Про
розділення в Церкві, про кінець часів, а також про те, що б він зробив,
якби його обрали Папою – читайте в інтерв’ю кардинала Реймонда Берка.
Впродовж минулого часу кардинал Берк часто потрапляє в новини. В
листопаді 2016 року він і ще троє кардиналів звернулись до Папи із dubia
– п’ятьма запитаннями щодо Францискового апостольського звернення Amoris Laetitia
на тему сім’ї. Пізніше кардинал Берк був втягнений в боротьбу за владу
всередині Мальтійського ордену, патроном якого він є. Згодом його
несподівано поновно призначили членом Верховного Трибуналу Апостольської
Сигнатури, верховного суду Церкви. Він був префектом Апостольської
Сигнатури від 2008 по 2014 рік, коли його звільнив Папа Франциск.
Кардинал Берк багаторазово висловлювався проти того, що він називає
зростаючим замішанням в Церкві стосовно літургії, католицької
ідентичності і навіть самої віри.
Журналіст «Catholic Herald» Паоло Ґамбі розмовляв з кардиналом напередодні річниці виходу dubia.
- Ваша Еміненціє, нещодавно Ви називали наші часи
«реалістично апокаліптичними». І Ви додали, що «замішання, розділення і
помилки» всередині Католицької Церкви, що ідуть від «пастирів» навіть
найвищого рівня, вказують на те, що ми «можемо переживати» Кінець Часів.
Чи допоможете нам зрозуміти, що Ви мали під цим на увазі?
Кардинал Берк: На даний час існують замішання і
помилки щодо найбільш фундаментального вчення Церкви, зокрема щодо
подружжя і сім’ї. Наприклад, ідея того, що особи, котрі живуть в
неврегульованих союзах, можуть приймати таїнства, порушуючи істину як
нерозривності подружжя, так і святості Євхаристії.
Святий Павло говорить нам в Першому посланні до Коринтян, що перед
тим, як підійти до Тіла Христового, ми повинні перевірити себе, або ж
їстимемо на засудження себе самих, приймаючи Євхаристію негідним чином. А
сьогодні замішання в Церкві йде ще дальше від цього, оскільки існує
непорозуміння щодо того, чи є вчинки власне злі, а це – основа
морального права. Коли ця основа ставиться під сумнів всередині Церкви,
під загрозу ставиться увесь порядок людського життя і порядок самої
Церкви.
Тому складається враження, що в сьогоднішньому світі, що базується на
секуляризмі з цілком антропоцентричним підходом, відповідно до якого
людина вважає, що може сама створити свій власний сенс життя і значення
сім’ї і т.д., Церква наче сама перебуває в замішанні. Тут може скластись
враження, що Церква робить вигляд наче Вона не хоче слухатись вказівок
нашого Господа. В такому випадку, ми, схоже, наблизились до кінця часів.
- Чи можете розповісти нам про останні відомості щодо «формальної корекції» (Amoris Laetitia)?
Кардинал Берк: Багато сказати не можу. 14 листопада –
річниця від часу, коли були опубліковані dubia. Уся ця справа ще
потребує визначення як іти далі, оскільки ми досі не отримали жодної
відповіді, навіть не було прийняття dubia, котрі є дуже серйозними
запитаннями. Думаю, що наразі більше не маю що сказати.
- Як правильно тлумачити Ваше нещодавнє повторне призначення до Апостольської Сигнатури?
Кардинал Берк: Як кардинал, я служив у різних
дикастеріях Римської Курії. До речі, на даний час я маю служіння лише у
двох дикастеріях: Конгрегації у справах святих і Папській Раді
законодавчих текстів. Звичайно, я маю підготовку у сфері канонічного
права, а особливо юриспруденції, тому, певним чином, моє нове
призначення є логічним. Поза цим я б не хотів спекулювати на тему, що ще
це може означати.
- Генеральний секретар Італійської єпископської конференції,
єпископ Нунціо Ґалантіно, нещодавно заявив, що Реформація була «дією
Святого Духа» , і кожного дня ми читаємо про прелатів, що схвально
відгукуються про протестантський світ. Ми також чуємо про комісію, що
працює над гіпотетичною спільною сакраментальною інтерпретацією
Євхаристії (цю чутку згодом заперечили у Ватикані). Чи всі ми помремо
протестантами?
Кардинал Берк: Що ж, я не розумію як можна говорити,
що поділ в Церкві був дією Святого Духа. Це просто безглуздо. Я не
знаю, звідки інформація про цю комісію, однак неможливо мати спільну
відправу Євхаристії з лютеранами, бо вони не вірять в Євхаристію так, як
Католицька Церква, і, що дуже важливо, вони не вірять в доктрину
трансубстантинації, тобто в те, що субстанція хліба і вина в момент
освячення на Літургії перемінюється в субстанцію Тіла і Крові Христа.
