30.12.2013р. Б. / Вертеп сценарій (євромайдан стайл)

Дійові особи:

1. Звіздар
2. Ангели
3. Пастух 1
4. Пастух 2
5. Пастух 3
6. Чірт
7. Ірод
8. Беркут
9. Князь 1
10. Князь 2
11. Князь 3
12. Українець 1
13. Українець 2
14. Українець 3
15. Віншувальниця 1
16. Віншувальниця 2
17. Віншувальниця 3

Колядка: Ой чи є чи нема!

З В І З Д А Р:
Вечір добрий! Вечір свята!
Ми вітаєм Вашу хату!
Ваших рідних і малечу
В святий вечір, добрий вечір!

У К Р А Ї Н Е Ц Ь 1:
Ми йдем довго й звідаля´
Щоб звістити таємницю:
Народилося маля
Не в палаці, не в світлиці

Не в хоромах між панів,
А у полі у яскині!
Народилось щоб зрадів
Весь народ на Україні!

П А С Т У Х 1: (перелякано)
Агов! Агов хлопці!!! Небо загорілось!
Що воно за світло? Що воно за спів?
Де наша отара? Чи мені наснилось?
Аж відняло мову! Аж бракує слів!

П А С Т У Х 2:
Ловіть наші вівці і гасіть багаття!
Треба заховатись, треба утекти!
Мабуть йде пожежа, чи... якесь прокляття?
Що ж це за примара, Господи Святий?

П А С Т У Х 3:
Не пожежа, не примара,
(Пошепки) Це, здається, янгол в хмарах!

П А С Т У Х И (всі разом, протяжно, зачаровано дивлячись на янгола): Янгол.

Грає скрипка (на фоні слів ангелів)

А Н Г Е Л:
Вам вже нічого боятись!
Просто вірте в Божу святість
В Божу ласку, в Божу силу
Сталось те, чого просили!

Це не небо загорілось
Це вам знак... уже звершилось...
Поспішайте за звіздою
З молитвами й колядою

І нехай весь світ почує
Що свята зоря віщує!
В Вифлеємі у яскині
Ваш Господь родився нині!

Колядка: Ой, питалася княжа корона.

Ч І Р Т:
Ти дивіся прілетіло
Пряма с нєба, прям на крілах.
Тімі крілами махаєт
Таке біле. Ше й лєтаєт.

І крічіть же світ смінівся
Где-та хтота нарадівся.
Пра якусь звізду крічало
Відна шо із нєба впало.

Будто би било павєр"я
(Так віщало чуда в пєрьях)
Же радітся царь нєбєсний
І нарід тагда васкрєсне.

Нада к Іроду мчать швідка
Штоб узнал он всьо ат свідка
Штоб вєртался з беркутьямі
В царскій храм Межи горьями

Б Е Р К У Т:
Стій! Хто йде? Тебе хто кликав
У покої до владики?
В нього невідкладні справи
По розширенню держави!

Ч І Р Т:
Ето ж я, любімий бєркут! Я! Чірт! Я да Ірада прійшол! З вєстью!

Б Е Р К У Т:
Ааа, це ти, знов вєсті носиш?
Ну заходь, коли так просиш.

Ч І Р Т:
О вєлікій царь всєлєннай
Я прійшів шіб открівєнно
Розказать тібі навіну
Пра звізду і пра дітіну

То дітьо царьом назвалі
І нєсуть їй всьо шо вкралі
В тібі царь мій, із падатків!
Нада навєсті парядкі!

І Р О Д:
Як царем? Я цар єдиний!
Всія світу і країни!
Мій народ! Мої закони!
Треба ввести заборони!

Розігнати! Посадити!
Всіх дітей до 2-х літ вбити!
Я на днях вернуся з Сочі
І їх бачити не хочу!

Ч І Р Т:
О вєлікій царь любімий
Царь найліпший, цар єдіний
Может через катакімбу
Залажіть в тій стайні БІМБУ??

І Р О Д:
Мені все-одно матолку!
Хочеш бомбу, хочеш (пауза) йолку!

Ч І Р Т:
Будєт зріблєна всьо точна
Подліців накажем срочна!

(до беркута)

Біркут! Слішав царську волю?
Отіскать дітіну в полі

Удаліть врагів народа
Всіх дітін якім 2 года!

(беркут виходить виконувати наказ, чорт продовжує говорити до царя)

Царю славний і вілікій
Тут к тібі якісь владікі.

Кіжуть йдуть ціря вітати
Й шісь йіму падарувати!

І Р О Д:
(тихо до глядачів)
Несуть взятку... це чудово!
(голосно до чорта)
Їх прийму обов"язково!

(пафосно, ніби читає промову)
Я ж як батько для народу
Я ж за мир і за свободу!

Колядка: В неділю рано сонце сходило
(співають чоловіки)

К Н Я З Ь 1:
Я іду до немовляти
З Заходу дари віддати
Від людей своїх вклонитись
І за Спаса помолитись.

К Н Я З Ь 2:
Я з земель що над Дніпром
Йду із миром і добром
Несу для царя гостинці
Від центральних українців

К Н Я З Ь 3:
За зорею ми ідемо
До містечка Вифлеєму
До спасителя народу
Я несу дари зі Сходу

І Р О Д:
(награно, крізь зуби)
Що ж, щасливої дороги
Я ж, на жаль, не маю змоги
Подарунок передати
Для "святого" немовляти.
Навіть цар і його рідні
Живуть зараз дуууже бідно.
(князі вклоняються і виходять, чути крик чорта, якого виводять за вухо до Ірода українці)

Ч І Р Т:
Кравасісі атпустітє
Шо ви від меня хатітє?

У К Р А Ї Н Е Ц Ь (2):
Що ми хочем? З нас вже досить!
Ви вже обнагліли зовсім?
Дітей бити серед ночі
Через ЙОЛКУ? Дивись в очі!

Ч І Р Т:
Зачєм же ви укралі у дєтєй кусочек счастья?
У детей с разних регионов и областей
У наших беркутять зачем брасалі яйца
І галавєшкі?

ІРОД: І галавєшкі!

У К Р А Ї Н Е Ц Ь (3):
Досить Іроде лукавий
Знаємо всі твої справи
А у нас сьогодні свято!
Не дамо його псувати!

Всю державу обікрали!
І невже вам досі мало?
Вимітайся геть з країни
Й більше не чіпай дитини.

(всі разом виганяють Ірода і чорта з хати)
(грає скрипка)

А Н Г Е Л :
Слава Богу добрі люди!
Нехай зла в душі не буде.
Бог родивсь! Нові закони!
Це вночі звістили дзвони!

Не лякайтесь! Не журіться!
Колядуйте! Усміхніться!
Пам"ятайте Вам на радість
Бог дарує свою святість!

В І Н Ш У В А Л Ь Н И Ц Я (1)
Дай вам Боже файно жити
І ніколи не тужити
Хай у хаті буде гоже
Многа літа ДАЙ ВАМ БОЖЕ

В І Н Ш У В А Л Ь Н И Ц Я (2)
Дай вам Бог сповна любові
В кожній справі, в кожнім слові!
Зміни тільки на хороше
Повні клуні ДАЙ ВАМ БОЖЕ

В І Н Ш У В А Л Ь Н И Ц Я (3)
Дай Бог радості і втіхи
Повні жмені жартів й сміху!
Вірте, правда переможе!
Щастя й долі ДАЙ ВАМ БОЖЕ

Колядка: В господаронька

Усі разом: ХРИСТОС СЯ РОЖДАЄ

Автор сценарію Шевчук Мар'яна

Джерело: КІРІОС

30.12.2013р. Б. / Розмова про духовність на Євромайдані,про єдину помісну Українську Церкву, та про право на повстання

Гість програми «Три питання» - митрофорний протоєрей Олекса Петрів, керівник Департаменту зовнішніх церковних зв’язків Української Греко-Католицької Церкви. Розмова про духовність на Євромайдані, про єдину помісну Українську Церкву та про те, чи маємо ми право на повстання:

Джерело: КІРІОС

29.12.2013р. Б. / Патріарх Філарет: Як народ стоїть сьогодні на Майдані, так і повинен стояти до кінця

Росія має імперіалістичні наміри, хоче знову приєднати до себе Україну, Білорусь, Молдову, Казахстан, Вірменію, створити імперію. Про це «Українському тижню» розповів Предстоятель УПЦ КП Патріарх Філарет, - повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на "ТИЖДЕНЬ".

«Що дає нам Європа? Насамперед вона зберігає українську державність. Усі країни, які входять до ЄС, є незалежними. Україна, якщо буде в Європейському Союзі, збереже свої державність і суверенітет. Якщо ж долучиться до Митного союзу, до євразійського простору, утратить їх. Росія має імперіалістичні наміри, хоче знову приєднати до себе Україну, Білорусь, Молдову, Казахстан, Вірменію, створити імперію. Українці туди не хочуть», - пояснив Філарет.

За його словами, це не значить, що українці є ворогами Росії.

