарший Собор, який відбудеться у 2020 році. Тема Патріаршого Собору “Єдність Церкви, еміграція і глобальний вимір УГКЦ”. А центральною темою Синоду Єпископів УГКЦ у 2019 році якраз буде присвячена єдності Церкви.

Предстоятель у своєму слові до присутніх зауважив, що Церква повинна бути передусім спільнотою для своїх вірних: “Молодь на Папському Синоді влучно зазначила: “Нам не так потрібна Церква як інституція, нам потрібна Церква як спільнота, яка б нас прийняла і супроводжувала”. Спільнота — це щось таке тепле, близьке, особове. А інституція — завжди щось абстрактне, безособове. Спільнота виникає внаслідок сопричастя. Що нас робить спільними? Питання ідентичності є надто важливим. Зараз люди ідентифікують себе з тією чи іншою парафією і Церквою цілком інакше, ніж це було 10 років тому. Я пригадую слова владики Петра Стасюка, який зазначив: “Що нас ідентифікує як єдину Церкву в усьому світі? Вже не мова, навіть не національна ідея, а спільна Літургія, яка є виявом нашої віри”.

“Тож якою ви хочете бачити нашу Церкву у 2030 році? Які є механізми досягнення стратегії? Якими є інструменти для втілення того, якими ми разом хочемо бути в майбутньому?..” — наприкінці закликає до роздумів Блаженніший Святослав.

понеділок, 10 грудня 2018 р.

10.12.2018р. Б. / У Чернівцях Глава УГКЦ закликав греко-католиків молитися за православних братів (+VIDEO)

Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав закликав прихожан храму в Чернівцях молитися за православних братів напередодні Об’єднавчого собору.

Про це він заявив сьогодні після Літургії в катедральному соборі Успіння Пресвятої Богородиці.

Глава УГКЦ сказав, що найближчого тижня в житті православних братів відбудеться особлива подія, за яку греко-католики також мають молитися.

"Наступного тижня, у суботу, має відбутися Об’єднавчий собор у наших українських православних братів. Хоча ми не беремо участі, як греко-католики, у внутрішніх справах православної спільноти України, але нам не байдуже, як живуть наші брати. Ми обіцяли, що будемо за них молитися. Тому я прошу вас, зокрема цього тижня: помоліться за єдність, за Боже благословення, дар Духа Святого для цього Об’єднавчого собору православних України. Гадаю, вони цього потребують і будуть нам за це дуже вдячні. Відчуватимуть, що греко-католики - їхні єдинокровні брати, які походять з тої самої хрещальної купелі рівноапостольного князя Володимира", - сказав у своєму зверненні в Чернівцях Блаженніший Святослав.

Крім того, Глава УГКЦ закликав чернівчан молитися за Україну, українських військовослужбовців, а також усіх полонених.

"Помоліться за наших військовополонених хлопців. Помоліться за моряків. Помоліться за тих, кого ми не пам’ятаємо, а вони мучаться в російських тюрмах. Помоліться за їхнє спасіння і Божу поміч", - сказав Блаженніший Святослав.