Еннеаграма є дев’ятисторонньою фігурою, яка нагадує зображення до теореми Евкліда з трактату про Начала. Але замість того, щоб навчати основних математичних фактів, еннеаграма скерована на те, щоб «показати» шлях до просвітлення, шлях, який у провідників Церкви викликає занепокоєння.
У 2000 році Конференція католицьких єпископів США підготувала проект заяви під назвою «Короткий звіт про походження еннеаграми», в якому застерігала перед її використанням. Цей проект не був опублікований, однак його можна знайти в інтернеті на сторінці
National Catholic Reporter. У 2003 році у ватиканському документі «Ісус Христос – джерело води життя» було описано небезпеки духовності Нью-Ейджу, де також в якості прикладу було згадано еннеаграму. У 2004 році Комісія з питань доктрини при Конференції католицьких єпископів США видала «Звіт щодо використання еннеаграми: чи може вона служити правдивим інструментом для духовного зросту християнина?» для внутрішнього використання Конференції. Отець Томас Вайненді, який входить до складу доктринальної комісії при єпископаті США, надав текст звіту для підготовки цієї статті.
В лютому 2011 року Архиєпископ Маямі Томас Венскі у статті під назвою
«Нью-Ейдж – старий гностицизм» пояснив католицьке вчення щодо еннеаграми та пов’язаних з нею речей. Зокрема він написав, що еннеаграма є «псевдо-психологічною практикою, яка швидше за все базується на східному містицизмі, який вносить непорозуміння в доктрину і життя християнської віри, і тому її не можна використовувати для поширення розвитку автентичної християнської духовності». Стаття архиєпископа є найбільш зрозумілим із доступних пояснень цієї проблематики для мирян, а також лаконічним підсумком єпископського звіту.
Еннеаграма переосмислює гріх, просто пов’язуючи проступки із типами особистості, що є особливо спокусливо в культурному середовищі, де панують безвідповідальність і нарцисизм. Вона заохочує до нездорового егоцентризму навколо власного «типу», в результаті чого провина падає на тип, а не на особу. Тут виникає детерміноване мислення, яке протирічить християнській вірі.
Однак серед певних християнських кіл присутнє зацікавлення еннеагармою. Певні християнські реколекційні центри і навіть університети США (як наприклад, реколекційний центр Валломброза у каліфорнійському Менло Парк, реколекційний центр Тавор в нью-йоркському Оушенсайді, який провадить релігійний жіночий чин урсулинок, духовний центр «Жива вода» у Вінслові, штат Мен, який провадять сестри св. Йосифа, Чиказький Університет Ігнатія Лойоли, Академія св. Схоластики у Чикаго, США та інші) проводять семінари на тему еннеаграми і її використання. Від січня по квітень минулого року в Архиєпархії Лос Анджелесу було проведено серію семінарів на тему «Еннеаграма і тріади буття», які проводив отець-францисканець Річард Рор, засновник Центру дії та контемпляції в Альбукерке, американський штат Нью-Мексико.
Джоанна Квінтрелл розповіла, що впродовж чотирьох років Джером Вагнер із Університету Лойоли в Чикаго навчав її еннеаграми. Зараз вона є священнослужителькою Євангельської церкви і викладає в Центрі «Подорож» у каліфорнійському місті Санта Роза, який позиціонує себе, як центр, що пропонує «христоцентричну духовність, зцілення і повноту». Власне чиказький осередок її деномінації відправив її вивчати еннеаграму в Університеті Лойоли.
«Я навчаю еннеаграми із духовної точки зору»,– розповідає п. Квінтрелл. – «Еннеаграма має як дохристиянське, так і християнське коріння». Вона зазначає, що «еннеаграму можна прослідкувати в творах отців-пустельників» і посилається на праці о.Рора, щоб підтвердити цю тезу. Квінтрелл описує дев’ять типів особистості, включених у еннеаграму, як відображення божественного характеру. Вона також стверджує, що християнізує еннеаграму, яка відображає людей в Божому образі і визнає їх слабкості.
«Частина людей відкриті на вчення еннеаграми, а частина – бояться»,– коментує Квінтрелл.– «Дехто вбачає в ній пентаграму і не хочуть її досліджувати». Вона зазначає, що 60% учасників семінарів про еннеаграми ідентифікують себе християнами. «Цього не слід боятись. Це лише інструмент для переміни. Святий Дух використовує цей інструмент для того, щоб принести Боже зцілення»,– додає вона.
Однак еннеаграма не є інструментом для пояснення себе самого на кшталт щоденного гороскопу. Учасники семінарів, які проводить Джоанна Квінтрелл, заповнюють анкету із 200 питань, розроблену Д. Вагнером із Університету Лойоли. «Тут починається дослідження свого типу»,– пояснює Квінтрелл.– «Воно є комплексним. Чого я можу досягти? Якою є суть мого буття?»
Сестра-бенедиктинка Сюзан Зуерхер з Чикаго показує інший шлях, яким еннеаграма застосовується в християнстві. Вона вивчала еннеаграму впродовж 36 років і використовує її в Інституті духовного лідерства в Університеті Лойоли, окрім того вона є президентом Академії св. Схоластики, де використовує її разом із рештою працівників. Сестра Зуерхер називає еннеаграму «помічною в духовній подорожі».
«Я визначаю її як інструмент для духовного зросту, засіб для самопізнання, смиренності і самоприйняття»,– каже вона.– «Не буває і дня, щоб я її не використовувала. Вона розповідає про мої дари, мої справи».