«З нею нас багато що поєднує, але ми бажаємо бути самостійними, незалежними і приєднуємося до кращого, а не до гіршого. У 2014 році найбільшою небезпекою для України стане входження в Митний союз. Яким чином цього не допустити? Як народ стоїть сьогодні на Майдані, так і повинен стояти до кінця. Він переможе. Якщо суспільство чогось не хоче, його силою довго не втримаєш. Це не значить, що серед українців немає тих, хто хоче єднатися з Росією. Проте Україна загалом, не тільки її Захід, а й Схід, хоче до Європи. Тому ми переможемо», - вважає Патріарх Філарет.

Джерело: КІРІОС

27.12.2013р. Б. / Церковні ієрархи про Майдан (video)

Джерело: КРЕДО

27.12.2013р. Б. / У Римі звучала українська коляда

Понад півтори тисяч українських мігрантів Італії здійснили спільне паломництво до папської базиліки Святого Івана  Хрестителя, катедрального храму єпархії Рима. Проща відбулась 26 грудня, на другий день Різдвяних свят за григоріанським календарем.

З цієї нагоди українські паломники мали можливість молитися Божественну Літургію, яку з благословення владики Діонісія (Ляховича) очолив о. Марко Семеген, Пасторальний координатор. У богослужінні взяли участь о. Генезій Віомар, головний настоятель василіанського Чину, о. Луіз Касіян, ректор українського інституту Св. Покрови, душпастирі українських громад Італії, священики-студенти та семінаристи, котрі навчаються в різних папських університетах Рима. Розділити різдвяну радість з українськими мігрантами прийшли монахи та монахині різних монаших спільнот УГКЦ, а також посол України при Апостольській Столиці Тетяна Іжевська. Супроводжував богослужіння  хор парафії св. Сергія і Вакха.

«Традиція проведення різдвяних прощ вже стала невід’ємною частиною духовного життя українських мігрантів. Наші вірні чисельно беруть участь в паломництва, це єднає їх у спільній молитві. Цьогоріч ми молилися за нашу батьківщину, за людей, які стоять на майданах, за всіх, кому небайдужа доля україни», - розповідає о. Іван Кулик, парох української парфії св. Сергія і Вакха в Римі.

Після богослужіння паломники зібралися біля центрального входу до собору для спільної коляди та побажання веселих різдвяних свят.

Додамо, що різдвяні паломництва українських мігрантів Італії відбуваються до різних папських соборів м. Рима. Базиліка св. Івана Хрестителя, відома як Латеранський собор, є катедральним храмом  єпархії Рима, а також першою кафедрою Святішого Отця. Однією з найдорогоцінніших реліквій собору є частинки стола, за яким, згідно передання, Ісус Христос здійснив Тайну Вечерю разом із своїми апостолами.

Джерело: www.chiesaucraina.it

Воїни Христа Царя

26.12.2013р. Б. / «Я хочу висловити свою солідарність з тими, хто не боїться говорити правду», – Блаженніший Святослав Шевчук

«В імені нашої Церкви хочу висловити велике занепокоєння з приводу насильства, яке шириться на теренах України щодо журналістів та громадських активістів. Право говорити правду є одним із фундаментальних прав свобідної людини», – сказав Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава УГКЦ, коментуючи останні події із побиттям відомої журналістки та громадської активістки Тетяни Чорновіл.

 

«Я хочу висловити свою солідарність з тими, хто не боїться сьогодні говорити правду в Україні. Каже Христос: "Пізнайте правду і правда визволить вас". Сподіваюся, що право говорити правду надалі залишиться правом вільних громадян України. Пам’ятаймо слова Господні: "Блаженні переслідувані за правду, бо таких є Царство Небесне"», – наголосив Предстоятель УГКЦ. 

За матеріалами: Департамент інформації УГКЦ 

Джерело:   КРЕДО 

26.12.2013р. Б. / Церква взяла на себе відповідальність підтримувати волевиявлення народу

Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з о. Луїсом Окуліком, секретарем Комісії «Caritas in Veritate», яка створена у зв'язку із складною (з точки зору соціальної доктрини Церкви) соціальною ситуацією, що склалася в Європі. Ця Комісія діє при Раді Єпископських Конференцій Європи. У ньому священик коментує нинішню суспільно-політичну ситуацію в Україні.

Отче Луїсе, відомо, що ви вже не вперше відвідуєте Україну. Гадаю, ви можете побачити зміни, які сталися в нашій державі за кілька років.

Я вже одного разу відвідував Україну. А цього разу мені пощастило бути тут протягом тижня. Варто зауважити, що країна змінилася в соціальному вимірі. І це добре видно. Мене приємно вразило, що трохи більше ніж за 20 років УГКЦ настільки структурно розвинулася. Це було важко уявити 50 років тому. Зокрема, Церква входить у різні сфери: політичну, соціальну, культурну. Вона займає активну нішу в суспільному житті. І це важливо: така молода УГКЦ «стає на ноги», і це дає їй перспективи на майбутнє.

У нинішній ситуації в Україні УГКЦ (і не тільки) посідає чітку позицію. Попри те, що Церква відділена від держави, бачимо, що священики різних конфесій підтримують людей на Майдані: сповідають, служать Літургію, моляться вночі. Чи це правильна позиція Церкви? Яку участь вона повинна брати у складних суспільно-політичних ситуаціях?

Тут важливе завдання покладене на єпископів – вони мають дивитися на те, що відбувається довкола, розрізняти те, що добре і що зле, і відповідно до цього діяти. Коли мова йде про Католицьку Церкву, то її завданням, передусім, є пролити світло на речі, які відбуваються, щоб люди, приналежні до Церкви, побачили себе в цьому світлі і діяли згідно з вірою і навчанням Церкви. Підтримування людей з боку греко-католицького духовенства на Майдані є пророчим жестом. Бо таким чином Церква розділяє долю свого народу і відстоює християнські цінності. Ми бачимо, що майже всі конфесії стали в один ряд із громадянами. Церква взяла на себе відповідальність підтримувати волевиявлення народу, яке відповідає християнським поглядам. Учора (16 грудня) Папа Франциск під час Меси говорив цікаві слова. Він вважає, що пророцтво є частиною Церкви, а коли воно не здійснюється, то створюється пусте місце, люди забувають про пророчу місію Церкви і на перше місце виходить влада.

На Майдані діє капличка, яка прославилася як екуменічна. Проте є одна Церква, яка засудила волевиявлення українського народу – УПЦ (МП). Крім цього, логічно, якщо мирні зібрання зазнають поразки - в УГКЦ буде багато непорозумінь із владою. Як би ви прокоментували таку позицію Церкви, яка засуджує позицію українського народу?

Очевидно, що ті люди, які мітингують, належать до різних Церков. І ті Церкви їх і підтримують. Бачимо такий зв'язок між ними. Те, що хтось (тут одна Церква) бачить долю України по-іншому, слід сприймати як позицію, яка завжди була відома в історії. Подібні погляди УПЦ (МП) проявлялися у двох аспектах: коли йшлося про суто політичні процеси і про екуменічний діалог.

А як реагують на події в Україні італійці?

Чіткої реакції немає. Проте є два моменти, які приголомшують: світ побачив феномен чисельного виступу народу, а також насильницькі дії, які застосовувалися з боку чинної влади до мирних мітингувальників. На це чітко вказано в європейській пресі.

Чи обговорювалися події в Україні серед членів Ради Єпископських Конференцій Європи і які результати цього?

Деякі думки вже звучали. Блаженніший Святослав раніше нам говорив про ситуацію в Україні, зокрема про становище Церков. Кардинал Петер Ердо, Архиєпископ Будапешта, Президент Ради Єпископських Конференцій Європи, звернувся з цього приводу до інших президентів єпископських конференцій. Зокрема, ішлося про підтримку основоположних християнських цінностей.

Розмовляла Руслана Ткаченко

Джерела: http://news.ugcc.org.ua

Воїни Христа Царя

25.12.2013р. Б. / Майдан – для майбутніх поколінь: Блаженніший Святослав

Люди на Майдані маніфестують не для вигоди, але для нової перспективи для України – вважає Блаженіший Святослав Шевчук. У Перемишлі єрарх відповів на питання щодо теперішньої ситуації від видання Gość Niedzielny.

«Думаю, що сам факт, що українське суспільство спромоглось на маніфестацію своєї політичної волі, вже є перемогою сам в собі, - сказав Блаженіший. На пострадянському просторі рідкістю є ситуація, що хтось не тільки має гарантії свободи, записані в конституції та інших правових актах, але і може такий простір свободи собі створити.

Однак, правдою є те, що Майдан не може тривати вічно. Він не замінить також і нормальних інституцій. Зібране на Майдані суспільство висунуло три принципові вимоги і від їх виконання узалежнює свою подальшу тривалість. Люди домагаються звільнення всіх ув’язнених, репресованих за участь у мирній демонстрації на Майдані. Ця вимога в принципі вже виконана, хоч проблемою і надалі залишається тиск на прихильників опозиції на місцях праці, а особливо у ВУЗах. Черговою вимогою є покарання винних за побиття демонстрантів.

