04.12.2013р. Б. / Духовна та практична підтримка мітингувальників у самому серці столиці

Після нічного розгону студентів-мітингувальників і численних фактів кричущого порушення прав людей семінарійна спільнота Київської Трьохсвятительської семінарії вирішила підтримати студентський страйк і приєднатись у понеділок, 2 грудня, до акцій протесту на Майдані Незалежності. Після ранкової Літургії і сніданку всі: семінаристи, священики і наші сестри мироносиці - вирушили до центру подій. Разом із нами на майдані були й інші священики та семінаристи з Києва і всієї України.

Перший день пройшов надзвичайно активно. Ми всюди показували, що духовенство і люди – одне ціле. Привертала увагу мітингувальників наша пісня, яка лунала в метро і на вулицях. Люди радісно зустрічали нас на майдані і охоче спілкувалися. Великим свідченням була спільна молитва, яку промовляли зі сцени всі семінарії разом і яка з великим натхненням була сприйнята протестувальниками. Численні вірні нашої Церкви дістали надзвичайне заохочення: з ними на вулицю вийшли їхні священики і семінаристи!

Не можемо не відзначити, з якою відданістю долучалися до волонтерської організації майдану дрогобицькі брати, які, до речі, тут є ще з четверга і зараз чергують вночі. Багато роблять просто небайдужі люди, які допомагають мітингувальникам їжею (напевне, ніхто не був голодний), теплими речами, охороною території від небезпечних гостей, зокрема вночі. Скільки сил, часу і грошей жертвують учасники – довга історія. Та всі люди живуть надією, що їх почують, що кричуще порушення прав людини в їхній Батьківщині буде зупинено, що злочинців нарешті каратиме справедливий суд... Звичайно, успіх залежить від того, скільки нас вийде на майдан, але не тільки. Уся ця ситуація потребує безнастанної молитви за всіх учасників і за успішне й мирне вирішення ситуації. Тож підтримайте нас, будучи разом із нами фізично і молитовно! «Штурмуйте небо молитвами!»

Бр. Олег Климончук, ІІ курс

Джерела: http://news.ugcc.org.ua

Воїни Христа Царя

З НАМИ БОГ!

Останній тиждень в Україні видався буремним. Відмова влади від підписання Асоціації з ЄС стала поштовхом до протестів проти самої влади з вимогою її відставки та позачергових виборів президента і парламенту.  І, як ніколи до тепер, ці протести зробили зріз українського суспільства – виставивши на показ усе те, що ми стараємося в щоденному житті не зауважувати.

Беззаконня, безвідповідальність, брехня і лицемірство – це тільки вершечок айсбергу повністю гнилої радянської системи українського суспільства.  Особливо це ясно стало після кривавого розгону мирних дітей на Майдані Незалежності, яке влада провела з небаченою від 1991 року жорстокістю. Саме ця дикунська жорстокість, а я би відважився сказати, навіть сатанинська, сколихнула усю здорову частину українського соціуму. Жах, обурення, гнів. В ХХІ столітті в самому центрі європейського континенту, як в часи нападів орд Бату-хана, люди шукали захисту в церквах, від кривавих ворогів.

Застосовуючи криваву силу проти мирних дітей, які нічим нікому не загрожували, влада показала свою абсолютну безбожність. Адже вона повністю залишилася глухою на заклики усіх основних конфесій України не застосовувати силу проти мирних маніфестантів. Знахабніла від почуття власної безнаказаності влада цілковито віддалася у руки власної безвідповідальності.

Але тут слід визнати перед власною совістю: не тільки злочинна безвідповідальність влади є причиною цього, але й наша колективна злочинна безвідповідальність, як суспільства. Адже тайна антихриста – тайна беззаконня (див. 2 Сол. 2, 3-10) діє в нашому суспільстві, з негласної згоди практично усіх, не від вчора. Проте, з іншого боку, не може не тішити те, що українське суспільство відмовилося миритися з беззаконням влади – воно повстало проти цього.

