Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, на Всеукраїнській і молодіжній
прощі 13 липня у Зарваниці зустрівся із молоддю. Перед багатотисячною
аудиторією Глава УГКЦ презентував аудіо-диск «100 відповідей на запитання молоді»,
у якому навчав про основи духовного життя, суть подружжя, подружню
любов, зміст людського тіла та людської статевості. Першоієрарх окремо
говорив про небезпеки ґендерної філософії та ідеології.
Розкриваючи перед молоддю вчення Церкви про людську статевість, Блаженніший виокремив три важливі істини:
Перша істина: «Ми з вами, як християни, віримо в Бога-Творця. Ми, люди, як частина всесвіту, не є якоюсь випадковістю.., ми є сотвореним істотами і наше життя Творець нам подарував.
Ми не взяли це самі від себе та не є джерелом свого власного життя.
Наше життя з усіма його радощами і прикрощами є Кимось (ред. – Богом)
нам дане».
Друга істина: «Господь Бог кожного з нас сотворив або
чоловіком, або жінкою. Ми читаємо в книзі Буття, що Бог сотворив першу
людину, як чоловіка і жінку на свій образ і на свою подобу... Не можна обирати ким бути: чоловіком чи жінкою, бо це є щось нам дане нашим Творцем, як великий дар.
Тою статевою ознакою є позначене не тільки наше тіло, але вся наша
особа… А разом з тим ми маємо велике покликання або виклик відкрити
зміст, що означає сьогодні бути чоловіком та жінкою».
Третя істина: «Щоб зрозуміти зміст власного
життя, яке нам дане нашим Творцем, відкрити і жити в повноті свою Богом
дану статевість, треба навчитися любити. Бо тільки любов дає в
повні можливість зреалізувати себе, як чоловікові так і жінці… Ми є
сотворені, щоб любити і бути любленими… Лише в любові можна відкрити
зміст свого життя, а відтак у повноті бути чоловіком і жінкою. Статевість – це є покликання до любові, вийти з себе на зустріч іншій особі».
Глава УГКЦ відзначив, що питання статевості сьогодні турбують
молодь, бо в сучасній молодіжній культурі, державній політиці є дуже
багато неправди на цю тему. Однією з неправд він назвав філософію
(ідеологію) ґендеру, яка походить із припущення, що Бога не
існує. «Як немає Бога-Творця, то тоді я сам є стовідсотковим джерелом
самого себе. А моя особа включно з моїм власним тілом є подібне до
сировини, з якої я роблю те, що захочу. Я обираю, як мені жити і який
зміст вкласти у моє життя…»
Ця філософія каже, що «статевість чи статева ознака – це не є
чийсь дар, який мені хтось подарував, а роль, яку я сам вибираю…
Буцімто, людина сама може вибрати ким їй бути: чоловіком чи жінкою. А в
певний момент можна поміняти роль та перейти на іншу сторону. Люди ж,
мовляв, є абсолютно однакові, немає різниці між чоловіком і жінкою. Всі
вони є одне щось, які потім зроблять з себе когось».
За словами Блаженнішого, неправда, що статевість можна обирати
особистим рішенням, стає основою виховних програм і таким чином дітям та
молоді чиниться велика кривда. «Замість того, щоби дати нагоду відкрити
зміст свого буття, то дівчат і хлопців ще більше дезорієнтується. І це
до такої міри, що вони навіть не знають, хто вони є».
Глава УГКЦ у супереч гендерній філософії підкреслив, що
статевість є дана для того, «щоб любити, а не отримувати якнайбільше
насолоди з найменшою відповідальністю". Відтак закликав, щоби у
Зарваниці молоді люди «приходили до школи любові, до якої нас кличе
Пречиста Діва Марія. Бог є любов, хто перебуває у Бозі, той перебуває у
любові і навпаки: хто любить, той уже знайшов щастя, той вже живе життям
вічним».
Також він висловив побажання, щоб аудіо-диск став першим томом, а
молодь закликав продовжувати ставити питання. Таким чином було б
можливим кожного року у Зарваниці презентувати новий том аудіо-книги
відповідей на запитання, які важливі для молоді.
Для аудіо-диску «100 відповідей на запитання молоді» молодь надсилала запитання на молодіжний портал УГКЦ dyvensvit.org. Проект
реалізовано з ініціативи Департаменту інформації УГКЦ та Комісії УГКЦ у
справах молоді. Диск можна придбати у церквовних крамницях при храмах
УГКЦ, або ж звернутися до мультимедійної студії "Свічадо".
(Оскільки мені, негідному р.Б. Леоніду, вже набридло щоразу виправляти слово "Глава" на "Патріарх", а ще той факт, що й сам Блаженніший Святослав цілком свідомо не сприймає себе Патріархом УГКЦ, бо й не може ним бути (ще не доріс), то ж вирішив і я, "не гнати коней", а почекати доки владика доросте...)