Я
б обережно оцінював події, які відбулися в нашій державі, а їх було
дуже багато. Очевидно, що песимісти скажуть, що все було погано,
оптимісти − все було добре. Провладні особи скажуть, що влада блискуче
працювала, а опозиціонери − що теперішня влада абсолютно погано
працювала. Проте правда є десь посередині. Я думаю, що може нам ще
зарано до кінця підбивати підсумки. Ми, можливо, тільки з часом
усвідомимо зміст і значення нашої історії й всього того, що цього року
відбулося з нами.
Про це сказав Патріарх Української Греко-Католицької Церкви
Блаженніший Святослав в ефірі інтерактивної програми «Відкрита Церква»,
говорячи про підсумки року, що минає, та найважливіші події – здобутки
та втрати, які відбулися в Україні та Церкві.
Глава
Церкви переконаний, що нерідко для того, щоб та добра справа чи
реформа, те посіяне зерно дали добрий плід − потрібен час! Однак
потрібно пам’ятати, що, говорячи про реформи, багато людей не розуміють
їхнього змісту і не знають в чому вони полягають.
На думку Блаженнішого Святослава, одна з глобальних реформ, яку
українці відчувають десь дуже нагальною, − це є боротьба з корупцією.
Проте, Глава Церкви попри все залишається палким оптимістом. Оскільки
патріотизм людей «сірої зони», які пережили окупацію, звільнення та їхнє
бажання жити в новій українській державі − надихає.
У житті Церкви також сталося багато не менш цікавих та вагомих подій,
які залишили великий слід для вірних. «З усіх подій в житті Церкви я б
відзначив насамперед три. Перш за все, цей рік ми прожили під зорею дуже
цікавої постаті. Це був рік 125-річниці з дня народження патріарха Йосифа Сліпого.
Загалом, відзначаючи його ювілей, ми намагалися познайомити Україну з
його постаттю. Адже це була гарна нагода пізнати незламного в’язня,
свідка Христа, а з іншого боку великого українця, великого борця за
гідність свого народу. Постать Йосифа Сліпого не дає нам складати руки, а
йти вперед», − наголосив Патріарх.
Другу важливу подію в 2017 році Блаженніший Святослав назвав 150-ті
роковини канонізації святого священномученика Йосафата Кунцевича,
мученика за єдність Церкви. «Цього року 25 червня у Ватикані,
в базиліці Святого Петра, ми отримали особливий привілей від Папи −
служити на Папському престолі, який розташований на гробі святого
апостола Петра. Такий привілей надається дуже рідко, тому що це є
ексклюзивне право самого Папи звершувати Богослужіння на цьому престолі.
А з нагоди цього ювілею, як знак пошани до українського народу,
Святіший Отець надав цей привілей для нас. Базиліка Апостола Петра − це
найбільший християнський храм світу і ми його по вінця виповнили нашими
вірними. Це була велика маніфестація сили, вірності й краси нашої Церкви
на світовому рівні. З іншого боку, це свідоцтво того, що кров мучеників
є насінням християн, як говорив Тертуліан. Це святкування у Римі
показало наскільки сильною є наша Церква, наскільки велика є Україна», −
сказав Предстоятель УКГЦ.
А третя подія назавжди ввійде в історію, бо 31 травня 2017 року − це день відходу до вічності
Предстоятеля нашої Церкви, морального авторитета України − Блаженнішого
Любомира (Гузара). За словами Блаженнішого Святослава, він завжди носив
у собі мир, збагачував і зігрівав християнською любов’ю усіх навколо.
«Ми справді по сьогоднішній день переживаємо великий біль втрати.
Блаженніший Любомир − кобзар новітньої української думки, пісні й духу,
який залишив нам, як спадщину, цілу цивілізацію миру й любові, всього
того, що ми потребуємо під час війни», − підкреслив Глава Церкви.
Цікаво, що першими, як відзначив Глава УГКЦ, підхопили справу
збереження великої спадщини Блаженнішого Любомира − спадщини любові та
миру − українські студенти, які створили цілий рух «Покоління Любомира».
Джерело: Департамент інформації УГКЦ
Немає коментарів:
Дописати коментар