Уроки минулих століть мають навчити нас
цінувати і берегти єдність народу, не спекулювати на природних проявах
регіонального, культурного, конфесійного чи етнічного розмаїття, яке
насправді нас збагачує, а не загрожує державотворенню. Про це мовиться у
Посланні Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства
УГКЦ з нагоди сторіччя відновлення української державності в розділі
«Звершені в єдності».
Як наголошують єпископи в Посланні,
вороги української державності намагаються розколоти народ,
протиставляючи одні групи іншим, натомість відповідальні політики та
справжні патріоти повинні докладати всіх зусиль, щоб запевнити
згуртування, взаємодопомогу і дієву солідарність між усіма складовими
українського суспільства.
На думку владик, таке змагання до єдності випливає не лише з
національних інтересів нашого народу. Воно вписане в саму природу
людської спільноти, в якій закладено прагнення до цілісності, до
згуртованості. Наш відвічний національний ідеал «соборності»
віддзеркалюється у простих гаслах, які повторюють навіть діти: «Україна —
єдина!», «Схід і Захід разом!»
Проте, на переконання авторів Послання, наш народ зазнавав трагічних
наслідків і поділів, які спричинювали й ми самі — внутрішніми чварами,
протистояннями на різних рівнях, несправедливими діями, підбурюванням
одних супроти інших, висуванням на перший план власних (часто
вузькопартійних) інтересів, а не загальнонаціональних потреб.
Уже праведний митрополит Шептицький із болем у серці стверджував: «На
жаль, навіть з поверхової обсервації нашого національного життя конечно
доходиться до висновків, що є в душі українця глибока й сильна воля мати
свою державу, та попри ту волю знайдеться, може, рівносильна і глибока
воля, щоб та держава була конечно такою, якою хоче її мати чи партія, чи
кліка, чи група, чи навіть одинця. Бо як же пояснити те фатальне
ділення поміж собою, спори, роздори, сварні, ту партійність, яка нищить
кожну національну справу?! Як пояснити психіку таких численних гарячих
патріотів, яких праця має визначний руїнний характер?!» «На превеликий
жаль, ці слова митрополита Андрея, сказані в далекому 1941 році, не
втратили нічого зі своєї актуальності, бо, дивлячись на сьогодення,
неозброєним оком бачимо «руйнівний характер» діяльності багатьох
політиків і політичних сил», — констатують єпископи.
«Спогадуючи цінний, — пишуть у Посланні владики, — здебільшого гіркий
столітній досвід минулого, ми сьогодні скеровуємо заклик не тільки до
наших політиків і громадських діячів, а й звертаємося до кожного
українця і кожної українки, хоч би де вони зараз перебували: цінуймо
соборність Української Держави, плекаймо єдність і солідарність між
собою, не йдучи на повідку тих псевдопатріотів, що сіють недовіру,
незгоду, чвари та поділи в нашому народі».
«Така їхня «праця», — переконують члени Синоду, — неминуче вестиме до
ослаблення національних сил, урешті — до втрати здобутої, а сьогодні
обстоюваної такою великою ціною української державності. Ми, пастирі
цього народу, заносимо до Господа нашу прадавню молитву-благання: «В
єдності сила народу. Боже, нам єдність подай!»
Джерело: Департамент інформації УГКЦ
Немає коментарів:
Дописати коментар