На цей момент відомі лише жертви, а немає нікого, хто взяв би на себе відповідальність за вживання сили проти людей. З цим пов’язана вимога відставки уряду, який відповідальний за ці події. Ця справа належить до компетенції президента і, може, вона здійснить певні бажані зміни. Врешті існує вимога підписання асоціації з Європейським Союзом. Існує шанс, оскільки пан президент Янукович постійно повторює, що не передумав, що договір з Брюсселем повинен бути підписаний, але на дещо інших умовах.

Йдеться про те, що б це не спричинило економічного колапсу і не поглибило вже існуючих економічних труднощів у країні. Очевидно, відкритим є питання, як на подальший перебіг подій вплинуть договори, підписані нещодавно з Росією. Сподіваюсь, що незабаром ми знатимемо всі їх подробиці і економісти зможуть їх об’єктивно оцінити. Сподіваюсь, що це не перекреслить прагнення України до асоціації з Євросоюзом, а в майбутньому прагнення до повного членства, а Захід перестане сприймати нас виключно як пострадянську країну.

 У Європі багато говориться про європейські вартості, але я не уявляю собі, щоб сотні тисяч людей виходили там взимку на демонстрацію для їх оборони. Люди на Майдані не шукають власної користі, а перспективу кращого життя для їх країни і для наступних поколінь, бо розуміють, що євроінтеграція є складним  довготривалим процесом».

Записував Анджей Граєвскі

За матеріалами: http://info.wiara.pl

Джерело:   Воїни Христа Царя

24.12.2013р. Б. / НАЦІОНАЛІСТИ ДІЮТЬ

Так уже сталося, що Творець допустив, аби усі люди були унікальними, а більші спільноти поділені на окремі етноси та нації. Кожна на своїй Богом даній землі, зі своїми дарованими Богом особливостями, як то мова, культура і тому подібне, аж до генів та хромосом.

Проте, певні групи народів можуть мати схожий світогляд та цивілізаційний вибір.

Як справедливо зауважив колишній міністр внутрішніх справ і недавній політв’язень: «…ми, українці – сорокап’ятимільйонна нація білих християн», котра, принаймні, останню тисячу років поставлена Провидінням на грані двох світів не лише як форпост Європи на шляху азійських орд, але, також, як загата, що стоїть на перешкоді поширенню несумісного із природнім для європейців та християн способу мислення народів Сходу.

Освічені українці це розуміють, а психічно здорові – відчувають. І ось настала мить, коли уже вщерть наповнена бездарними покращувачами чаша терпіння аж занадто стриманої нації розлилася.

Коли олігархічна хунта в контексті евроасоціації засмикалась і забрехалась, як дешева повія – піднялися тисячі.

Коли донецькі окупанти зняли маску і натравили на наших дітей своїх скажених псів – піднялись мільйони, а тисячі маски одягнули, і, о диво, виявилось, що «Барс» – насправді кошенята, а «Беркут» – лише курчата.

Для прикладу, 1 грудня на Бесарабці пострибали-пострибали і насилу п’ятами накивали гублячи дорогою кийки, балони та гранати, а за тиждень – мовчки подивились, як падає ідол «проклятьєм заклєймьонний» і навіть не кукурікнули.

І справді, юні бандерівці в масках, ровесники незалежності, додали подіям перцю, надихнули людей і нагнали холоду в штани ворогам.

А що ж відбувається загалом?

Окупанти тремтять, міняючи підгузки, бояться втратити корито, виглядають огидно.

Диск-жокеї «Трус», «Балбєс», «Бивалий» та інші надувають щоки, імітують боротьбу, намагаються загасити запал народу, виглядають жалюгідно.

Більшість учасників подій мляво відгукуються на загалом очевидне гасло «Україна – це Європа», домагаються асоціації, вигукуючи «Слава Україні! Героям Слава! Слава Нації! Смерть ворогам! Україна – понад усе!» Співають «лента за лентою, набої подавай», але дають себе задурити і пострибавши на останках «лєніна» повертаються, щоб «стояти до перемоги». Незрозуміло яким боком. Викликають здивування.

Частина українського духовенства, на відміну від загалом млявих заяв своїх високих очільників стають в підрясниках та обладунках попереду своєї пастви перед атакуючими «космонавтами», кілька годин під час зачистки співають тропар із словами «…перемогу благовірному народові на супротивників, даруй». Натхненно проповідують і заохочують до найшляхетніших християнських дій. Викликають оптимізм.

Хлопці з «Тризуба» та «Правого сектора» проходять постійно діючий націоналістичний вишкіл щонайширшого спектру із практичними заняттями. Викликають щирий захват. І надію, що невдовзі приведуть нас до перемоги.

Хай живе Українська Національна Революція!

о. Петро ПУСТЕЛЬНИК

Джерело:   БАНДЕРІВЕЦЬ

23.12.2013р. Б. / Дві парафії УГКЦ з Бродівщини зібрали продовольчу передачу для євромайдану

Жителі села Сухоти, а також греко-католицька громада Підгірців, Бродівського району Львівської обл. зібрали продовольчу передачу для людей на Київському євромайдані.

З відповідною пропозицією звернувся місцевий священик о.Тарас, який пояснив, що така продовольча збірка не є підтримкою політичних партій, а спрямована на підтримку сил тих людей, які поїхали у столицю виборювати краще майбутнє для неньки-України. Не всі можуть поїхати у Київ на Майдан, але кожен може підтримати його у свій спосіб, - наголосив священик.

Громада радо відгукнулася на таку ініціативу і спільними зусиллями було зібрано продовольство, яке і передали автобусом на Майдан.

Джерело: КІРІОС

21.12.2013р. Б. / Окупаційна прокуратура взялася за місцеву владу за "бунт" і заклики до страйків - ЗМІ

Окупаційна прокуратура взялася за вивчення рішень місцевої влади про заборону на використання портретів Януковича, вивішування на адмінбудинках прапорів ЄС і заклики до страйку.

Як повідомляє ZN.UA з посиланням на джерело у прокуратурі Київської області, таке завдання поставлене перед усіма місцевими прокуратурами.

Так, у листі прокурора Макарівського району Київської області Тараса Козака сільським та селищним радам району зазначається: "прокуратурою Макарівського району на виконання доручення прокуратури Київської області проводиться вивчення рішень, які останнім часом приймалися органами місцевого самоврядування Макарівського району з приводу вступу України в ЄС".

З метою отримання інформації про стан законності у вказаній сфері, керуючись ст. 8, п 2 ч.I ст.20 закону України "Про прокуратуру", потрібно "невідкладно інформувати прокуратуру району про прийняття сесією вашої сільської (селищної) ради, виконавчими органами та посадовими особами (сільськими, селищними головами) рішень, які стосуються вступу України до ЄС".

Прокуратура взялася за вивчення рішень місцевої влади про заборону на використання портретів Януковича, вивішування на адмінбудинках прапорів ЄС і заклики до страйку.

Як повідомляє ZN.UA з посиланням на джерело у прокуратурі Київської області, таке завдання поставлене перед усіма місцевими прокуратурами.

Так, у листі прокурора Макарівського району Київської області Тараса Козака сільським та селищним радам району зазначається: "прокуратурою Макарівського району на виконання доручення прокуратури Київської області проводиться вивчення рішень, які останнім часом приймалися органами місцевого самоврядування Макарівського району з приводу вступу України в ЄС".

З метою отримання інформації про стан законності у вказаній сфері, керуючись ст. 8, п 2 ч.I ст.20 закону України "Про прокуратуру", потрібно "невідкладно інформувати прокуратуру району про прийняття сесією вашої сільської (селищної) ради, виконавчими органами та посадовими особами (сільськими, селищними головами) рішень, які стосуються вступу України до ЄС".

Зокрема, вимагається надати інформацію про рішення щодо визнання на території адміністративно-територіальної одиниці нечинними указів президента, про зовнішньополітичну діяльність (що є виключною компетенцією президента, зокрема звернення до США і ЄС про введення санкцій проти вищих посадових осіб).

Також потрібно проінформувати про ліквідацію держорганів виконавчої влади, підрозділів МВС спеціального призначення - "Беркут" та створення непередбачених законом органів управління.

Прокуратура також очікує інформації про рішення, "які містять заклики або ж вимоги про дострокове припинення повноважень президента, Верховної Ради, КМУ, саморозпуску і негайних виборів парламенту", а також "які містять оголошення про проведення безстрокового страйку і приєднання до загальнонаціонального страйку".

Як наголошується у документі, у разі прийняття рішень "необхідно негайно в телефонному режимі повідомляти про це старшого прокурору прокуратури Макарівського району Євгена Шабацова".

"Невиконання посадовою особою законних вимог прокуратури про надання необхідної інформації тягне за собою адміністративну відповідальність", - підкреслюється у документі.

Джерела: УП

БАНДЕРІВЕЦЬ

20.12.2013р. Б. / Канада стурбована тиском спецслужб на Український католицький університет за Євромайдан, – заява

Посол Канади Андрій Беннет, який займається питаннями свободи віросповідання, піддав різкій критиці дії спецслужб, які чинять тиск  на  Український католицький університет  за підтримку та участь в Євромайдані.

