21.11.2013р. Б. / 21 листопада - Святкування Собору Архистратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних (і проповідь)

Святкування Собору Архистратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних встановлено на початку IV століття на Помісному Соборі Лаодикійському, що відбувався за кілька років до Першого Вселенського Собору. Лаодикійський Собор 35-м правилом засудив і відкинув єретичне поклоніння ангелам як творцям і правителям світу і затвердив православне їх шанування. Святкується в листопаді - дев'ятому місяці від березня (з якого в давнину починався рік) - відповідно до числа 9-ти чинів Ангельських. Восьмий же день місяця вказує на майбутній Собор всіх Сил Небесних в день Страшного Суду Божого, який святі отці називають "днем восьмим", бо після віку цього, за кілька тижнів, наступить "день осмий", і тоді "прийде Син Людський у Славі Своїй і всі святі Ангели з Ним "(Мф. 25, 31).

Чини ангельські поділяються на три ієрархії - вищу, середню і нижчу. Кожну ієрархію становлять три чини. У вищу ієрархію входять: серафими, херувими, престоли. Ближче всіх Пресвятої Трійці знаходяться шестикрилі Серафими (полум'яніючі, вогненні) (Іс. 6, 2). Вони полум'яніють любов'ю до Бога та інших спонукають до неї.

Після Серафимів знаходяться  многоокі Херувими (Бут. 3, 24). Їх ім'я означає: вилив премудрості, бо через них, сяючих світлом Богопізнання і розуміння таємниць Божих, посилається мудрість та просвіта для істинного Богопізнання. 

За Херувимами – Богоносні за благодаттю, даною їм для служіння, престоли (Кол. 1, 16),  що таємничо і незбагненно носять Бога. Вони служать правосуддю Божому.

Середню ангельську ієрархію становлять три чини: Господства, Сили, Власті.

Господства (Кол. 1, 16) володарюють над подальшими чинами ангелів. Вони наставляють поставлених від Бога земних володарів мудрому керуванню. Панування вчать володіти почуттями, приборкувати гріховні прагнення, поневолювати плоть духу, панувати над своєю волею, перемагати спокуси.

Сили (1 Пет. 3, 22) виконують волю Божу. Вони творять чудеса і посилають благодать чудотворіння та прозорливості угодникам Божим. Сили допомагають людям у несенні послуху, зміцнюють у терпінні, дарують духовну фортецю і мужність.

Власти (1 Пет. 3, 22; Кол. 1, 16) мають владу приборкувати силу диявола. Вони відводять від людей бісівські спокуси, стверджують подвижників, оберігають їх, допомагають людям у боротьбі зі злими помислами.

У нижчу ієрархію входять три чини: Начала, Архангели і Ангели.

Начала (Кол. 1, 16) володарюють над нижчими ангелами, направляючи їх до виконання Божественних повелінь. Їм доручено керувати всесвітом, охороняти країни, народи, племена. Начала наставляють людей віддавати кожному честь, належну його званню. Вчать зверхників виконувати посадові обов'язки не заради особистої слави і вигод, а заради честі Божої і користі ближніх.

Архангели (1 Сол. 4, 16) звіщають про велике і преславне, відкривають таємниці віри, пророцтва та розуміння волі Божої, зміцнюють в людях святу віру, просвіщаючи їхній розум світлом Святого Євангелія.

Ангели (1 Пет. 3, 22) найбільш близькі до людей. Вони сповіщають наміри Божі, наставляють людей до доброчесного й святого життя. Вони зберігають віруючих, утримують від падінь, підіймають занепалих, ніколи не залишають нас і завжди готові допомогти, якщо ми побажаємо.

Всі чини Небесних Сил носять спільну назву Ангелів - по суті свого служіння. Господь відкриває Свою волю вищим Ангелам, а вони, в свою чергу, просвіщають інших.

Над усіма дев'ятьма чинами поставлений Господом святий Архистратиг Михаїл (ім'я його в перекладі з єврейської - "хто як Бог") - вірний служитель Божий, бо він скинув з Неба згорділого з іншими відпалими духами. А до решти Янгольських Сил він вигукнув: "Будьмо уважні! Станьмо побожно перед Творцем нашим і не помислимо неугодного Богові!"

