Вперше
на вулицях м. Одеси в Лазареву суботу, перед початком Страсного тижня,
молилися Хресну дорогу. Для міст Західної України такий захід став вже
чимось звичним. Можна було б сказати просто «і ми теж цього року», однак
є тут дещо особливе і не тільки у слові «вперше», але й у місці
проведення, як кажуть наші одесити: «це ж Одеса!».
Ідея зародилася на парафії Святого Андрея Первозванного, яка має
чисельну громаду вірних, хоч і тісниться на невеличкій та майже
непримітній вуличці у центрі міста у викуплених будинкових приміщеннях.
Цю ідею одразу ж підтримав Владика Михаїл Бубній, надавши серйозності та
вагомості цьому заходу.
Одразу спало на думку, що цей захід мав би об'єднати всіх християн
Одеси, які у ці дні готуються пройти з Христом його страсним шляхом, що
веде до світлого дня Воскресіння. З готовністю до організації Хресної
дороги долучилася Римо-католицька Церква. З усіх запрошених у день
проведення заходу приєднався до нашої спільної процесійної молитви
єпископ Лютеранської Церкви. За усіма прогнозами в суботу в Одесі
метеорологи прогнозували дощ і день видався справді хмарним, однак мало
хто узяв з собою парасольку – вірили Господь стримає дощ на час нашої
ходи, як воно і сталося. Оскільки захід відбувався вперше, погана погода
легко могла трохи знеохоти наших вірних, що звикли до одеського
сонечка, а також, як сказав нам один одесит, «дощ змив би одеситів з
вулиць, а ми ж маємо і їм дати свідчення, інакше ми могли б просто
помолитися в церкві», - так, свідчення, мали б нагадати, що Христос
здійснив і здійснює заради нашого спасіння, нас – тих, які братимуть
участь і тих, які проходитимуть повз нас, і тих, які надають місту образ
антихристиянський, бо часто називаючи себе християнами (не важливо якої
Церкви, конфесії), у своєму повсяґденному житті далеко не живуть
по-християнськи.
Хресна хода рушала від храму Св. Андрея Первозванного УГКЦ, і
розпочав її своїм напутнім словом та початковою молитвою Владика Михаїл
Бубній, екзарх Одеського та адміністратор Кримського екзархатів, УГКЦ.
Далі хода рушила центральними вулицями м. Одеса. Зважаючи на
кількість учасників ходи, яких налічувалося десь близько п'ятиста,
поліція перекрила нам проїздну частину вулиць. Пройшлися вулицями Мала
Арнаутська, Пушкінська, Єкатериненська, Грецька, Дерібасівська, Гаванна.
Попереду двома колонами крокувало духовенство РКЦ та УГКЦ. Взяли участь
священники не тільки церков м. Одеси двох обрядів Католицької Церкви,
але й прибули священники і богопосвячені особи з деканату. Між
священичими колонами різні церковні громади та спільноти несли почергово
хреста. Особливо знаковими для нас була присутність серед цих груп
ліцеїстів Військово-морського ліцею, що є особливістю цього морського
міста, та діти – надія Церкви.
Одразу після хреста ступали три Верховні пастирі – владика Михаїл
Бубній УГКЦ, владика Броніслав Бернацький РКЦ та владика Серге Машевскі
Німецької Лютеранської Церкви, а за ними й усі вірні.
Маючи досвід в проведеннні та участі у різних процесіях
римо-католицька громада додала притаманної їм впорядкованості та
урочистості, а громада греко-католиків – свою витривалість та молитовну
наполегливість.
На стаціях Хресної дороги роздумували над текстами, які написав папа
Бенедикт XVI у 2006 році для Хресної дороги в Колізеї. У цих текстах
багато говориться про людську гідність, як духовну, так і тілесну, яка
часто атакована в сучасному світі, і чистий образ якої ми бачимо в особі
Ісуса Христа, що теж був зневажений, однак не переможений. На кожній
стації священник зачитував відповідний євангельський уривок, молодь –
розважання, а монахині – молитву. Кожен з читачів старався донести слова
тексту до вірних, наперед самі стараючись осмислити глибину тих слів.
Самі вірні, хіба тільки розсіювалися на те, щоб пам'ятну для них подію
Хресної дороги по вулицях їх міста зафіксувати на смартфонах чи
фотокамерах, без чого важко обійтися в сучасному світі, а так, то
вслухалися в слова розважань, повторювали слова молитви набожно
просуваючись процесійною ходою.
Одна із стацій відбулася також перед катедральним храмом Успіння
Пречистої Діви Марії РКЦ, а завершилася хода у храмі Св. апостола Петра
РКЦ. Завершальне слово у цій молитовній ході мав владика Броніслав. Усі
вірні також приступили до вшанування реліквії Святого Хреста Господнього
і після уділення їм відпусту та пастирського благословення розійшлися
по своїх домівках скріплені силою спільної молитви в Христовій
присутності, «бо де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них»
(Мт. 18, 20), - сказав Господь.
Немає коментарів:
Дописати коментар