09.11.2017р. Б. / Розважання і роздумування як форма молитви

«Блажен чоловік, що... в Господа законі замилування має і над його законом день і ніч розважає» (Пс.1,1-2).

Значна частина битв духовної війни проходить на невидимих фронтах. Не менше 90% цієї боротьби відбувається в нашій голові. Головною мішенню ударів ворога є людський мозок, бо він формує спосіб думання, впливає на процес прийняття рішень, дозволяє домінувати духові чи тілу. «Ми знаємо, що ми від Бога, і що ввесь світ лежить у лихому» (1Йо.5,19), тому світ намагається постійно впливати на наші голови, нав'язувати «потрібний» йому менталітет, маніпулювати думками, управляти нашим розумом так, як вигідно князеві світу цього. Кожен з нас, хоче того чи ні, свідомий того чи ні - учасник тої боротьби, і від нас залежить те, на чию сторону стати в духовній війні, чиї інтереси відстоювати, за кого боротись.

Розум - стратегічно важливий об'єкт, тому кожному християнину необхідно відвоювати його в повноті, зруйнувати ворожі твердині, захистити від атак, укріпити і ефективно використовувати. Наша голова повинна не лише належати Богові, а й з радістю стати корисною в процесі поширення Христового Царства. Для цього наш розум необхідно регулярно доглядати, а, значить, годувати, тренувати і лікувати.

«Написано: Чоловік житиме не самим хлібом, а кожним словом, що виходить з Божих уст» (Мт.4,4) - записане Боже слово - Біблія повинно стати щоденною поживою нашого розуму. «Він послав своє слово і вилукував їх, і врятував їх із могили» (Пс.107,20)- Його слово - лікарство не лише для нашого тіла, а і для нашого розуму. Тому наше стратегічне завдання полягає в регулярному споживання Божого слова, в тренуванні вміння ним керуватись, на нього опиратись, його любити.

Здатності нашого розуму - аналізувати, думати, уявляти, фантазувати, зацікавлюватись, запитувати, порівнювати, споглядати, здогадуватись - великі дари Творця для людини. Всі вони можуть стати в пригоді на шляху до пізнання Бога, бо походять від нього, ним створені і ним задумані. Якщо настільки цікаво і захоплююче за допомогою цих «інструментів» нашого розуму пізнавати речі і людей у навколишньому світі, то наскільки цікавіше і захоплююче ними пізнавати Того, хто все це геніально задумав і сконструював! Про це призначення нашого розуму пише євангелист Йоан : «Ми знаємо також, що Божий Син прийшов і дав нам розум, щоб ми Правдивого пізнали»(1Йо.5,20а).

Пізнання Бога можливе лише через Духа мудрості і одкровення (пор.Еф.1,16-17). Повноту цього пізнання можна осягнути лише через містичний досвід. Багато святих Церкви мали такий досвід через дар контемпляції. Християнська медитація (контемпляція) - стан досконалої молитви, глибокого пасивного споглядання, «найвищий пілотаж», коли людина просто перебуває в Божій присутності, споглядаючи Його і пізнаючи. Це не прохання, не подяка, не покаяння - це молитва без слів. В такому стані споглядання багато святих проводили години в адорації перед Найсвятішими Дарами, в часі Євхаристії чи приватних молитов (тисячі свідків спостерігали левітацію святого Йосифа Купертинського в часі молитви, Філіп Нері спеціально відволікався в часі Літургії, інакше на довгий час міг впасти в молитовний екстаз, святого Станіслава Костку декілька разів вважали мертвим, бо в часі молитви він неначе завмирав). Але для того, щоб дійти до цієї досконалої молитви, свій розум необхідно сповнювати Божим словом, знати його, думати про нього, приймати його. Доброю допомогою для цього можуть стати дві форми молитви - розважання і роздумування, а це праця, в якій задіяні розум, уява, фантазія, цікавість, споглядання, аналіз, ерудиція, інтелект.

Розважання - молитва, в якій працює уява, фантазія і розум. З їх допомогою за натхненням Святого Духа людина уявляє собі події і ситуації зі Святого Письма, дивиться на те, що відбувається, споглядає і аналізує. «Як я люблю закон твій! Він моє повсякденне розважання»(Пс.119,97)- писав Псалмопівець.