За Церковним переказом, відображеним у службі Архистратигу Михаїлу, він брав участь у багатьох старозавітних подіях. Під час виходу ізраїльтян з Єгипту він був перед ним у вигляді стовпа хмарного вдень і у стовпі вогню вночі. Через нього з'явилася Сила Господня, що знищила єгиптян і фараона, які переслідували ізраїльтян. Архистратиг Михаїл захищав Ізраїль від усіх лих.

Він з'явився Ісусу Навину і відкрив волю Господа на взяття Єрихону (Нав. 5, 13 - 16). Сила великого Архистратига Божого з'явилася у знищенні 185 000 воїнів асірійського царя Санхеріва (4 Цар. 19, 35), у поразці нечестивого вождя Антіохова Іліодора і в огорожі від вогню трьох святих отроків - Ананія, Азарія і Мисаїла, кинутих у піч на спалення за відмову поклонитися ідолу. (Дан. 3, 92 - 95).

З волі Божої, Архистратиг переніс пророка Авакума з Юдеї в Вавилон, щоб дати їжу Даниїлу, в Рове з левами укладеним (кондак акафіста, 8).

Архангел Михаїл заборонив дияволу явити юдеям тіло святого пророка Мойсея для обожнення (Іуд. 1, 9).

Святий Архангел Михаїл явив свою силу, коли він врятував дитину, кинуту грабіжниками в море з каменем на шиї біля берегів Афону (Афонський Патерик).

З давніх часів прославлений своїми чудесами Архангел Михаїл на Русі. Заступництва за міста руські Пресвятої Цариці Небесної завжди здійснювалися Її явищами з Воїнством Небесним, під проводом Архистратига. Вдячна Русь оспівала Пречисту Богородицю і Архангела Михаїла в церковних співах. Архистратигу присвячено безліч монастирів, соборних, палацових і посадських храмів. У древньому Києві відразу після прийняття християнства був споруджений Архангельський собор і влаштований монастир. Не було на Русі міста, де не існувало б храму або бокового вівтаря, присвяченого Архистратигу Михаїлу.

Зі Святого Письма та Священного Передання відомі також Архангели: Гавриїл - фортеця (сила) Божа, провісник і служитель Божественного всемогутності (Дан. 8, 16; Лк. 1, 26); Рафаїл - лікування Боже, цілитель людських недуг (Тов. 3, 16; Тов. 12, 15); Уриїл - вогонь або світло Боже, просвітитель (3 Езд. 5, 20); Селафіїл - молитвеник Божий, що спонукає до молитви (3 Езд. 5, 16); Ієгудиїл - славить Бога, зміцнює тих, хто працює для слави Господньої і клопоче про відплату їм за подвиги; Варахиїл - роздає благословення Боже на добрі справи, що просить людям милості Божий; Ієремиїл - піднесення до Бога (3 Езд. 4, 36).

На іконах Архангели зображуються відповідно до роду їхнього служіння:
Михаїл – попирає ногами диявола, в лівій руці тримає зелену фінікову гілку, у правій - спис з білою хоругвою (іноді полум'яний меч), на якій зображений  червлений хрест.
Гавриїл - із райською гілкою, принесеною ним Пресвятій Діві, або зі світловим ліхтарем у правій руці і дзеркалом з яспису - у лівій.
Рафаїл - тримає посудину з цілющими ліками в лівій руці, а правою веде Товію, що несе рибу.
Уриїл - у піднятій правій руці - оголений меч на рівні грудей, в опущеній лівій руці - "полум'я вогню".
Селафіїл - в молитовному положенні, що дивиться вниз, руки складені на грудях.
Ієгудиїл - у правиці тримає золотий вінець.
Варахиїл - на його одязі безліч рожевих квітів.
Ієремиїл - тримає в руці терези.