Про це сказано заяві Посла від 19 грудня 2013 року: «Канада стурбована тиском на адміністрацію та студентів Українського католицького університету, який протягом останніх тижнів чиниться з боку влади. Свобода слова, свобода зборів і свобода  діяльності релігійних навчальних закладів без невиправданого втручання є важливими принципами будь-якої дійсно демократичної країни».

У документі сказано, що міністр закордонних справ Канади Джон Берд заявив, що жорсткі дії влади в Україні викликають заклопотаність не тільки у Канади, а й в демократичних країнах усього світу.

"Канада відзначає важливу миротворчу роль духовенства та віруючих Української Греко -Католицької Церкви і багатьох інших релігійних лідерів в останні тижні в Україні. Ми продовжуватимемо підтримувати тих українців, які вірять у свободу, демократію, права людини і верховенство закону", – сказано у заяві Посла Канади.

Джерела: РІСУ

Воїни Христа Царя

20.12.2013р. Б. / Кілька тижнів відкрило нам дуже багато

Розмова з Любомиром Гузаром, главою УГКЦ (2001-2011)

 

— Слава Ісусу Христу! Мене звати Мар’яна, я хотіла б поговорити з Вами про Майдан.

— Слава навіки! Я — Любомир, теж хотів би поговорити про Майдан.

Так почалася наша розмова з Блаженнійшим, про яку ми домовлялися від початку Євромайдану. Екс-глава УГКЦ має дуже сміливу позицію. Попри вік, він виходить на сцену, пише звернення до молоді й зберігає віру в позитивне вирішення ситуації. Любомир Гузар розповів, що молиться особливо за тих, хто нині застосовує силу, бо ці люди особливо нещасні. Але про все за порядком.

— Блаженніший, Ви пам’ятаєте той момент, коли наша влада вирішила призупинити перемовини про підписання Угоди про асоціацію з ЄС? Що Ви тоді відчули?

— Добре це пам’ятаю, бо відчув розчарування. Тривалий час ми тільки про це й говорили, минув понад рік після так званого парафування угоди. А тут ні з того ні з сього уряд зупиняється на цьому шляху. Коли президент летів до Вільнюса, я думав, що він підпише угоду. Бо чого ще було їхати? Це була хвилина розчарування, прикра хвилина. У тому значенні, що ми готувалися до того, що от-от це станеться, але раптом усе змінилося. Гадаю, що Майдан — це дуже гідна відповідь народу на дії влади. Вийшовши на вулиці, люди заявили, що це для них є дуже великим розчаруванням.

— Чи Ви підозрювали, що українці можуть розпочати акції протесту?

— Щиро скажу, ні. Особисто про це не думав. Може, ті, хто добре знає психологію нашого народу, чи учасники подій 2004 року здогадувалися про такий сценарій, але я був заскочений. А пізніше дуже радий з цього.

— Ви опублікували лист до молоді. Чому вирішили звернутися саме до наймолодших представників Майдану?

— На мою думку, вони є головною групою. Молодь це все почала, відчула й зрозуміла, що треба діяти. Я відчув, що її треба привітати. Слід визнати, що молоді люди зробили щось дуже добре. Було дуже багато негарних жестів з боку влади, а вони все ж витримали це й маніфестують далі. Тут розходиться про одну річ (я так це бачу): молодь не «проти» чогось, а «за» зміни в Україні. Дехто думає, що це — заклик до Європи, немовбито рай на землі, але це не так. Студенти висловили бажання стати ближче до Заходу головно тому, щоб перевести мудрі й виважені зміни в українській системі життя. Мені подобається цей виважений підхід.

 Дехто каже: «Європа й Україна», але це неправильно, є Західна Європа й Україна. ЄС — це не вся Європа. В підсумку ми побачили чудовий жест молоді. Не хочу применшити вкладу дорослих, які підтримали молодших, щоб змінити країну.

— Чи зрозумілі в такому разі для Вас дії влади? Чому 30 листопада вирішили влаштувати силовий розгін? Це була демонстрація сили, яка насправді засвідчує слабкість?

— Влада абсолютно скомпрометувалася. То прикро сказати, але вона має кров на руках. Як мені казали, там били молодь, били безпідставно. Взагалі слід задуматися, чи це колись потрібно? Пролита кров не залишається без помсти. Маю на увазі помсти не людської, тут уже порядкує Господь Бог. Бо помста вже належить не до людей. Ця подія залишиться в нашій пам’яті, навіть я, коли про це згадую, розумію, що ця дата залишиться чорним днем у нашій історії. 

Зараз не пригадаю конкретного випадку, коли сила була б доречною. Напевно, тоді, коли на «Беркут» нападають, але тут молодь не шукала війни. Тепер ці події інтерпретують вчено й мудро, роблять великі дослідження, проте мені здається, що вони дуже сумнівної якості. Це залишиться дуже гіркою хвилиною.

— Коли стоїш на Майдані, що кілька хвилин можна почути телефонні розмови: «Мам, усе доб­ре, не переживай. Коли приїду, ще не знаю». Як можна заспокоїти батьків, які хвилюються нині за своїх дітей?

— Цілком природно, що батьки хвилюються. Але мені здається, що повторів 30 листопада не слід очікувати. Влада вже так себе показала негативно й нещасливо, що навряд повторить такі дії. Нині намагаються причепити комусь ярлик відповідальності за скоєне. Я часами теж думаю: ну, що то за люди в «Беркуті»? Це мусили бути чоловіки дуже низького інтелектуального рівня, бо нормальна людина так не повелася б. Мені аж дивно. Тим паче, що вони били не чужих, а своїх. Також там були присутні польські журналісти, і в Польщі дуже засудили таку поведінку.

— Багато людей тепер боїться бути учасником Майдану, бо до їхніх друзів приходили з СБУ, міліція викликала на розмову. Як розвіяти сумнів тих, хто нині наляканий?

— Іван Павло ІІ часто нагадував: «Не бійтеся!». То є система диктатури, яку ми успадкували від Радянського Союзу, бо там також людей тримали у страху. Так виходить, що наша влада діє дуже короткозоро, глупо, і це аж прикро. Мені неприємно говорити про те, що наша влада так знеславилася. Навіть у Львові до студентів УКУ дзвонять із СБУ. То до чого ми докотилися? Чи це повторення Радянського Союзу? Не дивуюся, що люди бояться, до вас можуть прийти й можуть бити. Мені цитували жахливу річ: на чоловіка напав «Беркут», він отримав 63 удари! 

Останні кілька тижнів відкрило нам дуже багато про Україну. Від цього можна тільки плакати, бо на весь наш народ падає тінь. Не знаю, як люди виправдовуються за скоєне зло. Не дивно, що вони бояться, бо сила страху в незнанні, у тому, що ми питаємо: «Якби що...». Слова Івана Павла ІІ «не бійтеся» інколи легше сказати, але треба зібрати в собі всю силу, щоб страх подолати.

— Навколо української влади нині дуже багато негативу, люди її просто ненавидять. На плакатах можна побачити навіть порівняння з Чауческу. Наскільки така агресія небезпечна?

— Це — реакція на таку поведінку. Не означає, що все робить президент, але на нього як гаранта Конституції падає відповідальність. Кожна людина може помилятися, проте ми все-таки хотіли б, щоб поведінка глави держави була доволі бездоганна. Звісно, ці порівняння неприємні.

Не можна ненавидіти людину, але й не можна замовчувати правду. Треба співчувати, що у влади є така поведінка, яка людей провокує на такі порівняння (йдеться про порівняння з Чаушеску, — «Газета»). Треба ґрунтовно змінити напрям дій. Не віднині й не відучора українці мають недовіру до влади. І тепер, коли сталося стільки неприємних речей, президент і влада мусять зробити кроки, які будуть дуже видними й щирими, щоб загоїти недовіру. Ми як українці хотіли б бачити якнайкраще, але нині кожному з нас прикро. 

— Наскільки важливо для революції мати сильного лідера?

— На Майдані, цілком природно, люди хотіли б бачити сильну особистість, яка давала б надію. Шукають людину, яка мудро й спокійно повела б народ. Ми не шукаємо революції і крові, а прагнемо здорових змін. Схоже, політичні провідники не мають достатньої довіри, щоб провадити людей. Вони говорять добрі речі, але особистість не дає достатньої довіри. Може, вони зуміють піднестися на понадпартійний рівень, підростуть духовно, побачимо. 

Брак єдності — ось проб­лема, яка нині є серед людей. Це — наслідок політики, яка тривала довго. Ми не бачили свідомих дій, які дали б відчути, що ми — один народ. Різного роду політики свідомо підкреслювали різницю походження та проживання. Людей класифікували як фашистів, щоб загострити незгоду між ними. Тепер їмо плоди короткозорої політики.

— Блаженніший, якби Ви були молодшим, то вдягли б теплу куртку й пішли б нині на Майдан?