«В документі згадуються книги о. Рора і мої, кажучи про те, що ми навчаємо тих речей, які суперечать католицькій доктрині. Але якщо ви знайомі з еннеаграмою, то бачите, що вона стверджує, що наша найбільша грішність походить від нашого бажання спастися»,– зазначає вона.
Сестра також вважає, що еннеаграма є чимось більшим, аніж комбінацією нумерології і тестів на визначення особистості. Цитати з книги «Духовність еннеаграми» використовуються у списку основних принципів для розрізнення сестер-бенедиктинок у Чикаго, серед них: «Розрізнення є усвідомленням централізованої чи нецентралізованої енегрії в організмі» і «Ми відмовляємося від прогнозів, від судження про те, що є добрим чи поганим… Ми просто живемо зсередини нас». Свої роздуми сестра завершує фразою: «Ми живемо настільки ж розслаблено, як дитина, і наша Божа Матір живить нас в центрі нашого буття, в тілі і дусі, утіловлені єства, людські організми».
Отець Вільям Менінгер із монастиря св. Бенедикта в Сноумасс, Колорадо, проводить реколекції на тему еннеаграми та центрування молитви. Минулого року він провів семінари в м.Оригон в католицькому храмі Св. Марії та в м. Салем у католицькому храмі Цариці миру. В лютому у Вашингтоні він дав лекцію на тему еннеаграми і типів особистості у Богословські спілці Вашингтону та католицькій школі богослів’я і служіння.
В. Менінгер навчає про еннеаграму ще з 1990 року. «Мені про неї розповіли викладачі, і я відвідував професійні семінари. Більше про неї я дізнався в Ізраїлі»,– розповідає він. Отець також зазначив, що проводив навчання по еннеаграмі у єпископальних церквах та церквах методистів, а також у світських закладах.
Він також зазначив, що не хоче ігнорувати чи кидати виклик католицьким єпископам США, однак не погоджується з ними.
В. Менінгер зазначає, що як цистерціанець, «я давав присягу покори, і тому слідуватиму остаточному рішенню єпископів США». Водночас він зазначив, що канадські єпископи не забороняють вчення про еннеаграму.
«Еннеаграма навчає самопізнанню»,–каже Менінгер.–«Дельфійський оракул казав: Знай себе. Самопізнання є чеснотою смирення. Смирення є основною чеснотою. Самопізнання є важливим на духовному шляху. А еннеаграма є лише інструментом».
У своїй статті на цю тему Архиєпископ Томас Венскі описав еннеаграму як принципово гностичну, як форму нумерології і ворожіння такого типу, які Господь забороняє серед ізраїльтян (Втор. 18:10-14). Отець Томас Вайненді сказав: «Кожен хоче мати контроль над своїм життям, люди претендують на таємні знання для спілкування з Богом і на контакт з божественною енергією. Акцентом ж католицизму є особисті стосунки з Ісусом – віра. Це – не таємне знання, вона базується на його смерті і Воскресінні».
На відміну від багатьох тестів особистості, еннеаграма претендує на глибокий, трансцендентний, а також науковий сенс. Але це значення варіюється в залежності від того, кого ви запитаєте і яку критику адресуєте. Сестра Зуерхер сказала, що вона радить тим, хто зацікавлений еннеаграмами «відвідати семінари в поважному реколекційному центрі, а не тільки читати».
«Це усна традиція»,– пояснила вона. «Люди говорять про своє життя, хто вони, їхні проблеми. У розмові люди знаходять себе на еннеаграмі .... Це інструмент самопізнання, знання про те, хто ви є. Ви починаєте з дарів та аспектів Творця. Ви починаєте з дарів і того, як їх спотворило ego».
Багато прихильників еннеаграми стверджують, що вона наукова. У березні 2007 в інтерв'ю для «San Francisco Chronicle» Дон Рісо з Інституту еннеаграми стверджував, що «проводиться незалежне і неупереджене дослідження високо цінованою групою статистиків та психометристів у Великобританії, які стоять на шляху доведення того, що дев'ять видів існують». «Високо цінована група» і досі залишається анонімною. Зрештою, Рісо робить висновок: «У кінцевому підсумку, люди або бачить принципову істинність і корисність еннеаграми в своєму власному житті і досвіді, або не бачать».
І отець Менінгер, і сестра Зуерхер згадують про отця-єзуїта Мітча Паква та його працю з єпископами США щодо практик Нью-Ейджу. Отець Менінгер вважає отця Пакву «лідером опозиції еннеаграмі». Книга о.Пакви від 1992 року «Католики і New Age» є одним з небагатьох широко поширених правовірних трактувань теми. У трьох розділах книги о.Паква обговорює питання своєї участі в еннеаграмах. Колись він навчав цього, еннеаграма навіть, здавалося, приносила добрі плоди – він зазначає, що вона надихнула його до однієї з кращих сповідей. Але чим більше він досліджував її, то все більше розчаровувався. Отець прийшов до висновку, що еннеаграма є небезпечним шахрайством. «Відношення когось до того чи іншого типу здавалося веселим»,– пише він. «... Однак після неправильного визначення типів деяких друзів, я в кінці кінців викинув еннеаграми з мого репертуару інструментів духовного напрямку».
«Люди використовують [еннеаграму], тому що вони не знайшли католицької духовності, яка була б їм до вподоби»,– вважає о.Вайненді. «Вони загубилися на шляху. Чим більше мирян та релігійних установ будуть сформовані в автентичному католицькому благочесті, тим менше вони будуть зацікавлені в інших речах».
За матеріалами
www.catholicworldreport.com
Джерело:
Мандрівники Христа Царя