Так, зараз багато емоційного запалу, багато що залишається керованим почуттями, але добра частина суспільства показала, що вона здатна і хоче брати відповідальність за власну долю, долю своїх сімей, долю своєї країни у власні руки. Але навіть в цьому емоційному запалі, суспільству вистачає розуму і внутрішнього відчуття не тільки не піддаватися на заклики боротися проти беззаконня, таким же ж беззаконням.  Адже, піддавшись на спокусу і ставши на шлях беззаконня, суспільство би уподібнилося до злочинної влади, яку прагне скинути. І власне до цього заохотив Архиєпископ-емерит Блаженніший Любомир кардинал Гузар усе суспільство з київського майдану, закликаючи народ чинити добро.

У свою чергу Глава УГКЦ нагадав християнам, що їхня боротьба не є проти тіла і крові, а проти зла, проти якого дієвим є всеперемагаючий меч слова Божого: «Сьогодні, як ніколи, нашому народові потрібна мудрість і сила не насилля, але Божої істини; сила не меча чи зброї, але Божого слова; сила не зла, яким хочеться відповісти на зло, але сила Божа, що походить від Його слова. Тільки така сила є тою, яка звільняє».

Саме знаходження суспільства в рамках природнього морального закону і є необхідною умовою успіху його боротьби за встановлення справедливості. При цьому не слід забувати, що як суспільство, так і кожна окрема особа має повне право на законну самооборону перед нападником , яка не йде за вбивством нападника, але тільки за захистом себе і тих, хто цього захисту потребує (див. Катехизм Католицької Церкви 2263-2267).

У цьому всьому Львів став дійсно реальним прикладом відповідального протесту, відповідальної самооборони суспільства перед беззаконною владою. Що більше, саме Львів, Львівський євромайдан першим простяг свої руки в молитві, зробивши її офіційною частиною свого протесту.

У тій ситуації, яка склалася в Україні три українські конфесії УГКЦ, РКЦ та УПЦ КП, проявили велику зрілість, не залишившись тільки на декларативному засудження злочинів правлячого режиму. Адже саме в Михайлівському соборі Києва (УПЦ КП) знайшли прихисток побиті на Майдані діти перед кровожерним «Беркутом». В умовах, коли було невідомо, як українське суспільство відреагує на кривавий розгін Майдану, це був дійсно геройський вчинок.

Також і Римо-Католицька Церква відкрила на цілодобове користування костел св. Олександра, неподалік київського майдану.

Дещо більше заангажованість на стороні народу проявила УГКЦ. Одразу після розгону київського майдану, львівський клир проголосив колишній костел оо. Єзуїтів, тепер гарнізонний храм свв. Петра і Павла територією захисту і перепочинку львівських мітингувальників. У Києві при Патріаршому соборі Христового Воскресіння відкрито центр допомоги учасникам Майдану. Що більше, Блаженніший Святослав закликав усі церковні установи УГКЦ допомагати протестувальникам: «Я закликаю усі наші парафії, усі наші монастирі відкрити двері для потребуючих: голодного – нагодувати, подорожнього – у дім прийняти. Вчинити всі діла, необхідні для того, щоб виявити милосердя в тих часах для потребуючих. Нехай Всемилостивий Господь поблагословить наш народ на кращу долю». Свій заклик він незабаром підкріпив закликом до безперервної молитви та допомоги.

Ще перед цим серед вірних УГКЦ стихійно, за подувом Духа Божого, почали виникати групи безперервної молитви. Одними з перших, хто організовано почав втілювати молитовну підтримку для всіх, хто бере участь у мирних акціях й активно маніфестує свою громадянську позицію, стало Товариство Українських Студентів-Католиків "Обнова",  а також Львівська Духовна семінарія. Доречно би було згадати, що семінарії УГКЦ з’єдналися і фізично з київським майданом. Ще до офіційного заклику Блаженнішого, в Тернополі оо. Францисканці продуктами почали допомагати Майдану.