Роздумування ж не передбачає задіяння уяви чи споглядання, а полягає у аналітичній праці розуму, у порушенні певних питань і в пошуку відповідей. «Про твої заповіді буду роздумувати і на стежки твої буду вважати»(Пс.119,15).

Як проводити розважання чи роздумування? Отже, вони подібні за формою, але різні за значенням. Ці форми молитви завжди відштовхуються від якогось тексту, за основу можна взяти уривок з Біблії або з твору якогось святого Церкви. Оскільки йдеться про працю нашого розуму, то варто врахувати, що серйозна праця вимагає серйозного приготування.

Перші пункти приготування спільні для обох форм молитви, тому подаємо їх разом (для прикладу і певних пояснень візьмемо біблійний текст про народження Ісуса). Отже, як для розважання, так і для роздумування треба:

1. Вивчити текст, над яким будемо роздумувати чи розважати:
• Прочитати всі уривки про цю подію (наприклад, про народження Ісуса можемо прочитати в Євангеліях від Матея і від Луки);
• Довідатися про історичний контекст цієї події, використовуючи відповідну літературу (наприклад, про ситуацію в землі Ізраїльській в часі народження Ісуса, про звичаї того часу, традиції ізраїльського народу щодо пологів, подорожей і т.д. можна прочитати в різноманітних енциклопедіях, Інтернет-виданнях чи в історичних нарисах);
• Розглянути текст в біблійному;
• Подивитися на свої потреби під призмою даного тексту, вирішити, про що хочемо просити Бога на основі даного розважання чи роздумування ;
• Прочитати текст ще раз і піти спати;
• Зранку відразу після пробудження прочитати текст знову.

2. Знайти собі відповідні для розважання місце і час. Бажано мати молитовний куток - місце в своєму домі, де проводимо час в молитві. На час молитви відключаємо телефони і просимо домашніх про сприятливі умови для того, щоб не відволікатись і мати змогу бути уважним. Цей пункт не обов'язковий щодо роздумування, бо його можна проводити і в менш сприятливих обставинах - в транспорті, на прогулянці чи в процесі мануальної праці (цікаво, що отці - пустельники спеціально вибирали ручну працю для того, щоб свій розум вивільнити для роздумування про Бога).

3. Вибрати зручну особисто для себе позу тіла - сидячи, лежачи, на колінах - не має значення, якою саме вона буде, головне - щоб в такому положенні було легко і зручно молитись. Вибір положення тіла залежить від внутрішнього стану людини, він може змінюватись протягом молитви так, як попровадить Святий Дух.

З цього пункту розважання і роздумування різняться між собою, тому про кожне з них говоритимемо окремо.

РОЗВАЖАННЯ

4. Tempus et locus - переносимо себе в уяві в місце і час події чи таїнства, над яким розважаємо. В цей момент корисно поставити собі питання : «Де? Коли? Яка пора доби? Як виглядає місце? Що знаходиться навколо?» Уявляємо собі час і місце події на основі матеріалу, отриманого в період приготування до розважання.

(Наприклад, розважаючи про народження Ісуса уявляємо собі землю Ізраїльську, а саме Юдею - кам'янисту місцевість, смоківниці, виноградники, жорстку середземноморську рослинність, печеру, в якій відбувається подія народження, нічний час, коли пастухи дізнались про подію...)

5. Personae et actiones - уявляємо собі персонажі, як вони виглядають і що роблять в події розважання. Ставимо собі запитання : «Хто? Як виглядає? Що робить? Що говорять? Що відбувається ?» В часі розважання Святий Дух може показати речі і деталі, які на перший погляд можуть здатися іншим дрібницями, але матимуть важливе значення саме для нас. Тому споглядаємо особи, задіяні в тексті, і їх дії, все, що відбувається навколо. (При народженні Ісуса були присутні Йосиф і Марія, вони були у щось одягнуті, говорили між собою, користувались певними речами, могли їсти або пити, потім тішитись, сміятись чи плакати від радості або, навпаки, перебувати в тиші і задумі).