------------------------- Джерело:   КІРІОС

Проповідь на свято Архистратига Михаїла та всіх небесних сил безтілесних

Коли ми вшановуємо пам'ять святих людей, то зазвичай знаємо, як проходило їхнє життя і чим є знаменна їхня діяльність. Про Ангелів ми знаємо порівняно мало, бо Святе Письмо дає нам уявлення про духовний світ тільки в тій мірі, наскільки це є необхідним для нашого спасіння, для нашого наближення до Бога. Що ж ми знаємо про життя і діяльність ангелів? Святе Письмо нас вчить, що великий духовний світ є населений розумними добрими істотами, яких називають ангелами. Ангели - це загальне ім'я для всіх чинів Небесної Ієрархії, так як слово «Ангел» це назва не істоти, а служіння, як про них і пише Апостол Павло в Посланні до Євреїв: «Хіба ж не всі вони служебні духи, що їх посилають до послуг тим, які мають успадкувати спасіння?» Євр.1.14. У чому ж власне складається їхнє життя в духовному світі, який вони живуть, і в чому полягає їх діяльність - ми майже не знаємо, так, по суті, і зрозуміти не в змозі. У своєму служінні ангели виявляють себе як розумно - вільні істоти, що носять в собі образ Божий. Святе Письмо називає їх «духами» Євр.1.14 і відносить їх до «невидимого» світу Кол.1.16.

У творах святих отців в літургійних текстах ангели визначаються як «безтілесні духи» , що знаходить підставу в словах Христа «дух тіла й костей не має» Лк.24.39. Святитель Григорій Богослов вказує, що ангельський світ настільки таємничий і незбагненний, що його опис викликає «крутіння в слові». У своїй праці Діонісій Аеропагіт підкреслює символічний характер ієрархії духовного світу, бо , «скільки чинів небесних істот, які вони і яким чином у них відбуваються є таємницею ієрархії, - в точності знає тільки один Бог». Багато ангельських імен, їхній чин залишаються невідомими людям в земному житті і можуть бути відкриті їм тільки після їх смерті. Якщо про служіння ангелів в Божественному Одкровенні міститься багато відомостей, то про їх природу в ньому майже нічого не сказано. «Вид та визначення » ангельської сутності, за зауваженням преподобного Івана Дамаскина : «знає один тільки Творець». У своєму служінні ангели виявляють себе як розумно-вільні істоти, що носять в собі образ Божий. «Ангели ... на небесах завжди бачать обличчя Мого Отця » Мт.18.10 , - сповістив Ісус Христос, засвідчуючи цим про їх особливу близькість до Бога. Вони безпосередньо причащаються Божественного Світла і постійно перебувають у благодаті Божої. Сам Господь називає їх «святими» Мт.25.31. «Ангели, - пише преподобний Іван Дамаскин - не схильні до зла». Цього стану своєї природи вони досягли на шляхах служіння Богові і добровільного виконання Його волі. Перебуваючи в такому стані, вони радіють каяттю кожного грішника і поверненню його до Бога.» Лк.15.10. Побожне споглядання величі Творця є для Ангелів джерелом постійної радості. У книзі Йова говориться, що, коли Господь створив землю, всі сини Божі вигукували від радості Йов 38.7, а Свята Церква щодня словами пісноспівців закликає : «Хваліте Його, всі Ангели Його, хваліть Його, вся Сили Його!» Пс.148.2. З усього сонму ангельських сил найближче до нас Ангели Хоронителі. За вченням Церкви, такі Ангели посилаються в таїнстві Хрещення кожній людині. Вони супроводжують нас і зберігають нас на всьому життєвому шляху. Хоча ми часом і забуваємо про своїх Ангелів-Хоронителів, бо не молимося йому, віддаляємо його своїми гріхами, ображаючи його, але він, лагідний і тихий, намагається знову повернути нас на шлях чеснот. Прагнення до добрих справ, молитва і покаяння народжуються в нас не без допомоги Ангела Хранителя. Це він постійно кличе нас до Бога і направляє до спасіння, утримує нас від гріха і спокуси, допомагає боротися з ними. Якщо ж ми впадаємо в прогрішення, Ангел Охоронець віддаляється від нас на час нашої нерозкаяності, плаче про нас, просить за нас Бога, щоб Він не поспішав зі Своїм покаранням, на яке ми заслужили, і в той же час не перестає стукати в нашу совість з метою пробудити покаяння.

Щоразу, коли нам трапиться послужити Богові, виконавши Його заповідь, будемо згадувати, що ми воїни Великого Полководця - Христа Спасителя. Будемо пам'ятати, що ми не самотні у битві з ворогом роду людського. З нами вся Небесна Церква, всі Ангели і Архистратиг Божий Михаїл. Будемо ж звертатися до них за допомогою, віруючи, що вони не забаряться і негайно підтримають нас на шляху до Царства Небесного. Амінь.

Протоієрей Тарас Огар

Джерело:   КІРІОС