— Я ж не знаю. Це дуже теоретично, можу твердити, сказати те, що треба сказати, але чи справді пішов би? Дай Боже, щоб мав моральну силу піти. Мені тепер, старому чоловікові, зробити це дуже складно. І не хочу робити із себе дешевого героя. Якби були такі обставини, хотів би зробити те, що слід, але не хочу вдавати... Це була б не щира відповідь, а лише гарні слова без достатніх доказів. Я не мав у житті нагоди показати геройство.

— Й останнє, про що я Вас запитаю: що порадите людям, які стоять на Майдані, і тим, котрі вагаються, чи їхати туди?

— Треба поважати людей, які роблять жертву задля того, у що вірять. Кажу про тих, хто свідомо пішов на Майдан, а не тих, які поїхали шукати пригод. Вони там у дуже нелегких обставинах, але зберігають рівновагу духу. Легко зламатися, коли почуєш про напади. Проте люди стоять, я подивляю наш народ! Щиро скажу, що молюся, щоб Бог підтримував їх у бажанні нес­ти тягар задля загального блага. Таким людям належиться пошана, і певний, що милостивий Господь їх нагороджує. Від себе кажу щирий привіт і найкращі побажання, щоб люди це витримали. Надіємося на щасливе закінчення.

Розмовляла Мар’яна Вербовська

Джерело:   Воїни Христа Царя

19.12.2013р. Б. / Священик з діаспори, який стояв на барикадах: Майдан – це очищення народу

Ніч на 11 грудня стала ще одним випробуванням для Євромайдану. Тоді євромайданівцям вдалося не тільки встояти, а й мобілізувати більшу кількість мітингувальників. Поміж силовиками й протестувальниками у цю ніч молилися двоє отців з Чикаго – Микола Бурядник і Ярослав Мендюк.

Вони провели у Києві сім діб, з-поміж яких нічний штурм барикад видався найскладнішим. Одразу після повернення священиків в Чикаго кореспондент VIDIA поспілкувалась із отцем храму святого Йосипа Обручника УГКЦ Миколою Бурядником.

Отець Микола у 2004-му не зміг вилетіти до Києва на Помаранчеву революцію. Коли ж у Києві почала назрівати ще одна історична подія, майже миттєво купив квиток на літак.

- Я вірю, що кожна людина має свою роль, має нести своє служіння. Служіння священика мусить бути з народом – і це миротворчий елемент. У час, коли усі готові одне на одного накинутися, потрібно трохи холодного розуму і авторитету. Церква нині може впливати на багатьох людей. Те, що роблять священики, й стало одним із поштовхів, чому ми з отцем Ярославом поїхали до Києва.

Після жахливого побиття студентів ми почули, що на місці потрібні психологи, які б допомогли вивести їх з кризи. Окрім того, що я є священиком, я є професійним капеланом уже 11 років. Отець Ярослав також. Це нас зачепило, ми вирішили, що маємо хоч трошки щось там зробити, бути там присутніми, представити громаду чи передати кошти, поговорити з людьми. Ми пробували це робити і були щасливі, що навіть не потрібно було нашої допомоги – настільки самодостатньо там усе працює. У мене склалось враження, що я відвідав Небесний Єрусалим. Я відчув життєдайну енергію мого народу і моєї землі. Для мене це була потреба віднови духа.

За отцями з діаспори – 7 днів та 2 ночі на Майдані, один штурм барикад, десятки прочитаних молитов, сотні нових облич, друзів.

- Ніч між 10 і 11 грудня була найважчою. Ми хотіли потрапити на Майдан з боку Європейської, однак нас не пускали внутрішні війська і Беркут. Згодом до них приєдналися «тітушки» під головуванням Царьова. Їх пропускали без проблем після того, як ті показували якісь посвідчення.

Силовики хотіли захопити частину Майдану з боку Профспілок, мотивуючи, що це є державні споруди та що комунальники мають виконувати свої обов’язки. Сюди приходив судовий виконавець, зачитував рішення суду. Хоча, згідно із законом, він не мав цього робити у той період доби. В один момент ми почули, що розпочинається бійка. Тоді ж ми із отцем Мендюком вирушили на барикади. Що цікаво, Беркут нас пропускав. Ми були в підрясниках,  з хрестами – і він нас пропускав. Здавалось, що рядові Беркуту хотіли, щоб ми були всередині.

- У вас склалось враження, що силовики не хотіли конфлікту?

- Ніхто не хоче цього конфлікту. Важко повірити, що це сталося тоді. Цю провокацію мали організовувати спеціально. Але це ще більше підставило владу. Бо на ранок приїхало ще більше людей. Тоді ми пішли безпосередньо на барикаду. Помолилися разом із хлопцями – яка була молитва!

Будь-який страх – природній. Не боятися було не реально. Але було внутрішнє відчуття, що все буде в порядку. З одного боку стояв Беркут і внутрішні війська, з іншої – наші хлопці в касках. І ті, і ті хотіли вирішення і боялись одне одного.

- Що ж чи хто, усе-таки, допоміг стримати наступ?

- Не можна сказати, що це був хтось один, двоє чи троє. Силовики взяли депутатів у кільце, бо вони пробували блокувати наступ. А нас вони не виганяли. Ніхто не бив депутатів, просто не давали їм вийти. Нас жодного разу ніхто не зачепив. Ми молилися «Богородице» і «Отче наш» і бачили, як ті хлопці з внутрішніх військ молились пошепки. Вони були холодні, голодні. Навіть в туалет не ходили. Їх годували раз на день. О 5 годині ранку давали пайок, навіть гарячого не було. Очевидно, що їх залякують, тому однозначної оцінки ситуації щодо Беркуту, солдатів не може бути.

- З ваших спостережень – чи можливо, щоб Беркут і війська перестали виконувати накази влади, змінили сторону протистояння?

- Я вірю, що це дуже реально. У момент, коли влада стане нелегітимною, вони побачать, що їх кидають, а це відбувається вже – вони стоять між одним мечем і другим. Вони впевнені, що там стоять загони, які будуть їх розстрілювати. Вони не впевнені, що мають робити. Бачать, що їх починають поступово підставляти. Це є слабкістю влади. Зараз така реальність, коли відчувається, що людям це остогидло. Це важко описати. Людям із інтелектом і європейською культурою важко бути приниженим у такому стані. Ми були глибоко поранені. Але ми ще повстаємо завдяки прагненню волі.

Один «беркутівець» у анонімній сповіді сказав: “Не сипте на нас прокляття, ми такі самі люди,  громадяни, патріоти”. Їм загрожує не тільки звільнення з праці, їм загрожує в’язниця. Вони стоять і не знають, чи повірити політикам, чи повірити Майдану. Ніхто з нас не є у їхньому взутті, щоб зрозуміти їх.  Людей судити не можна, треба судити систему і гріх, неморальність поведінки. І треба оцінювати, що кожна людина має власну відповідальність.

Ще дуже важливо – не закликати до збройних речей, особливо з-за кордону. Немає жодного морального права осуджувати людей на місці. Помагаймо, чим можемо, але не осуджуймо.

- Отче, нині Церква активно підтримує Майдан – і молитвою, і приміщеннями. Яку роль Ви як священик визначаєте для духівників на Майдані?

Держава була створена на основі релігії. Саме релігія була поштовхом об’єднання – свідомим чи несвідомим. Бог вживає і творить чудеса. Бог вживає болото і творить нас. Бог вживає, можливо, навіть Януковича, щоби змінити нас. Не тому, що він створив його. Ми самі створили його і дозволили бути. Тепер через нього іде зцілення народу.

Люди потребують внутрішньої підтримки. Вони мають ідею й працюють для неї. Але їм потрібен хтось, хто би їх підтримував. Присутність священиків, єпископів, монахинь дозволяє людям відчувати, що вони не є самі, а є присутність Божа. Це нагадування, що Бог є завжди разом з ними. Церква не може бути відділена від народу, закритися у храмах.

- Ви відчули на Майдані неймовірну енергію. Багато людей говорять про те, що їх охоплюють відчуття, які важко пояснити. Це конструктивна енергія, яку важливо зберегти. Як не дати їй згаснути?

- Поки що про це дбав Янукович. Щоразу після наступу збиралось більше людей. Це за принципом християнського мучеництва – мученики стали сім’ям для християн. Так довго, як влада буде вперта, люди будуть стояти. Також нам потрібно боротися з фінансами влади, закривати в’їзд у інші країни.

Майдан тут, в Чикаго, є  не менш важливим, ніж там. Ми живемо у стані «гомо совєтікус». Чи в Україні, чи тут – ми мусимо вивільнятися. Майдан є нашим лікуванням, очищенням народу. Цей процес є дуже важливим і страшенно болючим. Бог дає можливість як хірург видаляти ці пухлини. Ми мусимо зцілятися не тільки там, але й тут. Бо інакше й далі будемо нещасливі.

- Як підтримати Євромайдан українцям за кордоном і чи відчувається там підтримка?