На пунктах 4 і 5 затримуємось доти, доки відчуваємо від того розважання духовну поживу, доки щось можемо з того черпати. Не варто боятись - треба відпустити свою уяву, вивільнити свою фантазію, дозволити Святому Духові через них вести і надихати, і Він покаже саме те, що буде нам необхідним і важливим. Бог буде нас живити своїм словом, нам треба лише відкритись і пустити Його в свій мозок, щоб Він діяв. (Розважаючи про народження Ісуса, можна уявити собі темну печеру, в яку зайшла Пресвята Родина, в тій темряві народився Ісус - світло, призначене для всього світу. Про сам цей епізод можна думати дуже багато і широко, тому розважання над навіть одним таїнством може бути духовною поживою протягом значного часу).

6. Conclusio - висновки. Бажано мати під рукою зошит і ручку, щоб записати висновки. Що все побачене під час розважання означає особисто для мене? Чи отримано відповідь на прохання чи вирішення ситуації, які постали в процесі приготування (пункт1)? Записані висновки можна буде прочитати пізніше, через деякий час повторити дане розважання, і тоді порівняти висновки між собою. Кожен раз Бог матиме для нас щось нове, глибше і сокровенніше.

7. Постанови - практичне примінення в своєму житті тих висновків, до яких вдалось прийти в часі розважання. Постанови - рішення волі про певні практичні вчинки і зміни, яких прагнемо добитись у власному житті у співпраці з Божим милосердям. Яким чином побачене стимулює до зміни життя, покращення стосунків з іншими чи з Богом? Що необхідно змінити, зробити чи виправити?

РОЗДУМУВАННЯ
В роздумуванні, на відміну від розважання, використовується не уява, а розум.

4. Знайти нелогічність або якусь цікавість у тексті, над яким роздумуємо.

5. Шукати відповіді на запитання: «Хто? Що робить? Як поводиться?»

(Наприклад, в тексті про народження Ісуса в Євангелії від Луки читаємо: «І от коли вони були там, настав їй час родити, і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді» (Лк.2,6-7). Чому написано про те, що не було місця для них, а не просто «не було місця в заїзді»? Згідно Закону вагітна жінка вважалася нечистою, а через неї могли стати нечистими інші. Формальний закон для людей, до яких звертались Йосиф і Марія, був важливішим за милосердя і співчуття. Їхнє затверділе серце не дозволило Ісусові народитись в них, а Пресвята Родина повинна була податись до темної і холодної печери. Наша жорстокість, егоїзм і формалізм завдає шкоди не одній лише людині, а ранить оточуючих, не дає Богові прийти до наших домів і наповнити їх своїм світлом і радістю).

6. Висновки.
Який в тому сенс? Чому так? Деякі речі видаються нам незрозумілими просто тому, що не приділяємо часу і уваги для пошуку пояснення і відповідей. Зосереджене роздумування дозволяє Святому Духові прояснити нам незрозумілі моменти, відповісти на наші питання. «Дай мені зрозуміти дорогу заповідей твоїх, і про чудеса твої я буду роздумувати» (Пс.119,27).

7. Постанови.
(З огляду на висновки пояснень до пункту №5 можна постановити відкрити наші серця для інших, намагатись вчитись співчувати, ставити себе на місце інших, запросити Бога народитись в наших домах, знайти для нього час і місце ).

Багато істин, про які ми ніби чули і знали, через розважання чи роздумування «сідають» в наш дух, закорінюються в серці, змінюючи наше думання, роблячи наші думки згідними з Божим словом. Це утверджує нашу віру, посилює надію і вчить правдиво любити. Чим більше людина пізнає Бога, тим більше захоплюється Ним, поважає Його, довіряє Йому, дякує Йому і любить Його. Коли Ісус Христос (Воплочене Боже Слово) вірою оселяється в серцях наших, ми, закорінені і утверджені у любові, стаємо спроможні зрозуміти з усіма святими, яка ширина, довжина, висота і глибина Його любові, яка перевищує всяке уявлення (пор.Еф.3,17-19). А через пізнання Божої любові сповнюємось усякою Божою повнотою, стаємо новим творінням в Христі.

Джерела:    christusimperat.org

Воїни Христа Царя