Для
України і Церкви справжнім випробуванням стала не тільки війна, яка
триває і по-сьогодні, але і стан душі кожного воїна, який повернувся з Російсько-Української Війни, його дружини та батьків. Майже кожний з них, що був на передовій,
дивився в очі смерті, пережили не тільки поранення свого тіла, але
зазнали глибоких та не загойних ран душі. Через це, багато наших
героїв, які воювали за нас, а тепер повернувшись з РУВ, почувають себе
духовно і психологічно загубленими. Багато хто з них має відчуття, що на
війні вони мали для чого жити, а вдома серед рідних та друзів, де мир,
вони не відчувають себе щасливими і втрачають сенс життя.
За останніх кілька років, Україна і Церква співпереживають із сім’ями
трагедію – самогубства воїнів, що повернулись з війни. Чимало дружин
воїнів, які не повернулись з війни теж зводять рахунки з життям.
Намагаючись розділити біль і горе кожного, шукаємо різні способи
порятунку: проводяться духовно-психологічні реабілітації, арт терапії з
писання ікон при монастирях, храмах, благодійних організаціях, таких, як
Карітас, чи спілка воїнів РУВ. Однак нас дуже турбує стан душі тих,
які не можуть відвідувати храмів, сповідатися, які ще не пізнали
євхаристійного Господа Ісуса Христа і намагаються самі вирішити свою
проблему зраненої душі.
Досвід показує, що одним з найкращих методів запобігання синдрому
самогубства, визволенням з неволі зранень та спогадів є переживання
близькості Бога, Його любові у Меджугор’ї. Направду душпастирі, які
часто служать у “сповідальниці світу”,також супроводжують напротязі
останніх кількох років людей з особливими потребами та воїнів з РУВ в
Меджугор’є. Можемо сказати, що Непорочна Діва Марія на наших очах
духовно перероджує серця своїх знятих з хрестів і покладених у Її обійми
синів і доньок, різних народів світу і України.
У березні цього року посланець Папи Франциска, Архієпископ Генріх
Хоссер, подякував всім священикам-сповідникам, які їдуть до Меджугор’я,
щоб сповідати. А в серпні старенький албанський кардинал Ернест
Сімоні-Трошані мав завдання від Папи Франциска принести радість для
паломників з Меджугор’я. Папський легат, кардинал Відня – Христофор
Шенборн, постійно засвідчує, що Пресвята Богородиця дає великі плоди для
Її дітей, і Меджугор’я є прекрасною школою християнського життя.
У цьому містечку діє спільнота «Світло Марії», яку очолює Тереса
Гажійова. Вона зібрала дівчат зі Словаччини, Чехії, Латвії і України,
які допомагають нашим воїнам РУВ, їхнім дружинам, організовуючи прощі
для зцілення їхніх душ. Тереса дуже добре відчуває і розділяє біль
Українських солдатів, послуговуючись своїм досвідом спілкування та
допомоги хорватським солдатам, які у дев’яностих роках повертаючись з
війни (Сербсько-Хорватської), переживали такі самі кризи, як ми тепер.
Наші воїни зустрілись із другом Тереси – Міккі, хорватським солдатом,
який поділився з ними своїм свідченням.
Так було і цього разу з 28.10 по 3.11, 2017 року відбулася, ще одна
всеукраїнська проща, яка охопила наших воїнів та матерів і дружин
воїнів, що загинули з Донецька, Луганщини, Дніпропетровщини, Одеси,
Харкова, Черкащини, Києва, Волині, Франківська, Львова, Тернополя і
Закарпаття. Приємно було зустріти і наших вірних УГКЦ з м. Луцька – пан
Сергій Годлевський та Тетяна Мялковська, яка займається арт терапією
серед міжконфесійного контингенту воїнів. Наші спільні знайомства
підчас паломництва із сорока чотирма особами, які тут з нами і ті, які
вже у вічності, повинна тривати далі у єднанні спільною молитвою та
взаємною всебічною підтримкою. Свідчення кожного з воїнів, а також
свідчення дружин та матерів воїнів, що загинули, їхнє щире довір’я до
нас, є великим даром Божої любові. Воно надихає нас до самовідречення та
жертвенного служіння їм із вдячністю за їхню жертовну самовідданість.
Щиро дякуємо нашому Владиці Йосафату, Екзарху Луцькому, та отцю
ігумену Михайлу Іваняку ЧНІ за підтримку ідеї цієї прощі та
благословення у служінні Святими Тайнами Сповіді та Євхаристії нашим
воїнам.
ОТЕЦЬ ЛЕОНІД ГРИГОРЕНКО ЧНІ ДУХІВНИК ПРОЩІ
Немає коментарів:
Дописати коментар