- Збиратися тут, як ми це робимо, посилати кошти, давати їх доброчесним. Люди інколи скептично думають, що політики їх розтратять. Така інформація була і в 2004 році. Ми передали кошти  безпосередньо. Приїхали до козаків, які тримають самооборону, зібрали кошти, вони підписалися. Можна переслати гроші рідним, знайомим, заплатити комусь за квиток на Майдан. Туди потрібно їхати – житло знайдеться. Кожна людина там  є дуже важливою, особливо, коли на дві тисячі людей наступає Беркут і внутрішні війська. Дуже важливим є кожен чоловік.

- Що є найбільшим досягненням Євромайдану для вас?

- Усвідомлення людьми щастя свободи, щастя надії. Усвідомлення того, хто ти є. Що ти є вільна людина. Що ти є народ. Бути частинкою цього народу, цієї зміни чи преображення. Це відчуття буде змінювати людей.

Ми завжди повставали і ніколи не здавалися. Це важко описати. Це інтуїтивний стан щастя, радості, що ти є гордий бути частинкою народу, його віри, культури. Я буду довший час в житті передумувати те, що мав честь від Бога це пережити.

Я бачив там героїв. Раніше я про них читав, а тепер їх бачив: бабцю, якій 80 років, у молитві, молодих людей, які говорять різними мовами, не дбають, яка у кого релігія чи переконання. Навіть ті з Антимайдану приходили поїсти. Їх годували, поки ті провокацій не робили.

Я побачив зрілу націю. Наша молодь повела себе, як дозріла частина нації. Зробила те, що від неї було потрібно, об’єднала політичні сили, які не були між собою змирені. Люди самі керують Майданом. Вони кажуть політикам, що вони хочуть, а не навпаки. Вони стараються знайти спільну мову і роблять. Там немає спасителя,  що нас врятує, прийде і вирішить усі наші проблеми. Там ніхто не шукає Прометея. Усі є лідерами. Усі є працівниками.

Христина Бондарєва

Джерела:   http://vidia.org

Воїни Христа Царя

19.12.2013р. Б. / Острівець затишку у морі революції: каплиця на Майдані Незалежності у Києві (video)

Джерело:     КІРІОС

18.12.2013р. Б. / Московські угоди: про що домовилися Путін і Янукович

"З такими домовленостями вступати у Митний союз більше не треба"

  

Володимир Путін купив Україну, а Віктор Янукович підписав другу Переяславську угоду. Так сприйняли в Україні і світі учорашні домовленості, які підписали президенти України та Росії у Москві. iPress.ua спробував розібратися, про що насправді домовилися президенти.

Знижка на газ –  $268,5 за тисячу кубометрів замість $400, які Україна платила досі та курівля українських облігацій на суму $15 млрд. – це аукціон небаченої щедрості з боку Росії. Але що Кремль отримав взамін за свою щедрість? 

В оприлюднених за підсумками учорашньої зустрічі 15 угодах нема жодного слова або навіть натяку про вступ України до Митного союзу. Натомість йдеться про широку двосторонню промислову кооперацію, урегулювання перебування Чорноморського флоту Росії у Криму та скасування мит для металургів. Хоча останнє можна також зарахувати до вигод, які отримала українська сторона від учорашніх домовленостей.

Загалом Янукович і Путін підписали такі документи:

- План дій з врегулювання торговельних обмежень у двосторонній торгівлі на 2013-2014 роки;

- Угода про реалізацію заходів держпідтримки відновлення серійного виробництва літаків сімейства АН-124 з двигунами Д-18Т та їх модифікаціями;

- Протокол між урядами РФ і України про поставки товарів за виробничою кооперацією в 2014 році;

- Міжурядову угоду про спільні дії з організації будівництва транспортного переходу через Керченську протоку.

Замість вступу у Митний союз - узгодження зовнішньої політики та уніфікація стандартів

Свідченням того, що Україна де-факто увійшла у Митний союз стала заява Володимира Путіна, який повідомив, що відтепер дві країни будуть узгоджувати свої кроки у зовнішній політиці.  

"Росія і Україна домовилися тісніше координувати зовнішньополітичні кроки, насамперед - з питань стратегічної стабільності і безпеки в Європі, протидії новим глобальним викликам", - заявив Путін.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Виталий Портников: Путин и Янукович ни о чем не договорились

Відверто кажучи, вірити у те, що Путін буде консультуватися із Януковичем про свої дії на зовнішньополітичній арені важко. Чого не скажеш про Віктора Януковича, який тепер без консультації з Москвою не буде робити жодних років на зопнішньополітичній арені. Нехай не офіційно, але Україна розвернулася на Схід.

Окремо варто відзначити задекларовані наміри про відновлення економічного співробітництва між Україною та Росією та усунення усіх бар'єрів, які досі існували на цьому шляху. Тобто після запеклих торгових воєн Росія зносить барикади і запрошує Україну за стіл переговорів.

Ось витяги із документів, які підтверджують це:

"Вжити заходів, що сприяють зростанню обсягів двосторонньої торгівлі та інвестицій в 2014 році у тому числі шляхом усунення технічних бар’єрів у взаємній торгівлі на основі угоди про усунення технічних бар’єрів у взаємній торгівлі держав учасниць СНД, які не є членами Митного союзу, а також домовленостей, визначених Планом дій з врегулювання торговельних обмежень у двосторонній торгівлі між Україною і Російською Федерацією на 2013-2014 роки"

"Сторони сприятимуть подальшій лібералізації торговельних режимів в рамках СНД у розвиток положень Договору про зону вільної торгівлі. Сторони погодилися продовжити розвиток коопераційних зв’язків, а також утримуватися від односторонніх дій, пов’язаних з реалізацією політики імпортозаміщення, які можуть завдати економічної шкоди одна одній".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Угода Путіна і Януковича - міна сповільненої дії, яку ми побачимо у 2015 році, - експерт

Тобто Україна і Росія повертаються до статус-кво і налагоджують попередні торговельні відносини, які були суттєво зіпсовані після того, як українська влада задекларувала намір підписати Угоду про асоціацію із Євросоюзом.

Далі сторони декларують "розробку і підписання в стислі терміни Меморандуму про сприяння Російської Федерації щодо зближення технічних регламентів України і Митного союзу". Іншими словами Україна, не вступаючи у Митний союз, приводить свої норми, правила і закони у відповідність до вимог цього утворення.

При цьому уряди України повинен буде взаємодіяти з Євразійським банком розвитку, антикризовим фондом ЄврАзЕС і Міждержавним банком СНД. А російський "Внешкомбанк", згідно учорашніх угод, стане кредитором української економіки.

Усі ці наміри мають бути втілені у конкретних проектах. Зокрема:

Співпраця у літакобудуванні

Виробництво транспортного літака АН-124 "Руслан" намагаються відновити із 2006 року. Але далі домовленостей і декларацій справа так і не зайшла. У липні цього року в Ульяновську відновили складання літака.

Виробництво АН-124 можливе лише при двосторонній співпраці Росії та України. Це пояснюється походженням комплектуючих літака та авторськими правами на модель, якими володіє КБ "Анотонов". Уже сьогодні на АН-124 є замовлення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Повна інтеграція

Ще одним літаком, який Україна і Росія мають намір випускати разом буде АН-70. Росія зацікавлена у їх виробництві, оскільки Міноборони РФ має намір взяти їх на озброєння. Самостійно Україна не в змозі була випускати ці літаки, а спроби залучити іноземні кредити не були успішними.

Військово-промисловий комплекс

Складати АНи без двигунів з "Мотор-Січі" неможливо. Росіяни недаремно цікавилися стратегічними об’єктами України.

На початку грудня російська делегація під керівництвом заступника голови уряду Російської Федерації Дмитра Рогозіна відвідали "Мотор Січ", Чорноморський суднобудівний завод, КБ "Івченко Прогрес", ДП "Виробниче об’єднання "Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова" та ДП "Конструкторське бюро "Південне" імені М.К.Янгеля".

Приватизація цих заводів заборонена законом. Це стратегічні об’єкти. Однак, маючи більшість у Верховній Раді, будь-яке із цих підприємств можна вивести із переліку заборонених для приватизації.

Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт 22 листопада, у день, коли уряд призупинив підготовку до підписання Угоди про асоціацію заявив, що Росія може стати власником стратегічних об'єктів української економіки.

Більдт прогнозував, що Віктор Янукович отримає гроші від Росії на спеціальних умовах: "Росія може стати власником стратегічних об'єктів української економіки". Він також додав, що відмова України від асоціації зупинить модернізацію України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи є хоч хтось, хто не хоче продавати Україну?

Один із пунктів учорашніх угод свідчить про те, що цей сценарій невдовзі стане реальністю. У ньому йдеться про те, що Україна та Росія повинні "приділити пріоритетну увагу розвитку українсько-російського військово-технічного співробітництва, кооперації підприємств оборонних галузей промисловості, створенню спільних підприємств у військово-технічній сфері".

Окрім того, уряди двох країн підпишуть угоду про реалізацію Програми військово-технічного співробітництва між Україною і Російською Федерацією на 2013-2017 роки.

Чорноморський флот

Роль Росії стане вагомішою також і в Криму. Зокрема пропонується "внести на розгляд урядів до кінця першого кварталу 2014 року узгоджені пропозиції про збільшення участі Російської Федерації в розвитку соціально-економічної сфери Севастополя та інших населених пунктів - місць дислокації військових формувань Чорноморського флоту Російської Федерації на території України".