І дійсно це, що відбувається в Україні зараз – це великий дар Божий. Знаком цього є не тільки солідарність Католицьких Церков з протестувальниками, миролюбивість самих протестувальників, але й і те, що усе почалося 21 листопада – на свято Архистратига Михаїла, Переможця Сатани. Не є випадковістю і те, що кілька днів після цього, 25 листопада Блаженніший Святослав у співслужінні практично усіх наших Владик відправив Божественну Літургію на головному вівтарі базиліки св. Петра в Римі. Не є випадковість і те, що після кровавої бійні на майдані, майдан, як фенікс, відродився між соборами св. Софії та Михайлівським.

З нами Бог! Тож не зрадьмо Його і свій народ! Станьмо в оборону своїх Богом даних прав – хто на Майдані, хто в духовній борні. З нами Бог! Тому не потрібно боятися і жахатися! Адже хто як Бог! Йому немає рівного – Він Сотворитель і Цар усього, в Його руці долі народів. Довірмося Йому, але й робімо те, що зараз найпотрібніше – вийти на Майдан і стати в молитві. Солідаризуймося! Бог і Його Свята Церква уже солідарні з нами!

о.Орест-Дмитро Вільчинський

Джерело:   Воїни Христа Царя

03.12.2013р. Б. / Молитва за сина, який іде до війська

  Господи Боже Предвічний, Царю Всесвіту! Ти для збереження справедливості й миру дозволяєш державам уживати меча та утримувати військових. Коли ж за Твоєю волею наш син (брат) іде на службу Вітчизні, молимо Тебе: Боже, допоможи йому бути вірним своєму званню і не дозволь йому погубити свою душу. Дай йому сили, терпіння й витривалість у цій тяжкій службі. Передусім дай йому, Боже, сили проти ворогів його душі, щоб завдяки Твоїй пресвятій благодаті він зберіг святу віру. Пресвята Діво Маріє! Віддаю його Тобі під Твою могутню опіку. Вкрий його своїм плащем і не випускай з-під нього, доки не повернеться назад. Амінь.

 

З молитовника "Щоденно з Богом"

Джерело:   КРЕДО 

02.12.2013р. Б. / Блаженніший Святослав Шевчук закликав відкрити для потребуючих усі церкви

Патріарх Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) закликав парафії УГКЦ «відкрити двері для потребуючих».

«Я закликаю всі наші парафії, усі наші монастирі відкрити двері для потребуючих: голодного – нагодувати, подорожнього – у дім прийняти. Вчинити всі діла, необхідні для того, щоб виявити сьогодні милосердя до потребуючих. Нехай всемилостивий Господь поблагословить наш народ на кращу долю», – сказав Предстоятель УГКЦ в Івано-Франківську після завершення Архиєрейської Літургії в соборі Святого Воскресіння з нагоди 90-річчя єпископа-емерита УГКЦ Софрона (Мудрого).

«Ваша Церква є з вами. У складних історичних моментах Церква завжди була з народом. У цей час наша Церква також є з народом», – наголосив Глава УГКЦ і запропонував усім разом заспівати Молитву за Україну «Боже, великий, єдиний». 

Як повідомлялося, цілодобово відкрита римо-католицька катедра святого Олександра. 

Нагадаємо, у суботу зранку після кривавого розгону мітингу на Майдані Незалежності постраждалі ховалися від Беркута у Свято-Михайлівському монастирі. 

За матеріалами: Департамент інформації УГКЦ 

Джерело:   КРЕДО 

02.12.2013р. Б. / Храм св. Олександра на Майдані відчинений цілодобово

У зв’язку із ситуацією, що склалася, римо-католицький храм святого Олександра на Майдані, по вул. Костельній, буде відчинений цілодобово. Всі потребуючі зможуть обігрітися в храмі, відпочити та отримати духовну допомогу!

Нехай береже нас Бог, Пресвята Діва Марія та всі святі!

