Завдання
Церкви, представників держави і громадськості, зокрема в умовах
міграції, - спільними зусиллями формувати українську ідентичність і
український світ. Про це заявив Голова Християнського товариства
українців Італії Олесь Городецький під час виступу на ІІ Форумі
мігрантів УГКЦ Центральної та Західної Європи, присвяченому молоді,
який ПМВ проводить у Римі.
Він відзначив, що міграція – проблема глобальна. І допоки існуватиме
різний економічний стан розвитку країн, відбуватимуться війни, стихійні
лиха чи інші проблеми у суспільствах, доти розвиватиметься міграція.
«Сучасна українська міграція - це виклик не тільки для самих
мігрантів, а також для держав-донорів і рецепієнтів, їх суспільств, для
державних інституцій і Церкви, - зазначив Олесь Городецький. - Щодо
ставлення до мігрантів, нам близька позиція Католицької Церкви і зокрема
бачення Папи Франциска, яке він виклав у посланні з нагоди Всесвітнього
дня мігранта. «Прийняти, захистити, підтримати, інтегрувати» - така
концепція близька для усіх мігрантів. І ця інтеграція ґрунтується на
визнанні багатства іншого і поваги до іншого».
Він також зауважив, щоби у дитини було бажання мати українську ідентичність, важливим є фактор родини.
Соціолог Оксана Стецюк-Іванкова у своїй доповіді акцентувала увагу на
ролі Церкви у формуванні освітнього простору української міграції. Вона
відзначила, що на міграційних теренах Церква стає поліфункціональною,
адже виконує функцію не тільки духовної підтримки, а й соціальної,
консультаційної, комунікативної. Тому саме навколо Церкви за кордоном
дуже часто гуртуються українці.
У свою чергу сестра Бернадета Ярославцева, ССНДМ, з Лондона
відзначила, що сучасна українська діаспора утворилася у Великій Британії
після Другої Світової війни.
«У 50-х роках у Великій Британії вже було більше 46 тис українців. Ці
люди, які опинилися у складних життєвих обставинах, але вони хотіли
мати свою мову, культуру, Церкву і давали кошти на громадські і церковні
справи», - відзначила сестра.
Водночас, зауважила монахиня, різні політичні погляди – «бандерівці»,
«мельниківці» та ін. - не сприяли об’єднанню і формуванню здорової
громади. Як наслідок - фактично ціле покоління відійшло від української
громади і від Церкви.
Вона розповіла, що за конфесією українці у Британії переважно
греко-католики, водночас є і православні Української автокефальної
церкви. Між ними існує добра співпраця.
Сестра Бернадета також відзначила, що для молодої людини, незалежно
від місця проживання, важливе внутрішнє наповнення. «Якщо молода людина
добре сформована, якщо у неї закладені добрі християнські людські
цінності, то де б вона не була, вона залишатиметься людиною. Якщо цього
немає - вона може переходити з одного середовища в інше і врешті-решт
загубити свою ідентичність», - наголосила монахиня.
Сестра також зазначила, що молодь має продовжувати культурні і
духовні традиції свого народу, а також їх доповнювати і розвивати.
Немає коментарів:
Дописати коментар