Серед підписаних вчора документів є також додаткові угоди щодо Чорноморського флоту Російської федерації. Російська сторона пропонує Україні підписати міжурядові угоди про погодження вільного пересування військових формувань Чорноморського флоту РФ поза межами їх дислокації пов’язаних із їхньою діяльністю. Також пропонується погодити порядок перетину державного кордону України військовими кораблями, суднами забезпечення, літаками РФ і військовослужбовцями. Планується також врегулювати реєстрацію у міграційних органах України військовослужбовців Чорноморського флоту РФ, громадян та членів їх сімей.

Росіяни також вимагають врегулювати питання оподаткування своїх військових формувань на території України, митного оформлення матеріально-технічних засобів, які надходять до російських військових частин. 

Окрім того, росіяни хочуть модернізувати свій флот, який базується у Криму.

Ядерна галузь

Україна і Росія відновлять реалізацію заходів з організації в Україні виробництва ядерного палива для реакторів ВВЕР-1000 за російськими технологіями. Окрім того, Росія фінансуватиме проект спорудження енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС.

Тобто, від співпраці з американською Westinghouse Україна, мабуть, відмовиться.

Космічна галузь

Сторони також продовжать роботу зі створення єдиного навігаційно-часового простору України та Російської Федерації на базі системи ГЛОНАСС, щодо забезпечення подальшої реалізації проектів "Наземний старт", "Морський старт" та програми "Дніпро".

Освіта

Два президенти домовили про те, щоб у Росії посилилася підтримка викладання і вивчення української мови.

"Опрацювати пропозиції щодо практичної реалізації домовленостей Міністерства освіти і науки Російської Федерації, Міністерства освіти і науки України та ПАТ «Промінвестбанк» про заходи щодо розвитку та поглиблення співробітництва у сфері загальної середньої освіти - в частині заходів щодо підтримки вивчення і викладання української мови і літератури в загальноосвітніх установах Росії", - йдеться у документі.

Рубль

Віктор Янукович і Володимир Путін доручили урядам двох країн виконати пункт 1.2. "Дорожньої карти" щодо врегулювання питань в інвестиційному, фінансовому та галузевому співробітництво Російської Федерації і України від 15 жовтня 2013 року про включення російського рубля у першу групу Класифікатора іноземних валют і банківських металів Національного банку України.

Міст через Керченську протоку

Президенти також домовилися про "спільні дії з організації будівництва та поетапної реалізації проекту створення транспортного переходу через Керченську протоку".

Відповідна угода укладена між урядами країн 17 грудня. Документ передбачає, що сторони у 2014 році разом розроблять техніко-економічне обґрунтування, на підставі якого будуть прораховані потоки вантажів та пасажирів та буде ухвалюватися рішення про його проектування і будівництво. Крім того, на підставі ТЕО буде визначено майбутній тип транспортного переходу – у вигляді тунелю чи мосту.

Фото: AFP

І для Путіна, і для Януковича це - надзвичайно важлива угода. Для одного таке масштабне будівництво може стати приємним продовженням освоєння бюджетів після Олімпіади в Сочі, для другого - таким самим приємним продовженням Євро-2012...

***

Наш колега Віталій Портников переконаний, що жодних серйозних домовленостей у Москві досягнуто не було. Є гарний пропагандистський шум, є декларації про наміри - і не більше. І навіть обіцяних 15 мільярдів Україна не отримає.

Таку ймовірність також не можна виключати. Як і заперечувати загрозу поступового поглинання Росією України. Узгодження митних стандартів, узгодження зовнішньої політики - це більш ніж серйозно. Фактично - повна інтеграція на рівні Білорусі, однак без формалізації стосунків. 

 
Джерело:   iPress.ua

18.12.2013р. Б. / Єпископи Німеччини висловили свою солідарність з Майданом

«Наші симпатії, насамперед, на стороні безлічі сміливих людей, які піддаються великій небезпеці, щоб відкрито висловити своє прагнення до свободи і справедливості», — пише глава Єпископату Німеччини архиєпископ Роберт Цолліч.

 

Лист ієрарха на ім’я предстоятеля УГКЦ архиєпископа Святослава Шевчука було оприлюдненому 16 грудня у Бонні. 

Свою підтримку католицькі єпископи висловили «всім людям доброї волі, що виступили за мирне вирішення конфлікту, який розколов суспільство і загрожує поділом країни». 

За матеріалами: Католицький Оглядач

Джерело:   КРЕДО 

17.12.2013р. Б. / «Влада повинна прислухáтися до свого народу, а не бити його», — єпископ Богдан (Дзюрах)

Інтерв’ю з єпископом Богданом (Дзюрахом), Секретарем Синоду єпископів УГКЦ, про місію Церкви в умовах народного протесту

— Політики пропонують Церквам допомогти вирішити кризу в державі Україні і бути посередниками між владою і народом. Чи є сенс у такому діалозі? Чи бачите Ви особисто шляхи вирішення конфлікту між владою і народом?

— Мені здається, не лише є сенс у діалозі між владою і народом, я переконаний, що діалог є єдиною дорогою, на якій можна дійти до національної згоди і вирішення доленосних питань, які бентежать нині наше суспільство.

Що ж до посередництва Церкви в такому діалозі, то я думаю, на даному етапі в цьому немає необхідності. Церква не повинна підміняти собою політичні структури чи громадські інституції. Її місія в першу чергу є духовною, що, звичайно, не означає – відірваною від реального життя. Зрештою, наше українське суспільство має достатньо здорових сил – серед інтелігенції, представників громадськості та політиків, — щоб запропонувати успішний формат і спосіб здійснення такого діалогу між владою і народом.

Проблема не в браку таких людей, проблема, як мені здається, – у відсутності доброї волі до діалогу у представників влади. На словах, щоправда, така готовність декларується, але реальних і – що найважливіше! – щирих кроків у цьому напрямку, на жаль, поки що не зроблено. Навпаки, окремі представники влади додумалися до того, що звинуватили самих студентів в тому, що вони, мовляв, «спровокували» беркутівців! Це – що завгодно, тільки не готовність до діалогу. Мені сподобалися слова одного з закордонних політиків, який, оцінюючи події минулого тижня, висловився лаконічно і однозначно: «Влада повинна прислухáтися до свого народу, а не бити його». Елементарна істина, яка з таким трудом пробиває собі дорогу до умів і сердець політиків усіх мастей в нашій країні! - Ті, хто сповняють владу чи претендують на неї, повинні прислухатися до народу, дбати про його благо, а не обдурювати його і маніпулювати ним задля своїх вузько-партійних та егоїстичних інтересів.

— В Михайлівському Золотоверхому соборі виник своєрідний штаб Євромайдану. Чи може Церква займатись такими справами?

— Про те, щó на даний час там відбувається, я не поінформований, тому за коментарями найкраще слід було б звернутися до представників Київського Патріархату. Натомість, відносно подій в ніч на 30 листопада, то, якщо не помиляюся, двері Церкви, зокрема Михайлівського золотоверхого собору, відкрилися перед «євромайданівцями» в найбільш критичний момент, коли загони «Беркуту» накинулися на беззахисних і мирних громадян – студентів і молодь. Для Церкви, на мою думку, не було альтернативи, якщо вона мала залишитися духовною Матір’ю свого народу, прибіжищем для потребуючих і тих, над ким нависла поважна небезпека. Слова-заповіт київського князя Володимира Мономаха своїм дітям «Не дайте сильним погубити людину» набирали в тих годинах особливої актуальності.

Церква в усі часи, а не лише в періоди національного лиха, має бути Матір’ю, яка відкриває свої обійми перед кожною потребуючою людиною, щоб дати їй відчути любов Того, Хто сказав: «Прийдіть до мене усі втомлені і обтяжені, а я заспокою вас!».

— Як Ви ставитесь до того, що деякі конфесії дозволили перетворити свої храми на своєрідні гуртожитки?

— Почасти я вже відповів на це запитання вище. Додам лише, що коли є потреба нагодувати голодного, напоїти спраглого чи прийняти подорожнього, така діяльність не є чужою для природи Церкви і не суперечить сакральності культу, що його Церква здійснює задля освячення людей. Очевидно, для цієї цілі варто використовувати відповідно облаштовані приміщення, які повинні бути при кожній християнській громаді. Втім, бувають надзвичайні ситуації, про які, до речі, згадує навіть Святе Письмо: Так от, свого часу фарисеї досить негативно зареагували, коли побачили, як Христові учні порушують суботні приписи, від яких, на їх переконання, в жодному разі не можна було відступати – будучи вкрай виснаженими і голодними, зривають по дорозі колоски з поля і їдять. На ці закиди Христос спокійно відповів: «Невже ви не читали, що Давид зробив, бувши в потребі, - зголоднів бо він сам і ті, що з ним були? Як він за первосвященика Авіятара увійшов у храм Божий і з'їв жертовні хліби, яких не дозволено їсти нікому, крім священиків, а й дав також тим, що з ним були?» (Марко 2, 25-26). І додав: «Якби ви зрозуміли, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви, – ви б безвинних не осудили» (Матей 12, 7). Думаю, нам слід завжди вміти розрізнити суть Божого культу і його зовнішні прояви чи ритуали…

— Ви особисто стали б заохочувати віруючих вийти на Євромайдан?

