01.10.2013р. Б. / Шпиталь Шептицького розширив масштаб опіки невиліковно хворих удома

Минає місяць відтоді, як Шпиталь митрополита Андрея Шептицького у Львові розпочав реалізацію проекту надання медико-соціального та психологічного супроводу невиліковно хворим людям удома. Проект став можливим завдяки фінансуванню Міжнародного фонду «Відродження». Розрахована така діяльність на чотири місяці з можливістю продовження. Схожі проекти діють також у «Карітасі-Бучач», «Карітасі-Івано-Франківськ УГКЦ», «Карітасі-Волинь».

Така діяльність спрямована на створення інноваційної моделі хоспісної допомоги –  розширення хоспісної та паліативної допомоги в домашніх умовах хворим на термінальній стадії захворювання шляхом надання медико-соціальної допомоги хворим, їх догляду, психологічної підтримки членів родин.

Послугами буде охоплено близько 25 пацієнтів на термінальній стадії, 80 сімей і родин отримають кваліфікацію для догляду за паліативними хворими. Цільова група:  онкологічні хворі, люди з важкою нирковою і серцевою недостатністю, неврологічними та іншими захворюваннями, що суттєво обмежують прогноз життя.  Персонал, який забезпечує надання медико-соціального та психологічного супроводу невиліковно хворим людям удома, включає дві медичні сестри (50% зайнятості), соціального працівника, лікаря-консультанта, бухгалтера і координатора проекту.

Послуги для потребуючих підопічних, що передбачані проектом:

- Щоденний догляд за пацієнтами (гігієна тіла, догляд за шкірою, мобілізація, годування, профілактика ускладнень);

- Розмова з пацієнтом, бесіди, читання літератури;

- Вирішення питань соціального  характеру (запрошення членів родини, знайомих, виконання особистих побажань пацієнта, налагодження стосунків з  членами родини та пацієнтом);

- Запрошення юриста або нотаріуса для вирішення майнових питань, заповітів тощо;

- Супровід до церкви, запрошення духівників (незалежно від конфесії), сповіді, причастя, єлеопомазання тощо;

- Розмови з родичами, підготовка їх до моменту втрати та психологічна підтримка після смерті близької людини.

Розповідає Галина Курницька, керівник проекту: «Що важливо  –  проект робить особливий наголос на психосоціальну підтримку, а також роботу з рідними хворих, забезпечення їхніх духовних потреб. Оскільки центр паліативного лікування Шпиталю є єдиною недержавною установою такого типу в регіоні, його діяльність значною мірою відрізняється від державних закладів саме завдяки роботі з родинами хворих, вирішенню їх соціальних і психологічних проблем.

Брак паліативних ліжок на Львівщині та на загал в Україні приводить до того, що одинокі невиліковно хворі або немічні люди, які потребують постійної опіки та догляду, опиняються в останні дні життя покинуті напризволяще, помирають в ізоляції та самотності. А в цей останній період життя вони, як ніколи, потребують не лише медико-соціальної допомоги, а також спілкування, психологічного супроводу для самих хворих і членів їх родин».

Основною метою діяльності Шпиталю Шептицького є забезпечення потребуючих Львова і регіону, незалежно від їхньої національності та конфесійної приналежності, медичною і соціальною допомогою через надання соціальних послуг, консультативно-діагностичну допомогу та безоплатне медичне лікування. Також Шпиталь імені митрополита Андрея Шептицького має незрівнянний досвід реалізації масштабних медико-соціальних  проектів:

А) програма “Домашня опіка”, яка діє з 1998 р. -  охопила тисячі людей, які потребували сторонньої допомоги, насамперед одиноких людей похилого віку

Б) для малозабезпечених та безпритульних “Кухня для потребуючих” (2003-2011, на нерегулярній основі)

В) проект  «Від серця до серця», що включав медико-психологічний супровід для людей, що живуть із ВІЛ/СНІДом, догляд і підтримку дітей, які народжені ВІЛ-позитивними батьками, немедичний і медсетринський догляд за людьми, які живуть із ВІЛ/СНІДом, медико-соціальний і психологічний супровід антиретровірусної терапії (АРТ) для дорослих і дітей тощо (березень 2007 - липень 2012)

Г) центр паліативної допомоги та психосоціальної підтримки на базі Шпиталю Шептицького (серпень 2006-липень 2007)

На сьогодні  – зазначають працівники проекту – у Львові не існує жодної програми для невиліковно хворих удома. Тому новий проект і його подальший розвиток стануть корисними місцевій громаді і конкретним сім’ям потребуючих людей.

Повідомила Надія Чорна

Джерело:   Департамент інформації УГКЦ