 
За матеріалами: Ecclesia Catholica St. Alexandri 

Джерело:   КРЕДО 

01.12.2013р. Б. / Правоохоронні органи мусять захищати, а не провокувати людей, - Блаженніший Любомир Гузар

Блаженніший Любомир Гузар, емерит УГКЦ, вважає, що українцям на євромайданах слід уникнути насилля, а провоохоронні органи мусять захищати, а не провокувати людей. 

У влади було багато часу, щоб підготуватись до асоціації, зазначає він, але вона "старається оправдувати своє поступування аргументами про які не було мови впродовж минулого року". Тому він підтримав молодь, яка вийшла на євромайдани, але застеріг від насильства.

"Сила народу не потребує насилля щоб діяти, а мирної, послідовної, спільної діяльності, щоб осягнути цілі, які ведуть до загального блага", - наголосив Блаженніший, закликавши не змарнувати єдності народу і скористатися з неї під час виборів.

Він також нагадав правоохоронним органам їхню головну місію.

"Нехай правозахисні органи пам’ятають, що вони також є громадянами України і що їхнім завданням є захищати громадян та їхні права. Нехай вони пам’ятають, що вони є правозахисними, а не владозахисними органами", - закликав Блаженніший Любомир (Гузар).

Про це повідомляє Християнський портал Кіріос, із посиланням на news.ugcc.org.ua.

Джерело:   КІРІОС

01.12.2013р. Б. / Заява Глави УПЦ КП Патріарха Філарета щодо подій 30 листопада 2013 р. у Києві

Шановні співвітчизники!
Дорогі брати і сестри!

Сьогодні наше суспільство переживає один з найскладніших моментів новітньої історії, тому Церква не може мовчки стояти осторонь.

Події попередніх місяців та тижнів переконують, що переважна більшість наших співгромадян підтримують європейську інтеграцію України. На захист своїх прагнень вони вийшли на публічні масові акції. Ці акції проводилися в цілому мирно та без насильства, до чого громадян також закликала і наша Церква, й інші Церкви та релігійні організації.

Київський Патріархат, разом з українським народом, підтримував і продовжує підтримувати європейську інтеграцію та бачить майбутнє України у колі незалежних держав об’єднаної Європи. 

Після початку масових громадянських акцій ми неодноразово зверталися також і до правоохоронних органів та інших представників держави із закликом забезпечити громадянам гарантоване Конституцією право мирно висловлювати свою позицію. На жаль, цей наш заклик не був почутий.

Вночі 30 листопада, із застосуванням жорстокого насильства, учасники акції були вигнані з Майдану Незалежності. Кадри цієї події нагадують про 18 липня 1995 року, коли було застосовано силу до учасників похорону Патріарха Володимира (Романюка).

Як Церква, ми морально засуджуємо жорстоке застосування сили до мирних громадян, яке відбулося сьогодні на столичному Майдані Незалежності. Також ми закликаємо всіх – особливо міліцію, але також і учасників громадських акцій, не допустити подальшого примноження насильства.

Бо, можливо, саме цього – розгортання великого громадянського конфлікту та розколу країни, знищення нашої державності – добиваються ті сили, які за будь-яку ціну прагнуть не допустити інтеграції України з об’єднаною Європою.

Майбутнє нам невідоме. Але хочемо, щоби всі знали: Київський Патріархат – з українським народом. Незалежно від того, які на нас чекають випробування.

За свідченням Господа Ісуса Христа, молитва має велику здатність руйнувати силу та підступи диявола. Тому саме зараз, окрім іншого, особливо потрібною є молитва про Україну, про збереження нашого спільного дому від руйнівної міжусобної ворожнечі. До цієї посиленої молитви я закликаю всіх віруючих.

З важким серцем, але з твердою надією на Господню милість і допомогу, промовляю разом з вами: «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!»

Закликаю на весь український народ Боже благословення!

+Філарет,
Патріарх Київський і всієї Руси-України

30 листопада 2013 р.

Про це повідомляє Християнський портал Кіріос із посиланням на cerkva.info.

Джерело:   КІРІОС