— Свобода мирних маніфестацій і зібрань, висловлення своєї думки публічно і без загрози бути побитими спецназом – усе це гарантує громадянам наша Конституція. І право самих громадян обирати: чи скористатися з цього права, чи ні. Можновладці не роблять ласки людям, дозволяючи мирні зібрання. Вони повинні належним чином забезпечити здійснення тих прав, які самі ж передбачили у чинному законодавстві.

Тому Церква не має що тут говорити, чи до чогось заохочувати. Вона сповняє властиву їй місію, виховуючи усіх людей до життя згідно з тим покликанням, яким їх наділив Творець. При цьому вона заохочує своїх вірян бути чесними і відповідальними громадянами своєї країни. А в першу чергу – підтримувати живий зв'язок з Богом, який є джерелом усякого добра і благословення для свого народу. У всьому іншому – ми довіряємо мудрості нашого народу і молимося за Боже світло для його провідників.

— Що поганого і що доброго, на Вашу думку, принесе Україні входження в Митний Союз або в Євросоюз?

— Залежить що маємо на увазі, коли говоримо про «погане» і «добре». Бо дехто звик міряти усе лише економічними категоріями. Але «не самим хлібом живе людина»… Тому не варто надто спрощувати ваги даного вибору. Бо тут йдеться радше про цивілізаційний вибір і самоусвідомлення власної ідентичності. Так от, впродовж усієї нашої історії як держави ця наша ідентичність була виразно європейською. Українці зробили свій вибір ще тоді, коли св. Володимир скерував свій погляд не куди-інде, але в сторону цивілізованої християнської Європи. Його син, Ярослав Мудрий, закріпив здобутки батька, укладаючи союзи з різними європейськими країнами, так що його навіть називали «тестем Європи».

Так сталося, що впродовж століть нас штучно і насильно відгороджували від цього природнього для нас цивілізаційного простору. В ньому може бути краще чи гірше, але в ньому ми є «вдома». Знаменним під цим оглядом був заголовок в одному з українських часописів, який аналізує події останніх днів: «Ми хочемо додому». А нас постійно намагаються тягнути у протилежному напрямку… І насамкінець, у цьому «поверненні додому» міститься також заклик до старого континенту: Європа має очиститися від згубних явищ, які руйнують її духовне і цивілізаційне обличчя, відновити і цінити своє християнське коріння. І у цьому Україна, на мою думку, може зробити свій важливий і позитивний внесок.

Розмовляла Алла Бойко

Джерело:     РІСУ

16.12.2013р. Б. / Екуменічний молебень на Євромайдані

Народне віче «День гідності», яке 15 грудня відбулось у Києві на Майдані Незалежності, розпочалося з екуменічного молебню та благословення.

 

До учасників Євромайдану звернулися представники шести християнських конфесій – УПЦ КП, УПЦ (МП), УАПЦ, УГКЦ, РКЦ в Україні та Союзу християн віри євангельської. 

Кожен із виступаючих заявляв про солідарність Церкви, яку він представляє із мітингувальниками, та наголошував на необхідності проведення лише мирних акцій протесту.

Архиєпископ РКЦ, ординарій Києво-Житомирської дієцезії Петро Мальчук звернувся до усіх римо-католиків та людей доброї волі із закликом до молитви та посту. Він нагадав, що згідно з вченням Католицької Церкви народ має право мужньо, перемагаючи страх, виступати проти переслідувань та захищати справедливу справу. 

«Сьогодні, у третю неділю Адвенту, закликаємо кожну парафіяльну спільноту молится за мир і справедливість, а також за постраждалих та несправедливо ув’язнених, а завтра 16-го грудня ми заохочуємо усіх до строго посту, який будучи нашим особистим зреченням, символізуватиме солідарність з усіма людьми, яким є небайдужа доля нашої країни», —наголосив архиєпископ. 

Апостольський екзарх УГКЦ у Франції, Швейцарії та країн Бенілюксу Борис Ґудзяк передав учасникам Євромайдану вітання від керівництва УГКЦ та усього Синоду єпископів. Протести на майдані, які тривають уже стільки днів, владика Борис порівняв із паломництвом. 

«Весь світ споглядає на вас, споглядає, бо ми йдемо мирним паломництвом з піснею і молитвою на устах. Це паломництво не буде простим і коротким, і перед нами Господь сьогодні ставить питання — чи ви є готові назвати речі своїми іменами, чи є готові йти за правдою? Сьогодні ми разом. А коли ми будемо вдома на місці праці, ми маємо донести цей дух миру і солідарності і великої відповідальності, вимагаючи від себе того, що вимагаємо від інших», — наголосив єпископ Борис Ґудзяк.

Джерело:   КРЕДО

У Київ прибули два потяги кримінальників з бітами, - свободівець

 

Про це заявив народний депутат України від ВО "Свобода" Михайло Блавацький, який повернувся із залізничної станції, передає прес-служба партії.

"На залізничну станцію "Київ-Московський" прибули два потяги з приблизно 40 вагонів без розпізнавальних знаків. У поїздах знаходяться особи характерної кримінальної зовнішності, деякі з них вже почали виходити з потягів. Прибулі озброєні палицями і бітами", - заявив Блавацький.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зараз у Києві 75 тисяч співробітників МВС, - Луценко

"Вважають, що ці два потяги з людьми - це цілеспрямована провокація, яку готує влада в нинішній численної акції опозиції", - резюмував він.

Кримські регіонали відправляють "ешелони добровольців" на Антимайдан

===========================

Майдан прийняв резолюцію, яка забороняє Януковичу підписувати угоду про вступ до Митного союзу

 "Ми рішуче застерігаємо Януковича від спроби повернути нас у минуле"

Учасники мітингу на Майдані Незалежності в Києві вимагають від президента України Віктора Януковича не підписувати Угоду про вступ України до Митного союзу під час візиту до Москви 17 грудня.

"Ми рішуче застерігаємо Януковича від спроби повернути нас у минуле, і категорично забороняємо йому підписувати Угоду про приєднання до Митного Союзу", - йдеться в тексті резолюції, яку зачитав екс-глава МЗС Борис Тарасюк зі сцени Євромайдану.

У тексті резолюції наголошується, що Митний Союз - це не тільки відсутність демократичних виборів, а й замовні суди, політичні репресії, нескінченна корупція, "совкова" економіка і низький рівень життя. Крім того, в документі наголошується, що МС - це "суспільство вчених президентів", чим і є привабливим для Януковича.

ДИВІТЬСЯ ФОТО: Проросійські одеські активісти бачать порятунок України в Митному союзі

Крім того, в резолюції наголошується, що ТС "створений в інтересах лише однієї країни - Росії".

"Україна більше не буде губернією Російської Імперії, вона буде членом ЄС", - зачитав Тарасюк текст документа.

На 18:00 17 грудня, дату можливого підписання угоди, Євромайдан постановить зібрати чергове віче, щоб люди могли своєю присутністю не дозволити підписати документ про вступ до Митного союзу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Помічник Путіна запевнив, що про Митний Союз під час міждержавної комісії говорити не будуть

Також, учасники Євромайдану підтримали резолюцію про звільнення політв'язнів "Свобода політичним в'язням, ні політичним репресіям", який зачитала журналістка Тетяна Чорновол.

Резолюції Євромайдану було проголосовано голосуванням усіх присутніх на мітингу шляхом підняття руки.

==========================

Учасники Євромайдану вирушають з пікетами до СБУ, МВС та ЦВК

"Будемо стояти тут до перемоги"

 

Керівник Центрального штабу ВО "Батьківщина" Олександр Турчинов закликав Народне вічі виставити пікети біля будівель Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України та Центральної виборчої комісії.

"Ми проведемо попереджувальні пікети Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ", - заявив Турчинов під час народного віча на Майдані Незалежності.

"Ще одна колона пройде вулицями Києва до Центральної виборчої комісії, - зазначив Турчинов.

Координатор зазначив, що пікет під ЦВК має на меті нагадати про відповідальність про фальсифікацію виборів, які в неділю проходять у п'яти мажоритарних округах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Майдан прийняв резолюцію, яка забороняє Януковичу підписувати угоду про вступ до Митного союзу

Крім того, Турчинов зазначив, що автобуси з активістами Майдану в неділю вранці вирушили в Миколаївську та Черкаську області, де розташовані округу, на яких відбуваються вибори.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сенатор Джон МакКейн прийшов на Євромайдан

На завершення виступу депутат закликав до формування 3 колон, які відправляться до будівель ЦВК, СБУ та МЗС.

"Пам'ятайте: у нас мирна хода! Інші залишаються на Майдані. Будемо стояти тут до перемоги", - закликав мітингувальників Турчинов.

Джерело:    iPress.ua