“Ми
бачимо велику потребу у капеланському служінні - це дуже потрібний і
благородний вид служіння”, - заявив заступник Голови Департаменту
Патріаршої Курії УГКЦ у справах душпастирства силових структур України
о. Любомир Яворський під час VIII практичного спецкурсу ПМВ з місійного
служіння для семінаристів, який триває у Зарваниці.
“Моє капеланське служіння розпочалося у 2006 році, коли
Блаженніший Любомир Гузар, далекоглядно дивлячись, вимагав від владики
Михаїла Колтуна, щоби у Києві був департамент військового капеланства.
Тоді ніхто не розумів, що таке військове капеланство. У серпні 2006 року
після паломництва до Зарваниці Блаженніший Любомир сказав мені: “Ви
мусите відвідати кожну військову частину”. А там не чекали військових
капеланів. Мені тоді було 25 років і треба було будувати те капеланське
служіння”, - зазначив о. Любомир.
Він відзначив, що згодом при Міністерстві оборони створили Раду душпастирської опіки, в яку увійшли 7 конфесій.
“УГКЦ завжди були промоутером у капеланському служінні. У 2014 році
наші священики були першими і найчисельнішими, які поїхали у зону
бойових дій на Сході України.Коли розпочалася війна, у нас в УГКЦ було
47 військових капеланів. На сьогодні наша Церква має 600 ротацій у зоні
бойових дій - це приблизно 170 військових капеланів”, - зазначив
заступник Голови Департаменту Патріаршої Курії УГКЦ у справах
душпастирства силових структур України.
Отець Любомир розповів, як розвивалося це служіння. Так, священики, в
яких на парафіях були мобілізовані хлопці, хотіли відвідати своїх
парафіян на фронті – провести Літургію, посповідати, - і у
такий спосіб починали здійснювати капеланське служіння.
Він також відзначив, що на Сході України на передовій РУВ священики УГКЦ будують каплиці. Вже поставили 27 каплиць, зокрема 4
каплиці-бліндажі у Луганській області.
“Ми бачимо велику потребу у капеланському служінні - це дуже потрібний і благородний вид служіння”, - підкреслив о. Любомир.
Священик відзначив, що капеланське служіння відбувається не тільки на війні.
Так, військові капелани проводять табори для дітей
військовослужбовців. За 4 роки в таких таборах, які організовують в
Одесі та Карпатах, взяли участь близько 1500 дітей.
“Особливе служіння - для поранених. Там треба більше слухати, а не
говорити. Коли ми приходимо у шпиталі, ми кажемо лікарям, що ми - ваші
колеги. Ви лікуєте тіло, ми – душу. Якщо хлопець втратив кінцівки, то
лікар вже нічого не зробить і тут потрібна робота священика”, - зазначив
військовий капелан.
Крім того, військові капелани опікують родинами загиблих на війні і звільненими полоненими.
Джерело: ПМВ УГКЦ
Немає коментарів:
Дописати коментар