Для католиків, брати участь в певного роду екуменічній Євхаристії
означатиме відкинути католицьку віру. Це – глибоко помилковий екуменізм,
що нанесе величезної шкоди вірі і душам.
- В одній із проповідей Ви говорили: «Природа реформи обряду
Літургії була значно затемнена у своєму значенні; божественна дія у
Святій Літургії, що є об’єднанням небес і землі, призвела до того, що
дехто помилково вважає, що Свята Літургія є дією, яку ми певним чином
сфабрикували, і з якою ми можемо експериментувати». Чи правда те, як
думають і говорять багато людей, що цей новий спосіб відправи Літургії є
необхідним наслідком ІІ Ватиканського собору?
Кардинал Берк: Поточна форма переглянутого обряду
Літургії не є необхідним наслідком ІІ Ватиканського собору. До речі,
реформа обряду Літургії, така, як вона була проведена, не слідує
настільки вірно, як мала б, тому, чого навчав і чого хотів ІІ
Ватиканський собор. Саме тому сьогодні ми говоримо про «реформу
реформи»: іншими словами, нам слід знову розглянути як обряд Літургії
може бути більш вірно зреформований, відповідно до ІІ Ватиканського
собору.
Звичайно, Собор наказав здійснити певні реформи обряду Літургії.
Однак, дехто засудив реформу, оскільки вважав, що вона проводиться
занадто насильницьким способом, маючи на увазі усунення багатьох
аспектів, що ускладнювало можливість спостерігати безперервність між
обрядами до і після Собору. Звичайно, ця безперервність є важливою, бо
обряд Літургії прийшов до нас з перших століть християнства як реалія,
яку переживаємо органічно; неможливо мати «нову» Літургію в сенсі цілком
нового Обряду Літургії. Ми повинні виражати Апостольську Традицію, що
була нам передана.
- А чи можливо сьогодні просити про традиційну літургію і не
вважатись через це «ворогом» Папи Франциска, а, можливо, і всієї Церкви?
Кардинал Берк: Так; до речі, відправа обох форм
римського обряду – більш давня чи традиційна, і звичайна форма –
вважаються нормою в Церкві. Від часу motu proprio Summorum Pontificum
Бенедикта XVI в 2007 році, священики можуть вільно відправляти
надзвичайну форму Літургії.
Тому, не повинно бути причини вважати, що відправа Надзвичайної форми
римського обряду є знаком того, що хтось протестує чи є ворогом Папи.
- Але як ми можемо використовувати слово «католицький» для
опису як кардинала, котрий відправляє Літургію в старому обряді і
захищає цінності сім’ї, так і єпископа типу Франсуа Фонлюп з єпархії
Родез, котрий нещодавно висвятив священика, використовуючи в обряді
елементи індуїзму? Що може усіх нас об’єднувати?
Кардинал Берк: Краще сказати не «що», а «хто». Тим,
хто нас об’єднує є Ісус Христос, Котрий приходить до нас в безперервній
традиції Церкви, в її вченні, в її священному богослужіння, в її
дисципліні і її управлінні. Я не чув про той випадок, про який Ви
згадали, але єпископ, котрий висвячує священика у дивному обряді,
порушив сопричастя з Церквою.
- Чи Ви, як патрон Мальтійського ордену, маєте якісь новини щодо незвичної ситуації всередині ордену?
Кардинал Берк: Ні. Папа оголосив, що єдиним його
представником в ордені є Архиєпископ Беччу (з держсекретаріату
Ватикану). Він залишив мені титул «кардинал-патрон», але зараз я не маю
там жодних функцій. Таким чином, я не отримую жодних відомостей ні від
Ордену, ні від Папи.
- Дозвольте мені останнє, дурне запитання: Якби Вас обрали Папою, що б Ви зробили в першу чергу?
Кардинал Берк: Не думаю, що мені це загрожує. Я
думаю, не маючи саме себе на увазі, перше, що має зробити будь-який
Папа, це просто визнати віру разом з усією Церквою, як Вікарій Христа на
Землі. Більшість Пап це робили, зазвичай у першій енцикліці, для
прикладу св. Папа Пій Х в енцикліці «E Supremi». Також
«Redemptor Hominis» св. Папи Івана Павла ІІ є свого роду визнанням
віри, що нагадує знову про те, що Церква є Тілом Христа, Церква належить
Христові, а усі ми є покірними слугами на служінні Йому.
Переклад: «Католицький оглядач» за матеріалами Catholic Herald
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар